Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №592/16439/25 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м.Суми

Справа №592/16439/25

Номер провадження 22-ц/816/2063/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Щербаченко М. В. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Сізова Д. В.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

представника відповідачки Ющенка А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОР П» на рішення Сумського районного суду Сумської області від 10 березня 2026 року ухваленого в м. Суми у складі судді Вортоломей І.Г., повний текст якого складено 10 березня 2026 року,

у цивільній справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОР П» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У жовтні 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОР П» (далі - ТОВ «ФАКТОР П») звернулося до суду з указаним позовом.

Свої вимоги мотивує тим, що 22.10.2020 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОСТО ПОЗИКА» (далі – ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА») та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 007/04503/10/20, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику у кредит грошові кошти в сумі 50 000 грн 00 коп. строком на 270 календарних днів зі сплатою процентів за користування кредитними коштами з 1 по 11 платіж у розмірі 161, 6561% річних від суми кредиту та з 12 до останнього платежу згідно Графіку платежів – у розмірі 2578,5011% річних. ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» свої зобов`язання виконало у повному обсязі. Дата першого платежу - 06.11.2020 року. Сплата суми кредиту та процентів здійснюється кожні 15 календарні днів у національній валюті шляхом внесення платежів у готівковій формі до каси кредитодавця або зарахування грошових коштів на поточний рахунок кредитодавця через банківську установу (пункт 4.1.8 Договору).

30.09.2021 між ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» та ТОВ «ФАКТОР П» укладений договір факторингу № 25-ФП-ПП-202109, відповідно до якого ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» відступило ТОВ «ФАКТОР П» свої права вимоги, в тому числі і до відповідачки за кредитним договором № 007/04503/10/20 від 22.10.2020.

Відповідачка свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим заборгованість останньої за указаним кредитним договором становить 97 033 грн 00 коп., яка складається з 42 318 грн 78 коп. – залишку суми кредиту; 54 714 грн 22 коп. – залишку процентів за користування кредитом.

Посилаючись на указані обставини, просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за кредитним договором у зазначеному розмірі.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 10 березня 2026 року позов «ФАКТОР П» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФАКТОР П» заборгованість за кредитним договором №007/04503/10/20 від 22.10.2020 по тілу кредиту в розмірі 42 318 грн 78 коп. та 1056 грн 41 коп. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за договором не виконала. Позивач, який отримав право вимоги до відповідачки за договором факторингу, внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати кредитні кошти, на що він розраховував при укладенні договору, тому суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 42 318 грн 78 коп. підлягає задоволенню. Стосовно стягнення заборгованості за відсотками, суд вказав, що з наданого позивачем розрахунку неможливо установити, за якою процентною ставкою були нараховані відсотки, за який період та на яку суму кредиту вони нараховувались. З наданого розрахунку слідує, що проценти нараховувались за період з 30 вересня 2021 року по 31 травня 2023 року. Cаме по собі посилання у позові про розмір відсотків без їх доведеності перед судом у визначеному розмірі, не зазначення періоду їх нарахування та їх розміру вказує на невиконання позивачем вимог статей 12,81 ЦПК України, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення цих вимог.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

08 квітня 2026 року ТОВ «ФАКТОР П» через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» подало апеляційну скаргу в електронній формі, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить Сумський апеляційний суд скасувати рішення Сумського районного суду Сумської області від 10 березня 2026 року в частині відмови у стягненні з відповідачки процентів за користування кредитом та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідачки заборгованість за процентами на суму 54 714 грн 22 коп.; в іншій частині рішення суду залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована тим, що заборгованість відповідачки за кредитним договором утворилася ще до передачі права вимоги позивачу. Відповідачка з 30.09.2021 до теперішнього часу не виконує свої зобов`язання, сума заборгованості з моменту передачі права вимоги не змінилася.

Судове рішення місцевого суду в частині стягнення тіла кредиту в апеляційному порядку не оскаржується та відповідно в цій частині апеляційним судом не переглядається.

Узагальнені доводи та заперечення відзиву на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачки – адвокат Ющенко А.Ю. просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду – залишити без змін. Посилається на те, що твердження позивача, що відповідачка з 30.09.2021 року до теперішнього часу не виконувала зобов`язання, є хибним, оскільки указане спростовується розрахунком позивача, відповідно до якого сума кредиту на початку його отримання становила 50 000 грн, а у подальшому зменшилась до 42 318 грн 78 коп., тобто відповідачкою сплачувались кошти. Позивачем не було надано суду виписку по руху первісного кредитора, які підтверджують дійсну відсутність платежів за кредитним договором та відсутність руху коштів, які мала здійснювати відповідачка кожні 15 днів. Крім того, наданий позивачем розрахунок свідчить про те, що відсотки були нараховані поза межами строку кредитування за період з 30.09.2021 по 31.05.2023.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

22.10.2020 року ОСОБА_2 заповнила заяву на видачу кредиту, в якій просила позивача видати на підставі кредитного договору кредит в розмірі 50 000 грн 00 коп. (а.с. 31).

22.10.2020 року між ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 007/04503/10/20, за умовами якого кредитодавець надає позичальниці у кредит грошові кошти в сумі 50 000 грн 00 коп., а позичальниця зобов`язалася повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, визначених цим договором (а.с. 34).

Відповідно до п. 2.4 кредитного договору кредит повертається позичальником шляхом виплат кожні 15 календарних днів у національній валюті (п. 2.4 кредитного договору).

Перебіг строку кредиту розпочинається з моменту підписання цього договору, перерахування (видачі) коштів позичальнику та складає 270 днів (п. 4.1.1 кредитного договору).

Сума щомісячного платежу в рахунок повернення кредиту та сплати процентів визначається Графіком платежів. З урахуванням ануїтетного характеру платежів за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю 161,6561% річних від суми кредиту з першого по 11 платіж та 2578,5011% річних з 12 до останнього платежу згідно з Графіком платежів, у розрахунку зі сплатою кожні 15 днів – 6,6434% з першого по 11 платіж та 105,9658% з 12 до останнього платежу, за період дії договору – 248,6867% (п. 4.1.4 кредитного договору).

Дата платежу в рахунок повернення кредиту та сплати процентів визначається Графіком платежів, що є невід`ємною частиною даного договору (п. 4.1.6 кредитного договору).

Загальна сума всіх платежів з урахуванням процентів становить: загальна вартість кредиту в грошовому виразі – 111 168 грн 00 коп., реальна річна процентна ставка по кредиту становить 248,6867% (п. 4.1.7 кредитного договору).

30 вересня 2021 року між ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» (клієнт) та ТОВ ФАКТОР П» (фактор) укладений договір факторингу № 24-ФП-ПП-202109, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт відступає (передає), а фактор набуває (приймає) від клієнта належні йому права вимоги за кредитними договорами з усіма змінами і доповненнями до них, перелік та обсяг яких визначається в Додатку 2 цього договору, які укладені між Клієнтом та фізичними особами. Клієнт здійснює оплату за надані фактором факторингові послуги, а фактор перераховує в розпорядження клієнта грошову суму, на умовах, що вказані в цьому договорі (а.с. 17-18).

Відповідно до п. 3.1 договору факторингу права вимоги вважаються відступленими (переданими) та набутими (прийнятими) фактором з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі відступлених прав (додаток 3 до Договору).

30 вересня 2021 року сторони договору факторингу підписали Акт приймання-передачі документів та Акт приймання-передачі відступлених прав (а.с. 19-22; 24).

Відповідно до Додатку 2 до указаного договору факторингу позивач набув право вимоги, у тому числі до ОСОБА_2 за кредитним договором від 22.10.2020 №007/04503/10/20, сума простроченого тіла – 42 318 грн 78 коп., сума прострочених процентів – 54 714 грн 22 коп. (а.с. 27-30).

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за Договором про надання кредиту № 007/04503/10/20 від 22.10.2020 станом на 06.08.2025 року, загальний розмір заборгованості відповідачки становить 97 033 грн 00 коп., з яких: 42 318 грн 78 коп. – залишок суми кредиту; 54 714 грн 22 коп. – залишок процентів за користування кредитом (а.с. 36).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов`язанні установлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

З матеріалів справи установлено, що кредитний договір № 007/04503/10/20 між ТОВ «ФАКТОР П» та ОСОБА_2 укладений 22.10.2020 у письмовій формі та підписаний відповідачкою власноручним підписом. Сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, у тому числі щодо строку кредитування та відсотків за користування кредитом, розмір та порядок нарахування яких визначено в договорі.

Крім того, у додатку № 2 до Договору визначений Графік платежів, який теж підписано відповідачкою ОСОБА_2 , який передбачає здійснення відповідачкою починаючи з 06.11.2020 року 18 платежів рівними сумами в розмірі 6176 грн 00 коп., що у сукупності становить 111 168 грн (а.с.23).

Факт підписання указаного договору на зазначених у ньому умовах та факт отримання від первісного кредитору кредиту в розмірі 50000 грн 00 коп. відповідачкою не заперечується.

Указаний договір відповідно до вимог статті 628 ЦК України є обов`язковим до виконання кредитором та позичальником.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Частиною першою статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Оскільки між первісним кредитором ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» та позивачем 30.09.2021 укладений Договір факторингу № 25-ФП-ПП-202109, тому відповідачка несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «ФАКТОР П» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.

В апеляційній скарзі позивач не погоджується з рішенням місцевого суду в частині відмови у стягненні відсотків за користування кредитом у розмірі 54 714 грн 22 коп.

Доводи апеляційної скарги апеляційний суд вважає обґрунтованими зважаючи на такі мотиви.

Відмовляючи у стягненні заборгованості за відсотками, суд першої інстанції виходив з того, що заявлений розмір заборгованості за відсотками є недоведеним, а відповідно до розрахунку заборгованості за висновком місцевого суду відсотки нараховувались поза межами строку кредитування.

Указані висновки місцевого суду є помилковими, не відповідають обставинам справи.

