Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №910/11995/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2026 р. Справа№ 910/11995/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Барсук М.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2026 у справі №910/11995/25 (суддя Удалова О.Г.) за позовом Акціонерного товариства "Сумиобленерго" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про відшкодування збитків у розмірі 180260,71 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

До Господарського суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство "Сумиобленерго" (далі - позивач) з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - відповідач) про відшкодування збитків у розмірі 180 260,71 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.02.2026 у справі №910/11995/25 позов задоволено повністю; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 180 260,71 грн (сто вісімдесят тисяч двісті шістдесят грн 71 коп.) збитків, 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.) судового збору.

Приймаючи наведене рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав обов`язку щодо реєстрації податкових накладних (внесення коригувань) за фактом здійснення господарських операцій, що позбавило позивача можливості отримати податковий кредит на суму ПДВ у розмірі 180 260,71 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на наступне:

за 2020 рік було підписано акти звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2020 - 31.10.2020 між НЕК "Укренерго" і АТ "Сумиобленерго". Відповідно до зазначених документів встановлені невідповідності в бухгалтерському обліку сторін Договору. Враховуючи, що дані по розрахунках є відмінними в обліку СВБ (позивача) і ОСП (відповідача), розмір зобов`язань, відображених в бухгалтерському обліку, є таким, що не ідентифікований;

заява про зарахування однорідних зустрічних вимог № 92/9025 від 30.06.2020 на суму 88 288,94 грн не отримана НЕК "Укренерго", відповідно розгляд такої заяви та здійснення дій за такою заявою є таким, що унеможливлює будь-які дії в частині заліку однорідних вимог по операціях згідно з Договором за березень - травень 2020 року. На підтвердження надається інформація відділу документаційного забезпечення щодо відсутності реєстрації вхідної кореспонденції з відповідним номером від АТ "Сумиобленерго";

позивачем не долучено доказів понесення витрат (неодержання доходів) внаслідок зазначених в позові обставин.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між Акціонерним товариством "СУМИОБЛЕНЕРГО" (далі - позивач, АТ "Сумиобленерго") та Приватним акціонерним товариством "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УKPEHEPГO" (далі - відповідач, НЕК "Укренерго") укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії від № 0511-01041 (далі - Договір) шляхом подання відповідачу заяви від 24.04.2019 № 0511-01-041/2404/6 про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії.

Вищевказаний договір про врегулювання небалансів електричної енергії є договором приєднання, укладеним відповідно до ст. 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку).

Відповідно до п. 1.3 Договору про врегулювання небалансів електричної енергії купівля-продаж електричної енергії (в редакції, що була визначена наказом НЕК "Укренерго" від 03.04.2019 № 204 та діяла на момент укладення зазначеного договору) врегулювання небалансів електричної енергії учасниками ринку здійснюється між СВБ (АТ "Сумиобленерго") та ОСП (НЕК "Укренерго") за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії.

З огляду на це, у АТ "Сумиобленерго" та НЕК "Укренерго" протягом дії Договору про врегулювання небалансів електричної енергії виникають взаємні зобов`язання щодо оплати придбаної електричної енергії для врегулювання небалансів, в результаті чого за договором кожна із сторін має статус як боржника, так і кредитора.

Так, між сторонами складені та підписані акти купівлі-продажу електричної енергії для в регулювання небалансів, а саме:

- від 29.02.2020 № ВН/20/02-0511;

- від 31.03.2020 № ВНУ20/03-0511;

- від 30.04.2020 № ВН/20/04-0511;

- від 30.04.2020 № ВН/20/04-0511;

- від 31.05.2020 № ВН/20/05-0511.

З метою врегулювання небалансів на підставі Акту № ВН/20/04-0511 АТ "Сумиобленерго" були складені та направлені НЕК "Укренерго" заяви про припинення зобов`язань зарахуванням в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України, а саме:

- 30.04.2020 про припинення зобов`язання на суму 14 481,91 грн за періоди 09.04.2020, 11.04.2020, 13.04.2020 по 16.04.2020;

- 29.05.2020 про припинення зобов`язання на суму 28 230,29 грн за період з 25.04.2020 по 28.04.2020;

- 30.06.2020 про припинення зобов`язання на суму 27 786,09 грн за період з 01.04.2020 по 07.04.2020;

- 31.07.2020 про припинення зобов`язання на суму 60 191,95 грн, за періоди 08.04.2020, 10.04.2020, 12.04.2020, з 17.04.2020 по 24.04.2020, з 29.04.2020 по 30.04.2020.

Відповідно до вищезазначених заяв за період з 01.04.2020 по 30.04.2020 шляхом зарахування було припинено зобов`язання на загальну суму 130 690,24 грн.

При цьому в жовтні 2020 року у зв`язку з отриманням фактичних сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії для врегулювання небалансів, відповідно до Додатку 8 (Правила врегулювання) до Правил ринку, АТ "Сумиобленерго" та НЕК "Укренерго" було здійснено повне коригування та врегулювання небалансів електричної енергії шляхом складання акта-коригування (врегулювання) від 29.10.2020 № ВР/20/04-0511 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.04.2020 № ВН/20/04-0511 згідно з договором від 24.04.2019 № 0511-01041 (далі - Акт-коригування (врегулювання) № ВН/20/04-0511).

На підставі фактичних даних за період з 01.04.2020 по 30.04.2020 для АТ "Сумиобленерго" та НЕК "Укренерго" відбулося збільшення обсягу електричної енергії небалансів та загальної суми, в результаті чого у сторін виникли додаткові взаємні зобов`язання щодо сплати за придбану-продану електричну енергію.

З метою припинення зобов`язань за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії за період з 01.04.2020 по 30.04.2020, 30.10.2020 AT "Сумиобленерго" була складена та направлена НЕК "Укренерго" заява про припинення зобов`язань зарахуванням в порядку ст. 601 ЦК України (вих. № 92/15024, далі - Заява про припинення зобов`язання від 30.10.2020), відповідно до якої, керуючись ст. 601 ЦК України, було припинено вищезазначені зобов`язання сторін за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії за період з 01.04.2020 по 30.04.2020, шляхом зарахування зустрічних грошових вимог на суму 598 770,16 грн.

Заяву про припинення зобов`язання від 30.10.2020, НЕК "Укренерго" отримало 16.11.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 12.11.2020.

Крім того, з метою припинення зобов`язань за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії, а саме на суму 99 927,95 грн та на суму 14 481,91 грн 30.04.2020 AT "Сумиобленерго" була складена та направлена НЕК "Укренерго" заява про припинення зобов`язань зарахуванням в порядку ст. 601 ЦК України (вих. № 92/5804, далі - Заява про припинення зобов`язання від 30.04.2020), відповідно до якої, керуючись ст. 601 ЦК України, було припинено вищезазначені зобов`язання сторін за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії за вказані вище періоди, шляхом зарахування зустрічних грошових вимог на суму 221 303,88 грн. Заяву про припинення зобов`язання від 30.04.2020, НЕК "Укренерго" отримало 12.05.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 07.05.2020.

З метою припинення зобов`язань за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії за періоди 25.03.2020, з 28.03.2020 по 30.03.2020 на суму 44 811,59 грн, за періоди з 01.04.2020 по 07.04.2020 на загальну суму 27 786,09 грн, за періоди 01.05.2020, з 21.05.2020 по 28.05.2020 на загальну суму 15 691,26 грн AT "Сумиобленерго" була складена та направлена НЕК "Укренерго" заява про припинення зобов`язань зарахуванням в порядку ст. 601 ЦК України (вих. № 92/9025, далі - Заява про припинення зобов`язання від 30.06.2020), відповідно до якої, керуючись ст. 601 ЦК України, було припинено вищезазначені зобов`язання сторін за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії за вказані вище періоди, шляхом зарахування зустрічних грошових вимог на суму 88 288,94 грн. Заяву про припинення зобов`язання від 30.06.2020, НЕК "Укренерго" отримало 08.07.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 06.07.2020.

З метою припинення зобов`язань за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії за періоди 11.03.2020, 13.03.2020, з 17.03.2020 по 20.03.2020 на загальну суму 66 126,75 грн, за періоди з 25.04.2020 по 28.04.2020 на загальну суму 28 230,29 грн, за періоди з 02.05.2020 по 20.05.2020 на загальну суму 78 844,30 грн, AT "Сумиобленерго" 29.05.2020 була складена та направлена НЕК "Укренерго" заява про припинення зобов`язань зарахуванням в порядку ст. 601 ЦК України (далі - Заява про припинення зобов`язання від 29.05.2020), відповідно до якої, керуючись ст. 601 ЦК України, було припинено вищезазначені зобов`язання сторін за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії за вказані вище періоди, шляхом зарахування зустрічних грошових вимог на загальну суму 173 201,34 грн. Заяву про припинення зобов`язання від 29.05.2020 НЕК "Укренерго" отримало 19.06.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 17.06.2020.

