Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №214/1046/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/1046/26

3/214/545/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого – судді Євтушенка О.І., за участі: захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката Шемета І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли від Полку ПП в місті Кривий Ріг Управління ПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство – України, не одруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №140841 від 25.01.2026 у відношенні ОСОБА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, слідує, що 25.01.2026 приблизно о 16 год. 40 хв. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , в присутності малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно вчинив домашнє насильство відносно сво єї колишньої дружини ОСОБА_4 , а саме: умисні дії фізичного характеру, які полягали у штовханнях, чим завдав фізичного болю, чим порушив Закон України №2229-VIII від 07.12.2017.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак зважаючи на участь в судовому розгляді справи його захисника Шемета І.О., суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Шемет І.О. в судовому засіданні пояснив, що його підзахисний є невинним у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б могли б стверджувати обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Водночас сторона захисту вважає, що конфлікт між колишнім подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виник в результаті напружених стосунків між останніми, що виникли в результаті звернення ОСОБА_1 до Довгинцівського районного суду м. Кривого рогу Дніпропетровської області із позовом про встановлення факту самостійного виховання батьком дитини з підстав неналежного виконання матір`ю своїх батьківських обов`язків, справа №211/6533/25. Так, з моменту звернення його підзахисного до суду ОСОБА_4 систематично погрожує ОСОБА_1 кримінальною та адміністративною відповідальністю з надуманих підстав, з метою здійснення тиску на останнього у зв`язку із зверненням із вказаним вище позовом до суду. Отже, сторона захисту вважає, що виклик поліції мав на меті безпідставне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за діяння, яке останній не вчиняв. У зв`язку з чим просить закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В подальшому захисник Шемет І.О. просив розглянути справу за його відсутності, подавши до суду відповідну заяву.

Потерпіла ОСОБА_4 на неодноразові виклики до суду не з`явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлення всіма можливими засобами, причини її не явки суду не відомі, що не перешкоджає судовому розгляду справи.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, уникнення зловживання процесуальними правами особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та потерпілою, суд вважає за можливе справу розглянути за відсутності ОСОБА_1 , його захисника та потерпілої, на підставі наявних доказів.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

В розумінні ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Вимогами ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд, дослідивши письмові докази по справі та клопотання сторін у справі, надавши їм оцінку в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Як слідує зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені КУпАП, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальну відповідальність.

В розумінні ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи підлягає особа адміністративній відповідальності за інкриміноване їй адміністративне правопорушення, тобто перевірити правильність кваліфікації її дій.

Відповідно до ст.251 КУпАП, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється доказами у справі, якими є: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, та інші документи.

Диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачено, що вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого тягне за собою юридичну відповідальність.

А частиною 2 цієї статті визначено, що діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення, у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.

У той же час, організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» за № 2229-VIII.

Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство в сім`ї - насильство, пов`язане з дією одного члена сім`ї на психіку іншого члена сім`ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров`ю.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п.17 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого або ж могло спричинити таку шкоду.

Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

Юридичний склад адміністративного правопорушення - це передбачений нормами права комплекс ознак (елементів), за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративний проступок.

Такий комплекс ознак передбачає чотири елементи: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Суб`єктами адміністративних правопорушень можуть бути зокрема деліктоздатні фізичні особи, які вчинили певні правопорушення.

Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КпАП України, можуть бути як члени однієї сім`ї відповідно до визначеного поняття члена сім`ї у Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», та інші родичі та особи, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Насильство в сім`ї, у розумінні статті 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки він потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення або загрози завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Конфлікт (лат. conflictus — зіткнення, сутичка) — зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Разом з тим, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №140841 від 25.01.2026 вбачається, що 25.01.2026 приблизно о 16 год. 40 хв. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно вчинив домашнє насильство відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_4 а саме: умисні дії фізичного характеру, які полягали у штовханнях, чим порушив Закон України №2229-VIII від 07.12.2017.

З матеріалів справи вбачається, а в судовому засіданні підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є колишнім подружжям, тобто в контексті ч.1 ст.1, ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вони є суб`єктами, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству.

