Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №569/4229/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/4229/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Гордійчук Н.О., розглянувши матеріали, що надійшли від Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , непрацюючого, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 161-1 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 13.02.2026 року серії ВАД № 752998, 13.02.2026 року близько 13 год 00 хв за адресою: м. Рівне по вул. Старицького, 21, громадянин ОСОБА_1 із АЗС здійснив продаж пального (бензину А95) без ліцензії на суму 1100 грн в кількості 20 л, чим порушив вимоги ст. 28, 29 ЗУ «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №3817 від 18.06.2024 року.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 161-1 КУпАП.

ОСОБА_1 при розгляді справи вину у вчиненні адміністративного правопорушення, зазначеного у протоколі не визнав, повністю підтримав позицію, викладену в письмових запереченнях. Пояснив, що за адресою, вказаною у протоколі зберігає пальне для власного використання та закупляє необхідне обладнення для здійснення в майбутньому господарської діяльності пов`язаної з торгівлею пальним. 13.02.2026 року не здійснював продаж пального, а заїхав на місце події забрати акамулятор, який там заряджав. На вмовляння працівників поліції, які були в цивільному одязі, залив їм в каністру 20 л бензину, ніяких грошей у них не вимагав, та відразу повідомив, що не займається продажем пального, що зафіксовано відеозаписом події. Вказав, що пояснення були ним написані під диктовку працівників поліції та не є його вільними поясненнями на підтвердження дійсних обставин справи. Окрім того зауважив, що в протоколі не зазначено особу покупця, а також не вилучені та не ідентифіковані кошти за буцімто продаж бензину, не надано доказів отримання прибутку чи будь-яких інших доказів здійснення господарської діяльності. Зазначив, що не є суб`єктом господарювання, а тому не може бути суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.161-1 КУпАП. Просив суд закрити провадження у справі за ч.1 ст.161-1 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку.

Диспозиція ч. 1 ст. 161-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за оптову або роздрібну торгівлю пальним без державної реєстрації суб`єктом господарювання або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачено законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161-1 КУпАП суду надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №752998 від 13.02.2026 року, витяг з АРМОР щодо опрацювання виклику поліції, протокол огляду від 13.02.2026 року, пояснення ОСОБА_1 , розписка та фото- та відеодокази.

За приписами КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Слід зазначити, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Відсутність (недоведеність) хоча б однієї з ознак складу адміністративного правопорушення, унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування щодо неї заходів державного примусу.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161-1 КУпАП є суспільні відносини у сфері регулювання порядку торгівлі пальним.

Об`єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у діяльності, що містить ознаки господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Суд зазначає, що оптова торгівля (або гуртова торгівля) — це продаж товарів великими партіями або за спеціальними договорами іншим підприємствам, магазинам, дистриб`юторам чи виробникам, а роздрібна торгівля — це діяльність з продажу товарів або послуг безпосередньо кінцевим споживачам для їхнього особистого (домашнього, сімейного) використання, а не для подальшого перепродажу.

Відповідно до ст. 14 п. 1 п.п. 202 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25.04.2003 р. «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва (господарювання), будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Відповідно до п.п. 4 п. 3 ДСТУ 4303:2004 Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять (61145), роздрібна торгівля це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торговельних послуг.

Отже, роздрібна торгівля передбачає собою процес обміну товарами на гроші (чи інший еквівалент вираження ціни товару) з метою задоволення потреби споживача й отримання прибутку.

З наведеного випливає, що обставини, які підлягають з`ясування судом при розгляді даної справи є факт реалізації, тобто факт передачі ОСОБА_1 , підакцизного товару покупцю, його оплати покупцем та фактичного отримання ОСОБА_1 грошових коштів чи інших матеріальних цінностей та фактичне прийняття покупцем товару.

Суддя наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

В протоколі про адміністративне правопорушення ВАД №752998 від 13.02.2026 року не зазначено ідентифікуючих даних особи покупця та не відібрано у цієї особи пояснень свідка.

З дослідженого судом відеозапису події, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення ВАД №752998 від 13.02.2026 року вбачається як ОСОБА_1 закриває каністру бензину біля колонки для заправки та на зауваження працівника поліції "для чого ви продаєте?", вказує, що він не продає, а по людськи хотів допомогти.

З дослідженого суддею протоколу огляду від 13.02.2026 року, який міститься у матеріалах справи убачається, що поліцейським офіцером громади без участі понятих здійснено огляд за адресою: м. Рівне, вул. Старицького, 21 в результаті якого виявлено колонку для заправки, шланг і пістолет, а також вилучено 20 літрів пального, яке передано на зберігання ОСОБА_1 під розписку. Водночас факт наявності вказаного обладнання ОСОБА_1 не заперечується, однак заперечується здійснення ним роздрібної торгівлі пальним.

В порушення вимог ст. 265 КУпАП під час виявлення вказаного адміністративного правопорушення не було вилучено грошових коштів, виручених під час реалізації пального, не зазначено особи, якій здійснювався продаж пального, тобто не підтверджено факту передачі товару та отримання прибутку за такий товар.

Отже, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували об`єктивну сторону правопорушення, а саме роздрібну торгівлю ОСОБА_1 пальним без відповідного документа дозвільного характеру.

В матеріалах справи наявні пояснення ОСОБА_1 відібрані у нього працівником поліції, що складав протокол про адміністративне правопорушення, які суддя оцінює критично, оскільки вони спростовуються поясненнями наданими під час розгляду справи та підтверджуються відеозаписом події.

Суддя, дослідивши наявні у матеріалах справи, приходить до переконання, що особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №752998 від 13.02.2026 року не надано суду беззаперечних доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 161-1 КУпАП за обставин, зазначених у протоколі.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Тобто, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події та складу адміністративного правопорушення, вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За наведеного вище, будь-які належні, допустимі та достовірні докази, зібрані у порядку

ст. 251 КУпАП, які б з достатністю поза розумним сумнівом вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161-1 КУпАП, у справі відсутні.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За викладених обставин, суддя вважає вину ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161-1 КУпАП, поза розумним сумнівом не доведеною, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 161-1, 247, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 161-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.

Суддя Наталія ГОРДІЙЧУК