Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №904/4274/24 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року

м. Київ

cправа № 904/4274/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Мамалуй О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д.А.

та представників

Позивача : Загрійчук Д.К.

Відповідача: Байда В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Криворізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2025

(головуючий - Дармін М.О., судді Кощеєв І.М., Чус О.В.)

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2025

(суддя - Панна С.П.)

у справі №904/4274/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТАШЛЯХБУД"

до Криворізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ"

про скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТАШЛЯХБУД" (далі - ТОВ "Весташляхбуд", позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Криворізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ" (далі - ТОВ "Газорозподільні мережі України", відповідач ) про визнання недійсним та скасування рішення комісії Криворізької філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" з розгляду Акта про порушення № KR 98 від 04.07.2024 року про донарахування необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості, згідно пункту 4.1 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, за період з 01.07.2024 по 09.07.2024, тривалістю 194,5 годин за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання, з урахуванням цілодобового режиму роботи, згідно додатку 4 до Типового договору розподілу природного газу у обсязі 234 012,94 м3 на суму 3 963 041,90 грн., оформленого Актом-розрахунком необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості від 23.08.2024.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено вимоги пункту 7 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, а саме: представниками відповідача не виконано жодних дій щодо забезпечення усунення виявленого порушення на дату складання акта про порушення, не зазначено підстави неможливості усунення виявленого порушення на дату складання акта про порушення. Позивач зазначає, що представники відповідача зобов`язані були скласти акт про усунення порушення та скласти акт про припинення газопостачання. Позивач зазначає про неправомірний перерахунок відповідачем обсягу природного газу, спожитого позивачем в період з 01.07.2024 по 09.07.2024 (донараховано - 234 012,94 м3), оскільки за відсутності пошкодження лічильника, пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, та за наявності справного обчислювача (коректора) об`єму газу, який не містить зареєстрованих та зафіксованих у звітах повідомлень про роботу лічильника газу у позаштатному режимі, несправність лічильника внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, встановлена за результатами позачергової або експертної повірки, не є підставою для перерахунку споживачу об`єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до п. 4.1 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2025, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2025, позов задоволено.

4. Судові рішення мотивовано тим, що складений представниками відповідача Акт про порушення № KR 98 від 04.07.2024 як за формою так і за змістом не відповідає вимогам пункту 1 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем та формі, наведеній в додатку 21 до цього Кодексу. Суди зазначили, що представниками відповідача на дату складання акта про порушення не виконано дій щодо забезпечення усунення виявленого порушення, не зазначено жодної дії щодо забезпечення усунення виявленого порушення у день виявлення порушення та складання Акта про порушення, а також не зазначено підстави неможливості усунути порушення на дату складання акта про порушення, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача. У акті про порушення № KR 98 від 04.07.2024, крім посилання на підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, не зафіксовано факту необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, в період до перевірки чи під час перевірки. Виникнення під час обстеження комерційного ВОГ на об`єкті позивача некоректного відображення показів лічильника газу не є фіксацією факту необлікованого чи облікованого частково об`єму природного газу внаслідок такої роботи комерційного ВОГ чи його складових в розумінні вимог пункту 6 глави 6 розділу Х Кодексу газорозподільних систем.

Довідка про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 39-1-7/00001-20240710 від 10.07.2024 не може бути належним доказом наявності підстав для прийняття комісією оспорюваного рішення.

5. Судами враховано подані позивачем добові звіти коректору об`єму газу ВЕГА - 1.01, зав. № 0764, за період з 01.07.2024 року по 09.07.2024 року, з яких вбачається, що Повідомлення про втручання оператора «Записів не було», а також Повідомлення про позаштатні ситуації «Записів не було». З місячних звітів по коректору ВЕГА-1.01 зав. № 07643 та лічильнику газу Курс-01G-650 зав. № 0014886 за період з січня 2024 року по червень 2024 року, вбачається, що з початку 2024 року по дату проведення обстеження ВОГ (04.07.2024) показники об`єму спожитого природного газу були майже однакові, що підтверджує коректний облік об`єму та обсягу природного газу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

6. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

7. Скаржник, посилаючись на п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, зазначає, що застосування судами першої та апеляційної інстанції, абзацу 2 пункту 8 глави 4 розділу XІ Кодексу ГРС так і висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 906/962/18, є хибним з огляду на існування висновку щодо правозастосування відповідного положення Кодексу ГРС, викладеного в постанові Верховного Суду від 18.11.2022 справі № 914/993/21, в якій практика застосування відповідного положення Кодексу ГРС була уточнена.