Проте, як вказує позивач, відповідач як платник податку на додану вартість не склав та не реєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні за фактом отримання від Позивача компенсації вартості придбаної Позивачем електричної енергії шляхом зарахування зустрічних грошових вимог на підставі вказаних вище заяв про припинення зобов`язання зарахуванням в порядку ст. 601 ЦК України за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії. Зокрема, відповідач не склав та не реєстрував в ЄРПН податкові накладні:

- за фактом отримання від позивача компенсації вартості електричної енергії за Заявою про припинення зобов`язання від 30.10.2020 на суму 598 770,16 грн, що призвело до спричинення позивачу реальних збитків у розмірі 99 795,02 грн невключеної суми ПДВ до складу податкового кредиту;

- за фактом отримання від позивача компенсації вартості електричної енергії за Заявою про припинення зобов`язання від 30.04.2020 на суму 221 303,88 грн, що призвело до спричинення позивачу реальних збитків у розмірі 36 883,98 грн невключеної суми ПДВ до складу податкового кредиту;

- за фактом отримання від позивача компенсації вартості електричної енергії за Заявою про припинення зобов`язання від 30.06.2020 на суму 88 288,94 грн, що призвело до спричинення позивачу реальних збитків у розмірі 14 714,82 грн невключеної суми ПДВ до складу податкового кредиту;

- за фактом отримання від позивача компенсації вартості електричної енергії за Заявою про припинення зобов`язання від 29.05.2020 на суму 173 201,34 грн, що призвело до спричинення позивачу реальних збитків у розмірі 28 866,89 грн невключеної суми ПДВ до складу податкового кредиту.

За доводами позивача, внаслідок нескладання та нереєстрації відповідачем податкових накладних йому були завдані збитки у розмірі 180 260,71 грн (99 795,02 + 36 883,98 + 14 714,82+28 866,89) невключеної суми ПДВ до складу податкового кредиту.

Відповідно до частин 1, 2 ст.22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до ч.1 ст.611 ЦК є порушення зобов`язання.

Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 03.12.2018 у справі №908/76/18.

Хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.01.2023 у справі №904/72/22.

Тому належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації належним чиним податкових накладних (постанова Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21).

Згідно з ч.2 ст.1166 ЦК особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У ч.1 ст.614 ЦК зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 21.09.2021 у справі №910/1895/20, від 18.10.2022 у справі №922/3174/21.

Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили, і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).

Під час розгляду даної справи суду не надано доказів реєстрації податкових накладних у зв`язку з проведення зарахування зустрічних однорідних вимог на суму ПДВ у загальному розмірі 180 260,71 грн.

Відповідач не виконав обов`язку щодо реєстрації податкових накладних (внесення коригувань) за фактом здійснення господарських операцій, що позбавило позивача можливості отримати податковий кредит на суму ПДВ у розмірі 180 260,71 грн.

Колегією суддів відхиляються доводи скаржника про неотримання ним заяви про зарахування однорідних зустрічних вимог № 92/9025 від 30.06.2020, оскільки, як вбачається з рекомендованого повідомленням про вручення поштового відправлення, долученого до позову, така заява була отримана представником відповідача 08.07.2020.

Щодо посилань апелянта на те, що позивачем не долучено доказів понесення витрат (неодержання доходів) внаслідок зазначених у позові обставин, слід зазначити, що сам по собі факт відсутності реєстрації (коригування) відповідачем даних у зв`язку зі здійсненням зарахування зустрічних однорідних вимог позбавляє позивача права включити відповідні суми до податкового кредиту та завдає прямих збитків позивачу.

Під час розгляду даної справи суду не надано доказів визнання недійсним заяв позивача про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, більше того, не висловлено заперечень по суті проведених зарахувань зустрічних однорідних вимог.

Водночас, за приписами ст. 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Тобто зарахування зустрічних однорідних вимог фактично є одностороннім правочином, та здійснено позивачем. При цьому, матеріалами даної справи підтверджується факт отримання відповідачем заяв позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про задоволення позову ґрунтується на встановлених обставинах і оцінених доказах та повністю узгоджується з приписами чинного законодавства, а тому відповідно підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2026 у справі №910/11995/25 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова (враховуючи участь судді Барсук М.А. у засіданні Ради суддів України 05.06.2026 та відпустці з 08.06.2026 по 12.06.2026, 15.06.2026) складена: 16.06.2026 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

М.А. Барсук