Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №916/2955/25(916/4814/25) — Південно-західний апеляційний господарський суд

Суд: Південно-західний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: майнові спори, стороною в яких є боржник

Дата: 03 червня 2026 р.

Справа: №916/2955/25(916/4814/25)

Суддя: Богатир К.В.

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/2955/25(916/4814/25)

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

секретар судового засідання Шаповал А.В.

за участю представників учасників у справі:

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» - адвокат Латарія К.А., адвокат Клачок Б.О.

Від Державного підприємства «СЕРВІС» - адвокат Сажієнко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС»

на рішення Господарського суду Одеської області від 10.03.2026, суддя суду першої інстанції Демешин О.А., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 11.03.2026

та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2026, суддя суду першої інстанції Демешин О.А., м. Одеса, повний текст додаткового рішення складено та підписано 26.03.2026

по справі №916/2955/25 (916/4814/25)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІ БІ ШІППІНГ»

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: розпорядника майна арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державного підприємства «СЕРВІС»

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СКМ Марін Сервіс»

про стягнення 800 486,72 грн. з підстав заборгованості за Договором морського агентування № 17.06 від 17.06.2024

яка заявлена в межах справи № 916/2955/25

за заявою кредитора Державного підприємства «СЕРВІС»

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІ БІ ШІППІНГ»

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

До Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІ БІ ШІППІНГ» про стягнення 800 486,72 грн. з підстав заборгованості за Договором морського агентування № 17.06 від 17.06.2024.

Позивач посилається на неналежне виконання Договору морського агентування № 17.06 від 17.06.2024 з боку ТОВ «ДЖІ БІ ШІППІНГ» щодо оплати наданих послуг та портових зборів, а тому у ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» виникло право морської вимоги в розумінні ч.1 ст. 42 КТМ України: «у зв`язку - з дисбурсменськими витратами, які здійснюються щодо судна капітаном, власником, фрахтувальником або агентом, а також будь-якою комісійною, брокерською або агентською винагородою, що сплачується стосовно судна його власником або фрахтувальником за бербоут-чартером» (п.17,19 ч.1 ст. 42 КТМ України).

За розрахунками Позивача, сума заборгованості ТОВ «ДЖІ БІ ШІППІНГ» перед ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» складає 724 916,90 грн:

- Портові та канальні збори за виставленими рахунками в сумі 271 442,42 грн;

- Агентська винагорода в розмірі 1560 доларів США, що станом на момент звернення до суду складає 65925,6 (офіційний курс НБУ на 24.11.2025 42,26 грн);

- Послуги автотранспорту в розмірі 250 доларів США, що станом на момент звернення до суду складає 10565,00 грн (офіційний курс НБУ на 24.11.2025 42,26 грн);

- Сума додаткової агентської винагороди згідно виставленого фінального дисбурсментського рахунку № 86 від 13.08.2025 в розмірі 376 983,88 грн.

Крім того, у зв?язку з простроченням основного зобов?язання, позивач просив стягнути інфляційні витрати в розмірі 8 718,58 грн, 3% річних в розмірі 5 898,64 грн та пеню 60 952,60 грн.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.03.2026 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІ БІ ШІППІНГ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» 49 666,04 грн та 744,45 грн – судового збору; в решті позову відмовлено; заходи забезпечення позову по справі № 916/2955/25(916/4814/25), які були вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.12.2025 скасовано.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рахунки за портові збори та послуги буксирування були виставлені на ім`я Агента, але Агент їх не сплачував (за даними позовної заяви 30.04.2025 ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» сплачено лише 49 666,04 грн. згідно рахунку № ДР-02548 від 19.12.2024 на рахунок філії «Дельталоцман» ДП «АМПУ», що підтверджується платіжною інструкцією № 130 від 30.04.2025). Вказане свідчить про наявність підстав для відмови Агенту у стягненні сум за рахунками, які не були фактично сплачені Агентом, оскільки такі вимоги суперечать договору та принципу реального понесення витрат. При цьому, за умовами договору та правовою природою агентських відносин, фрахтувальник зобов`язаний відшкодовувати агенту виключно фактично понесені витрати, тобто витрати, які були реально сплачені агентом третім особам.

16.03.2026 до Господарського суду Одеської області надійшла заява Державного підприємства «СЕРВІС» (вх. № 2-505/26) про ухвалення додаткового рішення по справі №916/2955/25(916/4814/25), в якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» на користь Державного підприємства «СЕРВІС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 49 000 грн.

Короткий зміст оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 26.03.2026 заяву Державного підприємства «СЕРВІС» (вх. № 2-505/26 від 16.03.2026р.) про ухвалення додаткового рішення по справі № 916/2955/25(916/4814/25) – задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» на користь Державного підприємства «СЕРВІС» 25 795,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; у задоволені решти заяви Державного підприємства «СЕРВІС» (вх. № 2-505/26 від 16.03.2026) про ухвалення додаткового рішення по справі № 916/2955/25(916/4814/25) – відмовлено.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції вказав, що з урахуванням заперечень Позивача щодо співмірності та розумності заявлених третьою особою до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, судом визнаються витрати у розмірі 27 500 грн

Однак, враховуючи, що суд задовольнив 6,2% заявлених вимог, а третя особа просила суд в задоволені позову відмовити повністю, то на Позивача, за принципом пропорційності, слід покласти 93,8% від визнаних судом співмірними та розумними заявлених третьою особою до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а саме: 27 500грн. х 93,8% = 25 795,00 грн.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» на рішення Господарського суду Одеської області від 10.03.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2026 по справі №916/2955/25 (916/4814/25).

Апелянт вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги та не надано оцінку всьому обсягу доказів, які подано позивачем разом з позовною заявою. Зокрема, судом не прийнято до уваги претензію ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» та відповідь на претензію ТОВ «ДЖІ БІ ШІППІНГ».

Позивач вказує, що ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» на адресу ТОВ «ДЖІ БІ ШІППІНГ» скеровано письмову претензію від 06.05.2025 № ДГ/30, в якій повідомлено про нарахування агентської винагороди за місяці простою судна в затоні Базарчук, а також з пропозицією у термін до 26.05.2025 погасити існуючу заборгованість в сумі 455 881,53 грн (фінальний дисбурментський рахунок № 86 від 06.05.2025). У відповідь на вказану претензію отримано лист ТОВ «ДЖІ БІ ШІППІНГ» від 08.05.2025 № 1-08/05 з проханням корегувати фінальний дисбурсменський рахунок №86 від 06.05.2025 з виключенням додаткової агентської винагороди, яка на думку боржника нарахована без належних правових підстав. Вказані документи по своїй суті підтверджують обмін інформацією між позивачем та відповідачем, а також доводять той факт, що ТОВ «ДЖІ БІ ШІППІНГ» володів всіма необхідними даними щодо необхідності здійснення обов`язкових платежів та оплати за надані послуги.

Позивач зазначає, що у відповіді на претензію відповідач лише зазначив про непогодження з додатковою агентською винагородою, щодо інших нарахувань заперечень з боку ТОВ «ДЖІ БІ ШІППІНГ» не було заявлено. Відповідачем у відповіді на претензію не заперечено необхідність сплати на користь ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» заборгованості станом на 06.05.2025 в розмірі 239 542,81 грн (сума рахунку № 86 від 06.05.2025 455 881, 53 грн за вирахуванням розміру додаткової агентської винагороди за 4 місяці простою в сумі 216 338,72 грн).

Позивач також вказує, що зауважень щодо неотримання ним рахунків та актів, на підставі яких ці суми підлягають сплаті, від ТОВ «ДЖІ БІ ШІПІНГ» ні у відповіді на претензію, ні у ході розгляду справи не надходило.

Апелянт зазначає, що судом взагалі не вирішено питання щодо обов`язку ТОВ «ДЖІ БІ ШІППІНГ» сплатити агентську винагороду та послуги автотранспорту на користь Агента ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС». В свою чергу, здійснення морського агентування щодо т/х «ТАМАНСЬКИЙ» підтверджується Договором № 17.06 від 17.06.2024, рахунками, виставленими стосовно вказаного судна надавачами послуг та адміністрацією порту, листом Філії Усть-Дунайськ ДП «АМПУ» №324/25-01-00/Вих від 11.11.2025, платіжною інструкцією № 1187 від 07.03.2025.

Апелянт також вказав, що з огляду на суть заявлених позовних вимог, не зрозумілою є позиція ДП «СЕРВІС» щодо їх заперечення в повному обсязі, оскільки вимоги позовної заяви стосуються лише договірних відносин між ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» та ТОВ «ДЖІ БІ ШІППІНГ». Жодних вимог до ДП «СЕРВІС» позивачем не пред`явлено

Апелянт вказав, що третьою стороною не доведено та не надано доказів необхідності захисту своїх «порушених» прав та обставин, за яких Підприємство було змушено звертатися за професійною правничою допомогою адвоката.

Крім того, апелянт вказав, що надаючи оцінку витратам, пов`язаним з підготовкою до Господарського суду Одеської області клопотання про відкладення розгляду справи №916/2955/25 (916/4814/25) (13.01.2026 - 0,5 год.) та підготовка клопотання про проведення судового засідання в Господарському суді Одеської області в режимі відеоконференції по справі №916/2955/25 (916/4814/25) - 21.01.2026 - 1 год, судом не враховано, що «звернення до суду з подібними заявами та клопотаннями спрямовані виключно на отримання можливості для представника третьої особи реалізації процесуальних прав учасника справи під час судового розгляду, а відтак не можуть бути розцінені як надання послуг професійної правничої допомоги при розгляді цієї справи».

Апелянт вважає, що понесення ДП «СЕРВІС» витрат на правничу допомогу пов`язані лише з недобросовісною поведінкою ТОВ «ДЖІ БІ ШІППІНГ», яке фактично відстронилось від виконання взятих на себе договірних зобов`язань, зокрема, передбачених Договором бербоут-чартеру від 19.12.2022 з ДП «СЕРВІС» та Договором морського агентування № 17.06 від 17.06.2024 з ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС».

