Вирок від 15 червня 2026 р. у справі №592/2504/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/2504/26

Провадження № 1-кп/592/585/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд міста Суми в складі: головуючого – судді ОСОБА_1 ,за участю секретаря – ОСОБА_2 , за участю прокурора – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , обвинуваченого – ОСОБА_5 , захисника – ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62025170040012291 від 11.07.2025 відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Талнах м. Норільська Красноярського краю, РФ, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого Томаківським районним судом Дніпропетровської області від 11.09.2008 року за ч.1 ст. 115, ч.4 ст.70 КК України до 12 років позбавлення волі, звільнений по закінченню строку покарання на підставі ухвали Менського районного суду Чернігівської області від 27.01.2016 року

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24.02.2022 Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затверджений Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з чим на території України запроваджено правовий режим воєнного стану.

24.02.2022 Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022, затверджений Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з чим на території України запроваджено правовий режим воєнного стану.

ОСОБА_5 призваний на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.04.2025 №114 військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , призначено на посаду старшого стрільця - оператора стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , враховано таким, що з 21.04.2025 справи і посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

Згідно вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-ХІУ, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 5 51-XIV, військовослужбовці зобов`язані свято і непорушно дотримуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.

Однак, військовослужбовець військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 старший сержант ОСОБА_5 , проходячи військову службу в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він являється військовослужбовцем військової служби і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , з місцем дислокації в АДРЕСА_2 , не маючи на те поважних причин, діючи з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від її проходження, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, з метою тимчасового ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, 22.04.2025, більш точного часу не встановлено, самовільно залишив тимчасове місце служби - військову частину НОМЕР_1 , з місцем дислокації в АДРЕСА_2 , та у подальшому проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину та виконання службових обов`язків, звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління з приводу своїх протиправних діянь, за наявності реальної можливості для цього.

У подальшому, 11.08.2025, точний час не встановлений, старший сержант ОСОБА_5 самостійно прибув до військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_3 для подальшого проходження військової служби, чим припинив вчинення кримінального правопорушення.

Старший сержант ОСОБА_5 в період часу з 22.04.2025 по 11.08.2025 обов`язки військової служби не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов`язків у зазначений період часу не вживав, а займався особистими справами, не пов`язаними з проходженням військової служби.

Крім цього, наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 16.08.2025 №386 військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , враховано таким, що з 16.08.2025 прибув у службове відрядження до військової частини НОМЕР_3 , у тимчасове прикомандирування до НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 , згідно вимог окремого доручення Головнокомандувача Збройних Сил України від 07.08.2025 № 142249/С2-2024.

Однак, військовослужбовець військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_3 старший сержант ОСОБА_5 , проходячи військову службу в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він являється військовослужбовцем військової служби і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_3 з місцем дислокації в АДРЕСА_2 , не маючи на те поважних причин, діючи з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від її проходження, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, з метою тимчасового ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, 30.08.2025, більш точного часу не встановлено, самовільно залишив тимчасове місце служби - військову частину НОМЕР_3 , з місцем дислокації в АДРЕСА_2 , та у подальшому проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину та виконання службових обов`язків, звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління з приводу своїх протиправних діянь, за наявності реальної можливості для цього.

У подальшому, 19.12.2025, точний час не встановлений, старший сержант ОСОБА_5 самостійно прибув до Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, за адресою: м. Суми, Ковпаківський район, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 2, чим припинив вчинення кримінального правопорушення.

Старший сержант ОСОБА_5 в період часу з 30.08.2025 по 19.12.2025 обов`язки військової служби не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов`язків у зазначений період часу не вживав, а займався особистими справами, не пов`язаними з проходженням військової служби.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненому визнав частково, не заперечував тих фактів, що був призваний на військову службу, спочатку до військової частини НОМЕР_1 , яку залишив у вказаний період часу, а також пізніше залишив військову частину НОМЕР_3 у вказаний час в обвинувальному акті, однак це не було самовільне залишення місць служби, а у нього були на це поважні причини, так як він з народження страждає на астигматизм обох очей і майже нічого не бачить, так живе все життя, раніше ще лікар говорив, що не рекомендує робити операцію, так як може взагалі втратити зір. Він це казав і під час проходження ВЛК, і командирам, які відправляючи бійців на бойове завдання, самі запитували, хто за станом здоров`я не зможе його виконати, відійти у сторону. Він відійшов, щоб не підводити команду, йому віддали військовий квиток і сказали бути вільним. Фактично в цій військовій частині НОМЕР_1 він і не проходив службу. На ВЛК його не возили. Другий раз так само, він не знає яким чином його привезли до військової частини НОМЕР_3 , за його віком та станом здоров`я не могли знайти йому посаду, за якою він міг би виконувати обов`язки. Він сказав, що не може бути стрілком, тоді сказали іди. Зазначив, що на даний час не бажає продовжувати нести військову службу за станом здоров`я, а саме має захворювання очей. При цьому вказує, що розуміє, що порушив правила несення військової служби і вже у вирішенні його долі та призначення покарання покладається на розсуд суду .