8. Крім того, скаржник, посилаючись на пункт 3 частини 2 ст. 287 ГПК України, зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо правозастосування положень пункту 7 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС з урахуванням положень пункту 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС.

9. Також, скаржник вказує, що підставами касаційного оскарження є п.4.ч.2 ст.287 ГПК України, саме ч.3 ст. 310 ГПК України, оскільки, судами попередніх обставин були взяті до уваги звіти по коректору ВЕГА-1.01 зав.№ 07643 та лічильнику газу Курс-01G-650 зав.№ 0014886 за період з січня 2024 року по червень 2024 року. Відповідач вважає, що такі докази не могли бути враховані судами, оскільки, такі докази є недопустимими.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи та розгляд заяв, клопотань

10. Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на те, що судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи було повно, всебічно та об`єктивно досліджено наявні у матеріалах справи докази, надано їм належну оцінку відповідно до вимог статей 73- 86 ГПК України, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

11. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, ТОВ "Весташляхбуд" (Споживач) шляхом направлення заяви-приєднання від 01.08.2023 року № 42АР501-103-2023 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) Криворізької філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" (Оператор ГРМ), приєдналось до Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2498.

12. Між Споживачем та Оператором ГРМ укладено Додаток № 4 до Типового договору розподілу природного газу, який додається до заяви-приєднання № 42АР501-103-2023 від 01.08.2023 року «Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача». Додатком № 4 встановлена адреса об`єкта (точки комерційного обліку): м. Кривий Ріг, вул. Урожайна, буд. 1 та передбачено, що на об`єкті Споживача встановлені: Лічильник Курс-01Б № 14886, G650; Коректор ВЕГА - 1.01 № 07643, Р max 0,5 МПа, величина приєднаної потужності точки комерційного обліку суб`єкту 3 960,7698 м3/год.

13. 20.02.2023, за результатами повірки Коректору об`єму газу ВЕГА - 1.01, зав. № 07643, видано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 384462 від 20.02.2023 (чинне до 20 лютого 2025 року). 24.02.2023 за результатами повірки Лічильника газу Курс-01-G650B2, зав. № 14886 видано свідоцтво про повірку № 385684 від 24.02.2023 року (чинне до 24.02.2025 року).

14. 04.07.2024 представниками відповідача було проведено перевірку технічного стану вузла обліку газу за адресою об`єкта споживача: м. Кривий Ріг, вул. Урожайна, 1. За результатами перевірки складено акт про порушення № KR 98 від 04.07.2024 року, в якому зафіксовано порушення: пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі (а саме на табло лічильника некоректно відображаються покази). В Акті представник ТОВ "Весташляхбуд" зазначив: «З актом про порушення не згодний. В 12:30 індикатор запрацював».

15. 09.07.2024 представниками ТОВ "Газорозподільні мережі України" було складено Протокол № 3965 щодо направлення засобу вимірювальної техніки на позачергову повірку. Для проведення позачергової повірки демонтовано лічильник газу Курс-01 Б2 G650 № 14886. На час проведення позачергової повірки газопостачання припинено шляхом встановлення інвентарних заглушок.

16. ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" видано довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 39-1-7/00001-20240710 від 10.07.2024 року, у якій зазначено, що ЗВТ не відповідає вимогам п. 11.1.2 ДСТУ 9036:2020 "Лічильники газу ультразвукові. Методика повірки". Підстави для визнання ЗВТ непридатним: табло індикації не відображає значення вимірювальної інформації (відліковий пристрій не функціонує).

17. 20.08.2024 та 23.08.2024 відбулося засідання комісії Оператора ГРМ з розгляду Акта про порушення № KR 98 від 04.07.2024, складеного щодо споживача ТОВ "Весташляхбуд". На засіданнях комісії були присутні представники ТОВ "Весташляхбуд". За результатами засідання Комісії прийнято рішення здійснити донарахування необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу згідно п. 4.1 гл. 4 розд. ХІ Кодексу ГРС, за період з 01.07.2024 по 09.07.2024, тривалістю 194,5 годин, у обсязі 234 012,94 м3 , на суму 3 963 041,90 грн.

Позиція Верховного Суду

18. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представників сторін , дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

19. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3).