Керуючись викладеним вище, апелянт просить:

1. Рішення Господарського суду Одеської області у справі № 916/2955/25 (916/4814/25) від 10.03.2026 скасувати повністю, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» задовольнити в повному обсязі.

2. Додаткове рішення Господарського суду Одеської області у справі №916/2955/25 (916/4814/25) від 26.03.2026 скасувати повністю, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ДП «СЕРВІС» про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від Державного підприємства «СЕРВІС» надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» на рішення Господарського суду Одеської області від 10.03.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2026 по справі №916/2955/25 (916/4814/25).

Третя особа вказує, що звертаючись до суду із позовом, ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» вказує про наявність підстав для «ВІДШКОДУВАННЯ» йому витрат, як Агента Відповідача, за відповідними складовими, які відображено у фінальному дисбурсментському рахунку № 86 від 13.08.2025 на загальну суму 712 326,07 грн. Окремі складові фінального дисбурсментського рахунку № 86 від 13.08.2025 мають різний ступінь документального підтвердження та правового значення для вирішення спору.

Третя особа зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що значна частина сум, включених до фінального дисбурсментського рахунку, не підтверджена належними доказами фактичного надання послуг та/або понесення відповідних витрат.

Третя особа вказує, що належними доказами факту заходу судна, обсягу та реальності наданих йому агентських і пов`язаних послуг є сукупність офіційних документів, зокрема: суднових журналів, документів служби капітана порту, митних декларацій (генеральної, вантажної), документів портових служб та інших первинних документів, оформлених відповідно до вимог законодавства. Відсутність ЖОДНИХ з таких документів у матеріалах даної справи - свідчить про відсутність належного документального підтвердження факту та обсягу заявлених до стягнення послуг.

Третя особа зазначає, що документи, додані апелянтом до апеляційної скарги, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції до розгляду, оскільки вони не надавались до суду першої інстанції та ним не досліджувались.

На думку третьої особи, звернення до суду з вимогою про стягнення витрат, які не були понесені позивачем, як мінімум свідчить про передчасність позову, оскільки право на відшкодування таких сум може виникнути лише після їх фактичної оплати агентом та за умови належного документального підтвердження. Таким чином, заявлені вимоги не відповідають умовам договору та не підлягають задоволенню з огляду на їх передчасність. Факт виставлення рахунку не є тотожним факту понесення витрат; до моменту їх оплати агент не зазнає майнових втрат, а тому відсутні підстави для їх відшкодування фрахтувальником.

Третя особа зазначає, що заявлені у даній справі вимоги морського агента не є портовими або канальними зборами у розумінні законодавства, не мають статусу привілейованих морських вимог та не можуть бути ініційовані до стягнення з Відповідача безпосередньо Агентом на його користь (на користь Агента, в тому числі – в порядку відшкодування за відсутності доказів їх сплати Агентом), а тим більше - підставою для застосування заходів забезпечення позову, передбачених для таких вимог.

Третя особа вказує, що твердження про недоведеність необхідності звернення за правничою допомогою є безпідставними, оскільки саме по собі залучення адвоката у межах судового спору є реалізацією процесуального права сторони та не потребує доведення факту «змушеності» такого звернення.

Керуючись викладеним вище, ДП «СЕРВІС» просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 10.03.2026 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2026 по справі №916/2955/25 (916/4814/25) залишити без змін.

Письмові пояснення, подані з пропуском строку.

29.05.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» надійшли додаткові пояснення по суті справи, які фактично є доповненнями до апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.

Крайній строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 10.03.2026 по справі №916/2955/25 (916/4814/25) припадав на 31.03.2026.

Строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2026 по справі №916/2955/25 (916/4814/25) припадав на 15.04.206.

Тобто додаткові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС», які фактично є доповненням до апеляційної скарги, були подані з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» не зверталося з клопотанням про поновлення строку на подачу додаткових пояснень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на викладене вище, колегія суддів залишає без розгляду додаткові пояснення апелянта.

Щодо доказів, доданих до апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Разом з апеляційною скаргою було подано до Південно-західного апеляційного господарського суду наступні докази:

- адвокатський запит адвоката Чумаченко №26/1 від 26.03.2026, направлений на адресу ТОВ «Вімексім Логістік»;

- відповідь ТОВ «Вімексім Логістік» №30-03/26 від 30.03.2026 на адвокатський запит адвоката Чумаченко №26/1 від 26.03.2026.

Згідно із частиною другою статті 80 ГПК позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина восьма статті 80 ГПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до правових позицій ВС КГС, викладених у постановах від 13.04.2021 у справі 909/722/14 та від 1 липня 2021 року по справі 46/603, положення ч. 3 ст. 269 ГПК України передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи" і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою). Недоведеність таких обставин виключає процесуальні підстави для дослідження апеляційним судом таких додаткових доказів. Положення статті 269 ГПК України є універсальними і застосовуються судом апеляційної інстанції у всіх категоріях спорів.

Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом та винесення оскаржуваного рішення. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у т.ч. апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

Отже, така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання сторонами таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Правова позиція з цього питання викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17 та від 06.03.2019 у справі №916/4692/15, від 11.09.2019 у справі № 922/393/18, від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19.

Враховуючи те, що адвокатський запит №26/1 від 26.03.2026 та відповідь на даний адвокатський запит №30-03/26 від 30.03.2026 не існували на момент розгляду позову судом першої інстанції, то такі докази не приймаються колегією суддів до уваги.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/2955/25 (916/4814/25) було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді – Богатиря К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2026.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/2955/25 (916/4814/25) на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» на рішення Господарського суду Одеської області від 10.03.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2026 по справі №916/2955/25 (916/4814/25) до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/2955/25 (916/4814/25) на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/2955/25 (916/4814/25).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» на рішення Господарського суду Одеської області від 10.03.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2026 по справі №916/2955/25 (916/4814/25); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 04.05.2026; призначено справу №916/2955/25 (916/4814/25) до розгляду на 04.06.2026 о 12:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

04.06.2026 у судовому засіданні прийняли участь представники Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» - адвокат Латарія К.А., адвокат Клачок Б.О. та представник Державного підприємства «СЕРВІС» - адвокат Сажієнко І.О.

Представники інших учасників справи у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2026, якою ; призначено справу №916/2955/25 (916/4814/25) до розгляду на 04.06.2026 о 12:00, була отримана в електронному кабінеті ТОВ «ДЖІ БІ ШІППІНГ» - 14.04.2026, ТОВ «СКМ Марін Сервіс» - 14.04.2026, арбітражним керуючим Демчаном О.І. – 14.04.2026.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 04.06.2026, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» на рішення Господарського суду Одеської області від 10.03.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2026 по справі №916/2955/25 (916/4814/25), до суду не повідомлялося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» на рішення Господарського суду Одеської області від 10.03.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2026 по справі №916/2955/25 (916/4814/25) по суті, не дивлячись на відсутність представників окремих учасників справи, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя.

Фактичні обставини, встановлені судом.

02 липня 2019 року, шляхом заповнення декларації про приєднання № 261 до Договору № 367-П-АМПУ-18 про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України, розміщеної на офіційному вебсайті ДП «АМПУ» (далі - Адміністрація) за адресою в мережі інтернет: https://www.uspa.gov.ua/wpcontent/uploads/2024/03/dogovir-uspa, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» (надалі - Морський агент) приєдналось до умов зазначеного Договору (декларація № 261).

Відповідно до п. 2.1 Договору, даний Договір врегульовує взаємовідносини Адміністрації та Морського агента під час агентування суден у морських портах, зокрема, щодо порядку нарахування та оплати за заявками Морського агента портових зборів, спеціалізованої послуги та інших послуг (робіт), що надаються у морських портах України, перелік яких розміщений на веб-сайті Адміністрації за адресою http://www.uspa.gov.ua/agent-dogovir .

Відповідно до п.3.1.3 Договору, Адміністрація зобов`язана надавати Морському агенту рахунки (у тому числі, попередні рахунки по портовим зборам) після отримання від Морського агента заявки на надання Послуг, до якої додаються інформація про основні розміри судна та інші необхідні документи у відповідності до Правил. Рахунки на попередню оплату Послуг виставляються та надаються Адміністрацією Морському агенту не пізніше наступного робочого дня після отримання заявки від Морського агента.

Відповідно до п. 3.2.2 Договору, Морський агент зобов`язується своєчасно здійснювати усі розрахунки з Адміністрацією за надані судну і Морському агенту Послуги в порядку, визначеному цим Договором, зокрема, здійснювати від імені Принципала розрахунки з Адміністрацією з портових зборів, спеціалізованої послуги та інших Послуг

Згідно п. 4.5 Договору, остаточні рахунки по суднозаходу, а також інших Послугах, наданих Адміністрацією, оплачуються Морським агентом відповідно до затверджених вільних цін (тарифів) Адміністрації протягом 20-ти банківських днів з дати своєчасного виставлення рахунку, шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Адміністрації, згідно з Актом наданих Послуг, або інших документів, які підтверджують надання Послуг. Нарахування ПДВ здійснюється згідно з чинним податковим законодавством України.

Відповідно до п. 5.1 Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором

Відповідно до п. 5.2 Договору, у випадку несвоєчасної сплати послуг, Адміністрація має право вимагати від Морського агента сплати на користь Адміністрації пені у вигляді подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

17.06.2024 між ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» (далі – «Агент») та ТОВ «ДЖІ БІ ШІППІНГ» (далі – «Судновласник») укладено Договір морського агентування № 17.06, згідно якого Агент здійснює агентське обслуговування плавзасобу Судновласника - т/х «ТАМАНСЬКИЙ».

