Вирок від 15 червня 2026 р. у справі №606/857/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/857/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Теребовля кримінальне провадження №12026211080000037 від 16.02.2026 про обвинувачення

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Берислав Херсонської області, зареєстрований АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 26.01.2026 в справі № 606/2012/26 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Постанова набрала законної сили 05.02.2026.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.298 КУпАП судові рішення, яким є постанова судді про накладення адміністративного стягнення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України.

Однак, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили, та будучи ознайомленим із нею, з метою її невиконання в частині позбавлення права керування транспортними засобами, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення наведених вимог законодавства України, 16.02.2026 близько 11 години 20 хвилин по вул. Князя Василька в м. Теребовля, керував автомобілем марки «ВАЗ-21101», реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми діями, що виразилися в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.382 КК України.

08.05.2026 між прокурором Теребовлянської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 , з участю та в присутності захисника ОСОБА_5 , в кримінальному провадженні №12026211080000037 від 16.02.2026, укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої обвинувачений зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в судовому провадженні та в подальшому подібного не вчиняти, розкаюється в скоєному. Сторони узгодили покарання за ч.1 ст.382 КК України у виді штрафу в розмірі 550 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 9350 гривень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав вину в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, фактичні обставини справи визнає, він дійсно керував транспортним засобом 16.02.2026, хоча знав, що позбавлений такого права і йому не можна керувати, зараз щиро розкаюється у вчиненому, більше так не буде. Угоду уклав добровільно, наслідки її укладання та затвердження для нього зрозумілі. Захисник підтвердив добровільність укладення угоди. Всі учасники просили затвердити угоду про визнання винуватості.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення в підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду. Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких чи тяжких злочинів.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно ст.12 КК України є нетяжким злочином.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, що будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом.

На підставі вищевикладеного суд робить висновок, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , умови угоди про визнання винуватості, її форма та зміст відповідають вимогам кримінального та кримінального процесуального законів України, діям обвинуваченого надана правильна правова кваліфікація за ч.1 ст.382 КК України. Тому наявні всі правові підстави для затвердження вказаної угоди та призначення ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання, яка є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого відповідає загальним засадам призначення покарання (притягався до адміністративної відповідальності, несудимий, на обліках в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, обтяжуючі обставини відсутні, а наявна пом`якшуюча в виді щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину).

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не застосовано. Судові витрати відсутні.

Керуючись ч.1 ст.382 КК України, ст. 314, 370, 374, 475, ч.15 ст.615 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 08 травня 2026 між прокурором Теребовлянської окружної прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України, і призначити йому покарання, у виді штрафу в розмірі 550 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 9350 гривень.

Речові докази:

Відеозапис під назвою «ч. 4 ст. 126 (07.02.2026)», який міститься на диску зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд Тернопільської області може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок може бути оскаржений: обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначене покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 5-7 статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

потерпілою, її представником виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;

прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 Кримінального процесуального Кодексу України угода не може бути укладена.

Суддя: ОСОБА_1