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

20. Правовідносини сторін у справі виникли з договору розподілу природного газу, що підтверджено підписаною заявою-приєднання від 01.08.2023 року № 42АР501-103-2023 до умов Типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) та регулюються положеннями Кодексу газорозподільних систем, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

21. Спір у справі виник у зв`язку з тим, що позивач вважає безпідставним нарахування необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості, згідно пункту 4.1 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, за період з 01.07.2024 по 09.07.2024, за рішенням комісії Криворізької філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" з розгляду Акта про порушення № KR 98 від 04.07.2024 року. Позивач вказує на те, що Акт про порушення № KR 98 від 04.07.2024 складено з порушенням положень Кодексу газорозподільних систем, вказаний акт не містив всієї необхідної інформації, до того ж, були відсутності пошкодження лічильника, пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, та за наявності справного обчислювача (коректора) об`єму газу, який не містить зареєстрованих та зафіксованих у звітах повідомлень про роботу лічильника газу у позаштатному режимі, несправність лічильника внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, не є підставою для здійснення нарахувань.

22. Суди попередніх інстанцій розглядаючи спір у справі вказали на те, що :

- акт про порушення №KR 98 від 04.07.2024, що оспорюється позивачем, встановлює порушення визначені главою 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ, отже, акт мав складатися відповідачем як оператором ГРМ в порядку, встановленому пунктом 1 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, за формою, наведеною в додатку 21 до цього Кодексу. Проте, складений працівниками відповідача акт про порушення № KR 98 від 04.07.2024 як за формою так і за змістом цим вимогам не відповідає;

- за таких обставин, акт про порушення № KR 98 від 04.07.2024 складено з істотним порушенням вимог глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, та на підставі такого акту не може бути прийнято рішення комісії з донарахування необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

23. Касаційний суд не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на наступне.

24. Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу І Кодексу ГРС цей Кодекс визначає взаємовідносини Оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об`ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб`єктів ринку природного газу.

25. Пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС визначено, що вузол обліку природного газу /вузол обліку/ ВОГ - сукупність засобів вимірювальної техніки, зокрема лічильник газу або звужуючий пристрій, та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об`єму природного газу, зведених до стандартних умов, визначених законодавством.

26. За приписами п. 4 гл. 1 розд. І Кодексу ГРС:

комерційний облік природного газу - визначення об`ємів (обсягів) передачі та розподілу (споживання/постачання) природного газу в точках комерційного обліку на підставі даних комерційних вузлів обліку та інших регламентних процедур у передбачених цим Кодексом випадках;

коректор об`єму газу - сукупність засобів вимірювальної техніки, які вимірюють тиск і температуру газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, обчислюють об`єм газу за стандартних умов, перетворюючи вихідні сигнали від лічильника газу;

лічильник газу - засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам`ятовування та відображення об`єму (обсягу) природного газу, що проходить через нього, та є складовою комерційного (дублюючого) вузла обліку.

27. У підпункті 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС встановлено, що до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як «не з вини споживача»), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу, належать, зокрема, пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.

28. За змістом пункту 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС у разі виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових, пошкодження ЗВТ або пошкодження пломб чи захисних елементів власник (користувач), на території або у приміщенні якого встановлений комерційний ВОГ чи його складові, має терміново поінформувати про це оператора ГРМ та за потреби вжити заходів для недопущення аварійної ситуації з урахуванням техніки безпеки.

Позаштатний режим роботи комерційного ВОГ, зокрема, включає витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у тому числі імпульсних ліній манометрів, датчиків тиску і температури тощо; відсутність зміни показань лічильника газу (обчислювача або коректора об`єму газу), загальмованість або рух з ривками зчитувального механізму при фактичній витраті (споживанні) природного газу; наявність сторонніх шумів та нехарактерних звуків при роботі лічильника газу чи іншого ЗВТ; індикація або наявність повідомлень про порушення в роботі ЗВТ, в тому числі про необхідність зміни елементів живлення; забруднення або відкладання осадів, потрапляння сторонніх предметів до внутрішньої порожнини вимірювального трубопроводу або лічильника газу чи на робочі поверхні первинних перетворювачів; інші ознаки порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ, які можуть вплинути на результати вимірювання.

Якщо внаслідок позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, розрахунок необлікованих (облікованих частково) об`ємів природного газу за період несправності комерційного ВОГ чи його складових здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу. До відновлення роботи комерційного ВОГ або його складових в нормальному режимі за бажанням споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути припинено газопостачання на його об`єкт.

