Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №750/16136/25 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/16136/25

Провадження № 2/750/754/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого судді Слісаря А.В.,

за участю секретаря Примак Т.В.,

представника позивача – адвоката Сіваченко В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особистою приватною власністю майна,

в с т а н о в и в:

у листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особистою приватною власністю майна та просить визнати право особистої приватної власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 . Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15 серпня 2007 року сторони уклали шлюб, який був розірваний заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16.02.2023 року. 21 серпня 2007 року ОСОБА_1 , купила квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу укладеного з ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» та зареєструвала за собою право власності. Звертає увагу, що вказана квартира була придбана позивачем через шість днів після реєстрації шлюбу. Під час перебування сторін у шлюбі, вони не мали необхідних грошових коштів які б їм належали на праві спільної сумісної власності для купівлі спірної квартири. Згідно договору купівлі-продажу квартири від 21.05.2007 року, мати позивачки ОСОБА_3 , позивач та її сестра ОСОБА_4 продали трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , яка належала їм на праві власності у рівних частинах та кошти від продажу даної квартири були поділені порівну між позивачкою та її сестрою ОСОБА_4 і ці кошти позивачка сплатила за спірну квартиру до укладення шлюбу із відповідачем та до укладення договору купівлі-продажу спірної квартири. Відповідач не брав участі у купівлі-продажу спірної квартири, грошові кошти не надавав, не мав доходів які давали б йому можливість купити квартиру, квартира оформлювалася на позивачку через шість днів після реєстрації шлюбу, кошти за квартиру були сплачені до укладення шлюбу та практично одразу після продажу квартири АДРЕСА_2 .

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 03.12.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення(викликом) сторін.

16 січня 2026 року представник відповідача за довіреністю подав по суду заяву у якій просив прийняти визнання відповідачем позову.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 03.02.2026 року суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 05.03.2026 року задоволено клопотання представника позивача про допит у судовому засіданні свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3

23 березня 2026 року представник позивача надав суду додаткові письмові пояснення у яких вказує що у матеріалах цивільної справи № 750/5137/23 містяться письмові докази які мають значення для розгляду даної справи, а тому він копії вказаних документів додає до даних пояснень.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 квітня 2026 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті. Клопотання представника позивача про витребування доказів у Головного управління Пенсійного фонду України та Головного управління ДПС у Чернігівській області задоволено.

В судове засідання позивач не прибув. Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити з підстав наведених у позові.

Відповідач у судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином за місцем реєстрації його проживання. У матеріалах справи наявна заява представника позивача про визнання позову, а тому суд вважає, що йому відомо про розгляд даної справи, але він не подавав суду будь яких заяв, клопотань.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні показала, що позивачка це її дочка. З 1991 по 2005 рік вона із своїми дочками проживала у квартирі по АДРЕСА_3 , а потім вирішили продати цю квартиру та поділити кошти від її продажу у рівних частинах між доньками ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Донька ОСОБА_6 за отримані кошти придбала однокімнатну квартиру по АДРЕСА_4 . Відповідач не брав участі у купівлі спірної квартири та кошти на це не надавав.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні показала, що є рідною сестрою ОСОБА_1 . Повідомила, що вона із мамою та сестрою продали квартиру по АДРЕСА_3 та кошти від її продажу розділили порівну із сестрою та за ці кошти сестра придбала квартиру по АДРЕСА_4 . Квартира по АДРЕСА_3 була продана у 2007 році. Квартиру позивачка профінансувала до укладення шлюбу із відповідачем. Відповідач не надавав коштів на придбання спірної квартири.

Зі згоди представника позивача на підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.

Суд, заслухавши вступні слова учасників справи, які прибули у судове засідання, з`ясувавши обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 15 серпня 2007 року ОСОБА_2 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка та дружини ОСОБА_8 (копія свідоцтва про укладення шлюбу)(а.с.129 на звороті).

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 лютого 2023 року шлюб між сторонами розірвано(а.с.15-16).

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 21 травня 2007 року, ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 продали квартиру АДРЕСА_2 (а.с.35-37).

Відповідно до квитанції від 23 травня 2007 року ОСОБА_7 сплатила на користь ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» 111848,00 грн. за об`єкт нерухомості згідно договору № 87-Е від 07.05.2007 р.(а.с.179 на звороті).