Під час судового розгляду справи встановлено, що 25.01.2026 приблизно о 16 год. 40 хв. дійсно між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виникла сварка з приводу можливого спілкування ОСОБА_1 із сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в присутності матері останнього ОСОБА_4 , яка категорично проти цього заперечувала.

Крім того, наявність конфлікту та сварки між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 підтверджується змістом письмових пояснень наданих 25.01.2026 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які маються в матеріалах справи та відеозаписом взаємовідносин між сторонами конфлікту.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що сварка, яка мала місце 25.01.2026 виникла між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , як між колишнім подружжям, виникла з приводу неможливого визначення участі останніх у вихованні спільної дитини, не охоплюється диспозицією статті 173-2 КУпАП, не є об`єктивною стороною вказаного правопорушення, за що особа може бути притягнутою до адміністративної відповідальності.

В свою чергу, суд оцінює критично обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №140841 від 25.01.2026 та письмових поясненнях ОСОБА_4 від 25.01.2026, а саме, вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства фізичного характеру відносно ОСОБА_4 , враховуючи позицію сторони захисту, висловлену при судовому розгляді справи, а також детальним аналізом відеозапису подій, що мали місце 25.01.2026, які не місять факту вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, в тому числі штовхання ОСОБА_4 в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За таких обставин, суд доходить до висновку, що факт вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 відносно колишньої дружини ОСОБА_4 , який зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №140841 від 25.01.2026, не знайшов свого підтвердження.

В свою чергу, зазначені в протоколі обставини, про вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 відносно колишньої дружини ОСОБА_4 в присутності малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є обставинами, які свідчать, що домашнє насильство вчинене стосовно малолітньої особи, що виключає кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-2 КУпАП.

При цьому, суд, окрім викладених вище мотивів, виходив ще й з того, що на особу, уповноважену складати протокол про адміністративне правопорушення, покладається обов`язок довести причинно-наслідковий зв`язок між діями, що учинені особою, та наслідками, що настали.

Саме по собі з`ясування між сторонами порядку участі у вихованні спільної дитини, в присутності цієї дитини, автоматично не утворює собою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, позаяк, ці дії неминуче мають потягнути за собою наслідки, а саме: завдання чи можливість завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю малолітньої особи.

Судом не встановлено факту того, що конфліктна ситуація, яка викликала 25.01.2026 приблизно о 16 год. 40 хв., спричинили появу у постраждалої малолітньої особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, емоційну невпевненість, або завдала шкоди її фізичному або психологічному здоров`ю, тощо.

У даному випадку дійсним є лише факт того, що на момент встановлених подій існувала атмосфера нерозуміння між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , однак, це не підтверджує факту вчинення ОСОБА_1 саме домашнього насильства стосовно малолітньої особи, а саме, свого сина.

Суд звертає увагу на те, що словесне з`ясування взаємовідносин на підвищених тонах між батьками, пов`язане з визначенням їх участі у вихованні дитини в межах конфлікту, в присутності цієї дитини, за відсутності доказів вчинення протиправних дій відносно самої малолітньої особи, так і завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю останньої, не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди малолітній особі в даному випадку є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони даного проступку.

З огляду на наведене, встановлений судом факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації, не може свідчити про вчинення насильства в розумінні вимог ч.2 ст.173-2 КУпАП та ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Виходячи з вищевикладеного, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що не встановив всі обставини та всі обов`язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП (наявність об`єктивної та суб`єктивної сторони), вчинення якого інкримінується ОСОБА_1 .

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу в діях ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Приходячи до зазначеного вище висновку, суд критично сприймає відомості, які містяться в доданих до протоколу інших доказах, враховуючи позицію сторони захисту та зазначені вище висновки.

Враховуючи закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір в порядку ст.40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.173-2 ч.1, 245, 247 ч.1 п.1, 252, 280, 283 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, – закрити у зв`язку за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілою протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Суддя О.І. Євтушенко