29. Главою 4 розділу ХІ Кодексу ГРС встановлено порядок визначення необлікованих об`ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування споживачу (несанкціонованому споживачу), що не є побутовим у разі виявлення Оператором ГРМ порушень.

30. Відповідно до підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС у разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки. Перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.

31. Згідно з пунктом 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС у разі своєчасного (до виявлення порушення представником оператора ГРМ) письмового повідомлення споживачем оператора ГРМ про пошкодження ЗВТ/лічильника газу або пломби (крім її відсутності) та за умови відсутності пошкодження пломби з прихованими заходами чи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу процедура, передбачена цією главою, не застосовується (крім періоду відсутності пошкодженого ЗВТ/лічильника газу, що був направлений на експертизу та/або позачергову чи експертну повірку).

32. Таким чином, у випадку повідомлення про позаштатний режим роботи лічильника газу до виявлення цих обставин оператором ГРМ, процедура перерахунку необлікованого споживання природного газу може застосовуватися лише щодо періоду відсутності пошкодженого ЗВТ/лічильника газу, що був направлений на експертизу та/або позачергову чи експертну повірку, до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. Водночас, у випадку встановлення позаштатного режиму роботи лічильника газу Оператором ГРМ самостійно, якщо не було виявлено несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ, як це передбачено підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС, процедура перерахунку необлікованого споживання природного газу може застосовуватися за період з дати виходу з ладу ЗВТ, або (1) з початку розрахункового періоду, якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно встановити, (2) з дати прострочення періодичної повірки, якщо таке порушення є доведеним, до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.

33. Аналогічний висновок викладено у постанові від 26.09.2024 у справі № 910/6295/23.

34. Судами встановлено, що за наслідками обстеження/контрольного огляду комерційного ВОГ на об`єкті ТОВ "Весташляхбуд", що проводився 04.07.2024 року, у представників ТОВ "Газорозподільні мережі України" виникли сумніви щодо метрологічних характеристик лічильника газу Курс-01-G650B2, зав.№ 14886, про що складено акт перевірки технічного стану вузла обліку газу з використанням промислового лічильника газу в комплексі з коректором № 3959 від 04.07.2024, та Акт про порушення №KR 98 від 04.07.2024.

35. Судами зазначено, що в акті про порушення №KR 98 від 04.07.2024 вказано про виявлення у позивача порушень, які визначені главою 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, отже, судами вказано, що цей акт мав складатися відповідачем як оператором ГРМ в порядку, встановленому пунктом 1 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем за формою, наведеною в додатку 21 до цього Кодексу. Проте, складений працівниками відповідача акт про порушення № KR 98 від 04.07.2024 за формою та змістом цим вимогам не відповідає.

36. Касаційний суд вважає передчасними такі висновки судів.

37. Відповідно до п.1 гл.5 розд. ХІ Кодексу ГРС у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у гл.2 цього розділу, на місці їх виявлення представником оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.

38. Форма документа - це сукупність реквізитів документа, викладених в певній послідовності. Реквізити - сукупність постійних елементів, з яких складаються документи.

39. Відповідно до гл. 5 розд. ХІ Кодексу ГРС Акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або Національної поліції України, житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборної особи будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представника органу місцевого самоврядування тощо) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення.

Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.

Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов`язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали:

або більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою;

або представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або Національної поліції України, житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборної особи будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представника органу місцевого самоврядування тощо) за умови посвідчення цієї особи.

Акт про порушення щодо відмови побутового споживача (фізичної особи) в доступі до власного об`єкта вважається дійсним, якщо його підписали представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представник Національної поліції України, житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувач або управитель будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування тощо) за умови посвідчення їх осіб.

У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення про це робиться відмітка в обох примірниках акта про порушення, один з яких надсилається споживачу (несанкціонованому споживачу) рекомендованим поштовим відправленням протягом п`яти робочих днів з дня складання такого акта.

Споживач (несанкціонований споживач) та представники Оператора ГРМ під час виявлення порушення та складання акта про порушення мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявленого порушення чи інших дій та фактів, про що зазначається в акті про порушення.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення.