Згідно з п. 1.2 Договору морського агентування № 17.06 Агентське обслуговування суден Агентом включає (але не обмежується):

1.2.1. Оплату від імені Судновласника стягуваних відповідно до законодавства України портових зборів, послуг, що надаються судам у морських торгових портах України;

1.2.2. Виконання різних формальностей, у тому числі митних, прикордонних, портових, пов`язаних із суднозаходом суден Судновласника в порт/ знаходженням на рейді порту;

1.2.3. Надання допомоги капітану судна у встановленні контактів з адміністрацією порту місцевою владою;

1.2.4. Наданням судам Судновласника причалу в порту для стоянки, виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, бункерування;

1.2.5. Надання судам Судновласника та їх екіпажам необхідних плавзасобів (буксирів- для буксирування суден, катерів-для перевезення членів екіпажу суден), вантажного чи легкового автомобільного транспорту тощо;

1.2.6. Організацію виклику лоцмана та надання послуг з лоцманського проведення судів Судновласника;

1.2.7. Представлення інтересів Судновласника перед митними органами, прикордонною службою, адміністрацією порту, вантажовласниками;

1.2.8. Агент, за попереднім погодженням із Судновласником, може надавати інші агентські послуги.

Відповідно до 2.1. Договору морського агентування № 17.06 Агент зобов`язується:

2.1.1. Здійснювати агентське обслуговування суден, захищаючи законні інтереси Судновласника, дотримуючись міжнародних норм морського права, законодавства України, обов`язкових постанов щодо порту, зведення звичаїв порту.

2.1.2. Надавати в порт оперативну та іншу необхідну інформацію про судна, їх стан, передбачену склепінням звичаїв порту або обов`язковими постановами щодо порту.

2.1.3. Знайомити капітанів суден, судновласників, з обов`язковими постановами по порту, зведенням звичаїв порту.

2.1.4. Здійснювати агентське обслуговування суден, а також дотримуватись усіх формальностей, що належать до суден Судновласника, у тому числі:

2.1.4.1. прикордонні та митні формальності;

2.1.4.2. інформувати про позицію судна в порту/ рейді порту;

2.1.4.3. передавати заінтересованим особам листи, протести, з обов`язковим наданням Судновласнику копій таких листів, протестів з відміткою про їх отримання;

2.1.4.4. перевіряти обґрунтованість та за погодженням із Судновласником - оплачувати рахунки, пов`язані з суднозаходами, що надаються портом, а також іншими особами, які надають послуги, що надаються суднам у морських торгових портах України;

2.1.4.5 організовувати комісію з інспектуючих посадових та службових осіб контролюючих органів та служб для належного оформлення приходу/відходу суден та надання їм вільної практики;

2.1.4.6. надавати всі документи, що підтверджують витрати, за вказаною у реквізитах Договору адресою Судновласника.

2.1.5. Формувати і потім надсилати на адресу Судновласника належним чином оформлені дисбурсментські рахунки з документами, що їх підтверджують.

2.1.6. Надавати послуги судам Судновласника у максимально короткий термін. У разі якщо затримка надання послуг призведе до фінансових втрат зі сторони Судновласника, компенсувати такі втрати або шляхом зменшення суми дисбурсментського рахунку або шляхом перерахування відповідної грошової суми на поточний рахунок Судновласника у строк, що не перевищує 3 (трьох) банківських днів з дати отримання відповідної вимоги, яка надсилається на електронну адресу Агента зазначену у реквізитах Договору.

2.1.7. Почати виконання обов`язків за Договором негайно після отримання відповідної заявки від Судновласника, капітанів судів Судновласника.

За п. 2.2. Договору морського агентування № 17.06 Судновласник зобов`язується:

2.2.1. Заздалегідь, як мінімум, 24 години, надавати Агенту заявку на послуги, які потрібно виконати.

2.2.2. Дотримуватися встановлених у порту обов`язкових постанов щодо порту, зведення звичаїв порту.

2.2.3. Своєчасно здійснювати передоплату та в повному обсязі доплачувати за суднозахід на підставі оригіналів дисбурсментських рахунків та копії документів (відповідні рахунки), що підтверджують зазначені у рахунках дані, а також проводити звірку по закінченню поточного року та за її результатами здійснювати взаєморозрахунки.

2.2.4. У разі потреби - інформувати Агента про особливі домовленості між судновласником, фрахтувальником, вантажовласником або іншими особами, які необхідно взяти до уваги при обслуговуванні судів Судновласника з метою запобігання можливим збиткам та розбіжностям між Сторонами

Відповідно до п. 3.1. вказаного Договору Агент надає Судновласнику належним чином оформлені дисбурсментські рахунки на підставі: лоцманських квитанцій; рахунків/рахунків-фактур та підтверджуючих їх актів виконаних робіт/наданих послуг/накладних третіх осіб, попередньо погоджених із Судновласником за оформлення суднозаходу (приходу/ перебування/відходу судна) за ставками портових зборів згідно до Наказу № 316 від 27 травня 2013 року «Про портові збори». Агент зобов`язаний надати Судновласнику належно завірені копії усіх рахунків/рахунків-фактур, лоцманських квитанцій та підтверджуючі їх акти виконаних робіт/наданих послуг, які стали підставою для оформлення дисбурсментських рахунків. У разі відсутності документів, які підтверджують суми, вказані Агентом, у дисбурсментських рахунках, такі суми оплаті зі сторони Судновласника не підлягають.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що судновласник сплачує агенту агентську винагороду та послуги автотранспорту за наступними ставками:

3.2.1.Сумма агентської винагороди за один захід судна (якщо інше не оговорено при замовлений послуг) становить 1560,00 (одну тисячу п`ятсот шістдесят) доларів США з урахуванням ПДВ. Оплата агентської винагороди здійснюється виключно у національній валюті України - гривні, за курсом НБУ на день виставлення фінального дибурсментського рахунку.

3.2.2. За погодженням Сторін, в разі виникнення з боку Судновласника коригувань раніш поданої Заявки встановлюється додаткова агентська винагорода. Сума додаткової агентської винагороди погоджується Сторонами в відповідному акті виконаних робіт (акт здачі-приймання виконаних робіт).

3.2.3.Сплата за послуги автотранспорту становить 240,00 (двісті сорок) доларів США з урахуванням ПДВ за оформлення приходу або відходу судна (якщо інше не обговорено при замовленні послуг). Оплата послуг автотранспорту здійснюється виключно у національній валюті України - гривні, за курсом Нацбанку України на день виставлення фінального дибурсментського рахунку.

Відповідно до п. 3.4. Договору Оплата портових зборів, послуг, що надаються судам у морських торгових портах України, в тому числі агентської винагороди, здійснюється відповідно до вимог валютного законодавства України, залежно від умов плавання/рейсу.

Крім того, згідно п. 3.5. Договору Судновласник здійснює попередню оплату портових зборів, послуг, що надаються суднам у морських торгових портах України до виходу судна з порту. Судновласник після отримання оригіналів фінальних дисбурсментських рахунків з документами, що підтверджують надання послуг, не пізніше 3-х (трьох) банківських днів оплачує такі дисбурсментські рахунки.

Відповідно до п 3.6. Договору Агент складає остаточні дисбурсментські рахунки по кожному суднозаходу та надсилає їх Судновласнику поштою з усіма підтверджуючими документами не пізніше 10-ти днів з дати відходу судна. У разі якщо сума остаточного/фінального дисбурсментського рахунку менша за суму початкового дисбурсментського рахунку Агент повертає різницю на розрахунковий рахунок Судновласника у строк, що не перевищує 3 (трьох) банківських днів з дати отримання відповідного листа від Судновласника, який надсилається на електронну адресу Агента, зазначену у реквізитах Договору. Датою отримання Агентом такого листа є дата його надсилання Судновласником

Пунктом 3.7. Договору передбачено, що Судновласник зобов`язується відшкодувати лише ті витрати, які були понесені Агентом на користь Судновласника та за попереднім його погодженням.

Відповідно до п. 3.8. Договору Сторона, винна у порушенні Договору, компенсує всі збитки, які зазнала інша Сторона у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов Договору.

Крім того, згідно п. 3.9. Договору за затримку оплати/несплату портових зборів, послуг які надаються судам у морських торгових портах України, за умови попереднього (не пізніше ніж за 2 робочі дні) перерахування Судновласником їх суми Агенту, яка спричинила собою затримку виходу судна з порту, Агент відшкодовує заподіяні цим збитки. Усі витрати, у тому числі портові збори, послуги, що надаються судам у морських торгових портах України, нараховані внаслідок такої затримки виходу судна з порту оплачуються за рахунок Агента.

Розділом 5 вказаного Договору порядок розв`язання спорів врегульовано наступник чином: «Сторони прагнутимуть вирішити розбіжності, що виникають у зв`язку з невиконанням Договору шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди суперечка вирішуватиметься відповідно до чинного законодавства.»

Відповідно до п. 6.1. Договору, цей договір набирає чинності з дня його укладання та діє до 31 грудня 2024 року включно. Якщо за 30 робочих днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не сповістить іншу сторону в письмовій формі про розірвання договору, термін його дії продовжується на кожний наступний календарний рік.

У матеріалах справи наявні наступні рахунки, виставлені позивачеві:

1) Рахунок №ДР-02548 від 19.12.2024, виставлений Філією «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ» за зовнішньопортове лоцманське проведення, внутрішньопортове лоцманське проведення, канальний збір, інформаційні послуги судна «ТАМАНСЬКИЙ», на суму 49 666,04 грн. Платником зазначено ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС».

2) Рахунок-фактура №04 від 19.12.2024 на суму 52 617,84 грн, виставлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Вімексім логістік» за послуги з швартування т/х «ТАМАНСЬКИЙ» (прапор Україна» в порту Вилкове 19.12.2024. Замовником послуги вказано ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС».

