Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №766/6992/26 — Херсонський міський суд Херсонської області

Суд: Херсонський міський суд Херсонської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 15 червня 2026 р.

Справа: №766/6992/26

Суддя: Валігурська Л. В.

Справа №766/6992/26

н/п 3/766/2242/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2026 року м. Херсон

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Валігурська Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , -

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу серії ААД № 702196 від 25.04.2026 ОСОБА_1 25.04.2026 о 20:50 годині за адресою: вул. Стрітенська, 9, м. Херсон, керуючи транспортним засобом «Opel Astra Station Wagon», реєстраційний номер НОМЕР_2 , був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою та її змінами, не вибрав безпечної швидкості, щоб мати змогу постійно безпечно керувати ним та контролювати, внаслідок чого не впорався з керуванням та допустив наїзд на бордюрний камінь, а в подальшому на дерево. У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб та бордюрний камінь отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками та пасажир ОСОБА_2 отримала легкі тілесні ушкодження. Своїми діями, ОСОБА_1 порушив п. п. 2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі по тексту – ПДР).

Дії ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання протоколу кваліфіковано за ст. 124 КУпАП, а саме: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав. Дав показання про те, що дорожньо-транспортна пригода сталася через те, що він почув звук дрону, який на його переконання мав намір атакувати його автомобіль, в якому він рухався разом з потерпілою. Він був змушений збільшити швидкість руху, щоб уникнути ураження дроном, проте не впорався з керуванням, наїхав на бордюр, а потім у дерево, що мало своїм наслідком пошкодження автомобіля та спричинення легких тілесних ушкоджень потерпілій.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, заяв та клопотань у зв`язку з судовим засіданням не подавала, для участі в судовому розгляді не з`явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила

Так вина ОСОБА_1 підтверджена наступними дослідженими та перевіреними під час судового розгляду доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №702196 від 25.04.2026, який містить відомості щодо дати та часу (25.04.2026 о 20:50 годині), місця (вул. Стрітенська, 9, м. Херсон) та обставин вчинення адміністративного правопорушення. Крім того встановлено порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.3 «б» ПДР (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі); ); п. 12.1 ПДР (під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним);

- схемою місця ДТП від 25.04.2026, що містить інформацію щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди (напрям руху транспортного засобу до моменту наїзду на бордюрний камінь) та пошкоджень, отриманих транспортним засобом ««Opel Astra Station Wagon», реєстраційний номер НОМЕР_2 – пошкодження задньої кришки багажника, відірване ліве заднє колесо, задній бампер, заднє скло, лакофарбове покриття задньої частини авто, задній правий ліхтар;

- довідкою старшого слідчого ВРЗСТСУ ГУНП в Херсонській області, з якої вбачається, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зареєстрованої в ЖЄО № 8040 від 25.04.2026 мала місцем дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження. Зазначено про відсутність складу злочину, направлено матеріали для оформлення зазначеної події відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 25.04.2026, в яких зазначав, що 25.04.2026 о 20:50 годині, керуючи транспортним засобом «Opel Astra Station Wagon», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався по вул. Стрітенська з пасажиром. Побачив дрон, який наближався до автомобіля, від якого почав тікати та на повороті автомобіль відкинуло в бік, зачепивши бордюрний камінь, після чого зіткнувся з деревом;

- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 16.05.2026, в яких зазначала, що 25.04.2026 о 20:50 годині вона була пасажиром у транспортному засобі «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , рухалися по вул. Стрітенська в бік площі Перемоги та побачили дрон. Для уникнення ураження дроном по транспортному засобу водій збільшив швидкість та на повороті з вул. Стрітенська – Філатова автомобіль почало заносити внаслідок чого наїхали на бордюр, в подальшому в дерево. В результаті зіткнення вона ударилася головою об стійку автомобіля, після чого водій ОСОБА_1 викликав швидку допомогу. Потерпілу забрали до лікарні, де їй було встановлено діагноз: забій м`яких тканин голови, від госпіталізації вона відмовилася. Будь-яких претензій до водія ОСОБА_1 не має.

Дослідивши наведені вище докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з`ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Так, за ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що притягнення особи до адміністративної відповідальності здійснюється за умови повного з?ясування усіх обставин вчинення нею адміністративного правопорушення та виявлення причин, що спричинили його вчинення. Для притягнення особи до адміністративної відповідальності не достатньо лише встановлення факту вчинення нею порушення, оскільки застосування передбачених нормами КУпАП заходів впливу, можливе лише за умови відсутності обставин, визначених ст. ст. 17, 247 КУпАП та у разі, якщо вина особи повністю доведена належними та допустимими доказами (постанова Верховного Суду від 21.08.2019 справа № 215/5304/16-а).

З метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та визначення ступеню вини, прийняттю рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, передує своєчасне, всебічне, повне і об?єктивне з?ясування усіх обставин. суд має виходити з обставин, встановлених суб`єктом владних повноважень при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, характеру виявленого проступку та мотивів, за яких його вчинено.

Оцінюючи факти, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, суд приходить до таких висновків.

За ст. 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Так з досліджених судом доказів вбачається, враховуючи зміст фактичних обставин, як встановлених судом, так і особою уповноваженою на складання протоколу, що дійсно ОСОБА_1 допустив порушення вимог п. п. 2.3 «Б», 12.1 ПДР, що мало своїм наслідком пошкодження транспортного засобу та спричинення легких тілесних ушкоджень потерпілій особі, що фактично ним і не заперечується.

У той же час не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода (ст. 18 КУпАП).

Як зауважив Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 р. (справа № 686/5225/17) у разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини. Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.

Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності. На це прямо вказують слова тексту статті «для усунення небезпеки, яка загрожує».

Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.

Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається. Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої, не може бути виправдана станом крайньої необхідності. Зокрема не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об`єктивний, так і суб`єктивний критерії, проте визначальним має бути об`єктивний критерій.

Отже, положеннями КУпАП передбачено можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності у випадках, коли вчинені нею дії, які мають ознаки правопорушення і за які КУпАП передбачена відповідальність, вчинені у стані крайньої необхідності.

Перевіривши обставини справи суд приходить до висновку, що дійсно ОСОБА_1 допустив порушення вимог п. п. 2.3 «Б», 12.1 ПДР у зв?язку з крайньою необхідністю, зумовленою негайною потребою попередити ураження керованого ним автомобіля дроном військових рф, що підтвердила і потерпіла, заявивши про відсутність жодних претензій до ОСОБА_1 . За таких обставин суд приходить до висновку, що попереджена шкода є більш суттєвою ніж та що настала внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог ПДР, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі.

За таких обставин та з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), а також обставин, встановлених судом, про що зазначено вище, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не може бути притягнутий до відповідальності за ст. 124 КУпАП, оскільки на підставі п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі вчинення дій особою у стані крайньої необхідності.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 124, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку вчиненням дій особою в стані крайньої необхідності.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суддя: Л.В. ВАЛІГУРСЬКА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua