Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №916/1483/25 — Південно-західний апеляційний господарський суд

Суд: Південно-західний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: надання послуг

Дата: 09 червня 2026 р.

Справа: №916/1483/25

Суддя: Поліщук Л.В.

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/1483/25

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,

секретар судового засідання: І.С. Мисько,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Є.Л. Тимофієв

від відповідача: С.В. Нестеренко

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат»

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.04.2026 (суддя О.О. Мусієнко, м.Одеса, повну ухвалу складено 10.04.2026) про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню

у справі №916/1483/25

за позовом Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром»

про стягнення заборгованості у розмірі 51 761,04 грн,

В С Т А Н О В И В :

Коротка історія справи

У квітні 2025 Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» про стягнення штрафних санкцій за договором про закупівлю послуг №713/63/582ВО від 13.11.2024 у сумі 51 761,04 грн, а саме: штрафу у розмірі 45 009,60 грн та пені у розмірі 6 751,44 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.06.2025 у справі №916/1483/25, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2026, позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» на користь Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» штрафні санкції у розмірі 25 880,52 грн та судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

На примусове виконання рішення суду 11.07.2025 видано відповідний наказ.

13.03.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» звернулося із заявою (вх. №2-498/26 від 13.03.2026), в якій просило:

-зупинити виконання за виконавчим документом - наказом про примусове виконання судового рішення від 11.07.2025 у справі №916/1483/25, виданим Господарським судом Одеської області;

-визнати наказ про примусове виконання судового рішення від 11.07.2025, виданий Господарським судом Одеської області у справі №916/1483/25, таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі.

Заява обґрунтована частиною другою статті 328 Господарського процесуального кодексу України та мотивована відсутністю обов`язку щодо виконання наказу Господарського суду Одеської області від 11.07.2025 у справі №916/1483/25 у зв`язку з припиненням такого обов`язку з огляду на здійснене Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом направлення Державному підприємству «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» відповідної заяви за вих. №23/1/4827/2666 від 12.03.2026. Наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» та Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» зустрічних вимог обумовлено наявністю невиконаних судових рішень у справах №904/4613/24 та №916/1483/25, що набрали законної сили.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.03.2026, серед іншого, заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі №916/1483/25 прийнято до розгляду та призначено до розгляду в засіданні суду; зупинено виконання наказу Господарського суду Одеської області від 11.07.2025 у справі №916/1483/25 до розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.04.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню повністю наказ Господарського суду Одеської області від 11.07.2025 у справі №916/1483/25 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» на користь Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» штрафних санкцій у розмірі 25 880,52 грн та судового збору в розмірі 1 211,20 грн.

Ухвала мотивована тим, що між обома сторонами наявні зобов`язання одна до одної, щодо яких судами в межах справ №904/4613/24 та №916/1483/25 ухвалені відповідні рішення, які набрали законної сили; вимоги, які зараховано, є зустрічними, оскільки кредитор за одним зобов`язанням – є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням – є кредитором за другим, та є однорідними (зараховувалися грошові кошти), а строк виконання їх станом на момент зарахування є таким, що настав.

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.04.2026, Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви відповідача про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Мотивуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром», звернувшись до відділу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання наказу, виданого 06.03.2025 Господарським судом Дніпропетровської області на виконання рішення цього ж суду від 26.12.2024 у справі №904/4613/24 про стягнення з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» 414 468,00 грн заборгованості з оплати наданих послуг, 8 741,13 грн інфляційних втрат та 5 078,50 грн витрат по сплаті судового збору, самостійно визначило спосіб виконання рішення суду – шляхом звернення до виконавчої служби із заявою про примусове виконання. Відтак, за доводами скаржника, у даних відносинах існує спір щодо умов виконання, а саме: Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» самостійно визначено спосіб виконання зобов`язання (сплати боргу за рішенням суду) в примусовому порядку.