3) Рахунок на оплату №11 від 25.03.2025 на суму 53 079,20 грн, виставлений ФОП Сенівим Юрієм Леонідовичем за послуги (швартові операції, причальний збір, катер для виходу комісії), надані у період з 19.12.2024-03.01.2025, судно т/х «ТАМАНСЬКИЙ». Замовником послуги вказано ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС».

4) Рахунок №1/74 від 13.08.2025 на суму 96 071,65 грн, виставлений Філією «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ» з суднозаход (корабельний збір (вхід), корабельний збір (вихід), адміністративний збір, санітарний збір) судна ТАМАНСЬКИЙ. Платником вказано ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС».

5) Рахунок №14634/08 від 19.12.2024 на суму 88 802,98 грн, виставлений Ізмаїльською філією ДП «АМПУ» на сплату портових зборів (корабельний, адміністративний, санітарний збори) за прохід 19.12.2024 т/х «ТАМАНСЬКИЙ» гирлом Бистре. Платником вказано ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС».

В матеріалах справи також наявний Лист-вимога Ізмаїльської філії ДП «АМПУ» на адресу ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» «217/14-02-02/Вих про оплату боргу у розмірі 88 802,98 грн та суми штрафних санкцій у розмірі 2 613,00 грн.

В даному листі зокрема зазначено, що Адміністрацією було виставлено рахунок за портові збори (адміністративний , корабельний та санітарний) №14634/08 від 19 грудня 2024 року на суму 88 802,98 грн. Відповідний рахунок мав бути сплачений до 16 січня 2025 року включно, проте відповідний рахунок станом на 19 лютого 2025 року залишається не сплаченим. В даному листі Адміністрація вимагала у 7-денний термін з дня отримання цієї вимоги сплатити на користь Адміністрації суму боргу у розмірі 88 802,98 грн та штрафні і компенсаційні нарахування у розмірі 2 613,00 грн.

Позивач також надав наступні докази на підтвердження витрат з агентування судна «ТАМАНСЬКИЙ»:

1) Платіжна інструкція №40 від 06.02.2025, якою ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» сплатило на рахунок Філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ» пеню згідно Претензії №109/29-00-09 від 04.02.2025 у сумі 157,84 грн.

2) Платіжна інструкція №77 від 05.03.2025, якою ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» сплатило на рахунок Філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ» пеню згідно Претензії №240/29-00-09 від 03.03.2025 у сумі 1 104,90 грн.

3) Платіжна інструкція №114 від 03.04.2025, якою ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» сплатило на рахунок Філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ» пеню згідно Претензії №386/29-00-09 від 02.04.2025 у сумі 1 291,31 грн.

4) Платіжна інструкція №130 від 30.04.2025, якою ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» сплатило на рахунок Філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ» плату за канальний збір та лоцманське проведення т/х «ТАМАНСЬКИЙ» згідно рахунку №ДР-02548 від 19.12.2024 у сумі 49 666,04 грн.

5) Платіжна інструкція №131 від 06.05.2025, якою ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» сплатило на рахунок Філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ» пеню згідно Претензії №503/29-00-09 від 02.05.2025 у сумі 1 223,28 грн.

На підтвердження відшкодування відповідачем витрат позивача в матеріалах справи міститься Інформаційне повідомлення про зарахування коштів №1187 від 07.03.2025, з якого вбачається, що ТОВ «ДЖІ БІ ШІППІНГ» сплатило на рахунок ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» 91 415,98 грн з призначенням платежу – проформа дисбурсментського рахунку №86 від 19.12.2024.

Крім того, ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» направило на адресу ТОВ «ДЖІ БІ ШІППІНГ» претензію №ДГ/30 від 06.05.2025, в якій позивач вказав, що згідно Договору морського агентування він здійснив агентське обслуговування плавзасобу т/х «ТАМАНСЬКИЙ». В претензії також вказано, що в процесі агентування були заказані послуги (окрім портових зборів) лоцмана, катеру для виходу комісії, а також буксиру для проведення швартових операцій. Для сплати всіх вищезазначених послуг 20.12.2024 було надіслано проформу Дисбурсментського рахунку №86 від 19.12.2024 на суму 557 315,74 грн.

Крім того, в претензії зазначено, що 07.03.2025 було сплачено 91 415,98 грн (рахунок та пеня виставлені Ізмаїльською філією АМПУ – портові збори). За фінальним Дисбурсментським рахунком залишається несплаченою сума 455 881,53 грн.

Вказану заборгованість пропонували оплатити до 26.05.2025.

ТОВ «ДЖІ БІ ШІППІНГ» листом вих. №1-08/05 від 08.05.2025 у відповідь на претензію ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС», повідомило, що за результатами розгляду фінального Дисбурсментського рахунку повідомляє про незгоду з сумами, зазначеними у вказаному рахунку, в частині нарахування додаткової агентської винагороди.

Відповідач вказав, що підтверджує готовність компенсувати документально підтверджені витрати, фактично понесені агентом у зв`язку із затримкою проведення платежів контрагентам, зокрема – штрафні санкції за прострочення виконання платіжних зобов`язань, безпосередньо пов`язаних із обслуговуванням суднозаходу.

В матеріалах справи наявний Фінальний дисбумерський рахунок №86 від 06.05.2025 на загальну суму 455 881,53 грн, виставлений ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» на підставі договору №17.06 від 17.06.2024 за судно «ТАМАНСЬКИЙ». Платником зазначено ТОВ «ДЖІ БІ ШІППІНГ».

В даному Фінальному дисбумерському рахунку №86 від 06.05.2025 зазначені наступні статті витрат:

1) Канал Бистре:

- відшкодування витрат агента в інтересах замовника – інформаційні послуги у сумі 207,82 грн;

- відшкодування витрат агента в інтересах замовника – канальний збір (вхід) у сумі 39 095,50 грн;

- відшкодування витрат агента в інтересах замовника – внутрішньопортове лоцманське проведення у сумі 6 031,78 грн;

- відшкодування витрат агента в інтересах замовника – корабельний збір (вхід) у сумі 76 515,66 грн;

- відшкодування витрат агента в інтересах замовника – адміністративний збір у сумі 6 143,66 грн;

- відшкодування витрат агента в інтересах замовника – санітарний збір у сумі 6 143,66 грн;

- відшкодування витрат агента в інтересах замовника – маяковий збір (вхід) у сумі 12 500,00 грн.

2) Вилкове:

- відшкодування витрат агента в інтересах замовника – маяковий збір (вхід) у сумі 12 500,00 грн;

- відшкодування витрат агента в інтересах замовника – внутрішньопортове лоцманське проведення у сумі 2 569,18 грн;

- відшкодування витрат агента в інтересах замовника – послуга швартування буксиром «Плутон» у сумі 43 848,20 грн;

- відшкодування витрат агента в інтересах замовника – швартові операції у сумі 9 132,00 грн;

- відшкодування витрат агента в інтересах замовника – причальний збір у сумі 9 702,20 грн;

- відшкодування витрат агента в інтересах замовника – послуги катера у сумі 34 245,00 грн.

3) Загальне:

- Агентська винагорода (еквівалент 1 300,00 доларів США) у сумі 54 084,68 грн.

8) Додаткова агентська винагорода (еквівалент 1 300,00 доларів США х 4 місяців) у сумі 216 338,72 грн.

9) Послуги автотранспорту (еквівалент 200 доларів США) у сумі 8 320,72 грн.

Також було враховано оплату на суму 91 415,98 грн.

До позову також додано Фінальний дисбумерський рахунок №86 від 13.08.2025 на загальну суму 712 326,07 грн, виставлений ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» на підставі договору №17.06 від 17.06.2024 за судно «ТАМАНСЬКИЙ». Платником зазначено ТОВ «ДЖІ БІ ШІППІНГ».

В даному Фінальному дисбумерському рахунку №86 від 13.08.2025 зазначені наступні статті витрат:

1) Рахунок ДР-02548 Дельта-Лоцман:

- відшкодування витрат агента в інтересах замовника – інформаційні послуги у сумі 207,82 грн;

- відшкодування витрат агента в інтересах замовника – канальний збір (вхід) у сумі 39 095,50 грн;

- відшкодування витрат агента в інтересах замовника – лоцманське проведення у сумі 8 600,96 грн;

- відшкодування штрафних санкцій – 3 777,33 грн.

2) Рахунок 14634/08 АМПУ Ізмаїл:

- відшкодування витрат агента в інтересах замовника – корабельний збір (вхід) у сумі 76 515,66 грн;

- відшкодування витрат агента в інтересах замовника – адміністративний збір у сумі 6 143,66 грн;

- відшкодування витрат агента в інтересах замовника – санітарний збір у сумі 6 143,66 грн;

- відшкодування штрафних санкцій – 2 613,00 грн.

3) Рахунок 1/74-п АМПУ Усть-Дунайськ:

- відшкодування витрат агента в інтересах замовника – корабельний збір (вхід) у сумі 40 029,89 грн;

- відшкодування витрат агента в інтересах замовника – корабельний збір (вихід) у сумі 40 029,89 грн;

- відшкодування витрат агента в інтересах замовника – адміністративний збір у сумі 6 073,58 грн;

- відшкодування витрат агента в інтересах замовника – санітарний збір у сумі 9 938,29 грн.

4) Держгідрографія:

- відшкодування витрат агента в інтересах замовника – маяковий збір (вхід) у сумі 25 000,00 грн.

5) Рахунок 04 Вімексім Логістик:

- відшкодування витрат агента в інтересах замовника – послуга швартування буксиром «Плутон» у сумі 43 848,20 грн.

6) Рахунок №11 ФОП Сенів Ю.Л.:

- відшкодування витрат агента в інтересах замовника – швартові операції у сумі 9 132,00 грн;

- відшкодування витрат агента в інтересах замовника – причальний збір у сумі 9 702,20 грн;

- відшкодування витрат агента в інтересах замовника – послуги катера у сумі 34 245,00 грн.