Зміст кредитного договору № 007/04503/10/20 від 22.10.2020, укладеного між ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» та ОСОБА_2 свідчить про те, що строк кредитування становить 270 днів з моменту підписання договору та передачі коштів. Графіком платежів було визначено повернення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами шляхом здійснення 18 платежів кожні 15 днів у розмірі 6176 грн 00 коп. з 06.11.2020 по 19.07.2021 (а.с.23).

Пунктом 4.1.4 Кредитного договору визначено, що сума щомісячного платежу в рахунок повернення кредиту та сплати процентів визначається Графіком платежів. З урахуванням ануїтетного характеру платежів за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю 161,6561% річних від суми кредиту з першого по 11 платіж та 2578,5011% річних з 12 до останнього платежу згідно з Графіком платежів, у розрахунку зі сплатою кожні 15 днів – 6,6434% з першого по 11 платіж та 105,9658% з 12 до останнього платежу, за період дії договору – 248,6867%.

З урахуванням того, що загальна вартість кредиту становить 111 168 грн (п. 4.1.7 кредитного договору), то, оскільки позивачці було надано кредит у сумі 50 000 грн, відповідно сторонами договору було погоджено сплату відсотків на загальну суму 61 168 грн 00 коп. (111 168 грн – 50 000 грн).

Підписавши кредитний договір власноручним підписом, відповідачка, погодилася, з умовами кредитування, в тому числі з розміром та порядком нарахування відсотків за користування кредитними коштами.

За договором факторингу № 24-ФП-ПП-202109 позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за указаним кредитним договором, яке існувало станом на 30.09.2021 на загальну суму 97 033 грн, з яких: сума простроченого тіла – 42 318 грн 78 коп., сума прострочених процентів – 54 714 грн 22 коп.

Позивач ставить питання про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором в тому самому розмірі, що і на дату набуття права вимоги, а після цієї дати проценти товариством не нараховувались, що спростовує висновки суду першої інстанції, що відсотки нараховувались позивачем за період з 30.09.2021 по 31.05.2023.

З наведеного слідує, що заборгованість за відсотками у розмірі 54 714 грн 22 коп. нарахована первісним кредитором до закінчення строку кредитування згідно умов кредитного договору. Вказаний розмір заборгованості не перевищує розміру процентів, передбачених умовами кредитного договору – 61 168 грн 00 коп.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 № 334/3056/15).

Відповідачка, заперечуючи проти наданого позивачем розрахунку заборгованості, не надала суду першої інстанції свого контррозрахунку, який спростовує розмір заборгованості та/або її наявність. Не надала платіжні документи про сплату заявлених позивачем до стягнення відсотків, сума яких визначена в договорі.

Отже, ОСОБА_2 не спростувала обставин отримання та використання нею кредитних коштів, а також розміру заборгованості, зазначеного в наданому позивачем розрахунку, який узгоджується зі змістом кредитного договору, а отже, є належним доказом.

Крім того, апеляційний суд ураховує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження №12-161гс19) зазначено, що: «визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду».

Зазначеного суд першої інстанції не врахував, власного розрахунку не навів та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення відсотків у заявленому позивачем розмірі.

З огляду на установлені обставини справи, рішення суду підлягає зміні в частині розміру заборгованості, яка підлягає стягненню, та необхідно стягнути з відповідачки на користь ТОВ «ФАКТОР П» заборгованість за кредитним договором № 007/04503/10/20 від 22.10.2020 у загальному розмірі 97 033 грн 00 коп., з яких: 42 318 грн 78 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 54 714 грн 22 коп. – заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи (пункти 1 частини першої статті 376 ЦПК України).

Висновки суду апеляційної інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги за результатами апеляційного перегляду рішення, свідчать про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення на підставі пункту 1 частини першої статті 376 ЦПК України необхідно змінити в частині розміру заборгованості, що підлягає стягненню.

Висновки суду щодо судових витрат

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 та 2 статті 141 ЦПК України).

Оскільки рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнутої з відповідачки суми заборгованості, необхідно змінити рішення в частині розподілу судових витрат. Оскільки позов задоволено повністю, необхідно стягнути з відповідачки на користь позивача 2422 грн 40 коп. судового збору.

За подання апеляційної скарги відповідач сплатив 3633 грн 60 коп. судового збору, тому, оскільки апеляційну скаргу задоволено повністю, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути указану суму судового збору.

Керуючись вимогами статей 141, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОР П» задовольнити.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 10 березня 2026 року змінити в частині розміру заборгованості, яка підлягає стягненню, та в частині розподілу судових витрат, виклавши перший-третій абзаци резолютивної частини рішення в такій редакції:

«Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОР П» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОР П» заборгованість за кредитним договором №007/04503/10/20 від 22.10.2020 у загальному розмірі 97 033 гривні 00 копійок, з яких: 42 318 гривень 78 копійок – заборгованість за тілом кредиту; 54 714 гривень 22 копійки – заборгованість за відсотками за користування кредитом, та 2422 гривні 40 копійок судових витрат зі сплати судового збору, понесених в суді першої інстанції».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОР П» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3633 гривні 60 копійок.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий М. В. Щербаченко

Судді О. І. Собина

Д. В. Сізов