У разі незгоди споживача (несанкціонованого споживача) із зафіксованим в акті про порушення порушенням, яке стосується пошкодження пломб (крім факту їх відсутності або спрацювання магнітного індикатора), пошкодження ЗВТ/лічильника газу (крім явних ознак навмисного в них втручання), він може вимагати проведення їх експертизи чи позачергової або експертної повірки у порядку, визначеному цим Кодексом. У такому разі в акті про порушення робиться відповідний запис, при цьому представник Оператора ГРМ здійснює заходи щодо пакування пошкодженої пломби та/або лічильника газу (ЗВТ) та складає відповідний акт про направлення їх на експертизу чи позачергову або експертну повірку. До отримання їх результатів нарахування, передбачені цим Кодексом, не застосовуються.

У разі визнання споживачем (несанкціонованим споживачем) факту умисного пошкодження ним пломби/ЗВТ (лічильника газу), про що окремо зазначається в акті про порушення, заходи з проведення експертизи чи позачергової або експертної повірки не проводяться.

На дату складання акта про порушення представник Оператора ГРМ забезпечує усунення виявленого порушення, про що в акті про порушення робиться відповідний запис. У разі неможливості усунути порушення на дату складання акта про порушення (відсутні відповідні засоби чи повноваження) представник Оператора ГРМ робить відповідний запис в акті про порушення та надалі забезпечує контроль за усуненням порушення, що підтверджується окремо складеним актом про усунення порушення.

Під час складання акта про порушення, акта про усунення порушення, акта про припинення/відновлення газопостачання тощо представниками Оператора ГРМ обов`язково фіксуються та зазначаються у вищезазначених актах показання лічильника газу (ЗВТ), за винятком випадків відмови у доступі до об`єкта споживача, де розташований лічильник газу (ЗВТ).

40. Як вбачається з акту про порушення №KR 98 від 04.07.2024, акт складено представниками відповідача із зазначенням відповідних посад осіб, у графі "встановлено порушення кодексу газорозподільних систем" зазначено - " на табло лічильника некоректно відображаються покази". У графі "Відмітка про усунення порушень на дату складання акта" зазначено - " 09.07.2024 р. 08.00 надати доступ представникам оператора для демонтажу лічильника на позачергову повірку".

41. Акт містить всі необхідні реквізити встановлені гл.5 розд. ХІ Кодексу ГРС, дата підписи сторін, в тому числі споживача із зауваженнями, покази лічильника газу, та встановлені порушення.

42. Незважаючи на зазначене, суди задовольняючи позов вказали, що за формою і за змістом акт №KR 98 від 04.07.2024 не відповідає вимогам пункту 1 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем. Суди вказали, що представниками відповідача на дату складання акта про порушення не виконано дій щодо забезпечення усунення виявленого порушення, не зазначено жодної дії щодо забезпечення усунення виявленого порушення у день виявлення порушення та складання акта про порушення, а також не зазначено підстави неможливості усунути порушення на дату складання акта про порушення, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача. Крім того, на думку судів, представники відповідача зобов`язані були скласти акт про припинення газопостачання, оскільки під час складання акта про порушення, акта про усунення порушення, акта про припинення/відновлення газопостачання тощо, представниками Оператора ГРМ обов`язково фіксуються та зазначаються у вищезазначених актах показання лічильника газу (ЗВТ), за винятком випадків відмови у доступі до об`єкта споживача, де розташований лічильник газу (ЗВТ).

43. Вказані посилання судів попередніх інстанцій є безпідставними, оскільки, у п. 7 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС зазначено, що на дату складання акта про порушення представник Оператора ГРМ забезпечує усунення виявленого порушення, про що в акті про порушення робиться відповідний запис. У разі неможливості усунути порушення на дату складання акта про порушення (відсутні відповідні засоби чи повноваження) представник Оператора ГРМ робить відповідний запис в акті про порушення та надалі забезпечує контроль за усуненням порушення, що підтверджується окремо складеним актом про усунення порушення.

44. Водночас, як вказувалось, у пункту 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС регламентовано, що до відновлення роботи комерційного ВОГ або його складових в нормальному режимі за бажанням споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути припинено газопостачання на його об`єкт.

45. Тобто, фактично в даному випадку, оскільки представниками відповідача не було зафіксовано виток газу, втручання у систему газопостачання, а за результатами технічної перевірки візуально встановлено некоректну роботу лічильника, відповідач не був зобов`язаний припиняти газопостачання. До того ж представниками відповідача вказано, що для усунення порушень необхідно демонтувати лічильник на позачергову повірку, про що вказано у оспорюваному акті.

