Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №703/390/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/241/26 Справа № 703/390/26 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Ігнатенко Т. В. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., за участю захисника Халупка В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Смілянського міськрайсуду Черкаської обл. від 5.02.2026 р., якою

ОСОБА_1 , який народився

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає

АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адмінстягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн. та стягнуто в дохід держави 665,60 грн. судового збору.

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови суду, 16.01.2026 р. приблизно о 13:41 год. в м. Сміла по вул. Перемоги, 28 ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-2106, р/номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поблідніння шкіри обличчя, явно виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. ПДР та вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з недоведеністю складу адмінправопорушення.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не було забезпечено всебічного, повного й об`єктивного з`ясування обставин справи, не перевірено належним чином дотримання процедури направлення на огляд та фіксації відмови його від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, не надано належної оцінки доводам сторони захисту.

Також, апелянт зазначає, що судом першої інстанції було порушено його право на захист, оскільки суд проігнорував заяву його захисника про ознайомлення з матеріалами справи через систему Електронний суд, в тому числі з відеозаписом події, який є ключовим доказом його вини і він не зміг оспорити, так як не мав можливості з ним ознайомитися, що в свою чергу, на його думку, привело до порушення судом принципу змагальності та рівності сторін.

Вважає, що постанова суду містить формальний перелік доказів, констатацію його відмови та формальний висновок про доведеність його вини, вона не є обґрунтованою та вмотивованою.

На думку апелянта, суд першої інстанції не встановив, чи була відмова особи усвідомленою та чи розуміла вона правові наслідки такої поведінки, чи були належним чином роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, чи здійснювалася фіксація без психологічного тиску або впливу з боку працівників поліції. Також, постанова суду не містить аналізу підстав для направлення особи на медичний огляд. Суд не перевірив, чи були ознаки наркотичного сп`яніння належним чином зафіксовані, чи відповідали вони вимогам Інструкції про порядок виявлення ознак сп`яніння, та чи дійсно вони давали підстави для направлення на огляд.

Апелянт зауважує, про відсутність акту відсторонення його працівниками поліції від керування транспортним засобом та неврахування судом першої інстанції стандартів справедливого суду та практики ЄСПЛ.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адмінправопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

За наведених обставин, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адмінвідповідальності ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення захисника Халупка В.М., який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, з підстав необґрунтованості та належним чином не вмотивованості оскаржуваної постанови, дослідивши матеріали справи про адмінправопорушення та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд приходить до висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних підстав.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адмінправопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адмінправопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адмінправопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адмінправопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адмінвідповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адмінправопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пункт 1.3. ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 2.5. ПДР, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, при наведених у постанові обставинах, ґрунтується на наявних у справі доказах.

Факт вчинення правопорушення та винуватість ОСОБА_1 підтверджується даними:

- протоколу про адмінправопорушення серії ЕПР1 № 568104 від 16.01.2026 р., який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та в якому викладені обставини невиконання ОСОБА_1 16.01.2026 р. вимог п. 2.5. ПДР та як наслідок вчинення адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- картки обліку адмінправопорушення від 16.01.2026 р., в якому викладені обставини невиконання ОСОБА_1 16.01.2026 р. вимог п. 2.5. ПДР та як наслідок вчинення адмінправопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, які є аналогічними обставинам вчинення ним зазначеного порушення, які викладені у протоколі про адмінправопорушення серії ЕПР1 № 568104 від 16.01.2026 р.;

- направлення на огляду водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.01.2026 р., відповідно до якого, ОСОБА_1 , у зв`язку з виявленням у нього ознак сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей не реагують на світло, явно виражене тремтіння пальців рук, направляється працівником поліції до закладу охорони здоров`я, що розташований за адресою: м. Черкаси, проспект Хіміків, 62, для визначення стану його сп`яніння. У даному направленні ОСОБА_1 власноручно здійснив запис свого пояснення, а саме: «Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовляюсь», яке підтвердив особистим підписом;

- письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 від 16.01.2026 р., відповідно до яких, він 16.01.2026 р. приблизно о 13:50 год. в м. Сміла по вул. Перемоги керував автомобілем ВАЗ-2106, р/номер НОМЕР_1 , та був зупинений працівниками поліції, які пояснили причину зупинки - відсутні бризговики. Також, під час спілкування працівники поліції йому повідомили, що він має ознаки наркотичного сп`яніння, а саме поблідніння шкіри обличчя, явно виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей не реагують на світло, тому він на їх вимогу зобов`язаний пройти освідування на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, на що він відмовився. Йому роз`яснено порядок оформлення адміністративних матеріалів відносно нього у зв`язку з відмовою від освідування. Додав, що посвідчення водія він не має взагалі;

- відеозаписами з нагрудної камери працівника поліції, запис яких здійснено на компакт-диск, відповідно до яких працівниками поліції зупинили автомобіль ВАЗ, р/номер НОМЕР_1 , під керуванням особи, яка представилася ОСОБА_1 . Працівником поліції роз`яснено причини зупинки, а саме відсутність бризговиків. Під час спілкування з ОСОБА_1 встановлено, що останній керував транспортним засобом не маючи посвідчення водія, так як останнє не отримував взагалі. У подальшому працівником поліції у ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, які були повідомлені останньому. У зв`язку з виявленням працівниками поліції у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей не реагують на світло, поблідніння шкіри обличчя, явно виражене тремтіння пальців рук, останньому було поставлено вимогу пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, однак ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився. У подальшому працівниками поліції роз`яснено ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та відносно нього складені адміністративні матеріали.

Проаналізувавши докази по справі, апеляційний суд вважає, що в діях ОСОБА_1 доведено склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він, будучи особою, яка не має посвідчення водія, керував транспортним засобом та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 р. (далі Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 9.11.2015 о. (далі Інструкція).

Так, Інструкцією, визначено саму процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду, деталізує процедуру такого огляду у залежності від виду сп`яніння.

В п. 12 розділу 2 даної Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Пункт 4 розділу 1 Інструкції визначає ознаки саме наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 4 розділу І цієї Інструкції, ознаками наркотичного сп`яніння, є: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що у разі наявності у поліцейського підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння, огляд такого водія поліцейським на стан сп`яніння на місці із використанням спеціальних технічних засобів не проводиться, а водій в обов`язковому порядку направляється до найближчого закладу охорони здоров`я для встановлення того, чи перебуває він в стані наркотичного сп`яніння та проведення лікарем медичного закладу.

Згідно змісту ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність за відмову від проходження огляду настає у випадку відмови від любого запропонованого огляду (в разі наявності підстав), а недійсним є безпосередньо огляд, проведений з порушенням його порядку проведення.

Суд апеляційної інстанції після перегляду відеозапису події від 16.01.2026 р. з нагрудної відеокамери працівника поліції, з якого вбачається, що працівниками поліції зупинено автомобіль ВАЗ, р/номер НОМЕР_1 , під керуванням особи, яка представилася ОСОБА_1 та було роз`яснено причини зупинки, а саме відсутність бризговиків. Під час спілкування з ОСОБА_1 встановлено, що останній керує транспортним засобом не маючи посвідчення водія, так як не отримував посвідчення взагалі. Під час спілкування працівники поліції у ОСОБА_1 виявили ознаки наркотичного сп`яніння, а саме, звужені зіниці очей не реагують на світло, поблідніння шкіри обличчя, явно виражене тремтіння пальців рук, які були повідомлені ОСОБА_1 , було поставлено вимогу пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, однак останній від проходження такого огляду відмовився. У подальшому, працівники поліції роз`яснли ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та відносно нього складено адміністративні матеріали.

Отже, з відеозапису вбачається, що на законні вимоги працівників поліції ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження в установленому законом порядку медичного огляду для визначення стану наркотичного сп`яніння.

Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного спэяніння, апеляційний суд вважає, що вимоги вищезазначеної Інструкції жодним чином не порушені та дії працівників поліції не суперечать її вимогам, яка передбачає порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Протокол про адмінправопорушення у справі складено уповноваженою на те особою з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені належними, допустимими та достатніми доказами.

Отже, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, апеляційний суд вважає їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність є достатньою щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апелянта щодо незаконності, постанови суду першої інстанції, порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права при її винесенні, є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.

Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції здійснив формальний перелік доказів та такий же висновок про доведеність його вини, є необґрунтованими, та спростовуються матеріалами справи, в яких наявні докази, які засвідчують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, досліджені судом та в сукупності їм надана належна оцінка.

Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що під час складання протоколу про адмінправопорушення, працівниками поліції ОСОБА_1 були роз`яснені права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, і їх роз`яснення останній засвідчив своїм підписом у протоколі про адмінправопорушення (а. пр. 1).

Позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі щодо невизнання своєї вини, розцінюється апеляційним судом як спосіб захисту та уникнення від відповідальності за вчинені правопорушення.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не перевірив дотримання процедури направлення на огляд та фіксації відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння є необґрунтованими та спростовуються переглянутим відеозаписом події від 16.01.2026 за участі ОСОБА_1 , зміст якого засвідчує винуватість останнього у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та спростовує доводи апелянта про відсутність в його діях складу вказаного адмінправопорушення.

Враховуючи наявність зафіксованих відеокамерами поліцейських відомостей, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави ставити під сумнів дані протоколу про адмінправопорушення. Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не протирічать один одному, що свідчить про їх об`єктивність.

Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що з переглянутого відеозапису не встановлено наявних ознак вчинення працівниками поліції будь-яких упереджених чи незаконних дій по відношенню до водія ОСОБА_1 , а матеріали справи не містять відомостей про те, що останній оскаржував дії працівників поліції у встановленому законом порядку.

Щодо апеляційних доводів ОСОБА_1 про порушення його права на захист, оскільки, ні йому, ні його захиснику судом не було надано можливості ознайомитися з матеріалами справи, то вони не ґрунтуються на матеріалах справи. Як вбачається з матеріалів справи судове засідання у суді першої інстанції було призначено на 5.02.2026 р., однак правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин своєї неявки суду не повідомив. При цьому, апеляційний суд зауважує, що заява захисника Халупка С.В. про ознайомлення з матеріалами справи надійшла до суду 5.02.2026 р., вже після розгляду справи та прийняття рішення по суті ( а. пр. 16), хоча сам договір про надання правової допомоги №А27/01/2026-1 між адвокатським об`єднанням «Юридичний Альянс М» - адвокатом Халупком С.В. та ОСОБА_1 був укладений ще 21.01.2026 р.

Неявка ОСОБА_1 , як в судове засідання суду першої інстанції, так і апеляційної інстанції свідчить про його пасивну поведінку у захисті своїх прав.

Апеляційним судом вважає достатнім поновити права ОСОБА_1 на захист, оскільки під час апеляційного розгляду його захисник Халупко В.М. приймав участь в судовому засіданні, давав пояснення, апеляційним судом було проведено дослідження доказів, тому постанова місцевого суду з підстав, що апелянт і його захисник не були ознайомлені з матеріалами справи, не може бути скасована, оскільки вказана апелянтом обставина не вплинула на правильність прийнятого рішення по суті щодо нього, яке є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 , складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Адміністративне стягнення судом накладено з дотриманням правил, передбачених вимогами ст. ст. 33, 34, 35, 36 КУпАП, з урахуванням всіх обставин адміністративного провадження та особи правопорушника, є співмірним до вчиненого і справедливим.

Таким чином, із врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, яким була надана належна правова оцінка, місцевий суд вірно встановив в діях ОСОБА_1 склад адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування та закриття на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, як про те просить апелянт.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Смілянського міськрайсуду Черкаської обл. від 5.02.2026 р., якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП-залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Белах А.В.