Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №712/4553/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/4553/26

Провадження № 2/712/3247/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого - судді Пономаря В.О.,

за участю секретаря судового засідання Рясик Д.Д.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітніх дітей, які продовжують навчання,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання їх повнолітніх дітей – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно з дня звернення до суду і до досягнення ОСОБА_4 23 річного віку, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача.

В обґрунтування позову вказує, що сторони проживали однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу. Під час таких сімейних відносин у них народились спільні діти – ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.10.2010 стягнуто на користь позивача ОСОБА_2 із відповідача ОСОБА_3 аліменти на утримання їх спільних дітей, проте із досягненням дітьми 18-річного віку нарахування аліментів на їх утримання припинились.

Син ОСОБА_4 є студентом денної форми навчання у старшій середній шкоді Броне, а дочка ОСОБА_5 – студенткою старшої середньої школи ОСОБА_6 за програмою «Перукарське мистецтво, флористика, дизайн інтер`єру та візуальний мерчендайзинг».

У зв`язку із навчанням на денній формі, їх графіком, діти не мають можливості працевлаштуватись та отримувати власний дохід. Кошти на навчання, харчування та інші потреби дітей позивач несе самостійно. Відповідач є працездатним, його стан здоров`я дозволяє йому працювати, інших осіб на утриманні не має.

А тому, позивач звернулась із позовом до суду та просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання їх спільних повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня її звернення до суду і до досягнення найстаршою дитиною 23 років. Також просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн та витрати на переклад документів у розмірі 1 900 грн.

Від відповідача заперечень проти позову не надходило.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.04.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення зазначених в даній ухвалі недоліків десять днів з дня її отримання.

На виконання ухвали суду від 06.04.2026 представником позивача ОСОБА_1 15.04.2026 подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.04.2026 відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи. Крім того, сторони заперечень щодо такого порядку розгляду справи не надходило.

Представник позивача ОСОБА_2 – адвокат Гармаш Н.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_3 повторно в судове засідання не з`явився, не повідомивши суд про причини неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку - шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, натомість судова повістка-повідомлення повернулась до суду із зазначенням підстав її повернення оператором поштового зв`язку АТ «Укрпошта» - «адресат відсутній за вказаною адресою», що в контексті положень п. 1, 4 ч. 8 ст. 128, ч. 10 ст. 130 ЦПК України суд вважає належним повідомленням. Додатково судом вживались заходи із повідомлення відповідача шляхом направлення смс-повідомлення (доставлено 16.04.2026 та 20.05.2026).

У зв`язку з вищевказаною обставиною, на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.06.2026 справу вирішено за правилами заочного розгляду, передбаченими ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідача, повідомленого у встановленому законом порядку про день, час та місце розгляду справи, який не з`явився в судове засідання без повідомлення причин своєї неявки та не подав відзиву проти позову, та зі згоди представника позивача щодо такого порядку розгляду справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Згідно з положеннями ст. 12 та 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Частиною 2 ст. 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району м. Черкаси Черкаського міського управління юстиції, актовий запис № 809, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим повторно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 826.

Із довідки від 13.03.2026, виданою Старшою середньою школою Брюне, вбачається, що ОСОБА_7 є студентом денної форми навчання у Старшій середній школі Брюне у 2025/2026 навчальному році. Переклад довідки із англійської на українську мову посвідчено приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєвою І.Ю. та зареєстровано у реєстрі за № 1482.

Із довідки від 19.07.2007, виданою Старшою середньою школою Годален, вбачається, що ОСОБА_8 зарахована як студентка до Старшої середньої школи Годален за програмою «Перукарське мистецтво, флористика, дизайн інтер`єру та візуальний мерчендайзинг НОМЕР_3 » на 2025/2026 навчальний рік. Переклад довідки із англійської на українську мову посвідчено приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєвою І.Ю. та зареєстровано у реєстрі за № 1481.

Статтею 198 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Згідно із ст. 199 СК України, якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Як зазначено у ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.

Статтею 201 СК України передбачено, що до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

При визначенні розміру аліментів враховуються такі доходи платника аліментів як основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю, дивіденди та інші доходи, що передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб».

Враховуючи викладене вище та оцінюючи надані докази, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на утриманняповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які продовжують навчання, у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 02.04.2026 і до закінчення дітьми навчання, але не більше як до досягнення найстаршою дитиною 23-річного віку.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_9 на користь держави судовий збір в сумі 1 331 грн 20 коп.

Стосовно заявлених до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 2 ст. 133 ЦПК України).

За положеннями ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 10 000 грн до позовної заяви позивачем додано договір про надання правничої допомоги № 03 від 12.01.2026, укладений між адвокатом Гармаш Н.М. та позивачем; додаткову угоду № 10 від 12.01.2026 до договору, якою встановлено вартість послуг адвоката у розмірі 10 000 грн; а також платіжну інструкції № 4М7В-1С57-АК10-4395 від 25.03.2026 на суму 10 000 грн.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Верховний Суд у постанові від 19.02.2024 у справі № 490/7096/21 та від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц також зауважено, що подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17.04.2024 у справі № 756/6927/20, від 04.04.2024 у справі № 701/804/21, від 10.04.2024 у справі № 530/259/21, від 10.04.2024 у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Отже, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При вирішенні питання стягнення витрати на правову допомогу суд бере до увагу, що предмет спору відноситься до справ незначної складності (справа є малозначною) та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо усної консультації, правового аналізу та підготовки позовної заяви, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин.

Враховуючи категорію та складність справи, ціну позову, сталу судову практику щодо розгляду подібних справ, обсяг наданих адвокатом послуг та керуючись принципами справедливості і розумності, з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн.

Щодо витрат, понесених позивачем внаслідок перекладу документів слід зазначити наступне.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Із платіжної інструкції № 2.590949279.1 від 26.03.2026 вбачається, що позивачем понесені витрати на переклад документів, необхідних для подачі цього позову до суду у розмірі 1 900 грн, які також підлягають до стягнення із відповідача.

На підставі викладеного вище та керуючись ст. 3-4, 10-11, 89, 141, 223, 259, 265, 273, 280-282, 430 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітніх дітей, які продовжують навчання - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які продовжують навчання, у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 02.04.2026 і до закінчення дітьми навчання, але не більше як до досягнення найстаршою дитиною 23-річного віку.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) грн та витрати на переклад документів у розмірі 1 900 (одна тисяча дев`ятсот) грн, а всього 8 900 (вісім тисяч дев`ятсот) грн.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 1 331 грн 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.06.2026.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя В.О. Пономар