Незважаючи на такі пояснення та заперечення ОСОБА_5 у судовому засіданні, факт вчинення ним злочину за вказаних вище обставин, підтверджується перевіреними та дослідженими судом доказами.

Зокрема, свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які є військовослужбовцями військової частини НОМЕР_3 , кожен окремо, суду показали, що ОСОБА_5 з 16.08.2025 прибув у службове відрядження до військової частини НОМЕР_3 з військової частини НОМЕР_1 , однак вже 30.08.2025 під час перевірки особистого складу військовослужбовців, він був виявлений як відсутній. За даним фактом проводилася службова перевірка. Більш детальніше все зазначено у документах, точно відповісти на запитання не можуть, однак свідок ОСОБА_7 пояснив, що він прибув із батальйону резерву, а документи відносно нього ще передавалися, тому його не було зараховано у штат, він просто перебував і підрозділі як діючий військовослужбовець, фактично посадові обов`язки не виконував, зброю не видавали, по прибуттю до в/ч повинен був здати командиру військовий квиток.

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які є військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 повідомили кожен окремо, що займається обліком осіб, які самовільно залишили військову частину, прийшла і по ОСОБА_5 доповідь, д було вказано, що покинув без дозволу військову службу, про будь-які поважні причини залишення служби не вказано.

Дані показання свідків об`єктивно узгоджуються з іншими доказами по справі, зокрема повідомленням командира військової частини НОМЕР_3 від 08.10.2025 року про вчинення кримінального правопорушення за фактом самовільного залишення військової частини ст.сержантом ОСОБА_5 (а.с. 75); доповіддю від командира військової частини НОМЕР_3 про самовільне залишення військової частини (без зброї) тимчасово прибулим військовослужбовцем ст.сержантом ОСОБА_5 від 30.08.2025 року (а.с. 86); витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 31.08.2025 року № 6574 про призначення службового розслідування. (а.с. 87); письмовими поясненнями заступника командира роти з психологічної підтримки персоналу 8 механізованої роти 3 механізірованого батальйону військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_11 (а.с. 88) та головного сержанта ОСОБА_12 (а.с. 91), які, крім іншого, повідомили, що ОСОБА_13 шукали, а той не відповідав на телефоні дзвінки, писали йому смс-повідомлення (а.с. 92), будь-яких конфліктів у підрозділі за його участю не виникало, причини його зникнення невідомі. (а.с. 88); Актом службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини ст. сержантом ОСОБА_14 від 27.09.2025 (а.с. 78-85); витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 30.09.2025 року № 4686 про результати службового розслідування, за яким під час проведення комісією встановлено, що 30.08.2025 о 09 годині 00 хвилин, під час перевірки наявності особового складу 8 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 , у районі виконання бойових (спеціальних) завдань поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 , було виявлено відсутність старшого сержанта ОСОБА_15 , військовослужбовця, прибулого у службове відрядження до військової частини НОМЕР_3 . Першочергові пошукові заходи до позитивного результату не призвели, виявити військовослужбовця - не вдалось, на смс- повідомлення на номер телефону, вказаний у анкеті соціально-демографічних даних військовослужбовець це відповідає. Інвентарне майно старшого сержанта ОСОБА_15 знаходиться у відповідальних осіб, у розташуванні 8 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 у районі виконання бойових завдань.Зброя старшому сержанту у військовій частині НОМЕР_3 - не видавалася.Востаннє старшого сержанта бачили 29.08.2025 під час вечірньої перевірки наявності особового складу 8 механізованої роти З механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 о 20 годині 00 хвилин.Станом на момент завершення службового розслідування старший сержант у підрозділ військової частини НОМЕР_3 у район виконання бойових завдань у Сумській області не повернувся, його місцезнаходження не відоме.Таким чином, 30.08.2025 старший сержант ОСОБА_16 без попереднього повідомлення (дозволу) відповідних командирів (начальників) самовільно залишив військову частину та відсутній на службі більше трьох діб. З метою недопущення порушень військової дисципліни у подальшому, службове розслідування вважати завершеним; звернутися до слідчого ДБР із заявою про вчинення злочину, направити засобами СЕДО матеріали даного службового розслідування до військової частини НОМЕР_1 . Командиру НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 не включати старшого сержанта ОСОБА_17 до рапортів про преміювання та виплату додаткової винагороди за місяці відсутності на військовій службі, в тому числі за серпень 2025 року; начальнику відділення персоналу штабу військової частини не включати старшого сержанта ОСОБА_17 до наказів про преміювання та виплату додаткової винагороди за місяці відсутності на військовій службі, в тому числі за серпень 2025 року. (а.с. 76-77)

