Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №459/4287/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 459/4287/25 Головуючий у 1 інстанції: Новосад М.Д.

Провадження № 33/811/872/26 Доповідач: Партика І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Оліщука Василя Петровича на постанову Шептицького міського суду Львівської області від 8 травня 2026 року, щодо ОСОБА_1 ,

встановив:

цією постановою, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 23 листопада 2025 року о 18:40 год., по вул. Гоголя, в м. Шептицький, керувала транспортним засобом «Opel Meriva», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовилася, чим порушила п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою адвокат Оліщук В.П., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою, постановленою без повного з`ясування обставин справи та належного виконання вимог КУпАП.

Наголошує, що ОСОБА_1 не виконувала функцій водія, працівники поліції не зупиняли її, а автомобіль «Opel Meriva», д.н.з. НОМЕР_1 був несправний.

Звертає увагу, що судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом за 20-25 хв. до прибуття працівників поліції.

Зазначає, що у працівників поліції були відсутні законні підстави для проведення огляду ОСОБА_1 , на відео не зафіксовано, що патрульні повідомляли ознаки сп`яніння ОСОБА_1 , роз`яснили їй права та обов`язки, наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

12 червня 2026 року ОСОБА_1 та її захисника адвокат Оліщук В.П. будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, у судове засідання апеляційного суду не прибули, клопотання про відкладення розгляду справи не подавали.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.

Частиною 4 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_1 та її захисника адвоката Оліщука В.П.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №521654 від 23 листопада 2025 року (а.с. 2), відповідно до якого ОСОБА_1 , 23 листопада 2025 року о 18:40 год., по вул. Гоголя, в м. Шептицький, керувала транспортним засобом «Opel Meriva», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовилася;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3), з якого вбачається, що у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідала обстановці), у зв`язку із чим їй запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, від якого вона відмовився;

- інформацією з направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 4), згідно із яким у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідала обстановці, від проходження огляду в медичному закладі вона відмовилась;

- рапортом сержанта поліції Н. Білика (а.с 5), з якого встановлено, що працівниками поліції виявлено транспортний засіб «Opel Meriva», д.н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований на виїзді з прилеглої території, у зв`язку з поломкою, без ввімкненої аварійної сигналізації, під час перевірки документів встановлено, що автомобілем керувала ОСОБА_1 , у подальшому в неї було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідала обстановці), у зв`язку з чим їй було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, від якого вона відмовилася;

- відеозаписом, долученим до матеріалів справи, який було досліджено судом апеляційної інстанції, на якому зафіксовано, опитування ОСОБА_1 , яка повідомила працівникам поліції, що виконувала функції водія, а саме їхала забрати дітей, проте в дорозі поламався автомобіль, також під час опитування та перевірки документів в неї виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю), після чого вона повідомила, що вживала алкоголь (1 стакан пива), у зв`язку з чим їй запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у зв`язку із чим вона відмовилася від огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, її ознайомлено з протоколом про адміністративне правопорушення, відсторонено від керування транспортним засобом.

Твердження апелянта, що ОСОБА_1 не виконувала функцій водія, працівники поліції не зупиняли її, а автомобіль «Opel Meriva», д.н.з. НОМЕР_1 був несправний, апеляційний суд розцінює критично, оскільки, як встановлено з відеозапису, долученого до матеріалів справи, ОСОБА_1 повідомляла працівникам поліції, що виконувала функції водія, а саме їхала автомобілем щоб забрати дітей, окрім того повідомляла, що вживала пиво.

Аргументи апелянта, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом за 20-25 хв. до прибуття працівників поліції, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі не впливають на кваліфікацію дій водія ОСОБА_1 так як, вона не заперечувала, що виконувала функції водія з ознаками алкогольного сп`яніння та повідомляла працівникам поліції, що вживала пиво.

Доводи апелянта, що у працівників поліції були відсутні законні підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, оскільки на відео не зафіксовано, що працівники поліції повідомляли їй ознаки сп`яніння, наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, спростовуються відеозаписом, долученим до матеріалів справи та описаним вище за текстом.

Що стосується аргументів апелянта, що працівниками поліції не роз`яснили ОСОБА_1 права та обов`язки, то такі спростовуються даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №521654 від 23 листопада 2025 року (а.с. 2), в якому зроблено відмітку, що водію роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положення ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.

Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Оліщука В.П., є необґрунтованими, у зв`язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

постанову Шептицького міського суду Львівської області від 8 травня 2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Оліщука Василя Петровича - без задоволення.

Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.

Суддя Партика І.В.