7) Агентська винагорода (еквівалент 1 300,00 доларів США) у сумі 53 854,84 грн.

8) Додаткова агентська винагорода (еквівалент 1 300,00 доларів США х 7 місяців) у сумі 376 983,88 грн.

9) Послуги автотранспорту (еквівалент 200 доларів США) у сумі 8 285,36 грн.

Також було враховано оплату на суму 91 415,98 грн.

Крім того, в матеріалах справи містяться наступні листи:

1) Відповідь капітана морського порту Ізмаїл №14/14-06-01.02-51 від 21.11.2025 на адвокатський запит, з якої вбачається, що судно «ТАМАНСЬКИЙ» перебуває на акваторії порту Усть-Дунайськ в затоні Базарчук з 19.12.2024 по теперішній час станом на 21.11.2025.

2) Відповідь Філії «Усть-Дунайськ» ДП «АМПУ» №324/25-01-00/ВИХ від 11.11.2025 на адвокатський запит, з якої вбачається , що

- Агентське обслуговування судна т/х «ТАМАНСЬКИЙ» під час заходу до морського торговельного порту «Усть-Дунайськ» 19.12.2024 здійснювалося ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС».

- Філія виставила рахунок на передплату №1/74 від 13.08.2025 в розмірі 96 071,65 грн на адресу платника ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС». Оплата на рахунок Філії не надходила.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції не підлягають скасуванню, виходячи з таких підстав.

1. Щодо рішення Господарського суду Одеської області від 10.03.2026 по справі №916/2955/25 (916/4814/25), колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст.628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України закріплено фундаментальний принцип обов`язковості договору, на якому базуються договірні правовідносини, тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати (схожий за змістом висновок міститься у постанові ВС від 23.01.2019 у справі № 355/385/17).

Частиною 1 статті 116 КТМ України передбачено, що у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов`язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства.

Діюче законодавство України не містить визначення договору морського агентування. Цивільний кодекс України не виділяє договір морського агентування в окремий вид зобов`язань. Однак, виходячи з характеру відносин, що виникають між агентом і судновласником при виконанні цього договору, можна кваліфікувати його як договір доручення. Так, згідно зі ст. 1000 Цивільного кодексу за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Ст. 117 КТМ України має назву «Права та обов`язки морського агента», фактично регулює тільки питання обов`язків морського агента. Ч. 1 ст. 117 перераховує дії морського агента. Із змісту цієї статті вбачається, що морський агент має право здійснювати вказані в ній юридичні дії на користь і за рахунок судновласника, якщо це не суперечить договору морського агентування. Вказаний в цій статті перелік не є вичерпним, що в цілому відповідає міжнародній практиці.

У відповідності до ст. 117 КТМ України морський агент виконує формальності та дії, пов`язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з службами порту, місцевими органами виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов`язані з перебуванням у порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників мультимодального перевезення.

Статтею 118 КТМ України передбачено, що судновласник або інший довіритель зобов`язані: а) надавати морському агенту кошти, достатні для здійснення його функцій; б) відшкодовувати морському агенту будь-які витрати, зроблені ним від їх імені або за їх згодою; в) нести відповідальність за наслідки будь-яких дій морського агента в межах його повноважень. У разі обмеження довірителем звичайних повноважень морського агента будь-яка угода, укладена ним з третьою особою, яка діяла добросовісно, є дійсною і обов`язковою для довірителя, якщо тільки третій особі не було відомо про таке обмеження.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «СЕРВІС» на праві господарського відання належить судно нафтоналивне/хімовоз «ТАМАНСКИЙ», IМО 8727044, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на судно № 000040 від 05.12.2022 (Т.1 а.с. 28).

За результатами проведеного аукціону в ЕТС «Прозорро. Продажі», між ДП «СЕРВІС» та ТОВ «Юридична компанія «Ессаймент», яке в подальшому перейменовано на ТОВ «ДЖІ БІ ШІППІНГ» (Фрахтувальник) (ідентифікаційний код - 43667090 Місцезнаходження: Україна, 65014, м. Одеса, вулиця Маразліївська, будинок 1/20) було укладено договір бербоут-чартеру від 19.12.2022 «ТАМАНСКИЙ».

Договір від 19.12.2022 містить застереження щодо фінансової безпеки відносно судна «ТАМАНСКИЙ», зокрема Фрахтувальники повинні гарантувати Судновласникам відшкодування збитків і забезпечити невикористання заставного права на судно якого б то не було характеру, що виникає протягом терміну чартеру, коли воно знаходиться під контролем Фрахтувальників, і звільняти Судновласників від відповідальності по претензіях, що виникають до Судновласників у зв`язку з експлуатацією судна Фрахтувальниками. Якщо судно буде арештовано в зв`язку з претензіями чи заставним правом, що виникли у процесі експлуатації його Фрахтувальниками, останні повинні за свій рахунок прийняти будь - які розумні міри, що забезпечують звільнення судна в прийнятний термін, і за свій рахунок внести заставу, що гарантує звільнення судна, інше.

З 02 липня 2019 року, шляхом заповнення декларації про приєднання № 261 до Договору № 367-П-АМПУ-18 про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України, розміщеної на офіційному вебсайті ДП «АМПУ» (далі - Адміністрація) за адресою в мережі інтернет: https://www.uspa.gov.ua/wpcontent/uploads/2024/03/dogovir-uspa, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» (надалі - Морський агент) приєдналось до умов зазначеного Договору (декларація № 261).

17.06.2024 між ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» («Агент») та ТОВ «ДЖІ БІ ШІППІНГ» («Судновласник») укладено Договір морського агентування № 17.06, згідно якого Агент здійснює агентське обслуговування плавзасобу Судновласника - т/х «ТАМАНСЬКИЙ».

Відповідно до п. 2.1.4.6, 2.1.5., 2.1.7. Договору Агент зобов?язується:

- надавати всі документи, що підтверджують витрати, за вказаною у реквізитах Договору адресою Судновласника;

- формувати і потім надсилати на адресу Судновласника належним чином оформлені дисбурсментські рахунки з документами, що їх підтверджують;

- Почати виконання обов`язків за Договором негайно після отримання відповідної заявки від Судновласника, капітанів судів Судновласника.

В свою чергу, відповідно до п. 2.2.1., 2.2.3. Договору Судновласник зобов?язується:

- Заздалегідь, як мінімум, 24 години, надавати Агенту заявку на послуги, які потрібно виконати.

- Своєчасно здійснювати передоплату та в повному обсязі доплачувати за суднозахід на підставі оригіналів дисбурсментських рахунків та копії документів (відповідні рахунки), що підтверджують зазначені у рахунках дані, а також проводити звірку по закінченню поточного року та за її результатами здійснювати взаєморозрахунки.

Відповідно до п 3.6. Договору Агент складає остаточні дисбурсментські рахунки по кожному суднозаходу та надсилає їх Судновласнику поштою з усіма підтверджуючими документами не пізніше 10-ти днів з дати відходу судна . У разі якщо сума остаточного/фінального дисбурсментського рахунку менша за суму початкового дисбурсментського рахунку Агент повертає різницю на розрахунковий рахунок Судновласника у строк, що не перевищує 3 (трьох) банківських днів з дати отримання відповідного листа від Судновласника, який надсилається на електронну адресу Агента, зазначену у реквізитах Договору. Датою отримання Агентом такого листа є дата його надсилання Судновласником

Таким чином, умовами укладеного між Сторонами Договору чітко та не двозначно визначено підстави, порядок та умови виникнення у Агента права на відшкодування витрат і отримання оплати, яке пов`язується виключно з фактом належного надання послуг, їх документального підтвердження первинними документами та дотримання погодженого Сторонами порядку оформлення і пред`явлення відповідних вимог до Судновласника.

Відповідно до умов укладеного між Сторонами Договору, обов`язок Судновласника щодо оплати виникає не з факту виставлення рахунку як такого, а виключно за наявності належним чином оформлених дисбурсментських рахунків разом із документами, що підтверджують фактичне надання відповідних послуг та понесення витрат. При цьому Договір прямо передбачає обов`язок Агента надати належно завірені копії рахунків/рахунків-фактур, лоцманських квитанцій, актів виконаних робіт/наданих послуг та інших первинних документів, які стали підставою для формування дисбурсментського рахунку.

Більше того, умовами Договору прямо встановлено, що у разі відсутності документів, які підтверджують суми, зазначені у дисбурсментських рахунках, такі суми оплаті не підлягають. За таких обставин самі по собі рахунки (у тому числі виставлені третіми особами) не є належним і достатнім доказом ані факту замовлення та надання послуг, ані факту їх прийняття Судновласником, ані факту погодження відповідних витрат у розумінні умов Договору.

Так, звертаючись до суду із позовом, ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» вказує про наявність підстав для «ВІДШКОДУВАННЯ» йому витрат, як Агента Відповідача, за відповідними складовими, які відображено у фінальному дисбурсментському рахунку № 86 від 13.08.2025 на загальну суму 712 326,07 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що до позовної заяви не долучено доказів направлення ТОВ «ДЖІ БІ ШІППІНГ» саме фінального дисбурсментського рахунку № 86 від 13.08.2025, аналогічно як доказів направлення на адресу відповідача доказів понесення агентом витрат, як це передбачено п. 3.1. Договору. Між тим, вищевказаний фінальний дисбурсментський рахунок №86 та докази часткового понесення позивачем витрат на виконання ним своїх зобов`язань по договору морського агентування №17.06 від 17.06.2024р. – містяться в матеріалах справи. Заперечень з боку відповідача по справі щодо неотримання ним вищевказаних документів не надходило.

Окремі складові фінального дисбурсментського рахунку № 86 від 13.08.2025 мають різний ступінь документального підтвердження та правового значення для вирішення спору.

1. Щодо рахунку філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ» № ДР-02548 від 19.12.2024 на суму 49 666,04 грн, колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять докази оплати зазначеного рахунку ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» 30.04.2025, що підтверджується платіжною інструкцією № 130 від 30.04.2025, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову в частині стягнення вказаної суми з Відповідача в порядку їх «відшкодування», як такі, що були фактично понесені Позивачем.

2. Щодо рахунку Ізмаїльської філії ДП АМПУ «Адміністрація Ізмаїльського морського порту» № 14634/08, який включає:

- корабельний збір (вхід) - 76 515,66 грн;

- адміністративний збір - 6 143,66 грн;

- санітарний збір - 6 143,66 грн;

- штрафні санкції - 2 613,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені суми були сплачені Відповідачем 07.03.2026, у зв`язку з чим такі нарахування не були предметом спору у даній справі.

3. Щодо рахунку Філії Усть-Дунайськ ДП «АМПУ» № 1/74-п від 13.08.2025, який включає:

- корабельний збір (вхід) - 40 029,89 грн;

- корабельний збір (вихід) - 40 029,89 грн;

- адміністративний збір - 6 073,58 грн;

- санітарний збір - 9 938,29 грн.

Матеріали справи містять лише рахунок, виставлений на умовах передоплати, при цьому первинні документи, що можуть підтверджувати підставність їх виставлення, а також докази сплати зазначених сум з боку ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» відсутні. Отже відсутні будь-які (в тому числі належні) докази, що підтверджували наявність підстав для їх відшкодування.

4. Щодо нарахувань, зазначених як витрати «Держгідрографії», у сумі 25 000,00 грн (маяковий збір — вхід).

Матеріали справи не містять жодних рахунків, первинних чи розрахункових документів, а також доказів сплати зазначених сум, що підтверджували наявність підстав для їх відшкодування.

5. Щодо рахунку ТОВ «ВІМЕКСІМ ЛОГІСТІК» № 04 від 19.12.2024 щодо надання плавзасобу (послуги швартування буксиром «Плутон») на суму 43 848,20 грн.

У матеріалах справи наявний рахунок, виставлений на умовах передоплати, однак: відсутні заявки на послуги акти виконаних робіт/наданих послуг; відсутні докази оплати зазначеної суми ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС».

В матеріалах справи також відсутні докази наявності у ТОВ «ВІМЕКСІМ ЛОГІСТІК» документів на підтвердження права надавати такі послуги в акваторії порту суднами портофлоту такого суб`єкта господарювання.

Колегія суддів доходить до висновку, що відсутні будь-які (в тому числі належні) докази, що підтверджували наявність підстав для відшкодування таких витрат.

6. Щодо рахунку ФОП Сенів Юрій Леонідович № 11 від 25.03.2025, який включає:

- швартові операції - 9 132,00 грн;

- причальний збір - 9 702,20 грн;

- послуги катера - 34 245,00 грн.

Матеріали справи містять лише рахунок на передоплату, при цьому: первинні документи, що підтверджують замовлення та надання послуг, відсутні; відсутні докази оплати зазначеної суми ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС».

В матеріалах справи також відсутні докази наявності у ФОП Сеніва Юрія Леонідовича документів на підтвердження права надавати такі послуги в акваторії порту суднами портофлоту такого суб`єкта господарювання.

Колегія суддів доходить до висновку, що відсутні будь-які (в тому числі належні) докази, що підтверджували наявність підстав для відшкодування таких витрат

Право на відшкодування витрат Агента виникає лише за фактично понесені витрати та за наявності підтверджуючих документів, що стали підставою для оформлення дисбурсментських рахунків. Рахунки за портові збори, лоцманське проведення та швартування були виставлені агенту, але фактичної оплати агентом цих рахунків не відбулося. Агент виступав лише адміністратором платежу, тобто принципал повинен був оплачувати ці рахунки безпосередньо або через агента за узгодженим порядком. Відповідно, позов Агента про стягнення сум, які ним фактично не сплачено і які не були замовлені та погоджені Судновласником, не відповідає умовам договору та нормам цивільного законодавства. Агент не набуває права стягнення сум з Судновласника без фактичної сплати таких сум та наявності підтверджуючих вказані послуги документів.

Тобто заявлені до стягнення суми ґрунтуються не на фактично понесених Позивачем витратах, а виключно на рахунках третіх осіб , які були виставлені на ім`я Позивача як агента Відповідача,проте не сплачені ним, що має істотне значення для правильного вирішення спору та правової оцінки заявлених позовних вимог. Позивач обґрунтовує суму заборгованості на підставі договору агентування та відповідних рахунків третіх осіб, проте фактичний стан виконання зобов`язань та нарахування додаткових агентських винагород і штрафів потребує детальної перевірки, що й було зроблено судом І інстанції.

В постанові від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Звернення до суду з вимогою про стягнення витрат, які не були понесені позивачем, як мінімум свідчить про передчасність позову, оскільки право на відшкодування таких сум може виникнути лише після їх фактичної оплати агентом та за умови належного документального підтвердження. Таким чином, заявлені вимоги не відповідають умовам договору та не підлягають задоволенню з огляду на їх передчасність. Факт виставлення рахунку не є тотожним факту понесення витрат; до моменту їх оплати агент не зазнає майнових втрат, а тому відсутні підстави для їх відшкодування фрахтувальником.

Вказане свідчить про наявність підстав для відмови Агенту у стягненні сум за рахунками, які не були фактично сплачені Агентом, оскільки такі вимоги суперечать договору та принципу реального понесення витрат.

7. Щодо агентської винагороди (п. 3.2.1 Договору) у розмірі 53 854,84 грн (еквівалент 1 300,00 дол. США).

Матеріали справи не містять належного обґрунтування підстав для її нарахування у заявленому розмірі.

Адже в матеріалах справи відсутній відповідний Акт надання таких послуг, прийняття відповідних послуг відповідачем у повному обсязі, без зауважень.

Тобто колегія суддів не може пересвідчитися у реальності надання таких послуг та прийнятті відповідних послуг відповідачем, що в свою чергу свідчить про передчасність стягнення плати за такі послуги, факт надання яких неможливо встановити.

8. Щодо додаткової агентської винагороди (п. 3.2.2 Договору) у розмірі 376 983,88 грн (еквівалент 1 300,00 дол. США * 7 місяців), колегія суддів зазначає наступне.

За умовами Договору, за погодженням Сторін, у разі виникнення з боку Судновласника коригувань раніше поданої заявки встановлюється додаткова агентська винагорода, при цьому її розмір підлягає обов`язковому погодженню Сторонами у відповідному акті виконаних робіт (акті здачі-приймання виконаних робіт).

Разом з тим, щодо додаткової агентської винагороди (п. 3.2.2 Договору) у розмірі 376 983,88 грн (еквівалент 1 300,00 дол. США * 7), матеріали справи не містять доказів ані наявності відповідних коригувань заявки з боку Судновласника, ані погодження Сторонами розміру такої винагороди, зокрема шляхом підписання відповідних актів виконаних робіт, що виключає можливість визнання зазначених сум такими, що підлягають відшкодуванню.

9. Щодо послуг автотранспорту (п. 3.2.3 Договору) у розмірі 8 285,36 грн (еквівалент 200,00 дол. США).

Первинні документи, що підтверджують фактичне надання таких послуг, у матеріалах справи також відсутні. Відсутні будь-які (в тому числі належні) докази, що підтверджували наявність підстав для їх відшкодування.

Сам по собі рахунок за своєю правовою природою не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Рахунок на оплату не є первинним документом, оскільки не фіксує факт здійснення господарської операції, а лише інформує про її умови та необхідність сплати коштів за договором. Дана правова позиція є сталою, сформована у постановах Верховного Суду від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18, від 27.03.2023 у справі №920/1343/21 тощо.

З претензії позивача від 06.05.2025 № ДГ/30 та відповіді відповідача від 08.05.2025 № 1 08/05 вбачається, що відповідачем не було прийнято у повному обсязі суми, заявлені агентом, зокрема щодо додаткової агентської винагороди та окремих витрат. Незважаючи на це, відповідні суми були включені агентом до фінального дисбурсментського рахунку та заявлені до суду як пріоритетні вимоги, у тому числі з посиланням на їх нібито морський та привілейований характер. За таких обставин, спір між сторонами за своєю суттю є спором щодо обсягу та правомірності договірних (агентських) витрат.

З огляду на викладене вище, враховуючи відсутність первинних доказів з надання агентських послуг, додаткових агентських послуг та послуг автотранспорту, колегія суддів не може перевірити факт надання таких послуг, їх дійсний обсяг, факт прийняття таких послуг відповідачем, тому доходить до висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення вартості таких послуг.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про можливість задоволення позовних вимог виключно в частині стягнення сплаченого ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» на користь філії ДП «АМПУ» канального збору та лоцманського проведення т/х «Таманський» по Платіжній інструкції №130 від 30.04.2025 в сумі 49 666,04 грн, оскільки матеріали справи не містять доказів перерахування Судновласником (відповідачем по справі) на користь Агента (позивача по справі) вказаної суми для здійснення вищевказаних платежів.

В той же час, як вірно встановив суд першої інстанції, решта позовних вимог не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не було підтверджено факт понесення ним витрат, які мають бути відшкодовані відповідачем, а надано виключно рахунки, та не було доведено факт реальності надання агентських послуг, додаткових агентських послуг, послуг автотранспорту, їх дійсний обсяг, факт прийняття таких послуг відповідачем.

Посилання апелянта на те, що у відповіді на претензію відповідач не заперечував необхідність оплати заборгованості станом на 06.05.2025 в розмірі 239 542,81 грн, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки факт наявності заборгованості колегія суддів встановлює на підставі первинних документів, а не на підставі «відсутності заперечень у відповіді на претензію».