При цьому скаржник зауважив на тому, що 11.03.2026 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функціонування енергетичних ринків, конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії та посилення енергетичної стійкості» від 10.02.2026 №4777-IX, за умовами якого до 01.01.2028 зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та кошти) у виконавчих провадженнях, за якими боржником є Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (за окремими винятками). 16.03.2026 на виконання вказаного Закону головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України прийнята постанова про зупинення вчинення виконавчих дій, відповідно до якої до 01.01.2028 зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання судового наказу №904/4613/24, виданого 06.03.2025 Господарським судом Дніпропетровської області.

Таким чином, враховуючи, що в способі виконання зобов`язань, які визначив сам кредитор (Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром»), Законом №4777-IX встановлено заборону до 01.01.2028 на примусове стягнення заборгованості, то відсутні підстави для зарахування однорідних вимог, заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром», оскільки останній обрав інший спосіб припинення зобов`язань (примусове стягнення), та законом встановлена заборона на вчинення таких дій.

Крім того, на переконання апелянта, у даному випадку відсутня однорідність вимог. Так, за рішенням Господарського суду Одеської області у справі №916/1483/25 від 20.06.2025 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» стягнуто штрафні санкції за невиконання зобов`язання за договором. В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» вважає зарахованими інфляційні втрати та частково оплату заборгованості за надані послуги.

Відтак, відсутні підстави вважати, що обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» за рішенням Господарського суду Одеської області від 20.06.2025 у справі №916/1483/25 відсутній повністю у зв`язку з його припиненням шляхом зарахування однорідних вимог.

Також апелянт звернув увагу на те, що скасовуючи судовий наказ від 11.07.2025 про примусове виконання судового рішення у справі №916/1483/25 у зв`язку з припиненням обов`язку шляхом зарахування однорідних вимог, суд першої інстанції не надав оцінки наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2025 у справі №904/4613/24, який на момент звернення із апеляційною скаргою є дійсним, не зміненим, не скасованим та знаходиться на примусовому виконанні.

З урахуванням викладеного, скаржник зазначив, що місцевий господарський суд порушив норми матеріального та процесуального права, що полягало у неврахуванні обставин, на які посилалося Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», не взяття до уваги приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України щодо захисту інтересів як позивача, так і відповідача, та порушенні принципу справедливості, який передбачений статтею 2 Господарського процесуального кодексу України.

Позиція Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» щодо апеляційної скарги

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду – залишити без змін.

Зокрема, Товариство зазначило, що доводи Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про наявність спору з огляду на звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» до виконавчої служби спростовуються правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 08.09.2021 у справі №761/33621/18 (провадження №61- 5484св20), який було застосовано судом першої інстанції при постановленні оскарженої ухвали, відповідно до якого зарахування зустрічних вимог можливе на будь-якій стадії розвитку відносин сторін, зокрема на стадії виконання судового рішення.

Також Товариство повідомило, що за час перебування на примусовому виконанні наказу на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024 у справі №904/4613/24 не відбулось жодного стягнення грошових сум з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром». А враховуючи загальний розмір заборгованості Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та встановлену законом заборону на примусове стягнення з нього боргів, фактичне виконання вказаного наказу є малоймовірним.

Окрім цього, відповідач зазначив, що твердження скаржника про неоднорідність зустрічних вимог спростовуються тим, що правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу (в даному випадку – грошей), але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо).

Таким чином, на переконання Товариства, доводи апелянта є неспроможними та не спростовують висновки й доводи ухвали Господарського суду Одеської області від 06.04.2026, судом першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно розглянуто в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, надано їм вірну юридичну оцінку.

Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції

Апеляційну скаргу зареєстровано судом апеляційної інстанції 20.04.2026 за вх.№1567/26.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2026 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.04.2026 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі №916/1483/25 до надходження матеріалів оскарження ухвали на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати копії матеріалів справи №916/1483/25, необхідних для розгляду оскаржуваної ухвали, на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

04.05.2026 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.04.2026 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі №916/1483/25. Встановлено відповідачу строк до 25.05.2026 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Розгляд апеляційної скарги призначено на 10.06.2026 о 12:30 год.

25.05.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» подано відзив на апеляційну скаргу (вх.№1567/26/Д2 від 25.05.2026).

