Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №206/2254/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа № 206/2254/26

Провадження № 2/206/1847/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2026 Самарський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Поштаренко О.В.

за участю секретаря с/з Содоль М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Самарського районного суду міста Дніпра із вказаним позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 04 вересня 2010 року між позивачем та відповідачем укладено шлюб, який зареєстровано Самарським відділом реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпро, за актовим записом № 317, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим «23» лютого 2024 року (повторно). Від шлюбу сторони мають дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим Самарським відділом реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпро 28 вересня 2012 року та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 виданим Самарським відділом реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпро 11 вересня 2014 року. Діти зареєстровані та проживають з позивачем за адресою: місце реєстрації АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання АДРЕСА_2 (Polska Wroclaw 50-208 ul. Stanislawa Duboisa 4/3). З липня 2019 року сторони не проживають разом,сім`я перестала існувати. За спільним переконанням подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини не мають. Від того часу і до теперішнього часу сторони проживають в різних країнах. Все це призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. У подальшому позивач не бажає продовжувати подружні відносини з відповідачем та бажає розірвати шлюб, укладений між ними. На примирення та збереження шлюбу з відповідачем, позивач не згодна. Спору щодо поділу спільного сумісного майна подружжя немає. Після розірвання шлюбу діти будуть проживати з ОСОБА_1 .

У судове засідання позивач не з`явилася, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення судового розгляду або проведення розгляду справи за її відсутності не надавала

Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, до суду надав заяву в якій зазначив, що позов визнає в повному обсязі, не заперечує проти його задоволення, просив розгляд справи здійснювати без його участі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04 вересня 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб, який зареєстровано Самарським відділом реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпро, про що зроблено актовий запис № 317. Вказане підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Прізвище дружини після шлюбу ОСОБА_5 .

Від даного шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується актовим записом про народження № 595, свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 та ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується актовим записом про народження № 545, свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 .

За спільним переконанням подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини не мають. Від того часу і до теперішнього часу сторони проживають в різних країнах. Все це призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. У подальшому позивач не бажає продовжувати подружні відносини з відповідачем та бажає розірвати шлюб, укладений між ними. На примирення та збереження шлюбу з відповідачем, позивач не згодна.

Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Частиною другою ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України- документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8,9,10,18,247,258,264,265,268,352-356 ЦПК України, ст. ст.24,105,110,112,114,115 СК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити в повному обсязі.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 який був зареєстрований Самарським відділом реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпро, 04 вересня 2010 року, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис №317.

Прізвище сторін після розірвання шлюбу залишити без змін.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Поштаренко