46. 09.07.2024 представниками ТОВ "Газорозподільні мережі України" виконано демонтаж лічильника газу на позачергову повірку, про що складено Протокол щодо направлення засобу вимірювальної техніки та/або пломби на позачергову повірку/експертизу/експертну повірку (для вузлів обліку газу на базі промислового лічильника в комплекті з коректором) № 3965 від 09.07.2024, як передбачено главою 5 розділу ХІ Кодексу ГРС.

47. Крім того, вказуючи на безпідставність нарахування відповідачем вартості недооблікованого (донарахованого) природного газу на підставі такого акту, суди вказали, що відповідачем не зафіксовано факту необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, в період до перевірки чи під час перевірки. Виникнення під час обстеження комерційного ВОГ на об`єкті позивача некоректного відображення показів лічильника газу не є фіксацією факту необлікованого чи облікованого частково об`єму природного газу внаслідок такої роботи комерційного ВОГ чи його складових, в розумінні вимог пункту 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС.

48. Вказуючи на такі висновки судами не враховано, що абзацом 6 пункту 2 глави 7 розділу X Кодексу ГРС передбачено, що за відсутності дублюючого ЗВТ та не встановлення споживачем на місце демонтованого ЗВТ аналогічного ЗВТ (погодженого з Оператором ГРМ для комерційних розрахунків) або якщо одразу після знятого на повірку ЗВТ сторонами не здійснені заходи з припинення газопостачання, яке обліковувалося через демонтований ЗВТ (що має підтверджуватися відповідним актом між Оператором ГРМ і споживачем), обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є демонтований ЗВТ, розраховується за середньодобовими (для неповної доби за середньогодинними) значеннями за попередні три аналогічних періоди споживання природного газу з урахуванням періоду відсутності ЗВТ.

49. Водночас, касаційний суд зауважує, що суди вказуючи на відсутність підстав для здійснення перерахунку відповідачем обсягів природного газу, не врахували, що згідно з пунктом 5.13 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005, перерахунки об`єму протранспортованого газу проводяться у випадках: тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну повірки та ремонт); непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу; наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів (несправність ЗВТ).

50. Пунктом 5.13.1 Правил передбачено, що перерахунки об`єму протранспортованого газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

51. Відповідно до пункту 5.13.2 Правил якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки об`єму протранспортованого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються обліковою організацією за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

52. Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу XІ Кодексу ГРС норми цього розділу щодо перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування природного газу споживачу, у тому числі побутовому споживачу, який уклав з Оператором ГРМ договір розподілу природного газу, а також несанкціонованому споживачу, який знаходиться на території ліцензованій діяльності Оператора ГРМ, застосовуються за наявності акта про порушення, складеного Оператором ГРМ відповідно до вимог цього розділу. Випадки, які потребують перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу споживачу, що має договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, без наявності акта про порушення, визначені в розділах ІХ-Х цього Кодексу.

53. Таким чином суди вказуючи на те, що у відповідача були відсутні підстави для здійснення перерахунку обсягів природного газу, посилаючись на те, що в акті не було зафіксовано позаштатного режиму роботи ВОГ або споживання необлікованого природного газу, не врахували, що перерахунки об`єму протранспортованого газу проводяться у випадках: тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну повірки та ремонт); непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу; наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів (несправність ЗВТ).

54. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19.03.2024 у справі № 914/2926/22.

55. У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що застосування судами першої та апеляційної інстанції, абзацу 2 пункту 8 глави 4 розділу XІ Кодексу ГРС так і висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 906/962/18, є хибним з огляду на існування висновку щодо правозастосування відповідного положення Кодексу ГРС, викладеного в постанові Верховного Суду від 18.11.2022 справі № 914/993/21, в якій практика застосування відповідного положення Кодексу ГРС була уточнена.

56. Проаналізувавши вказані доводи касаційної скарги касаційний суд вважає, що такі доводи знайшли своє підтвердження, з огляду на таке.

57. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як "не з вини споживача"), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу, належить, зокрема, пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.

58. Згідно з підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу XІ Кодексу ГРС у разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об`єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.

59. Як вказувалось відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС коректор об`єму газу - сукупність засобів вимірювальної техніки, які вимірюють тиск і температуру газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, обчислюють об`єм газу за стандартних умов, перетворюючи вихідні сигнали від лічильника газу; лічильник газу засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам`ятовування та відображення об`єму (обсягу) природного газу, що проходить через нього, та є складовою комерційного (дублюючого) вузла обліку. Коректор для газового лічильника відіграє роль температурного компенсатора. Газ, що проходить через вимірювальні камери газового лічильника в залежності від навколишнього середовища має різну температурну складову, і відповідно, різний обсяг. Коректор сприяє приведенню робочого об`єму газу до стандартних умов, які прописані, як допустимі та, відповідно, коректор для газового лічильника не може сам по собі здійснювати вимірювання об`єму спожитого газу.

