Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №451/907/26 — Радехівський районний суд Львівської області

Суд: Радехівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 15 червня 2026 р.

Справа: №451/907/26

Суддя: Куцик-Трускавецька О. Б.

Справа № 451/907/26

Провадження № 3/451/329/26

ПОСТАНОВА

іменем України

16 червня 2026 року місто Радехів

Суддя Радехівського районного суду Львівської області Куцик-Трускавецька О.Б., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 Шептицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, пенсіонера, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за частиною 2 статті 130 КУпАП,

установила:

ОСОБА_1 , відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 669972 від 19.05.2026, 19.05.2026 15:11 м. Радехів, вулиця Тараса Шевченка 112, керуючи електроскутером марки FORTЕ будучи незареєстрований з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки, а також в найближчому закладі охорони здоров`я КНП Радехівська ЦРЛ відмовився. В подальшому водія було відсторонено від керування даним транспортним засобом. Дане правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена частиною 2 статті 130 КУпАП.

ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому діяння не визнав.

Суддя, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, виходячи з такого.

Відповідно до статей 245, 246, 252, 256, 268, 280, 283 КУпАП, суддя при розгляді справи розглядає всі питання факту і права, але в межах порушеного провадження, дотримуючись принципів судочинства та здійснення правосуддя, коли висновки судді не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви вини тлумачаться на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим докази повинні бути оцінені суддею на їх достатність для достовірних і беззаперечних висновків про факт вчинення адміністративного правопорушення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, на принципах забезпечення доведення вини за стаття 129 Конституції України.

Згідно з статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підтвердження викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин особою, уповноваженою на складання протоколу, окрім самого протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 669972 від 19.05.2026 (а.с.1), надано:

акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_2 від огляду за допомогою алкотестера Драгер 6820 відмовився (а.с.3);

направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.05.2026, з якого вбачається, що ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі КНП «Радехівська ЦРЛ»(а.с.4);

постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7222723 від 19.05.2026, складеної уповноваженою особою за порушення М. Петяком пункту 2.3 «г» ПДР, за що відповідальність передбачена частиною 5 статті 121 КУпАП(а.с.5);

копію постанови Радехівського районного суду Львівської області від 15.01.2026 відповідно до якої, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік(а.с.6-8);

долученим до матеріалів справи компакт-диском, на якому містяться відеофайли з місця події, зняті уповноваженою особою (поліцейським), в яких відображені обставини, що мали місце 19.05.2026 (а.с.2).

відповідно до диспозиції частини 2 статті 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті та передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Слід зазначити, що складання протоколу є процесуальною дією суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та відповідно до статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, однак протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути належним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення.

Процедура огляду водія на стан сп`яніння визначена положеннями статті 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно до статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно із пунктом 2, 3, 4 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України, 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі- Інструкції) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Суд враховує, що з представлених відеозаписів не вбачається, що перед проведенням огляду ОСОБА_3 на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу «Драгер» працівник поліції зазначав йому про будь-які ознаки сп`яніння.

Окрім цього, з наданого суду відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 намагався декілька разів продути у алкотестер Драгер, однак через похилий вік не зміг цього зробити.

Також, уповноваженими особами після того, як ОСОБА_2 не зміг продути у алкотестер Драгер не було запропоновано проїхати у медичний заклад для проведення огляду черговим лікарем, чим порушено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Окрім цього, оглядом відеоматеріалів судом встановлено, що уповноважені особи стояли біля домогосподарства ОСОБА_1 та коли останній зупинився перед заїздом та попросив допомогти завести скутер на подвір`я (в силу похилого віку) оголосили причину зупинки – відсутність мотошолома.

Разом з цим, оскільки електросамокати та електроскутери в Україні ще не виділені в окрему статтю правил як самостійна категорія, поліція застосовує загальні норми ПДР або прирівнює їх до мопедів. Електросамокати потужністю до 3 кВт не вважаються механічними транспортними засобами.

Доказами технічних характеристик є виключно технічний паспорт транспортного засобу, довідка від виробника, або експертний висновок.

Уповноваженою особою на складання протоколу не додано до матеріалів офіційних документів, які підтверджують, що цей конкретний транспорт є механічним (потужністю понад 3 кВт) для скутерів або класифікується як ЛПЕТ.

Дії патрульних, які стоять біля приватної брами, знімають літню людину на камеру та вигадують технічні параметри, є формою психологічного тиску та перевищенням службових повноважень, про що суд вважає за необхідне повідомити керівництво патрульних, які складали протокол.

Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частиною 2 статті 251 КУпАП).

За вищевказаних обставин суд дійшов висновку, що у даному випадку працівниками поліції не проведено всебічного, повного та об`єктивного дослідження та зібрання фактичних даних у справі, що не дає підстав для висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП.

Згідно з пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 247, 283, 284 КУпАП, суддя Радехівського районного суду Львівської області,–

постановила:

провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Радехівський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

СуддяО. Куцик-Трускавецька

Оригінал: reyestr.court.gov.ua