З договору купівлі-продажу квартири від 21 серпня 2007 року вбачається, що ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» продало, а ОСОБА_7 придбала квартиру АДРЕСА_1 . Продаж квартири вчинено за 111848,00 грн., які Покупець сплатила Продавцю повністю(а.с.130-131).

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 15904146 від 12.09.2007, за ОСОБА_7 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.132).

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 серпня 2023 року у цивільній справі № 750/5137/23, визнано квартиру АДРЕСА_1 об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та визнано за кожним право власності по частки вказаної квартири(а.с.18-21).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 411437016 від 04.02.2025 року вбачається, що 12.10.2023 року за ОСОБА_2 зареєстроване право власності на частки у квартирі АДРЕСА_1 на підставі рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.08.2023 № 750/5137/23(а.с.38-39).

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 квітня 2025 року скасовано заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 серпня 2023 року у цивільній справі № 750/5137/23, а справу призначено до розгляду по суті(а.с.22-23).

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 червня 2025 року закрито провадження у цивільній справі № 750/5137/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя(а.с.2424-25).

З інформації Пенсійного фонду України вбачається, що доходи ОСОБА_2 з 1998 року до купівлі спірної квартири склали 2984,90 грн.

Норми Сімейного кодексу України у статтях 57, 60 встановлюють загальні принципи нормативно-правового регулювання відносин подружжя з приводу належного їм майна, згідно з якими: 1) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної власності; 2) майно, набуте кожним із подружжя до шлюбу, є особистою приватною власністю кожного з них.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею/ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй/йому особисто.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 червня 2018 року у справі № 711/5108/17 (провадження № 61-1935св18) зроблено висновок щодо застосування пункту 3 частини першої статті 57 Сімейного кодексу України та вказано, що «у випадку набуття одним із подружжя за час шлюбу майна за власні кошти, таке майно є особистою приватною власністю».

Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя визначені у статті 60 СК України.

За змістом цієї норми належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його за час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від- 27 травня 2020 року, справа № 279/4963/16-ц, та в постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року, справа № 711/2302/18.

Як встановлено у судовому засіданні та зазначено вище, 21 травня 2007 року ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 продали квартиру АДРЕСА_2 .

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили, що кошти від продажу квартири були розподілені порівну між сестрами ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .

23 травня 2007 року ОСОБА_7 сплатила на користь ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» 111848,00 грн. за об`єкт нерухомості згідно договору № 87-Е від 07.05.2007 р.

Ціна сплачена ОСОБА_7 згідно квитанції від 23.05.2007 року ідентична з визначеною у договорі купівлі-продажу квартири від 21 серпня 2007 року укладеного між ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» та ОСОБА_7 , згідно якого остання придбала квартиру АДРЕСА_1 . Продаж квартири вчинено за 111848,00 грн., які Покупець сплатила Продавцю повністю. Право власності на вказану квартиру було зареєстровано за ОСОБА_7 12 вересня 2007 року.

Із наданих матеріалів також судом встановлено, що сторони уклали шлюб 15 серпня 2007 року.

Отже, з вище наведеного можливо зробити висновок, що до укладення шлюбу між сторонами, ОСОБА_7 (позивач) сплатила кошти за спірну квартиру, а договір купівлі-продажу спірної квартири був укладений після укладення шлюбу із відповідачем через шість днів (шлюб укладений 15.08.2007 року, а договір купівлі-продажу спірної квартири 21.08.2007 року), що виключає набуття спірної квартири спільністю участі подружжя коштами або працею, а тому суд приходить до висновку, що спірна квартира була придбана за кошти, які належали ОСОБА_10 особисто, оскільки вони сплачені до укладення сторонами шлюбу. При цьому, відповідачем не надано суду доказів, що ним надавалися кошти для оплати за спірну квартиру до укладення шлюбу із позивачкою.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що спірна квартира була придбана за кошти, які належали позивачу, а тому квартиру АДРЕСА_1 необхідно визнати її особистою приватною власністю.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 273, 280-282 354, ЦПК України, ст. 57 СК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання особистою приватною власністю майна – задовольнити.

Визнати право особистої приватної власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А.В. Слісар