60. У постанові від 02.12.2020 у справі № 906/962/18 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, аналізуючи положення абзацу 6 пункту 6 глави 9 розділу Х, пункту 3 глави 2 та пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС, зробив висновок про те, що за умови відсутності пошкодження лічильника, пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та за наявності справного обчислювача (коректора) об`єму газу, який не містить зареєстрованих та зафіксованих у звітах повідомлень про роботу лічильника газу в позаштатному режимі, несправність лічильника внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, встановлена за результатами позачергової або експертної повірки, не є підставою для здійснення перерахунку споживачу об`єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС.

61. Зазначені висновки Верховного Суду ґрунтуються на тому, що для цілей визначення необлікованих об`ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування споживачу (несанкціонованому споживачу), що не є побутовим, Кодекс ГРС розмежовує несправність лічильника, що сталася внаслідок його пошкодження, та несправність лічильника, що сталася внаслідок позаштатного режиму роботи.

62. Такий підхід дозволяє кваліфікувати пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або роботу комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно, як порушення «не з вини споживача», хоча споживач у цих випадках не здійснював несанкціонованого втручання, водночас міг виявити пошкодження ЗВТ/лічильника газу (механічне пошкодження цілісності конструкції комерційного ВОГ та/або його складових, зокрема корпусу, скла, кріплення, захисних елементів, ліній з`єднання) або позаштатний режим роботи, що за пунктом 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРМ охоплює ситуації, які споживач може виявити.

63. Пункт 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС не описує виявлення непридатності до застосування внаслідок невідповідності його метрологічних характеристик, тобто дефект лічильника, який міг з часом проявитись і який не пов`язаний з його пошкодженням або позаштатним режимом роботи. Такі дефекти споживач за звичайних умов не може виявити. Для їх запобігання лічильники газу підлягають зокрема, періодичній повірці.

64. Верховний Суд звертає увагу на те, що правову позицію в постанові Верховного Суду у справі № № 906/962/18 було уточнено, відповідно до пункту 117 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 914/993/21, в частині твердження (на яке посилається скаржник у своїй касаційній скарзі), що: "за умови відсутності пошкодження лічильника, пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та за наявності справного обчислювача (коректора) об`єму газу, який не містить зареєстрованих та зафіксованих у звітах повідомлень про роботу лічильника газу в позаштатному режимі, несправність лічильника внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, встановлена за результатами позачергової або експертної повірки, не є підставою для здійснення перерахунку споживачу об`єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС".

65. У постанові від 18.11.2022 у справі №914/993/21 зазначено, зокрема, про те, що виходячи з технічного функціоналу коректора об`єму газу, наданого в Кодексі (сукупність ЗВТ, які вимірюють тиск і температуру газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, обчислюють об`єм газу за стандартних умов, перетворюючи вихідні сигнали від лічильника газу), а також зі складу комерційного ВОГ, відомості коректора не можуть вважатись достовірними для визначення об`єму газу у випадку отримання даних від лічильника, який неправильно вимірював об`єм газу.

66. Саме тому об`єднана палата відхилила доводи про те, що некоректна робота лічильника за вказаних обставин не впливає на правильність показань коректора об`єму газу та вказала підстави для уточнення висновку, що міститься у постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 906/962/18 щодо застосування положень абзацу 9 пункту 6 глави 6 розділу X, пункту 4 та абзац 2 пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС шляхом доповнення таким висновком:

"За умови відсутності пошкодження лічильника, пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та за наявності справного обчислювача (коректора) об`єму газу, який не містить зареєстрованих та зафіксованих у звітах повідомлень про роботу лічильника газу в позаштатному режимі, несправність лічильника внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, встановлена за результатами позачергової або експертної повірки, не є підставою для здійснення перерахунку споживачу об`єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до п.4 гл.4 розд.ХІ Кодексу ГРМ.

