Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №127/11164/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/11164/26

Провадження № 2/127/3303/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький Вінницький міський суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення та збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Старжинський В.В., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , про зміну способу стягнення та збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 17 листопада 2022 року у справі № 127/23022/22 шлюб між сторонами було розірвано.

Від спільного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі судового наказу Вінницького міського суду Вінницької області від 14 квітня 2023 року у справі № 127/3066/23 з відповідача стягуються аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів, щомісячно.

Виконання зазначеного судового наказу здійснюється у межах виконавчого провадження № 73684661, відкритого постановою державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці від 27 лютого 2025 року.

Позивач зазначає, що з часу ухвалення судового наказу істотно змінилися обставини, які мають значення для визначення способу та розміру аліментів.

Зокрема, позивач вказує, що відповідач фактично не бере участі у вихованні та утриманні дитини, не цікавиться її розвитком та не відвідує заклад дошкільної освіти, що підтверджується довідкою Комунального закладу «Заклад дошкільної освіти № 38 Вінницької міської ради» від 11 серпня 2025 року.

Крім того, позивач зазначає, що фактичний розмір аліментів є мінімальним та не забезпечує належного рівня утримання дитини, оскільки визначається виходячи з мінімального гарантованого розміру, встановленого законодавством.

Також позивач вказує на зростання витрат на утримання дитини у зв`язку з її віком, відвідуванням закладу дошкільної освіти та загальним підвищенням вартості життя.

Позивач стверджує, що всі витрати на утримання дитини фактично несе самостійно, тоді як відповідач не бере участі у їх забезпеченні.

У зв`язку із зазначеним позивач просить змінити спосіб стягнення аліментів з частки від доходу на тверду грошову суму та збільшити їх розмір до 10 000,00 грн щомісячно.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області 15.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

Представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Гуменюк Н.В. подано відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнаються у повному обсязі.

У відзиві зазначено, що відповідач заперечує проти зміни способу стягнення та збільшення розміру аліментів, вважаючи такі вимоги необґрунтованими.

Представник відповідача вказує, що доводи позивача щодо ухилення відповідача від утримання та виховання дитини, недостатності аліментів, зростання витрат на утримання дитини та інфляційних процесів є такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами.

У відзиві зазначається, що відповідач з 27 травня 2025 року працює на посаді бариста, отримує заробітну плату, що підтверджується відповідними документами про доходи.

Також вказується, що станом на 30 квітня 2026 року заборгованість зі сплати аліментів відсутня, що підтверджується розрахунком державного виконавця у виконавчому провадженні № 73684661.

Представник відповідача зазначає, що відповідач має на утриманні матір, яка є особою з інвалідністю II групи, що підтверджується відповідними медичними та соціальними документами, а також витягом з мобільного застосунку «Резерв+», у зв`язку з чим посилається на наявність обставин сімейного та матеріального характеру

У відзиві також зазначається, що відповідач бере участь у вихованні та утриманні дитини, проводить з нею час та підтримує з нею стосунки, що, за твердженням представника, підтверджується фотоматеріалами.

Крім того, представник відповідача просить критично оцінити довідку закладу дошкільної освіти, подану позивачем, посилаючись на те, що вона складена у 2025 році та не відображає актуального стану на момент розгляду справи.

У відзиві зазначено, що позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження заявлених вимог, а також не наведено правового обґрунтування у повному обсязі.

Представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Представником позивачки в судове засідання не з`явилася, але подала до суду заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача, підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач та його представник в судове засідання також не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, але в матеріалах справи наявний відзив сторони відповідача, в якому викладено позиції щодо заявлених позовних вимог позов, про не визнання позову та відмову у задоволення заявлених позовних вимог.

На підставі п.п. 1-2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності позивача та відповідача.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини 3 статті 181 Сімейного кодексу України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, може бути змінений за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Водночас частина 1 статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений судом, може бути змінений у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я сторін та в інших істотних випадках.

Статтею 182 СК України встановлено критерії, які підлягають обов`язковому врахуванню судом при визначенні розміру аліментів, зокрема: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, платника аліментів, наявність інших утриманців, а також інші обставини, що мають істотне значення. При цьому мінімальний гарантований розмір аліментів не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 17 листопада 2022 року у справі №127/23022/22 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.

Від шлюбу сторони мають спільну неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, наявною в матеріалах справи.

Судом також встановлено, що на підставі судового наказу Вінницького міського суду Вінницької області від 14 квітня 2023 року у справі №127/3066/23 з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі однієї четвертої частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше п`ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

На виконання вказаного судового наказу відкрито виконавче провадження №73684661.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач посилалася на те, що після видачі судового наказу істотно змінилися обставини, які мають значення для визначення розміру аліментів, а саме: відповідач не бере належної участі у вихованні та утриманні дитини, фактичний розмір аліментів не відповідає потребам дитини, істотно збільшилися витрати на її утримання, відбулося підвищення рівня інфляції та вартості життя, а тому аліменти у частці від доходу не забезпечують належного утримання дитини.

