Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №910/4739/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.06.2026Справа № 910/4739/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Комунального підприємства "Тернопільводоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірайгруп" про стягнення 5 140,66 грн,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2026 року Комунальне підприємство "Тернопільводоканал" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірайгруп" (далі - Товариство) 5 140,66 грн збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не зареєстрував у встановленому законом порядку податкову накладну на господарську операцію з поставки товару на суму 30 843,96 грн, вчинену в межах укладеного між сторонами договору поставки товару від 15 грудня 2023 року № 539-Т/23, у зв`язку з чим позивач втратив право на віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 5 140,66 грн. Враховуючи вказане, Підприємство, посилаючись на статтю 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просило суд стягнути з відповідача завдані ним збитки у вищенаведеному розмірі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.

4 травня 2026 року на адресу суду від позивача на виконання вимог вказаної ухвали надійшли документи для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 5 травня 2026 року відкрито провадження у справі № 910/4739/26 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, наведеною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Оскільки на час прийняття вищевказаної ухвали суду відомості про наявність у відповідача електронного кабінету були відсутні, з метою повідомлення останнього про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 5 травня 2026 року про відкриття провадження у справі № 910/4739/26 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 03151, місто Київ, вулиця Ушинського, будинок 40, офіс 212.

Проте поштовий конверт з копією зазначеної ухвали був повернутий підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення Товариству, у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 5 травня 2026 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Однак, Товариство в установлений строк відзиву на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

5 червня 2026 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява від цієї ж дати, у якій останній повідомив про те, що ціна позову не змінилася, спірна заборгованість відповідачем погашена не була.

Інших заяв чи клопотань від сторін на адресу суду не надходило.

Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2023 року між Підприємством і Товариством було укладено договір поставки товару № 539-Т/23, за умовами якого останнє зобов`язалось передати позивачу матеріальні цінності за кодом ДК 021:2015 - 44810000-1 "Фарби", згідно з специфікацією (додаток № 1), яка є невід`ємною частиною цього правочину, а Підприємство - прийняти й оплатити зазначений товар на умовах зазначеної угоди.

Цей правочин підписаний повноважними представниками його сторін і скріплений їх печатками.

Відповідно до пунктів 1.2., 1.3. договору поставка товару проводиться окремими партіями, згідно письмових замовлень покупця. Покупець самостійно визначає кількість товару в кожній партії. Асортимент та кількість товару (об`єм товарної партії) погоджуються сторонами в накладних, які підписуються їх уповноваженими представниками.

За умовами пунктів 3.1.-3.3. вказаного правочину загальна його сума становить 30 843,96 грн, у тому числі ПДВ - 5 140,66 грн. Ціна за одиницю, кількість товару зазначаються в специфікації, погодженій сторонами. Оплата за товар проводиться покупцем протягом 30-ти календарних днів з моменту отримання товару та підписаної обома сторонами видаткової накладної.

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту фактичного отримання останнім товару. Прийом-передача товару оформляється шляхом підписання повноважними представниками сторін видаткової накладної на придбаний товар. Місце поставки товару - склад покупця (місто Тернопіль, вулиця Об`їзна, 4А). Строк поставки товарів: протягом 3-х робочих днів з моменту отримання замовлення від покупця (пункти 4.1.-4.3. договору).

Відповідно до пункту 5.6. договору, у разі порушення постачальником передбаченого законодавством терміну реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), покупець має право на відшкодування суми невідшкодованого державою ПДВ, а також на відшкодування збитків, понесених у результаті втрати права на податковий кредит.

У пункті 9.9. вказаного правочину відповідач підтвердив, що він є платником податку на прибуток та платником ПДВ на загальних підставах.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2023 року, а в частині проведення розрахунків та невиконаних зобов`язань - до їх повного виконання сторонами (пункт 8.1. вказаного правочину).

У специфікації (додаток № 1) сторони погодили асортимент, кількість і вартість товару, загальна сума якого складає 30 843,96 грн, з яких ПДВ - 5 140,66 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 20 грудня 2023 року відповідач поставив, а позивач - без жодних заперечень і зауважень прийняв обумовлений договором товар на загальну суму 30 843,96 грн з ПДВ (5 140,66 грн), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією видаткової накладної від вказаної дати № 6591.

Судом встановлено, що на виконання умов зазначеного договору Підприємство перерахувало на рахунок відповідача грошові кошти в загальному розмірі 30 843,96 грн, у тому числі 5 140,66 грн ПДВ, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжної інструкції від 15 січня 2024 року № 15641 на вказану суму з призначенням платежу: "Фарби зг.дог №539-Т/23 від 15.12.2023 ВТО UA-2023-11-14-006456-a рах. № 6591 від 20.12.2023 у т.ч.ПДВ- 5140.66 грн.".

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори й інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що у зв`язку з невиконанням Товариством пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивач не зміг віднести суму ПДВ у загальному розмірі 5 140,66 грн до складу податкового кредиту відповідного періоду, оскільки відповідач неправомірно не зареєстрував податкову накладну на відповідну господарську операцію (поставка товару на загальну суму 30 843,96 грн) в ЄРПН.

