Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №294/491/26 — Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 3/294/1793/26

справа № 294/491/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Чуднів

Суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Білера І.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

16.03.2026 близько 14 год. 50 хв. солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, в умовах особливого періоду, 16.03.2026 перебував на території військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , в стані алкогольного сп`яніння, чим скоїв військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП, про що було складено протокол А 1979 №4 від 17.03.2026 року.

В судове засідання призначене на 16.06.2026 ОСОБА_1 , не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення повістки на адресу місця проживання, зазначену у протоколі, про причини неявки суду не повідомив.

Згідно практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»). Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).

За таких обставин, зважаючи на пріоритет публічного інтересу над приватним, який закріплено у практиці Європейського суду з прав людини як один з принципів судочинства, а також враховуючи, що відповідно до вимог ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у цій категорії справ не є обов`язковою, вважаю за можливе розглянути матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 без його участі за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідальність за частиною 3 ст. 172-20 КУпАП настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, уповноваженим органом надано:

- протокол про адміністративне правопорушення А1979 № 4 від 17.03.2026;

- акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного/наркотичного сп`яніння від 16.03.2026, згідно якого у ОСОБА_1 за зовнішніми ознаками виявлено стан алкогольного сп`яніння;

- військовий квиток ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 ;

-паспорт громадина України;

- витяг з наказукомандира ВЧ НОМЕР_1 №301 від 05.12.2024 про зарахування до списків особового складу військової частини;

- службову характеристику ОСОБА_1 .

Надаючи оцінку протоколу про адміністративне правопорушення та долученим до нього доказам, суд звертає увагу, що зазначення в протоколі «перебування з характерними ознаками алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду» не є тотожнім поняттю «поява військовослужбовців на території військової частини в нетверезому стані».

Разом з тим, будь - яких фактичних даних про те, що ОСОБА_1 перебував на території військової частини саме в стані алкогольного сп`яніння або ж відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння матеріали цієї справи не містять.

Зважаючи на те, що перебування військовослужбовця на території війської частини з ознаками алкогольного сп`яніння не є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення за вказаною статтею.

Відповідно до вимог ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі через відсутність складу адміністративного правопорушення.

На підставі, вищевикладеного, ст.247, 283, 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Провадженя у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ірина БІЛЕРА