На підтвердження своїх доводів позивач надала довідку Комунального закладу «Заклад дошкільної освіти №38 Вінницької міської ради» від 11 серпня 2025 року, відповідно до якої участь у житті закладу освіти бере переважно мати дитини, а також посилалася на загальновідомі обставини щодо підвищення рівня цін та збільшення витрат на виховання дитини.

Разом з тим суд звертає увагу, що наведені позивачем обставини самі по собі не є безумовною підставою для зміни способу стягнення та збільшення розміру аліментів.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В силу вимог статей 76, 77, 78, 80 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги чи заперечення сторін, а належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи доводи позивача щодо неналежної участі відповідача у вихованні дитини, суд виходить із того, що довідка закладу дошкільної освіти лише підтверджує відсутність відповідача у відповідному закладі під час освітнього процесу та участі у батьківських зборах, проте сама по собі не може свідчити про повне усунення батька від виконання батьківських обов`язків та відсутність його спілкування з дитиною поза межами закладу освіти.

При цьому відповідачем надано фотоматеріали, які, хоча і не можуть беззаперечно підтверджувати систематичність спілкування з дитиною, однак спростовують твердження про повну відсутність будь-яких контактів між батьком та дочкою.

Крім того, судом враховується, що відповідачем надано довідку про доходи, відповідно до якої він працює на посаді баристи у ФОП ОСОБА_4 та отримує постійний дохід.

Надані відповідачем докази свідчать про те, що він офіційно працевлаштований, має постійне джерело доходу та не приховує відомостей про своє матеріальне становище.

Також із наданого Другим відділом державної виконавчої служби у місті Вінниці розрахунку заборгованості у виконавчому провадженні №73684661 встановлено, що станом на дату розгляду справи заборгованість зі сплати аліментів у відповідача відсутня.

Вказана обставина має істотне значення для вирішення спору, оскільки свідчить про належне виконання відповідачем покладеного на нього рішенням суду обов`язку щодо матеріального утримання дитини.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що на утриманні відповідача перебуває його мати ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю II групи. Вказані обставини підтверджуються копією довідки до акта огляду МСЕК, довідкою про отримання державної соціальної допомоги та іншими письмовими доказами, долученими до відзиву.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд зобов`язаний враховувати наявність у платника аліментів інших осіб, яких він зобов`язаний утримувати.

Суд також враховує, що позивачем не подано жодних належних доказів, які б підтверджували фактичний обсяг щомісячних витрат на дитину, не надано розрахунку таких витрат, документів про придбання одягу, взуття, ліків, оплату навчання, розвитку, спортивних секцій чи інших документів, які б дозволяли суду встановити об`єктивну необхідність збільшення розміру аліментів саме до 10 000 грн щомісячно.

Фактично позовні вимоги в цій частині ґрунтуються на припущеннях позивача щодо достатнього матеріального становища відповідача та загальних посиланнях на збільшення витрат на дитину.

Разом з тим відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 14 листопада 2018 року у справі №372/2393/17, зміна розміру аліментів можлива лише за наявності належно доведених обставин, передбачених статтею 192 СК України, а саме зміни матеріального чи сімейного стану сторін або інших істотних обставин

У постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №152/100/18 зазначено, що обов`язковою умовою для зміни розміру аліментів є доведеність відповідних змін матеріального або сімейного стану сторін та належне підтвердження таких обставин доказами.

Також Верховний Суд у постанові від 30 жовтня 2019 року у справі №462/4973/15-ц звернув увагу на те, що сама по собі зміна економічної ситуації або загальне зростання цін не звільняє сторону від обов`язку довести наявність конкретних обставин, які обумовлюють необхідність зміни раніше визначеного розміру аліментів.

З огляду на встановлені обставини справи, оцінюючи всі наявні у справі докази в їх сукупності відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд доходить висновку, що позивачем не доведено наявності передбачених статтею 192 СК України підстав для зміни способу стягнення аліментів та збільшення їх розміру, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

У зв`язку із викладеним суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення та збільшення розміру аліментів у повному обсязі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір за цим позовом не стягується з учасників справи та залишається за державою.

Також суд зауважує, що суд ухвалював рішення за відсутності учасників справи. Відповідно до положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На відповідне застосування вказаних положень також звернула увагу Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 5 вересня 2022 року в справі №1519/2-5034/11.

Керуючись ст. 141, 180, 181, 184, 192 СК України, ст. 4, 76-81, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення та збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники судового розгляду:

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складено 15.06.2026.

Суддя: