Окрема думка від 15 червня 2026 р. у справі №917/2385/25 — Північний апеляційний господарський суд

ОКРЕМА ДУМКА

судді Шапрана В.В. стосовно постановленої 11.06.2026 ухвали про витребування з Господарського суду міста Києва матеріалів справи №917/2385/25 за позовом Приватного підприємства "Венкрас Авто" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Земля Хлібна" про стягнення грошових коштів.

Приватне підприємство "Венкрас Авто" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Земля Хлібна" про стягнення грошових коштів.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.01.2026 передано справу №917/2385/25 за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2026 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Земля Хлібна" на користь Приватного підприємства "Венкрас Авто" суму основного боргу у розмірі 1009232 грн, 3% річних у розмірі 5090 грн, інфляційні втрати у розмірі 13960,65 грн, пеню у розмірі 51360 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 12916,97 грн 97 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Земля Хлібна" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Згідно з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2026, апеляційну скаргу у справі №917/2385/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Шапран В.В., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Земля Хлібна" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2026 у справі №917/2385/25 до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №917/2385/25.

Відповідно до ст. 34 ГПК України питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім. При ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Судді не мають права розголошувати міркування, що були висловлені при обговоренні під час ухвалення судового рішення. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.

На підставі наведеної вище ст. 34 ГПК України вважаю можливим викласти окрему думку стосовно ухвали Північного апеляційного господарського суду України від 11.06.2026 у справі №917/2385/25, оскільки не погоджуюсь з рішенням суду про необхідність витребування матеріалів справи до вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження у справі.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи. За правовим висновком, сформульованим Конституційним Судом України, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003). Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень в контексті положень ч. ч. 1 та 2 ст. 55, п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ч. 1 ст. 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У статтях 7 і 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Положеннями наведених норм встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на захист своїх прав і свобод у суді, невід`ємним елементом забезпечення чого є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги суддя-доповідач перевіряє скаргу на відповідність вимогам закону та вирішує питання про залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або відкриття апеляційного провадження (ст. 260-262 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 262 ГПК України в ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи.

Отже, процесуальним законодавством унормовано право суду апеляційної інстанції витребувати матеріали справи з суду першої інстанції лише у разі відкриття апеляційного провадження. Положення ч. 4 ст. 262 ГПК України є ключовим інструментом для забезпечення процесуальної дисципліни, захисту прав сторін та запобігання затягуванню розгляду спору.

На моє переконання, витребування матеріалів справи з суду першої інстанції до відкриття провадження у справі можливо лише в разі наведення судом обґрунтованих причин неможливості вирішити питання щодо відкриття/відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення апеляційної скарги без руху, без попереднього дослідження матеріалів справи. У той же час, ухвала Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 не мітить жодних обґрунтувань неможливості вирішення наведених питань без дослідження матеріалів справи.

Поряд з цим слід наголосити, що у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. За необхідності, при дослідженні матеріалів апеляційної скарги на дотримання вимог глави 1 розділу IV кодексу ГПК України, суд може використовувати примірник справи, що сформована в автоматизованій системі документообігу суду (АСДС) та в підсистемі "Електронний суд" в електронному вигляді.

Здійснюючи правосуддя суд повинен застосовувати закон так, щоб не порушувати довіру громадян до справедливого судового розгляду незалежним і безстороннім судом.

З огляду на викладене, не погоджуюсь з постановленою ухвалою суду апеляційної інстанції від 11.06.2026 у справі №917/2385/25 та вважаю, що необґрунтоване витребування матеріалів справи до вирішення питання про відкриття апеляційного провадження може зумовити порушення основних засад господарського судочинства, створити перешкоди для доступу до правосуддя та порушити баланс інтересів сторін, гарантований ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суддя

Північного апеляційного

господарського суду В.В. Шапран

"16" червня 2026 р.