Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №357/9915/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 14 червня 2026 р.

Справа: №357/9915/26

Суддя: Вознюк О. Л.

Справа № 357/9915/26

3/357/3215/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.06.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Оксана Вознюк розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Батальйону №1 ППП у м. Біла Церква та Білоцерківського району Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНКОПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 1, 2 ст.173-2 КУпАП,

У С Т А Н О В И Л А:

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 11.06.2026 надійшли адміністративні матеріали за ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 розглядаються протягом трьох днів.

Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Громадянин ОСОБА_1 з`явився до суду. В судовому засіданні встановлено особу, що притягається до адміністративної відповідальності та роз`яснено права та обов`язки.

Дослідивши адміністративний матеріал, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя встановила таке.

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи

Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», передбачено, що діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення, 05.06.2026 року близько 09 год 00 хв за адресою АДРЕСА_3 , гр. ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство психологічного та економічного характеру стосовно гр. ОСОБА_2 , а саме словесно ображав, не віддавав дитину та не пускав до квартири, так як гр. ОСОБА_2 перебувала у п`яному вигляді (протокол серії ВАД №135039 від 05.06.2026 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП).

Згідно з іншого протоколу, 05.06.2026 року о 13 год 48 хв за адресою АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишньої (цивільної) дружини ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, принижував, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю (протокол серії ВАД №331693 від 05.06.2026 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП).

Також, 05.06.2026 року о 13 год 48 хв за адресою АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї малолітньої дитини гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме в її присутності ображав нецензурною лайкою, принижував свою колишню (цивільну) дружину гр. ОСОБА_2 , чим спричинив емоційну невпевненість малолітній особі (протокол серії ВАД №331692 від 05.06.2026 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП).

До матеріалів справи долучено дві форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, згідно з якими відносно ОСОБА_1 встановлено низький рівень небезпеки щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Дослідивши відеозапис долучений до протоколу серії ВАД №135039 від 05.06.2026 судом встановлено, 05.06.2026 року о 11 год 33 хв по прибуттю працівників поліції на місце події було виявлено ОСОБА_2 , яка повідомила, що її цивільний чоловік ОСОБА_1 не допускає її до квартири та не віддає ключі від квартири, в якій вони спільно проживають. В ході розмови з ОСОБА_2 працівниками поліції було виявлено, що заявниця перебуває у стані алкогольного сп`яніння, через що ОСОБА_1 занепокоєний безпекою та станом здоров`я дитини. Крім того, ОСОБА_1 повідомив, що ОСОБА_2 перебувала у медичному закладі та лікувалась від алкогольної залежності, однак напередодні події самовільно покинула медичний заклад.

Згідно з відеозаписом, долученого до протоколу серії ВАД №331693 від 05.06.2026 та протоколу серії ВАД №331692 від 05.06.2026, 05.06.2026 о 13 год 48 хв по прибуттю працівників поліції на місце події було виявлено ОСОБА_2 , яка повідомила, що її цивільний чоловік ОСОБА_1 зачинився з їхнім сином ОСОБА_3 та не впускає її до квартири, в якій вони спільно проживають, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру. Працівниками поліції було виявлено, що ОСОБА_2 перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

В судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що не вчиняв домашнього насильства стосовно цивільної дружини та зазначив, що між ними сталася побутова сварка, оскільки остання перебувала в стані алкогольного сп`яніння. Додав, що ініціатором сварки була ОСОБА_2 , а його дії були спрямовані на захист малолітньої дитини, оскільки ОСОБА_2 проходила лікування від алкогольної залежності та знаходилась в медичному закладі, однак самовільно його залишила та в стані алкогольного сп`яніння повернулась додому, що викликало у чоловіка занепокоєння.

Об`єктивна сторона домашнього насильства як правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнім насильством є діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру, що вчиняються між особами, на яких поширюється дія цього Закону, а також погрози вчинення таких діянь.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок яких була або могла бути завдана шкода фізичному чи психічному здоров`ю потерпілої особи.

Отже, для встановлення наявності складу адміністративного правопорушення суд повинен з`ясувати не лише факт конфлікту між сторонами, а й наявність конкретних дій, які за своїм характером становлять домашнє насильство та спричинили або могли спричинити шкоду потерпілій особі.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення має бути чітко викладено суть правопорушення із зазначенням усіх його істотних ознак. Наведені у протоколі обставини повинні відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, передбаченого законом.

При цьому саме по собі виникнення побутового конфлікту чи сварки між членами сім`ї не свідчить про вчинення домашнього насильства. Конфлікт характеризується зіткненням позицій та інтересів сторін, тоді як домашнє насильство передбачає умисний вплив на потерпілу особу шляхом психологічного, фізичного чи економічного примусу, приниження, залякування або контролю.

З матеріалів справи не вбачається, у чому саме полягало психологічне та економічне насильство щодо ОСОБА_2 та малолітнього ОСОБА_3 . Події, описані у протоколах від 05.06.2026, за своїм змістом свідчать про побутовий конфлікт між сторонами, пов`язаний із вирішенням сімейних питань щодо спільного проживання та догляду за дитиною.

Обставини, викладені у фабулах протоколів, належними та допустимими доказами не підтверджені. Сам по собі факт звернення ОСОБА_2 до органів поліції не може бути достатнім доказом вчинення домашнього насильства за відсутності інших доказів, які б об`єктивно підтверджували відповідні обставини.

За таких обставин матеріали справи не містять достатніх доказів, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 ознак психологічного чи економічного насильства щодо ОСОБА_2 та малолітнього сина, а відтак не дають підстав для висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП.

У відповідності до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП.

Керуючись статтями 173-2, 221, 283-285, 294, 247 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяОксана ВОЗНЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua