Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №570/2579/26 — Костопільський районний суд Рівненської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 570/2579/26

15 червня 2026 року

м.Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області в особі судді Левчук В.В.

розглянувши матеріали, що надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 виданий 04.12.2009 Ківерцівським РВ УМВС України у Волинській області, тво електрика-дизеліста польової лазні господарчого взводу роти забезпечення продовольством, речовим та військово-технічним майном батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_3 , солдат, проживає: АДРЕСА_1 ,

за ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2026 року у м.Чортків начальником групи ІНФОРМАЦІЯ_3 , сержантом ОСОБА_2 , складено відносно ОСОБА_1 протокол ЛВТ/Ч №185 про військове адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якого, солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, курсантом 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_4 , у порушення вимог ст.ст.9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби, в умовах особливого періоду, був відсутній в місці дислокації військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 , без поважних причини в період з 05.05.2026 по 08.05.2026, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення тобто, самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб, вчинене в умовах особливого періоду.

Постановою суду від 03 червня 2026 року справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 повернути до ІНФОРМАЦІЯ_1 для доопрацювання, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення кваліфікація не відповідає фабулі адміністративного правопорушення, яка зазначена у протоколі. Крім того, в матеріалах справи містилась заява ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності та визнання вини за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

15 червня 2026 року справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 повернулась до суду після доопрацювання.

За результатами доопрацювання справи ІНФОРМАЦІЯ_4 просив розглянути справу за ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки станом на дату вчинення адміністративного правопорушення в Україні діє правовий режим воєнного стану, а диспозиція ч.4 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за діяння, передбачені частинами першою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. ІНФОРМАЦІЯ_4 долучено до справи заяву ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності та визнання вини за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За змістом ч.2 ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при розгляді справи адміністративне правопорушення за ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Суд, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та матеріали, додані до протоколу, дійшов наступних висновків.

Частиною 3 статті 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено притягнення особи до адміністративної відповідальності за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Відповідно до ч.1 ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-11 КУпАП в умовах особливого періоду, а тому дії останнього повинні бути кваліфіковані за ч.4 ст.172-11 КУпАП. Натомість, дії останнього помилково кваліфіковано за ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Тобто, зазначена у протоколі кваліфікація дій ОСОБА_1 не відповідає фабулі адміністративного правопорушення, яка зазначена у протоколі і вказаний недолік після доопрацювання справи ІНФОРМАЦІЯ_4 не усунуто.

При цьому суд не вправі самостійно змінювати фабулу правопорушення, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення та не має права відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача.

Відповідно до ч.1, 2 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.1 ст.280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган, (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд також враховує, що протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, в якому зазначається суть правопорушення та інші дані, необхідні для розгляду справи і не може вважатися беззаперечним доказом вини особи.

Відтак, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов переконливого висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення і доказі протилежного суду не надано та судом таких доказів не здобуто.

Відповідно до ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.245, 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі №570/2579/26 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Рівненської апеляційного суду через Костопільський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяВ. В. Левчук