Так само безпідставним є посилання апелянта на те, що від ТОВ «ДЖІ БІ ШІПІНГ» ні у відповіді на претензію, ні у ході розгляду справи не надходило щодо неотримання ним рахунків та актів, на підставі яких ці суми підлягають сплаті, оскільки позивач не надав відповідні акти та докази сплати витрат відповідача саме суду. Тому у суду відсутня можливість встановити обставини понесення відповідних витрат та надання відповідних послуг, стягнення вартості яких і є предметом позову у даній справі.

2. Щодо додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2026 по справі №916/2955/25 (916/4814/25), колегія суддів зазначає наступне.

16.03.2026 до Господарського суду Одеської області надійшла заява Державного підприємства «СЕРВІС» (вх. № 2-505/26) про ухвалення додаткового рішення по справі №916/2955/25(916/4814/25). Так, заявник просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» на користь Державного підприємства «СЕРВІС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 49 000,00 грн.

19.03.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» надало суду першої інстанції заперечення на заяву ДП «СЕРВІС» про долучення доказів щодо судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) та ухвалення додаткового рішення по справі № 916/2955/25 (916/4814/25).

Так, позивач просив суд:

- заяву представника ДП «СЕРВІС» про долучення доказів щодо судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) та ухвалення додаткового рішення по справі № 916/2955/25 (916/4814/25) - залишити без розгляду;

- у випадку задоволення заяви представника ДП «СЕРВІС» про долучення доказів щодо судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) та ухвалення додаткового рішення по справі № 916/2955/25 (916/4814/25) – зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач вказав, що він не погоджується з правомірністю пред`явлення відповідних вимог з боку третьої особи, а також з розміром заявлених судових витрат, вважає його необґрунтованим та надмірним, а також звернув увагу суду на неспівмірність суми гонорару зі складністю справи, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом.

При цьому, позивачем крім іншого, зазначено, що ухвалою від 13.02.2026 Господарським судом Одеської області у задоволені клопотання (вх. № 2-186/26) Державного підприємства «СЕРВІС» про зустрічне забезпечення по справі № 916/2955/25(916/4814/25) відмовлено. Підставою для відмови стала невідповідність вимог представника третьої особи положенням господарського процесуального законодавства та усталеній судовій практики.

Також, надаючи оцінку витратам, пов`язаним з підготовкою клопотання до Господарського суду Одеської області про відкладення розгляду справи №916/2955/25 (916/4814/25) (13.01.2026 - 0,5 год.) та підготовка клопотання про проведення судового засідання в Господарському суді Одеської області в режимі відеоконференції по справі №916/2955/25 (916/4814/25) - 21.01.2026 - 1 год, позивач зазначив, що зміст відповідних клопотань фактично викладений на кількох аркушах та не містить додатків, які стосуються суті справи та, відповідно, не потребує значного часу для їх складання.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, згідно ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, крім іншого: чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

У частині третій статті 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами першою-другою статті 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Однак, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Крім того, стала судова практика Верховного Суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, 20.06.2024 між Адвокатським бюро «Інни САЖІЄНКО», в особі керуючого бюро Сажієнко Інни Олексіївни, яка діє на підставі Статуту (надалі – Адвокатське бюро), з однієї сторони, та ДП «СЕРВІС», в особі виконуючого обов`язки генерального директора Завадко Сергія Вікторовича, який діє на підставі Статуту (надалі – Клієнт) з іншої сторони, було укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги № 20/06/2024 (надалі – Договір), за умовами якого Клієнт доручає, а Адвокатське бюро зобов`язується здійснити представництво, захист прав та інтересів Клієнта або надати інші види правничої (правової) допомоги, найменування, мета і специфіка яких вказані в цьому Договорі та/або Додатковій угоді до цього Договору, а Клієнт зобов`язується оплатити Адвокатському бюро правничу (правову) допомогу в порядку і на умовах, передбачених цим Договором та/або Додатковій угоді до цього Договору.

Відповідно до п. п.1.3, 1.4. Адвокатське бюро зобов`язується надавати правову допомогу Клієнту у відповідності з конкретними дорученнями останнього і цим Договором. Надана Адвокатським бюро правова допомога призначена виключно для особи, зазначеної в Договорі як Клієнт. Будь-яка інша особа не повинна покладатися на результати наданої Адвокатом правової допомоги в рамках цього Договору, якщо Сторонами прямо не узгоджено інше.

Доручення, а також їх конкретні умови визначаються за погодженням між Клієнтом і Адвокатським бюро, висловленим у письмовій та/або усній формі. Передача і прийняття доручень можуть оформлюються Сторонами шляхом підписання Додаткової угоди до даного Договору. Доручення Клієнта вступають в силу з моменту їх схвалення Адвокатським бюро, в тому числі шляхом початку фактичного виконання доручень.

Надані Клієнтом доручення на надання правової допомоги виконуються безпосередньо Адвокатським бюро. Безпосереднє представництво інтересів Клієнта від імені Адвокатського бюро за цим Договором здійснює адвокат Сажієнко Інна Олексіївна (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 7654/10 дата: 19.04.2019, видане на підставі рішення Ради адвокатів Київської області № 69 від 19.04.2019).

Відповідно до п. 5.1. Договору Адвокатське бюро надає Клієнту Звіт про надані послуги в рамках виконання доручення та Акт надання послуг (виконання робіт) по цьому Договору, а Клієнт оплачує Адвокатському бюро гонорар та витрати в порядку та строки, які обумовлені та погоджені Сторонами в договорі та/або в Додатковій (-их) угоді (-ах) до цього Договору.

20.06.2024 між Адвокатським бюро «Інни САЖІЄНКО», в особі керуючого бюро Сажієнко Інни Олексіївни, яка діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ДП «СЕРВІС», в особі виконуючого обов`язки генерального директора Завадко Сергія Вікторовича, який діє на підставі Статуту (надалі – Клієнт) з іншої сторони, було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання правничої (правової) допомоги № 20/06/2024 від 20.06.2024 (надалі - Додаткова угода № 1).

Відповідно до п. 4 Додаткової угоди № 1 на виконання п. 4.1 Договору про надання правничої (правової) допомоги № 20/06/2024 від 20.06.2024 року, Сторони домовились, що гонорар, який підлягає оплаті Адвокатському бюро за правову допомогу, визначену п. 1.1., 1.2, 1.4, п. 1.5. Договору про надання правничої (правової) допомоги № 20/06/2024 від 20.06.2024, встановлюється за фактично виконану роботу, виходячи з кількості витраченого на це часу і тарифної ставки за одну годину роботи (окрім представництва інтересів Клієнта в судовому засіданні, що визначається фіксованим розміром оплати) та розраховується погодинно з розрахунку:

- 3 000 (три тисячі) гривень за одну годину роботи Адвокатського бюро (адвоката) в рамках виконання доручення Клієнта, визначеного Договором про надання правничої (правової) допомоги №20/06/2024 від 20 червня 2024 року (окрім представництва інтересів Клієнта в судовому засіданні);

- 5 000 (п`ять тисяч) грн. за забезпечення участі та представництво інтересів Клієнта в 1 судовому засіданні.

Пунктом 5 Додаткової угоди № 1 визначено, що зазначений і погоджений Сторонами розмір гонорару може бути переглянутий та збільшений лише за взаємною домовленістю Сторін. Відповідно до п. п. 6, 7 Додаткової угоди № 1 на виконання п. 4.1. та п. 5.1. Договору про надання правничої (правової) допомоги № 20/06/2024 від 20.06.2024, Сторони домовились, що Адвокатське бюро за результатами наданих послуг і виконаних робіт надає Клієнту письмовий Звіт про надані послуги в рамках виконання доручення та Акт надання послуг (виконання робіт) по Договору.

08.12.2025 між АБ «Інни Сажієнко» та ДП «СЕРВІС» було укладено Додаткову угоду № 6 до Договору № 20/06/2024 про надання правничої (правової) допомоги від 20.06.2024, за якою сторони узгодили, що Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає та зобов`язується надати Клієнту правову допомогу з метою захисту, поновлення та представництва прав та законних інтересів ДП «СЕРВІС» в рамках судової справи № 916/2955/25 (916/4814/25) за заявою ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» про забезпечення доказів до подання позовної заяви до ТОВ «ДЖІ БІ ШІППІНГ», а також, у разі подання позову – у справі № 916/2955/25 (916/4814/25) за позовом ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» до ТОВ «ДЖІ БІ ШІППІНГ» про стягнення заборгованості за Договором морського агентування № 17.06 від 17.06.2024. В свою чергу, Клієнт зобов`язується оплатити Адвокатському бюро гонорар та витрати за надану правову допомогу згідно з умовами Договору про надання правничої (правової) допомоги №20/06/2024 від 20 червня 2024 року.

27.01.2026 між Адвокатським бюро «Інни Сажієнко» та ДП «СЕРВІС» було складено та підписано Акт наданих послуг (виконаних робіт) по Договору № 20/06/2024 від 20.06.2024 про те, що Адвокатське бюро належним чином надало послуги (виконало роботи) в рамках виконання доручення Клієнта за Договором, а Клієнт прийняв їх результат без зауважень та без претензій відносно їх переліку, повноти, об`єму та якості.

