Вирок від 14 червня 2026 р. у справі №180/1280/26 — Марганецький міський суд Дніпропетровської області

Справа180/1280/26

1-кп/180/143/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12026046330000047 від 27 травня 2026 , по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Марганець Дніпропетровської області, громадянина України, неодруженого, із середньою спеціальною освітою, непрацюючого, фактично проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 17.02.2026 року Марганецьким міським судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 125 КК України до 100 (ста) годин громадських робіт

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 17.02.2026 року у справі № 180/274/26, провадження 1-кп/180/98/26, ОСОБА_3 , визнано винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначено покарання у виді 100 (ста) годин громадських робіт.

До Нікопольського районного відділу № 3 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області 23.03.2026 року з Марганецького міського суду Дніпропетровської області надійшло розпорядження про виконання вищевказаного вироку, що набрав законної сили 20.03.2026, щодо засудженого ОСОБА_3 , яке того ж дня прийнято до виконання з направленням виклику засудженому.

06.04.2026 ОСОБА_3 у приміщенні Нікопольського районного відділу № 3 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, який розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Марганець, вулиця Незалежності, будинок 31, ознайомлено з умовами та порядком відбування покарання, відповідно до вимог ст. ст. 37, 40 Кримінально-виконавчого кодексу України та попереджено про притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України у разі ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт. У цей же день ОСОБА_3 вручено направлення на відбування покарання у виді громадських робіт до комунального підприємства «Комунальник» Марганецької міської ради, яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, місто Марганець, вулиця Лесі Українки, будинок 4-А, згідно якого останній повинен приступити до відпрацювання громадських робіт 07.04.2026.

08.04.2026 ОСОБА_3 прибув до КП «Комунальник» ММР та надав на відбування покарання, у зв`язку з чим директором КП «Комунальник» ММР ОСОБА_4 08.04.2026 винесено розпорядження № 137-к, згідно якого ОСОБА_3 , засудженого Марганецьким міським судом за ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України, залучено до виконання покарання у вигляді 100 годин громадських робіт як робітника з благоустрою. Цим же розпорядженням встановлено початок виконання громадських робіт з 09.04.2026. В подальшому, були складені графіки виходу на роботу ОСОБА_3 на квітень 2026 та травень 2026 року, з якими останній ознайомився та пройшов інструктаж з охорони праці.

09.04.2026 та 10.04.2026 ОСОБА_3 відпрацював по 4 години, згідно графіку на квітень 2026 року, прибираючи територію КП «Комунальник» ММР.

Згідно складеного графіку на квітень 2026 року, ОСОБА_3 повинен відпрацювати громадські роботи щодня (окрім вихідних днів) по 4 години з 09.04.2026 по 30.04.2026, у період часу з 07:00 години по 11:00 годину на території КП «Комунальник» ММР, яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, місто Марганець, вулиця Лесі Українки, буд. 4-А, прибираючи територію. Проте ОСОБА_3 , знаючи про обов`язок відбування покарання у виді громадських робіт та про відповідальність за ухилення від виконання призначеного судом покарання, у період часу з 13.04.2026 по 23.04.2026 умисно, без поважних причин не з`явився до КП «Комунальник» ММР та не приступив до відбуття покарання, про причини неявки не повідомив адміністрацію КП «Комунальник» ММР і працівників уповноваженого органу з питань пробації.

23.04.2026 у приміщенні Нікопольського районного відділу № 3 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_3 письмово попереджено про те, що у разі продовження порушення порядку та умов відбуття покарання він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України.

В період часу з 24.04.2026 по 04.05.2026 ОСОБА_3 відпрацював по 4 години, згідно графіків на квітень та травень 2026 року, прибираючи територію КП «Комунальник» ММР.

В подальшому, ОСОБА_3 , знаючи про обов`язок відбування покарання у виді громадських робіт та про відповідальність за ухилення від виконання призначеного судом покарання, у період часу з 05.05.2026 по 26.05.2026, умисно, без поважних причин не з`являвся до КП «Комунальник» ММР, та не приступив до відбуття покарання, про причини неявки не повідомив адміністрацію КП «Комунальник» ММР і працівників уповноваженого органу з питань пробації.

Відповідно до ч. 3 ст. 37 КВК України засуджені до покарання у виді громадських робіт зобов`язані працювати на визначених для них об`єктах і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 КВК України ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт є невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин.

Крім того, проведеним досудовим розслідуванням не встановлено

будь-яких об`єктивних фактів, які б свідчили про те, що за станом здоров`я або з інших поважних причин ОСОБА_3 не має або не мав змоги виконати вищевказаний вирок Марганецького міського суду Дніпропетровської області, за яким йому призначено покарання у виді 100 (ста) годин громадських робіт.

ОСОБА_3 у період часу з 13.04.2026 по 23.04.2026 та з 05.05.2024 по 26.05.2026, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ухилився від відбування покарання у виді громадських робіт, згідно графіків, які було складено представником КП «Комунальник» ММР. Станом на 29.05.2026 ОСОБА_3 невідпрацьованими залишилися 64 (шістдесят чотири) години громадських робіт.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 2 ст. 389 КК України , як ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.

Частиною 2 ст.382 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Від прокурора надійшло клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ст.ст. 381, 382КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_3 , який був представлений захисником адвокатом ОСОБА_5 надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку він беззастережно визнає в повному обсязі, згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального правопорушення.

Також, у вказаній заяві зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

У відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення.

ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту матеріалами провадження підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.2 ст. 389 КК України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.

Згідно з частини 3 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, особу винного, який раніше судимий, не працює, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, вину визнав.

Обставиною, згідно з положеннями статті 66 КК України, що пом`якшує покарання обвинуваченому є щире каяття.

Обставин, згідно з положеннями статті 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.389 КК України, у виді пробаційного нагляду з покладенням обов`язків, передбачених частиною 2 ст. 59-1 КК України.

Остаточне покарання слід призначити за правилами ст.71 КК України.

Згідно з положеннями п. 4,5 ч. 1 ст. 72 КК України одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт, одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.

Витрати на залучення експерта та речові докази - відсутні.

Запобіжний захід відповідно до видів, передбачених ст.131КПК України не обирався.

Керуючись ст. ст.369-371,373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч. 1 ст. 71, 72 КК України, до покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2026 року та призначити ОСОБА_3 , за сукупністю вироків, остаточне покарання у виді 1 (одного) року 5 (п`яти) днів пробаційного нагляду.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 виконання наступних обов`язків:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку суду шляхом подання апеляційної скарги з урахуванням вимог, передбачених ч.1 ст.394 КПК України.

Суддя: ОСОБА_1