Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №473/2960/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2960/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

"16" червня 2026 р. місто Вознесенськ

Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Дробинський О.Е.,

з участю секретаря судового засідання Пономарьової А.П.,

розглянув справу про військове адміністративне правопорушення, яка надійшла від командира військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Радсад, Миколаївського району Миколаївської області, громадянина України, військовослужбовця Збройних Сил України, котрий проходить військову службу за мобілізацією на посаді стрільця взводу охорони та оборони роти охорони та оборони військової частини НОМЕР_1 у військовому званні - солдат, зареєстрований за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,

РНОКПП – НОМЕР_2

за ч.3 ст.172 – 11 КУпАП

В С Т А Н О В И В :

До Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172 – 11 КУпАП відносно солдата ОСОБА_2 .

Відповідно до тексту протоколу №33 від 04 червня 2026 року командира військової частини НОМЕР_1 про військове адміністративне правопорушення, 01 червня 2026 року о 07:00 годині на ранковому шикуванні, командуванням роти охорони та оборони військової частини НОМЕР_1 , була встановлена відсутність без поважних причин на військовій службі солдата ОСОБА_2 , котрий 28 травня 2026 року був направлений на медичне обстеження до ВМКЦ міста Миколаєва, та повинен був повернутися на військову службу 01 червня 2026 року, але в зазначений термін до місця дислокації військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 не повернувся, і таким чином три доби був відсутній на службі без поважних причин та проводив цей час на власний розсуд.

Дані умисні дії солдата ОСОБА_2 за протоколом №33 від 04 червня 2026 року командира військової частини НОМЕР_1 про військове адміністративне правопорушення, кваліфіковані за ч.3 ст.172 – 11 КУпАП.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

На підставі ст. 252 зазначеного Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд вважає, що вина солдата ОСОБА_2 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172 – 11 КУпАП не може грунтуватися на досліджених в судовому засіданні доказах.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя районного суду при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст.278 КУпАП серед інших питань має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи.

Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи, зокрема, про місце, час вчинення та суть правопорушення, спричинену матеріальну шкоду, а також про свідків і потерпілих. Тому предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.

Отже, диспозицією ч.3 ст.172 – 11 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Диспозицією ч.4 ст.172 – 11 КУпАП, в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом України №2839 – ІХ від 13 грудня 2022 року, передбачена адміністративна відповідальність за діяння, передбачені частинами першою або третью цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

В зв`язку з внесеними змінами до законодавства, згідно із Законом України №2839 – ІХ від 13 грудня 2022 року, адміністративна відповідальність за самовільне залишення військової частини, застосовується лише в мирний час, а відповідно до ч.4 ст.172 – 11 КУпАП також і в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Адміністративна відповідальність за самовільне залишення військової частини, під час дії воєнного стану, диспозицією будь – якої частини ст.172 – 11 КУпАП, не передбачена.

За самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану, військовослужбовець втрачає додаткову винагороду за той місяць, у якому сталося порушення, та за весь період самовільного залишення частини. Командування військової частини може виключити військовослужбовця зі списків особового складу, звільнити з посади та призупинити виплату грошового забезпечення у зв`язку з самовільним залишенням військової частини. І це не всі заходи, які можуть бути застосовані до військових, які самовільно залишили військову частину. До військовослужбовців можуть застосовуватись також заходи дисциплінарного впливу. При цьому, судом звертається увага на те, що відповідно до ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Згідно усталеної судової практики ЄСПЛ (рішення від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява №36673/04); рішення від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії»(Karelin v. Russia), заява №926/08) у випадку, «коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про недоведеність в діях військовослужбовця Збройних Сил України, солдата ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172 – 11 КУпАП, а саме самовільне залишення військової частини військовослужбовцем (крім строкової військової служби), та нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу з лікувального закладу тривалістю до десяти діб, вчинене в умовах воєнного стану.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, оскільки будь-яких належних, допустимих і достовірних доказів того, що військовослужбовцем Збройних Сил України, солдатом ОСОБА_2 були порушені норми ч.3 ст.172 – 11 КУпАП, то суд приходить до висновку, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого саме ч.3 ст.172 – 11 КУпАП, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого саме ч.3 ст.172 – 11 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.247, ст.283, ст.285 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності військовослужбовця Збройних Сил України, солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172 – 11 КУпАП – закрити, в зв`язку з відсутністю складу даного адміністративного правопорушення в його діях.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О. Е. Дробинський