Якщо у разі несправності лічильника газу, що сталася внаслідок його позаштатного режиму роботи (що, зокрема включає витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у тому числі імпульсних ліній манометрів), буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, то розрахунок необлікованих (облікованих частково) об`ємів природного газу за період несправності здійснюється відповідно до вимог абз.9 п.6 гл.6 розд.X, пп.1 п.4 гл.4 розд.XІ Кодексу ГРМ. Підпункт 2 п.4 гл.4 розд.ХІ Кодексу у такому разі не застосовується і обставини справності коректора значення не мають".

67. Таким чином, позивач помилково вважає, що об`єм спожитого газу можливо визначити через коректор лічильника газу у випадку несправності самого лічильника газу.(аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.04.2024 у справі № 922/2835/23)

68. Вищезазначеного не було враховано судами попередніх інстанцій, що призвело до передчасного висновку судів про задоволення позову. Так, не врахувавши вищезазначеного суди помилково обґрунтували судові рішення тим, що в оспорюваному акті не було встановлено, пошкодження лічильника, пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, водночас, судами помилково враховано подані позивачем добові звіти коректора ВЕГА- 1.01, за період з 01.07.2024 по 09.07.2024, які на думку судів підтверджують коректність обліку.

69. Верховний Суд зауважує, що у частині 3 статті 2 ГПК України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

70. Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

71. Згідно з частинами 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

72. Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

73. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

74. Необхідно зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний

75. Відповідні висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц та постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 30.06.2022 у справі № 927/774/20.

76. За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

77. Стандарт "вірогідності доказів" не нівелює обов`язок суду щодо оцінки доказів в порядку приписів статті 86 ГПК України з урахуванням надання оцінки допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

78. Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених у статті 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому. Близька за змістом правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 908/2846/19, від 27.05.2021 у справі № 910/702/17, від 17.11.2021 у справі № 910/2605/20.

79. Зазначені правові висновки у застосуванні норм процесуального права мають загальний (універсальний) характер незалежно від змісту спірних правовідносин.

80. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

81. Вимогами процесуального закону визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

82. Відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

83. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати.

84. Однак, оскаржувані судові рішення таким вимогам в повній мірі не відповідають.

85. Суд зазначає, що допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом в силу меж розгляду справи в суді касаційної інстанції (стаття 300 ГПК України).

86. Отже, оскільки визначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, отримала підтвердження під час касаційного провадження, що в розумінні пункту 1 частини третьої статті 310 цього Кодексу (в сукупності з відсутністю всебічного, повного та об`єктивного дослідження судами зібраних у справі доказів) є підставою для скасування судових рішень, справа підлягає передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

87. Разом з цим, стосовно доводів касаційної скарги в частині підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України Верховний Суд зазначає таке.

88. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

89. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

90. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

91. Разом з цим, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, з огляду на те, що суди попередніх інстанцій під час розгляду справи порушили норми процесуального права, не встановили обставини, що є визначальними і ключовими для вирішення цього спору, суди передчасно взяли до уваги дані коректора, необґрунтовано вказали на наявність порушень при складанні акта № KR 98 від 04.07.2024 та відповідно передчасно визнали недійсним рішення комісії Криворізької філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" з розгляду акта про порушення № KR 98 від 04.07.2024 року щодо нарахування необлікованого (донарахованого) об`єму, при цьому не перевіривши виконаного на підставі такого рішення акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості від 23.08.2024, отже, колегія суддів не має процесуальної можливості викласти відповідний правовий висновок щодо застосування пункту 7 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС, з урахуванням положень пункту 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС.

92. Отже, враховуючи те, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, що є наслідком не встановлення обставин, які є визначальними, вагомими і ключовими у цій справі у вирішенні цього спору, ураховуючи доводи касаційної скарги, які є нерозривними у їх сукупності; межі розгляду справи судом касаційної інстанції, імперативно визначені статтею 300 ГПК України, оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

93. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

94. В силу приписів частини четвертої статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

95. Ураховуючи, що судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення норм процесуального права, то за таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, судові рішення підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

96. Під час розгляду справи судам необхідно звернути увагу на викладене, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого, вирішити спір відповідно до закону.

Судові витрати

97. Розподіл судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України, та новий розподіл судових витрат не здійснюється, адже Суд не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує оскаржувані судові рішення та передає справу на новий розгляд до суду першої інстанції, тому за результатами розгляду має бути вирішено й питання, зокрема, щодо розподілу судового збору.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Криворізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ" задовольнити.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2025 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2025 у справі №904/4274/24 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді О.М. Баранець

О.О. Мамалуй