Також досліджені судом інші докази, а саме: витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_3 від16.08.2025 , за яким старшого сержанта ОСОБА_5 , вважати таким, що згідно вимог окремого доручення Головнокомандувача Збройних Сил України від 07 серпня 2025р. № 142249/С 2-2024 (стосовно дій посадових осіб при прийомі військовослужбовців Збройних Сил України, які самовільно залишили військову частину або місце служби чи дезертували, військову службу яким не призупинено, та повернулись для проходження військової служби) прибув у службове відрядження до військової частини НОМЕР_3 , у тимчасове прикомандирування до 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 , з 16 серпня 2025 року. З 17 серпня 2025 року військовослужбовця зарахувати на продовольче забезпечення військової частини НОМЕР_3 за загальновійськовою нормою (№1) коефіцієнт 1,2. (а.с. 89); : витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 30.08.2025 , за яким старшого сержанта ОСОБА_5 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_3 , вважати таким, який самовільно залишив військову частину 30 серпня 2025 року. Військовослужбовця зняти з усіх видів забезпечення з 30 серпня 2025 року, з продовольчого забезпечення військової частини НОМЕР_3 за загальновійськовою нормою (№1) коефіцієнт 1,2 зняти з 31 серпня 2025 року. (а.с. 90).

Відповідно до службової характеристики ОСОБА_5 не відповідає займаній посаді. (а.с. 93); Згідно медичної характеристики по медичну допомогу до медичного пункту НОМЕР_4 механізованого батальйону не звертався, під медичним наглядом у в.ч. А4699 перебуває з серпня 2025 року. (а.с.94)

Крім цього, судом було досліджено матеріали службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 (без зброї) 23.04.2025 ст. сержантом ОСОБА_5 на 77 аркушах, пронумерованих, прошитих та скріплених печаткою для пакетів, згідно яких він був призначений згідно наказу командира від 21.04.2025 № 114 на посаду старшого стрільця-оператора стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти і стрілецького батальйону. Згідно бланку отримання пояснень від ОСОБА_18 , начальника медичного пункту від 26.04.2025 року повідомив, що до нього зверталися декілька військовослужбовців зі скаргами за здоров`я, однак у переліку цих осіб обвинуваченого немає. Згідно Акту службового розслідування встановлено, що 22.04.2025 близько 21:30 під час перевірки особового складу в місці розташування 2 стрілецької роти НОМЕР_5 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , молодшим сержантом військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_19 , головним сержантом 2 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , було виявлено відсутність старшого сержанта військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_5 та інших осіб, поважність причини відсутня. (а.с. 126-204) Відповідно до медичної характеристики від 21.05.2025 року скарги на стан здоров`я під час огляду відсутні. (а.с.182)

Підстав не довіряти зазначеним вище доказам у суду не має, в тому числі показанням свідкам, які є логічними та послідовними, оскільки вони будь-яких сумнівів у їх належності, допустимості, достовірності і достатності не викликають, а також у своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи.

Таким чином, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, доведена в повному обсязі та його протиправні дії кваліфікує за: за ч. 5 ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Що стосується доводів сторони захисту з приводу того, що ОСОБА_5 двічі залишив військові частини, але з поважних причин, а саме за станом здоров`я та згодою командирів, то це не підтверджується дослідженими вище доказами, в тому числі матеріалами службових розслідувань, а навпаки спростовують версію ОСОБА_5 , який визнаний придатним до проходження військової служби, не оскаржував висновок ВЛК, медичних документів (довідок, виписок), з яких би убачалося факт його звернення до офтальмологів, встановлений діагноз суду не надано. Не встановлено, що ОСОБА_5 з дозволу відповідальних за нього осіб покинув військові частини, тобто ті міста служби, де він повинен був виконувати поставлені завдання, також не встановлено і поважність причин для таких дій з боку обвинуваченого, а саме хвороба. Що стосується поганого зору, то можливо ОСОБА_5 відвели б виконувати інші завдання, не пов`язані зі стрілецькою службою, якщо б він в установленому законом порядку звернувся до командування частин і надав відповідні медичні документи. Також, після того як він покинув місця служби, не звертався до лікарів-офтальмологів для проведення обстеження і не з`явився добровільно до місця служби з поясненнями та документально підтвердженими причинами відсутності.

При призначенні ОСОБА_5 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, сукупність всіх обставин, що характеризують цей злочин, особу винного, який був раніше судимий за особливо тяжкий злочин і має не зняту і непогашену судимість. Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання не виявлено. На підставі викладеного, суд вважає за необхідне визначити покарання, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, у виді позбавлення волі в межах санкції ч.5 ст.407 КК України.

Судові витрати та речові докази відсутні. Арешт на майно не накладався. Потерпілі та цивільний позов відсутні.

Так, 26.01.2026 року ОСОБА_5 в порядку ст. 191 КПК був затриманий на підставі ухвали слідчого судді, ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду міста Суми від 28.01.2026 року відносно нього обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, де він і зараз перебуває. (а.с. 124-125)

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України необхідно зарахувати у строк відбуття покарання строк перебування під вартою, строк відбуття покарання рахувати з 26.01.2026 року, тобто з часу його фактичного затримання на виконання ухвали слідчого судді.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Залишити ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу. Строк відбуття покарання рахувати з 26.01.2026 року, тобто з часу його фактичного затримання на виконання ухвали слідчого судді, у відповідності до ч.5 ст. 72 КК України.

На вирок може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд міста Суми протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя ОСОБА_20