У судовому засіданні, яке за клопотанням апелянта проводилось в режимі відеоконференції, представники сторін надали усні пояснення, відповідно до яких підтримали свої правові позиції у справі.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Фактичні обставини справи

11.07.2025 на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2025 у справі № 916/1483/25, яке набрало законної сили 11.07.2025, видано відповідний наказ.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 у справі №904/4613/24 стягнуто з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» заборгованість з оплати наданих послуг у розмірі 414 468,00 грн, інфляційні втрати внаслідок прострочення оплати наданих послуг в розмірі 8 741,13 грн та судовий збір у розмірі 5 078, 50 грн.

06.03.2025 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024 у справі №904/4613/24, яке набрало законної сили 17.02.2025, видано відповідний наказ.

Постановою головного державного виконавця Жовтоводсько-П`ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 15.04.2025 ВП №77795708 на підставі пункту 1-4 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» та статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» зупинено до 01.01.2026 вчинення виконавчих дій з примусового виконання судового наказу №904/4613/24, виданого 06.03.2025 Господарським судом Дніпропетровської області.

Як вбачається із постанови головного державного виконавця від 15.04.2025 ВП №77795708, зупинення виконавчих дій мотивоване приписами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення платоспроможності окремих державних підприємств у сфері енергетики, що перебувають у критичному стані» від 14.01.2025, що набрав чинності 01.02.2025, відповідно до якого до 01.01.2026 зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та кошти) у виконавчих провадженнях, за якими боржником є Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами, про відшкодування матеріальної (майнової) та моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, про стягнення аліментів, про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування).

Постановою головного державного виконавця Жовтоводсько-П`ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 15.01.2026 ВП №77795708 передано виконавчий документ - судовий наказ №904/4613/24, виданий 06.03.2025 Господарським судом Дніпропетровської області, до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

15.01.2026 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято виконавче провадження №77795708 з примусового виконання судового наказу №904/4613/24, виданого 06.03.2025 Господарським судом Дніпропетровської області.

16.01.2026 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України приєднано виконавче провадження №77795708 з примусового виконання судового наказу №904/4613/24, виданого 06.03.2025 Господарським судом Дніпропетровської області, до зведеного виконавчого провадження ВП №75679155, яке веде Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

16.03.2026 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні ВП №77795708 зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання судового наказу №904/4613/24, виданого 06.03.2025 Господарським судом Дніпропетровської області, на підставі пункту 11 частини першої статті 34, статті 35 Закону України «Про виконавче провадження».

Зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №77795708 мотивоване тим, що Законом України «Про внесення зміни до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 07.02.2024 №3577-ІХ (далі - Закон №3577-ІХ) розділ ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 1-4 такого змісту: до 01.01.2028 зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та кошти) у виконавчих провадженнях, за якими боржником є Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами, про відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, про стягнення аліментів, про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування). Підлягають зняттю накладені арешти на кошти та/або майно Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат».

Також в матеріалах справи наявний лист Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 11.03.2026 №6248, з якого вбачається, що Відділ повідомив про те, що у нього перебуває зведене виконавче провадження №75679155 стосовно боржника - Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь фізичних та юридичних осіб у кількості 573 осіб на суму 67 015 488,55 грн, і що в процесі примусового виконання стягнуто 1 274 551,14 грн, залишок боргу станом на 05.03.2026 складає 65 740 937,41 грн.

Листом від 19.03.2026 №7531 Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомив, що після 16.01.2026 кошти на рахунок Відділу в межах зведеного виконавчого провадження №75679155 не надходили.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» звернулося до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» із заявою за вих. №23/1/4827/2666 від 12.03.2026 про припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

У вказаній заяві відповідач повідомив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» є кредитором, а Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» є боржником при виконанні грошових зобов`язань за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 у справі №904/4613/24 в сумі:

-414 468,00 грн – заборгованість з оплати наданих послуг;

-8 741,13 грн – інфляційні втрати внаслідок прострочення оплати наданих послуг;

-5 078,50 грн – витрати по сплаті судового збору.

Водночас Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» є кредитором, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» є боржником при виконанні грошових зобов`язань за рішенням Господарського суду Одеської області від 20.06.2025 у справі №916/1483/25 в сумі:

-25 880,52 грн – штрафні санкції;

-1 211,20 грн – судовий збір.

