Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №211/1066/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про приватну власність, з них:

Дата: 14 червня 2026 р.

Справа: №211/1066/26

Суддя: Грубник О. М.

Провадження № 2/211/2915/26

ЄУН 211/1066/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

15 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Грубник О.М.,

за участю секретаря судового засідання Журавель М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на домоволодіння – житловий будинок з господарчими побудовами, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та просить суд визнати за нею, ОСОБА_1 , право власності на домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і складається з житлового будинку «А-1» загальною площею 58,1 кв.м., житловою площею 34,0 кв.м. та господарсько-побутових будівель – літньої кухні «Б», дощатої вбиральні «В», паркану «1», водоповоду (водяної колонки) – «ІІ», замощення – «І», тамбуру «а».

В обґрунтування позову позивач зазначила, що 07.04.1998 року вона уклала з відповідачкою ОСОБА_2 Договір обміну житлового будинку на квартиру, який був посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Глущенком Олександром Анатолійовичем. Після реєстрації вказаного Договору в Криворізькому бюро технічної інвентаризації, здійснення якої підтверджується Реєстраційним посвідченням від 21.04.1998 року (додаток N? 1), я стала власником домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і складається з житлового будинку «А-1» загальною площею 58,1 кв. метри та житловою площею 34,0 кв. метри та господарсько-побутових будівель - літньої кухні «Б», дощатої вбиральні «В», паркану «1», водоповоду (водяної колонки) «ІІ», замощення «І», тамбуру «а» (додаток N?2). Однак, Договір обміну житлового будинку на квартиру від 07.04.1998 року мною втрачений.

Згідно Повідомлення Криворізької філії Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області N? 817/01-21 від 18.12.2025 року, приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Глущенко Олександр Анатолійович «припинив нотаріальну діяльність документи до Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області, зокрема до Криворізької філії, не передав» (додаток N? 3), у зв?язку з чим я не маю можливості отримати дублікат Договору обміну житлового будинку на квартиру від 07.04.1998 року, відповідно - позбавлена можливості підтвердити своє право власності на вказане домоволодіння в позасудовому порядку.

Та обставина, що 07.04.1998 року я дійсно уклала з відповідачкою ОСОБА_2 Договір обміну житлового будинку на квартиру та зареєструвала його в Криворізькому бюро технічної інвентаризації, підтверджується наступними документами:

- Вищезазначеним Реєстраційним посвідченням від 21.04.1998 року (додаток N? 1);

- Наданою комунальним підприємством «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради» копією Договору обміну житлового будинка на квартиру від 07.04.1998 року (додаток N? 4);

- Наданою комунальним підприємством «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради» Довідкою N? 222656 від 23.12.2025 року (додаток N? 5).

Тому позивач була змушена звернутися до суду за захистом своїх прав та просить задовольнити заявлені позовні вимоги.

Ухвалою суду від 14.04.2026 прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження вказану цивільну справу та призначено підготовче засідання.

У судове засідання сторони не з`явились.

Представник позивача Голівер П.В. надав до суду заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача, заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином в порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України, про причин неявки суду не повідомила, правом відзиву на позовну заяву не скористалася.

Враховуючи вимоги частин першої та третьої статті 223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини і відповідні їм правовідносини, та дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 07.04.1998 року був посвідчений договір обміну житлового будинку на квартиру між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Глущенком Олександром Анатолійовичем, зареєстровано в реєстрі за № 367. Реєстраційне посвідчення від 21.04.1998 року видане на ім`я ОСОБА_1 , на домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і складається з житлового будинку «А-1» загальною площею 58,1 кв. метри та житловою площею 34,0 кв. метри та господарсько-побутових будівель - літньої кухні «Б», дощатої вбиральні «В», паркану «1», водоповоду (водяної колонки) «ІІ», замощення «І», тамбуру «а».

Обмін житлового будинку на квартиру, на підставі якого ОСОБА_1 отримала право на зайняття житлового будинку, а ОСОБА_2 отримала право на зайняття квартири.

Згідно Довідки КП «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» від 23.12.2025 за №222656, згідно архівної справи право власності на нерухоме майно – житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 31.12.2012 року зареєстроване в КП «Криворізьке РБТІ» ДОР» на ім`я ОСОБА_1 , на підставі договору обміну, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Глущенком Олександром Анатолійовичем, зареєстровано в реєстрі за № 367.

Крім того, як вбачається з копії паспорта ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , виданого Довгинцівським РВ КМУ УМВС України у Дніпропетровській області від 23 травня 2002 року, з 09.07.1998 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Наразі отримати дублікат договору обміну не уявляється можливим, документи, що підтверджують право власності вищевказаної нерухомості ОСОБА_1 втрачені, залишилися лише копії. Тому представник позивача звернулася до Криворізької філії Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області Повідомлення N? 817/01-21 від 18.12.2025 року, в якому зазначено, що приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Глущенко Олександр Анатолійович «припинив нотаріальну діяльність документи до Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області, зокрема до Криворізької філії, не передав».

Таким чином, у позивача відсутній оригінал правовстановлюючого документу на вказане майно, та одночасно із цим відсутня можливість отримати такий документ у позасудовому порядку.

Згідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту, передбаченого ст.16 ЦК України.

Серед способів захисту цивільних прав та інтересів згідно із ч.2 ст.16 ЦК України передбачено визнання права.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Так на підставі ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності із ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В даному випадку суд вважає доведеним обставину втрати позивачем документу, який засвідчує його право власності на майно, у зв`язку з наведеною вище обставинами.

Отже, позивач відповідно до норм законодавства України набув право власності на вищевказаний житловий будинок, з наступним здійсненням державної реєстрації такого речового права за ним.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарчими побудовами, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку у свій час було зареєстровано належним чином згідно законодавства та ніким не оспорювалось, проте, на даний час склалася така ситуація, що позивач не може реалізувати свої права як власника та розпорядитися власним нерухомим майном.

Зважаючи на те, що суду доведені обставини правомірного набуття позивачем права власності на вказану квартиру, і судом встановлена обставина втрати власником правовстановлюючого документу на таке майно з одночасним підтвердженням факту неможливості отримати такий документ у позасудовому порядку, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання права власності на нерухоме майно.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарчими побудовами - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), право власності на житловий будинок з господарчими побудовами, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 58,1 кв.м., житловою площею 34,0 кв.м.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 15 червня 2026 р.

Суддя О.М. Грубник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua