Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №211/1087/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

ЄУН 211/1087/26

Номер провадження 2/211/2930/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09 червня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

за головуванням - судді Гонтар А.Л.,

з участю секретаря судового засідання Костяк Д.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Сідіай Агро", третя особа Пенсійний фонд України про визнання трудових відносин припиненими,

В С Т А Н О В И В:

09 лютого 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулась в Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сідіай Агро", третя особа пенсійний фонд України про визнання трудових відносин припиненими, в якому просить визнати припиненими трудові відносини між нею та відповідачем з п.1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом до ТОВ «Сідіай Агро" про визнання трудових відносин припиненими, позивач зазначає, що вона з 16.04.2021 року перебувала у трудових відносинах на умовах безстрокового трудового договору з ТОВ «Сідіай Агро" . Свою трудову діяльність упродовж 2021 – 2024 років вона здійснювала за місцем розташування підприємства у місті Селидове Донецької області.

24.02.2022 в Україні введено воєнний стан (Указ Президента України від

24.02.2022 № 64/2022) та Селидівську міську територіальну громаду Донецької

області віднесено до територій, на яких ведуться активні бойові дії (згідно з Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022). Через зазначені обставини, у кінці лютого 2022 року, з метою забезпечення збереження документів від можливого знищення чи втрати, директор ТОВ`СІДІАЙ АГРО» видав їй на зберігання оригінал трудової книжки.

У зв`язку із загостренням бойових дій на території Донецької області,

пов`язаних зі збройною агресією Російської Федерація, в цілях особистої безпеки вона вимушена була залишити місце свого проживання та переїхати на постійне проживання до міста Кривого Рогу Дніпропетровської області. На теперішній час вона має статус внутрішньо переміщеної особи.

Після зміни місця проживання трудову діяльність вона здійснювала у дистанційному режимі через телефонний зв`язок з директором підприємства.

Так, 31.03.2025 трудові відносини між нею та Відповідачем були припинені за угодою сторін на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України.

Тобто, із зазначеної дати її звільнено з посади провідного бухгалтера ТОВ «СІДІАЙ АГРО». Попри наявність наказу про припинення трудових відносин, Відповідач не виконав обов`язку щодо належного оформлення припинення трудових відносин у встановленому законом порядку, а саме, не подав оперативні відомості про звільненя до Пенсійного фонду України (через вебпортал електронних послуг), не відобразив факт звільнення її як працівника у податковій звітності (Податковому розрахунку сум доходу та нарахованого ЄСВ) Державної податкової служби України.

Внаслідок зазначеної бездіяльності зі сторони Відповідача - у державних

реєстрах ПФУ та ДПСУ вона фактично продовжує обліковуватися як особа, що перебуває у трудових відносинах з Відповідачем. Зазначені обставини створюють перешкоди для реалізації її соціально-економічних прав, зокрема, унеможливлюють офіційне працевлаштування на нове місце роботи, спричиняють відображення недостовірних відомостей про страховий стаж.

Вважає такі дії Відповідача грубим порушенням трудового законодавства та законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно наказу від 28.02.2025 № 376 Міністерства розвитку громад та

територій України, Селидівська міська територіальна громада внесена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

З жовтня 2024 року і по теперішній час місто Селидове Донецької області

перебуває під окупацією Російської Федерації, через що у неї відсутня будь-яка можливість припинити трудові правовідносини з Відповідачем у визначеному законодавством порядку, оскільки з Відповідачем зв`язок відсутній. Через це – запис про її звільнення не відображений утрудовій книжці.

Проте, фактично трудові відносини між нею та Відповідачем припинились з 31.03.2025, заробітну плату відповідач не нараховував та не виплачував, що підтверджують індивідуальні відомості про застраховану особу, а саме, довідки за формою ОК-5, ОК-7.

Разом з тим, відповідно до Відомості про трудову діяльність з Реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України від 22.01.2026 – відомості про моє звільнення з ТОВ «СІДІАЙ АГРО» відсутні, що унеможливлює її працевлаштування до будь – якого іншого підприємства.

Просить визнати припиненими трудові відносини між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «СІДІАЙ АГРО» з 31.03.2025, у зв`язку зі звільненням за угодою сторін на підставі пункту 1 частини 1 статті 36 КЗпП України.

Розподіл судових витрат вирішити згідно із вимогами ст. 141 ЦПК України та переказати їх на користь Позивача ОСОБА_1 .

19 лютого 2026 року провадження по справі відкрито та справу призначено до судового розгляду на 26 березня 2026 року (а.с.29).

02 березня 2026 року до суду надійшло клопотання про залучення належної третьої сторони головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровської області (а.с.30-31).

На підставі ухвали Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 26 березня 2026 року залучено як третю сторону головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровської області (а.с.37).

У встановлений законом строк, відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Позивач у судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідача до суду не надійшло.

Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (шляхом оголошення через сайт судової влади та направлення виклику до суду на електронну адресу відповідача), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Будь-яких письмових заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, з огляду на думку позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Суд, повно і всебічно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, зважив подані докази, висновує таке.

Суд встановив, що ОСОБА_1 , з 16.04.2021 перебувала у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «СІДІАЙ АГРО» (на посаді провідного бухгалтера згідно з наказом № 16-к від 15.04.2021, що підтверджує відповідний запис у трудовій книжці.

Юридична адреса ТОВ "Сідіай Агро" Донецька область місто Селидове вул. Центральна, буд. 161 (ЄДРПОУ: 38499834).

З початком збройної агресії Російської Федерації проти України 24.02.2022, що призвело до бойових дій та окупації частини територій України, через активні бойові дії та тимчасову окупацію території України, позивач не мав можливості дотриматись порядку припинення трудових відносин, проте фактично вони припинились.

3 20.04.2022 і по теперішній час у позивача відсутня будь-яка можливість припинити трудові правовідносини з відповідачем, подавши відповідну заяву на звільнення. Заробітна плата позивачеві не нараховується та не виплачується. Наявність в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування як зайнятого на основному місці роботи, і відсутність запису про звільнення, перешкоджає позивачеві отримати пенсію, що порушує його право отримувати належні йому соціальні (трудові) гарантії, оскільки Пенсійний фонд України відмовляє йому у перерахунку пенсії.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до статті 1 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржених рішень) завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першої статті 3 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржених рішень) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У пункті першому частини 15 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржених рішень) передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових,

земельних, сімейних, трудових відносин .

За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Згідно з частиною першою статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Європейський суд з прав людини вказує, що приватне життя включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру . Стаття 8 Конвенції захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом . Поняття приватне життя в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом. Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на приватне життя . (OLEKSANDR VOLKOV v. UKRAINE, № 21722/11, § 165, ЄСПЛ, від 09 січня 2013 року).

З огляду на положеня частини першої статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та усталеної практики Європейського Суду з прав людини слід зробити висновок, що наявність у реєстрі інформації щодо позивача як про керівника товариства відноситься до професійної діяльності останнього та охоплюється поняттям приватне життя .

Підстави припинення трудового договору передбачені у статті 36 КЗпП України, серед яких такі як угода сторін, закінчення строку такого договору, його розірвання з ініціативи працівника або з ініціативи власника тощо. Позивач просив припинити трудові правовідносини з товариством на підставі частини першої статті 38 КЗпП України - з ініціативи працівника.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене у статті 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

З огляду на порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Передбачений у частині першою статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає попередження ним про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні.

За встановлених у цій справі обставин положення закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає.

Недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених прав у обраний ним спосіб.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 про звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України потрібно задовольнити.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь держави потрібно стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 21, 22, 24, 36, 38 КЗпП України, ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Сідіай Агро", третя особа головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області про визнання трудових відносин припиненими, задовольнити.

Визнати припиненими з 31 березня 2025 року трудові відносини між ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сідіай Агро" (код ЄДРПОУ: 38499834), на підставі п.1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сідіай Агро" (код ЄДРПОУ: 38499834 місце розташування :85400 Донецька область м. Селидове вул. Центральна, 161) на користь держави судовий збір у розмірі 1331, 20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення 15 червня 2026 року.

Суддя: А.Л.Гонтар