Керуючись частиною другою статті 601 Цивільного кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» повідомило Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про:

-зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення грошових зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» перед Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» у сумі 27 091,72 грн (25 880, 52 грн – штрафні санкції; 1211, 20 грн – судовий збір);

-зменшення грошового зобов`язання Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» з оплати витрат по сплаті судового збору на 1 211, 20 грн з 5 078, 50 грн до 3 867,30 грн;

-припинення грошового зобов`язання Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» з оплати інфляційних втрат внаслідок прострочення оплати наданих послуг у сумі 8 741,13 грн;

-зменшення грошового зобов`язання Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» з оплати заборгованості з оплати наданих послуг на 17 139,39 грн з 414 468, 00 грн до 397 328, 61 грн.

13.03.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою (вх. №2-498/26 від 13.03.2026) про визнання наказу про примусове виконання судового рішення від 11.07.2025, виданого Господарським судом Одеської області у справі №916/1483/25, таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі.

25.03.2026 державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №80610228 з примусового виконання наказу про примусове виконання судового рішення від 11.07.2025 у справі №916/1483/25, виданого Господарським судом Одеської області, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» на користь Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» штрафних санкцій у розмірі 25 880,52 грн та судового збору у розмірі 1 211,20 грн. Крім того, в межах вказаного виконавчого провадження державним виконавцем прийнято: постанову про арешт коштів боржника від 25.03.2026; постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 25.03.2026; постанову про стягнення виконавчого збору від 25.03.2026; постанову про арешт майна боржника від 26.03.2026. Зазначене виконавче провадження було відкрито державним виконавцем на підставі заяви за вих. №18/892 від 16.03.2026 Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про примусове виконання рішення.

Позиція суду апеляційної інстанції

Предметом апеляційного оскарження є ухвала господарського суду першої інстанції від 06.04.2026, якою визнано таким, що не підлягає виконанню повністю наказ Господарського суду Одеської області від 11.07.2025 у справі №916/1483/25 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» на користь Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» штрафних санкцій у розмірі 25 880,52 грн та судового збору в розмірі 1 211,20 грн.

У правовому регулюванні спірних правовідносин Південно-західний апеляційний господарський суд керується наступним.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

В силу статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

За умовами частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 вказано, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009 виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною третьою статті 327 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Відповідно до частини першої статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

За приписами частини другої статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Так, законодавець вказаною статтею визначає підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті, зокрема: якщо його видано помилково; якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Згідно правової позиції, вкладеної в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №755/15479/15-ц, підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:

-матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);

-процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред`явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього наказу до виконання.

На господарський суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав виконавчий документ може бути визнано таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення, при цьому суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням конкретних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обидвох сторін виконавчого провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» в обґрунтування поданої ним заяви про визнання наказу про примусове виконання судового рішення від 11.07.2025, виданого Господарським судом Одеської області у справі №916/1483/25, таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі, зазначає про відсутність обов`язку щодо виконання цього виконавчого документу у зв`язку з припиненням такого обов`язку з огляду на здійснене Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» в порядку статті 601 Цивільного кодексу України зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом направлення Державному підприємству «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» відповідної заяви за вих. №23/1/4827/2666 від 12.03.2026. Наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» та Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» зустрічних вимог обумовлено наявністю невиконаних судових рішень у справах №904/4613/24 та №916/1483/25, що набрали законної сили.

Таким чином, у даній справі предметом судового розгляду за поданою відповідачем заявою є визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню з матеріально-правової підстави, а саме, у зв`язку з припиненням обов`язку боржника шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Так, до відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі статтею 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї зі сторін.

Відповідно до статті 602 Цивільного кодексу України не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

При цьому слід зазначити, що відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Названий закон не містить заборони щодо можливості виконання судового рішення шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог.

Також не містить обмежень щодо зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання судового рішення і стаття 602 Цивільного кодексу України.

