Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №561/681/26 — Зарічненський районний суд Рівненської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

с-ще Зарічне

16 червня 2026 року Справа № 561/681/26

Суддя Зарічненського районного суду Рівненської області Дідик А. В., розглянувши матеріали, направлені з відділення поліції №2 Вараського районного відділу поліції ГУ НП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 18.12.2013 року Зарічненським РС УДМС України в Рівненській області, за ч. 1 ст. 184 КУпАП, -

УСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №335596 від 29.05.2026 року, ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який внаслідок вживання алкогольних напоїв був госпіталізований в лікувальний заклад з гострим алкогольним отруєнням.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю у вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати. Наразі провів виховну бесіду з сином, який обіцяв, що не буле вживати алкогольні напої, які спробував уперше та отруївся.

Дослідивши матеріали справи приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Факт правопорушення підтверджується долученими до матеріалів справи доказами, в тому числі:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №335596 від 29.05.2026 року;

- рапортом оперативного чергового ВП№2 Вараського РВП від 29.05.2026, згідно якого 29.05.2026 о 16:32 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що ШМД на приймальне відділення був доставлений ОСОБА_2 , з підозрою на гостре отруєння алкоголем;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від 05.06.2026 та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності від 29 травня 2026 року;

- копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 ;

- характеристикою на ОСОБА_2 , згідно з якою останній характеризується позитивно.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З матеріалів справи вбачається, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме ухилилась від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, та виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2 шляхом невжиття виховних заходів внаслідок чого його син вжив алкогольні напої.

Частиною 2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30 березня 2007 №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки по вихованню виконуються не в повному обсязі. Наприклад, схвалюються здійснення підлітком антигромадських вчинків, прививаються погляди, установки, що пропагандують жорстокість, агресивність, ненависть, неповагу до закону; складаються умови, які загрожують життю та здоров`ю неповнолітнього; мають місце постійні чіпляння до дитини з будь-якого приводу і без нього.

Оцінюючи відповідно до ст. 252 КУпАП надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, беручи до уваги наявність належних доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП наявні підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності.

При розгляду справи про адміністративне правопорушення судом враховано, що завданням КУпАП, зокрема є виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, наявність обставини, що, пом`якшує відповідальність - щире розкаяння правопорушниці, відсутність обтяжуючих обставин.

Враховуючи особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, враховуючи, що останній усвідомив протиправність своєї проведінки, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, а провадження в справі закрити.

Керуючись ст. ст. 22, ч. 2 ст. 173-2, 283, 284 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого ним діяння, а провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, відносно нього закрити.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя А. В. Дідик