При цьому, оскільки Адвокатським бюро в рамках виконання зобов`язань по дорученню Клієнта, яке обумовлене Договорі були надані Клієнту наступні послуги (виконані роботи) (даний акт наданих послуг від 27.01.2026 містить перелік правничих послуг, що охоплює як послуги, надані у зв`язку з розглядом цієї справи в суді першої інстанції, так і інші правничі послуги, які не пов`язані з предметом розгляду у даній справі, то суд розглядає лише ті послуги, які безпосередньо стосуються розгляду цієї справи в суді першої інстанції та заявлені до відшкодування:

- підготовка до Господарського суду Одеської області клопотання про відкладення розгляду справи №916/2955/25 (916/4814/25) - 13.01.2026 - 0,5 год.;

- підготовка клопотання про проведення судового засідання в Господарському суді Одеської області в режимі відеоконференції по справі №916/2955/25 (916/4814/25) - 21.01.2026 - 1 год.;

- підготовка до Господарського суду Одеської області проєкту письмових пояснень в рамках справи №916/2955/25 (916/4814/25) за позовом ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» до ТОВ «ДЖІ БІ ШІППІНГ» про стягнення заборгованості; узгодження з Клієнтом проекту письмових пояснень, формування необхідних документів до них, їх копій, підписання та направлення пояснень з додатками за належністю - 22.01.2026-23.01.2026 - 5,5 год.;

- підготовка до Господарського суду Одеської області проєкту заяви про зустрічне забезпечення позову в рамках судової справи № 916/2955/25 (916/4814/25), узгодження з Клієнтом проєкту заяви про зустрічне забезпечення позову, формування необхідних документів до неї, посвідчення їх копій, підписання та направлення заяви з додатками за належністю - 26.01.2026 - 6 год.

Отже, всього за даним Актом наданих послуг (виконаних робіт) від 27.01.2026 по Договору № 20/06/2024 від 20.06.2024 конкретно по судовій справі №916/2955/25(916/4814/25) в суді першої інстанції Адвокатським бюро для ДП «СЕРВІС» було надано послуги/ виконано роботи на загальну суму 39 000 грн. (13 год * 3 000 грн).

Крім того, 10.03.2026 між Адвокатським бюро «Інни Сажієнко» та ДП «СЕРВІС» було складено та підписано Акт наданих послуг (виконаних робіт) по Договору № 20/06/2024 від 20.06.2024 про те, що Адвокатське бюро належним чином надало послуги (виконало роботи) в рамках виконання доручення Клієнта за Договором, а Клієнт прийняв їх результат без зауважень та без претензій відносно їх переліку, повноти, об`єму та якості, а саме щодо саме цієї справи в судді першої інстанції:

- представництво інтересів Клієнта у справі №916/2955/25 (916/4814/25) за позовом ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» до ТОВ «ДЖІ БІ ШІППІНГ» про стягнення заборгованості, в судовому засіданні в режимі відеоконференції, що призначено на 26.02.2026 о 15:00 год. – 5 000 грн.;

За даним Актом наданих послуг (виконаних робіт) від 10.03.2026 по Договору №20/06/2024 від 20.06.2024 конкретно по судовій справі № 916/2955/25(916/4814/25) в суді першої інстанції Адвокатським бюро для ДП «СЕРВІС» було надано послуги/ виконано роботи на загальну суму 10 000 грн. (2 судових засідання по 5 000 грн кожне).

З урахуванням вказаного, загальний обсяг понесених витрат ДП «СЕРВІС», пов`язаних з правничою допомогою адвоката по справі № 916/2955/25(916/4814/25) в суді І інстанції становить 49 000 грн. (вартість послуг з розрахунку 13 годин та 2 судових засідань).

По-перше, за приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд першої інстанції об`єктивно поставив під сумнів витрати часу у розмірі 0,5 годин на підготування клопотання про відкладення розгляду справи та 1 годину на підготування клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, оскільки такі клопотання – є простими та типовими у господарському процесі, які не потребують кваліфікованих та досвідчених фахівців для їх складання, з огляду на те, що зразки таких клопотань можуть бути заздалегідь виготовленими і для заповнення в них найменування суду, номеру справи, сторін та дати і часу на які призначено судове засідання – не потрібно більше 10 хвилин часу.

Слід звернути увагу, що згідно ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В той же час, безпідставним є посилання апелянта на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2023 року у cправі № 922/838/22, адже вона не є релевантною у даному випадку.

У справі № 922/838/22 Верховний Суд зробив висновок, що не може бути розцінена як надання послуг професійної правничої допомоги при розгляді справи заява про про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, тоді як жодних висновків щодо подання клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та клопотання про відкладення розгляду справи, у постанові № 922/838/22 не міститься.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зменшення заявлених витрат в цій частині до розумних, тобто до – 1 000,00 грн.

По-друге, як вбачається з наданих заявником доказів, ним до загального розрахунку заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу включено також (пряма цитата): «підготовка до Господарського суду Одеської області проєкту заяви про зустрічне забезпечення позову в рамках судової справи № 916/2955/25(916/4814/25), узгодження з Клієнтом проєкту заяви про зустрічне забезпечення позову, формування необхідних документів до неї, посвідчення їх копій, підписання та направлення заяви з додатками за належністю - 26.01.2026 - 6 год.», тобто 6 годин по 3 000 грн кожна, а всього за конкретну цю заяву – 18 000 грн.

Натомість, ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.02.2026 у задоволені клопотання (вх. № 2-186/26) Державного підприємства «СЕРВІС» про зустрічне забезпечення по справі № 916/2955/25(916/4814/25) було відмовлено. Ухвала набрала законної сили 13.02.2026 та оскаржена не була.

При цьому, в якості підстав для відмови у задоволенні клопотання Державного підприємства «СЕРВІС» про зустрічне забезпечення суд першої інстанції послався на процесуальне порушення з боку заявника, оскільки вказане клопотання було подано, всупереч вимог ст. 141 ГПК України - третьої особою по справі та в інтересах Держави Україна, а не відповідачем.

Отже, оскільки Позивач також зазначив про безпідставність заявлених вимог в цій частині, то суд першої інстанції, в порядку ч. 4-6 ст. 126 ГПК України, вірно відхилив заявлені витрати у розмірі 18 000 грн. за підготовку до Господарського суду Одеської області проєкту заяви про зустрічне забезпечення позову в рамках судової справи № 916/2955/25 (916/4814/25).

По-третє, колегія суддів визнає розумність та співмірність заявлених витрат на підготовку до Господарського суду Одеської області проєкту письмових пояснень в рамках справи №916/2955/25 (916/4814/25) за позовом ТОВ «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» до ТОВ «ДЖІ БІ ШІППІНГ» про стягнення заборгованості; узгодження з Клієнтом проекту письмових пояснень, формування необхідних документів до них, їх копій, підписання та направлення пояснень з додатками за належністю - 22.01.2026-23.01.2026 - 5,5 год.

По-четверте, щодо заявлених витрат на представництво інтересів Клієнта у справі №916/2955/25 (916/4814/25), в судовому засіданні в режимі відеоконференції, що призначено на 26.02.2026 о 15:00 год. – 5 000 грн. та в судовому засіданні в режимі відеоконференції, що призначено на 10.03.2026 о 15:40 год. – 5 000 грн., то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявлені витрати є розумними, з огляду на тривалість судових засідань.

Таким чином, з урахуванням заперечень Позивача щодо співмірності та розумності заявлених третьою особою до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції вірно визнав витрати третьої особи на професійну правничу допомогу у розмірі 27 500 грн., а саме:

- 1000 грн. - за підготовку до Господарського суду Одеської області клопотань про відкладення розгляду та про проведення судового засідання в режимі відеоконференції;

- 16 500 грн. – за підготовку проєкту письмових пояснень;

- 10 000 грн. за представництво інтересів Клієнта у справі №916/2955/25 (916/4814/25) в двох судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Решта заявлених ДП «СЕРВІС» витрат на професійну правничу допомогу були вірно відхилені судом першої інстанції за приписами ч. 4-6 ст. 126 ГПК України.

В свою чергу, за приписами ч.13 ст.129 ГПК України, - судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Отже, враховуючи, що Заявник - ДП «СЕРВІС», в процесі розгляду справи займав позицію в спорі на стороні відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, а Рішенням суду по цій справі позов було задоволено частково, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за приписами ст. 129 ГПК України, має застосувати принцип пропорційності розподілу судових витрат третьої особи.

В свою чергу, рішенням Господарського суду Одеської області від 10.03.2026 із заявлених позивачем до стягнення 800 486,72 грн. було задоволено позовні вимоги в частині стягнення 49 666,04 грн. тобто 6,2% від заявлених вимог.

Таким чином, враховуючи, що суд першої інстанції задовольнив 6,2% заявлених вимог, а третя особа просила суд в задоволені позову відмовити повністю, то на Позивача, за принципом пропорційності, слід покласти 93,8% від визнаних судом співмірними та розумними заявлених третьою особою до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а саме: 27 500грн. х 93,8% = 25 795,00 грн.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність задоволення заяви Державного підприємства «СЕРВІС» (вх. № 2-505/26 від 16.03.2026р.) про ухвалення додаткового рішення по справі №916/2955/25(916/4814/25) частково, а саме в частині стягнення 25 795,00 грн, в задоволені решти заяви слід відмовити.

В свою чергу, колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про недоведеність необхідності звернення за правничою допомогою як безпідставних, оскільки саме по собі залучення адвоката у межах судового спору є реалізацією процесуального права сторони та не потребує доведення факту «змушеності» такого звернення.

Як встановлено вище, доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів, та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Висновки апеляційного господарського суду.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 10.03.2026 та додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2026 по справі №916/2955/25 (916/4814/25) за результатами їх апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржувані рішення Господарського суду Одеської області від 10.03.2026 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2026 по справі №916/2955/25 (916/4814/25) підлягають залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНЬЮБ ГЕЙТС» на рішення Господарського суду Одеської області від 10.03.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2026 по справі №916/2955/25 (916/4814/25) – залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 10.03.2026 по справі №916/2955/25 (916/4814/25) – залишити без змін.

Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2026 по справі №916/2955/25 (916/4814/25) – залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 15.06.2026.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран

Оригінал: reyestr.court.gov.ua