З наявної в матеріалах справи копії квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 18 січня 2024 року вбачається, що складена та подана Товариством на реєстрацію за результатами відповідної господарської операції за укладеним між сторонами договором податкова накладна від 20 грудня 2023 року № 39 на суму ПДВ 5 140,66 грн зареєстрована в ЄРПН за № 9375899008, але має статус "Реєстрацію зупинено". Цим же документом податковим органом було запропоновано Товариству надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Однак, будь-яких дій на усунення виявлених контролюючим органом недоліків податкової накладної відповідачем з січня 2024 року здійснено не було. Докази зворотнього в матеріалах справи відсутні. Докази оскарження відповідачем у встановленому порядку вказаного рішення податкового органу про зупинення реєстрації податкової накладної від 20 грудня 2023 року № 39 у матеріалах справи також відсутні й Товариством подані не були.

У зв`язку з цим Підприємство зверталося до відповідача з претензіями: від 14 лютого 2025 року № П-639, від 24 березня 2026 року № П-1290 (копії яких містяться в матеріалах справи), - про відшкодування завданих збитків у розмірі втраченого податкового кредиту за вищевказаною господарською операцією. Належні докази направлення вказаних претензій відповідачу засобами системи документообігу "Аскод" наявні в матеріалах справи. Однак, вказані претензії були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів і послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці 1 цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За умовами пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків (з урахуванням пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, за яким на період дії воєнного стану збільшено строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України, крім строків реєстрації зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 ПК України), а саме: для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку в зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як вбачається з викладеного вище, згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок у встановлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Відтак, враховуючи наведені приписи ПК України, відповідач повинен був зареєструвати в ЄРПН спірну податкову накладну до 18 січня 2024 року (включно).

Однак, за пунктом 201.16. статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (далі - Порядок № 1165), а наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (далі - Порядок № 520).

Згідно з абзацом 1 пункту 6 Порядку № 1165, якщо за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абзаци 2,3 пункту 6 Порядку № 1165).

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку (абзац 21 пункту 6 Порядку № 1165).

У свою чергу, Порядок № 520 визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування (абзац 1 пункту 6 Порядку № 520).

Як було зазначено судом, податковим органом було зупинено реєстрацію спірної податкової накладної на суму ПДВ 5 140,66 грн та було запропоновано відповідачу надати пояснення та документи для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Згідно наведених вище положень Порядку № 520 платник податку мав час (365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної) та можливість змінити обставини щодо зупинення реєстрації податкової накладної шляхом подання уточнюючої інформації та, у разі її відповідності вимогам закону й після перевірки такої інформації контролюючим органом, уникнути прийняття рішення про відмову в реєстрації.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Однак, матеріали справи не містять доказів надання відповідачем контролюючому органу письмових пояснень та первинних документів для подальшої реєстрації податкової накладної внаслідок зупинення її реєстрації, як і не містять доказів оскарження відповідачем рішення щодо зупинення реєстрації податкової накладної.

У той же час, відповідно до пункту 9 Порядку № 520, якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом 6 цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відтак, враховуючи положення пункту 198.6 статті 198 ПК України, а також те, що з дати відповідної видаткової накладної, на суму ПДВ якої не було зареєстровано податкову накладну минуло більше 365 днів (з урахування встановленого чинним законодавством строку на подання контролюючому органу відповідних письмових пояснень на прийняття останнім рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної) на час звернення до суду з цим позовом позивач втратив право на внесення податкового кредиту за цією господарською операцією на загальну суму 5 140,66 грн та, відповідно, право скористатись можливістю зменшення податкового зобов`язання на вказану суму.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постановах: Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2019 року в справі № 908/1568/18 та Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 серпня 2018 року в справі № 917/877/17, - при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.

У силу приписів статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність не настає.

Як було зазначено вище, протиправна поведінка відповідача, яка полягала в порушенні обов`язку щодо реєстрації відповідної податкової накладної, позбавила позивача права включити суми податку на додану вартість у загальному розмірі 5 140,66 грн до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на вказану суму. Відтак, внаслідок цієї поведінки відповідача Підприємство понесло збитки.

Суд зазначає, що зупинення податковими органами реєстрації податкових накладних та наступне подання пояснень і відповідних документів є частиною процедури реєстрації, яка надає можливість суб`єкту владних повноважень упевнитись в законності господарської операції, на підставі якої платник податків отримує право на податковий кредит.

Тому той факт, що відповідач не подав передбачених пунктом 4 Порядку № 520 документів щодо рішення податкового органу про зупинення реєстрації спірної податкової накладної, фактично призвів до того, що позивач був позбавлений права включити зазначену суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 5 140,66 грн.

При цьому, хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку в публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2019 року в справі № 908/1568/18).

Враховуючи зазначене, має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну й неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду: від 3 серпня 2018 року в справі № 917/877/17; від 3 грудня 2018 року в справі № 908/76/18.

Зважаючи на встановлення всіх елементів складу господарського правопорушення, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимоги позивача про стягнення на його користь збитків у розмірі 5 140,66 грн за рахунок Товариства. У зв`язку з цим даний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин позов Підприємства підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірайгруп" (03151, місто Київ, вулиця Ушинського, будинок 40, офіс 212; ідентифікаційний код 44679167) на користь Комунального підприємства "Тернопільводоканал" (46008, місто Тернопіль, вулиця Старий Поділ, будинок 7; ідентифікаційний код 03353845) 5 140 (п`ять тисяч сто сорок) грн 66 коп. збитків та 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 16 червня 2026 року.

Суддя Є.В. Павленко