Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №759/13209/26 — Святошинський районний суд міста Києва

Суд: Святошинський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 10 червня 2026 р.

Справа: №759/13209/26

Суддя: Васильєва К. О.

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/13209/26

пр. № 3/759/3532/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року суддя Святошинського районного суду м.Києва Васильєва К.О., розглянувши матеріали, які надійшли від УПП у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП невідомий, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 122-2, ч. 3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 29.04.2026 о 23 год. 20 хв. рухався по вул. Верховинній, 37 у м. Києві, керуючи ТЗ «Skoda Octavia» н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродня блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога відмовився, що зафіксовано на нагрудні б/к. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 29.04.2026 о 23 год. 20 хв. рухався по вул. Великій Кільцевій дорозі у м. Києві, керуючи ТЗ «Skoda Octavia» н.з. НОМЕР_1 , не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку. Вимога про зупинку подавалась за допомогою увімкнених проблискових маячків синього та червоного кольору із застосуванням спеціального звукового сигналу, проте водій проігнорував вимогу та продовжив рух. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.4 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 29.04.2026 о 19 год. 36 хв. рухався по просп. А. Палладіна, 16 у м. Києві, керуючи ТЗ «Skoda Octavia» н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення координації рухів, неприродня блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога відмовився, що зафіксовано на нагрудні б/к. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином. Жодних клопотань на адресу суду не надходило. За таких обставин, суддя вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та всі встановлені обставини, що мають значення для вирішення справи, приходжу до висновку, що обставини справи з`ясовані повно і об`єктивно, що дає можливість суду дати належну оцінку зібраним по справі доказам та прийняти законне і обґрунтоване рішення, в межах і на підставі протоколів складених уповноваженими органами.

Положеннями ст. 122-2 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №653292 від 30.04.2026, відоезаписом з нагрудної камери працівника поліції.

Отже, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху, а саме п.2.4 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, відповідальність за вказаною статтею настає не лише за керування транспортним засобом в стані сп`яніння, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом,від проходження відповідного огляду. Тобто, факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння вже сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На відеозаписах з нагрудних камер поліцейських повністю зафіксовано процес спілкування поліцейських з ОСОБА_1 з фіксацією обставин, викладених у протоколах про адміністративне правопорушення, за яких працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку та ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Зафіксована на наданих відеозаписах інформація є достатньою та узгоджується з іншими наявними в матеріалах справи доказами на підтвердження обставин, що мають значення для справи, що дає змогу суду дійти обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та всі встановлені обставини, що мають значення для вирішення справи, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, будучи особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП, та його дії за ч. 3 ст. 130 КУпАП кваліфіковані вірно.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, а саме: даними протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР №653281 від 29.04.2026, серії ЕПР №653164 від 29.04.2026; відео з нагрудної камери поліцейського 472322, 474372, 472117, 477671, копіями постанов суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП від 16.12.2025, 27.01.2026, іншими матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи викладене, беручи до уваги обставини справи, вважаю, що за вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 3 ст. 130 КУпАП, слід, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, застосувати адміністративне стягнення у межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП - у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, без конфіскації транспортного засобу, який не належить правопорушнику на праві власності, яке є необхідне та достатнє для попередження нових правопорушень.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, не відноситься, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. ст. 9, 36, 122-2, ст. 130, 283, 284 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 3 ст. 130 КУпАП, і піддати його адміністративним стягненням:

- за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі 9 (дев`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п`ятдесят три) грн. 00 коп.;

- за ч. 3 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу.

Згідно зі ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя К.О. Васильєва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua