Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №279/3435/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/3435/26

Провадження 2-а/279/34/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року місто Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді Пацко О.О., за участі секретаря судового засідання Зубкової І.М., розглянувши в м.Коростень адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Майстренко Максим Сергійович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Майстренко М.С. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови №R523713 від 19.05.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

В позові вказує, що 19.05.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 винесено постанову №R523713 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. Вважає вказану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного. Як вбачається із протоколу та постанови, підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності стала нібито відмова від проходження військово лікарської комісії. Разом з тим, фактичні обставини справи повністю спростовують висновки посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 . Так, 04.05.2026 року ОСОБА_1 фактично пройшов військово-лікарську комісію, що підтверджується: карткою обстеження та медичного огляду; постановою ВЛК про придатність; даними реєстру «Оберіг» та системи «Резерв+», де прямо зазначено: дата ВЛК - 04.05.2026 року; постанова ВЛК- «Придатний». Тобто сама суть інкримінованого правопорушення - нібито відмова від проходження ВЛК - повністю спростовується офіційними даними державного реєстру та фактом проходження військово-лікарської комісії.

Позивач наголошує, що законодавством імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб`єкта владних повноважень неправомірними, а відтак й для скасування його рішення про притягнення до відповідальності. Вказані положення не є формальною вимогою, це важлива законодавча гарантія об`єктивного та справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, надана військовозобов`язаному для захисту свої прав та інтересів від безпідставного притягнення до відповідальності.

Справу розглянуто в порядку спрощенного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач не скористався правом надання відзиву на позов.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Як вбачається з протоколу №1/477 від 27.04.2026 про адміністративне правопорушення, 27.04.2026 ОСОБА_1 в умовах дії особливого періоду воєнного стану , будучи військовозобов"язаним , всупереч встановленим чинним законодавством вимогам відмовився від направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою метою визначення ступеню придатності для проходження військової служби.

Постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №R523713 від 19.05.20265 за вищевказаних обставин у зв`язку з порушенням Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 245 КУпАП одними із завдань провадження адміністративної справи закон визначає такі, як своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Із вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 не пройшов, відмовився від проходження ВЛК, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Вказана постанова була винесена за результатом розгляду протоколу №1/477 від 27.04.2026.

Статтею ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

З наявних у матеріалах справи копій військово-облікового документу позивача вбачається, що він взятий на облік в ІНФОРМАЦІЯ_3 , оновив свої персональні дані вчасно, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 . Також містяться відомості про те, що ОСОБА_1 пройшов ВЛК 04.05.2026, постанова ВЛК «Придатний».

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Вищевказаною нормою Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Суд зазначає, що відповідно до доданої до позову копії витягу з Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 та СП5 , 18.05.2026 оновив свої персональні дані, 04.05.2026 пройшов військово-лікарську комісію, за результатами якої він визнаний придатним до проходження військової служби згідно протоколу ВЛК 2026-0504-1245-4093-0.

За такого, суд відхиляє доводи, викладені у постанові т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №R523713 від 19.05.2026 про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду , оскільки вищевказаною копією витягу Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Резерв+» підтверджено, що позивач пройшов військово-лікарську комісію 04.05.2026 .

Відповідачем не надано доказів того, що ОСОБА_1 дійсно відмовлявся від отримання направлення для проходження медичного огляду та проходження медичного огляду .

Суд зауважує, що у разі дійсної відмови особи від проходження військово-лікарської комісії така відмова повинна бути належним чином зафіксована уповноваженими посадовими особами, зокрема у відповідному акті або протоколі із зазначенням обставин відмови та підписів свідків. Натомість, сама лише вказівка відповідача на відмову без належного документального підтвердження не може вважатися достатнім та допустимим доказом у розумінні процесуального законодавства.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Представником відповідача не надано суду належних доказів щодо підтвердження своєї позиції, не спростовано доводи позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому доводи позивача, наведені в позовній заяві не викликають сумніву, оскільки відповідачем жодних належних та допустимих доказів в підтвердження правомірності винесення оскаржуваного рішення не надав.

За таких обставин постанова №R523713 від 19.05.2026 року за справою про адміністративне правопорушення підлягає до скасування, а провадження по справі підлягає закриттю.

На підставі ст. 210-1, ст.ст. 247, 251, 258, 280, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.ст. 77, 122, 210, 241, 243, 286, 294-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов задоволити.

Скасувати постанову №R523713 від 19.05.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо скаргу не було подано. У випадку оскарження - з моменту проголошення судового рішення апеляційної інстанції.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.О.Пацко