Зарахування взаємних зустрічних зобов`язань на стадії виконання судових рішень узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 08.09.2021 у справі №761/33621/18:

«Необхідним і достатнім є наявність заяви про зарахування зустрічних вимог хоча б однієї із сторін. Заява однієї із сторін про зарахування зустрічних вимог для досягнення бажаного правового ефекту не потребує відповіді з боку адресата, а потребує лише сприйняття заяви останнім. Наслідком подання заяви про зарахування зустрічних вимог, за наявності передбачених умов для зарахування, є остаточне і безповоротне припинення відповідних зобов`язань повністю або частково.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим), однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог можливе на будь-якій стадії розвитку відносин сторін, у тому числі й на стадії виконання судового рішення».

Водночас у межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. При цьому, перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2022 року у справі №917/244/21.

Як зазначила колегія суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 22.01.2021 у справі №910/11116/19, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: (1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); (2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо); (3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Наслідком здійснення такого правочину є припинення як обов`язку заявника перед адресатом, так і обов`язку адресата перед заявником з моменту здійснення заяви про зарахування, що зумовлює необхідність визначення заявником тих вимог до нього, які відповідають вказаним вище умовам.

Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством; за загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми), відповідну заяву про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї зі сторін на адресу іншої сторони чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов`язань сторін у такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.

При цьому наявність заперечень однієї сторони не є перешкодою для проведення зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони. Проте припинення зобов`язання зарахуванням можливе лише за умов однорідності та безспірності зустрічних вимог сторін, адже, за відсутності безспірності вимог відповідний спір має бути вирішений у судовому порядку з дотриманням вимог процесуального закону.

Взаємозалік зустрічних однорідних вимог передбачає наявність документально підтвердженого боргу однієї сторони перед іншою. Якщо наявність боргу не підтверджена належними доказами (тобто такі вимоги не є безспірними), відсутні підстави для проведення взаємозаліку.

Умова щодо безспірності вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема статтею 601 Цивільного кодексу України, але випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог і застосовується судами відповідно до усталеної правової позиції, викладеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 910/21652/17, від 11.09.2018 у справі № 910/21648/17. від 11.10.2018 у справі № 910/23246/17. від 15.08.2019 у справі № 910/21683/17, від 11.09.2019 у справі № 910/21566/17. від 25.09.2019 у справі № 910/21645/17, від 01.10.2019 у справі № 910/12968/17, від 05.11.2019 у справі № 914/2326/18.

У постанові Верховного Суду від 05.11.2019 у справі №914/2326/18 викладено правовий висновок щодо застосування положень статей 215, 601 Цивільного кодексу України, суть якого полягає у тому, що однією з важливих умов, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність (прозорість) вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо характеру, змісту, умов виконання та розміру зобов`язань. Таким чином, зобов`язання з оплати заборгованості за договором може бути припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за наявності умов, установлених статтею 601 Цивільного кодексу України, та за відсутності обставин, передбачених статтею 602 Цивільного кодексу України, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається.

Схожий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №910/18256/17, від 30.07.2019 у справі № 918/556/18, від 26.05.2020 у справі № 910/7807/19, від 11.06.2020 у справі № 910/7804/19, у яких, зокрема зазначено, що наявність заперечень однієї сторони не є перешкодою для проведення зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони. Однак припинення зобов`язання зарахуванням можливе не тільки за умов однорідності та зустрічності вимог сторін, строк виконання яких настав, але й за обов`язкової їх безспірності. Адже, за відсутності безспірності вимог спір щодо боргу за договором має бути вирішено у порядку позовного провадження, а до цього спірна сума не може бути прийнята судом як зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки вказане зарахування не підтверджується належними і допустимими доказами.

За наведених обставин, для вирішення заявлених вимог боржника господарському суду необхідно встановити наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

За обставинами цієї справи:

-зобов`язання Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» зі сплати заборгованості за надані послуги в сумі 414 468,00 грн за договором №403/13/269ВО від 06.06.2024 про закупівлю послуг, інфляційних втрат в розмірі 8 741,13 грн та судового збору у розмірі 5 078,50 грн підтверджені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 у справі №904/4613/24;

-зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» перед Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» зі сплати штрафних санкцій в сумі 25 880,52 грн за договором №713/63/582ВО від 13.11.2024 про закупівлю послуг та судового збору у розмірі 1 211,20 грн підтверджені рішенням Господарського суду Одеської області від 20.06.2025 у справі №916/1483/25, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2026.

На виконання зазначених рішень суду видані відповідні накази.

Тобто, заборгованість Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» в межах справи №904/4613/24 становить 428 287,63 грн.

Заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» перед Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» в межах справи №916/1483/25 становить 27 091,72 грн.

-зменшення грошового зобов`язання Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» з оплати заборгованості з оплати наданих послуг на 17 139,39 грн з 414 468, 00 грн до 397 328, 61 грн.

Вищевказані вимоги, про зарахування яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» направило заяву, є:

-зустрічними, оскільки Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» має обов`язок щодо сплати грошових коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» за рішенням суду від 26.12.2024 у справі №904/4613/24, в той час як Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» має обов`язок щодо сплати грошових коштів на користь Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» за рішенням суду від 20.06.2025 у справі № 916/1483/25;

-однорідними, оскільки стосуються сплати грошових коштів;

-та такими, строк виконання яких настав, оскільки судові рішення у справах №904/4613/24 та № 916/1483/25 на даний час набрали законної сили та на їх виконання видано відповідні накази.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги, які зараховано, є зустрічними, оскільки кредитор за одним зобов`язанням – є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням – є кредитором за другим, та є однорідними (зараховувалися грошові кошти), а строк виконання їх станом на момент зарахування є таким, що настав.

Крім того, вимоги, зазначені у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» за вих. №23/1/4827/2666 від 12.03.2026, є безспірними, що підтверджується відповідними судовими рішеннями.

Враховуючи наведене вище, наявні правові підстави для визнання наказу Господарського суду Одеської області від 11.07.2025 у справі №916/1483/25 таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з припиненням обов`язку боржника шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Державне підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» фактично у даній справі заперечує обставину зарахування зустрічних вимог.

У той час, як вказано вище, за дотримання умов, передбачених статтею 601 Цивільного кодексу України, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 Цивільного кодексу України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов`язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним. При цьому наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, а відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.

Державне підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» не зверталося до суду з питанням визнання заліку недійсним. Враховуючи вищевикладені висновки Верховного Суду, саме лише заперечення Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» проти отриманої заяви про проведення заліку не має юридичного значення, адже залік, проведений за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром», як односторонній правочин в судовому порядку не оскаржений.

Стосовно посилань апелянта на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функціонування енергетичних ринків, конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії та посилення енергетичної стійкості» від 10.02.2026 №4777-IX, за умовами якого до 01.01.2028 зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та кошти) у виконавчих провадженнях, за якими боржником є Державне підприємство «Східний гірничо збагачувальний комбінат» (за окремими винятками), колегія суддів зазначає, що у вказаному Законі відсутні положення щодо заборони проведення зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення зобов`язання шляхом зарахування.

Твердження Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про неоднорідність зустрічних вимог із посиланням на те, що за рішенням Господарського суду Одеської області у справі №916/1483/25 від 20.06.2025 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» стягнуто штрафні санкції за невиконання зобов`язання за договором, в свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрекопром» вважає зарахованими інфляційні втрати та частково оплату заборгованості за надані послуги, колегія суддів відхиляє, оскільки правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу (в даному випадку – грошей), але не стосується підстави виникнення таких вимог, отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо). У постанові Верховного Суду від 29.12.2021 у справі №826/17678/15 зазначено наступне: «…що ж до однорідності вимог, то вона визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов`язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов`язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов`язань можуть бути різними».

Також колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу скаржника на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 08.09.2021 у справі №761/33621/18, про те, що зарахування зустрічних вимог можливе на будь-якій стадії розвитку відносин сторін, у тому числі й на стадії виконання судового рішення.

Інші наведені у апеляційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції

В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення, у зв`язку з чим колегія суддів відмовляє у задоволенні апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 269-271, 276, 281 - 284 ГПК України,

Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.04.2026 у справі №916/1483/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу касаційному оскарженню не підлягає.

Повну постанову складено 15.06.2026.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя К.В. Богатир

Суддя С.В. Таран

Оригінал: reyestr.court.gov.ua