Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №299/4442/25 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/4442/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.04.2026 м. Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді А.А.Надопта та присяжних І.І.Костак і В.В.Кіш, секретар судового засідання О.М.Стрижак, за участі представника ІНФОРМАЦІЯ_1 О.І.Драпака, розглянувши у відкритому судовому в залі суду м.Виноградів цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про продовження строку дії рішення суду про визнання особи недієздатною та встановлення над нею опіки, зацікавлена особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Пийтерфолівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області,

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 звернувся у суд із даною заявою, в якій просить суд продовжити строк дії рішення суду про визнання ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 недієздатним та встановлення над ним опіки.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним батьком заявника, який є інвалідом другої групи через невиліковні хвороби, а тому рішенням Виноградівьскогорайонного суду від 21.08.2023р. у справі №1880/23 він був визнаний недієздатним та призначено заявника опікуном батька, строк дії рішення два роки з моменту винесення рішення. Батько надалі через невиліковні хвороби, в тому числі черех психіатричні хвороби, потребує втручення з боку опікуна, оскільки його дії є неадекватними, безпричинними, а інколи загрозливі щодо оточуючих та самого батька.

Таким чином, заявник вважає, що його батько ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 потребує постійного піклування зі сторони заявника, оскільки він не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, може цим самим поставити себе у скрутний матеріальний стан, а опіка необхідна для ОСОБА_1 , щоб заявник мав можливість захищати та представляти його інтереси.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 в судовму засіданні, вказав, що ОСОБА_1 перебуває на обіку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , порушень військового обліку з його сторони не було, він також скористався правом на відстрочку по догляду за хворим батьком, а відтак в грудні 2025р. був звільнений з лав ЗСУ в запас за наказом командира військової частини, а відтак проти задовлення заяви не заперечує.

Заявник та представник заявника в засідання не прибули, проте подали 20.04.2026р. до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, одночасно свої підтримали заяву повністю з підстав наведних у заяві, оскільки заявник єдиний, хто може бути опікуном недієздатної особи.

Представник особи, відносно якої вирішується питання, адвокат Р.В.Довбак в засідання не прибув, проте також подав 20.04.2026р. до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, одночасно вказав, що задоволення заяви повністю відповідає інтересам ОСОБА_2 .

Представник заінтересованої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Пийтерфолвівської сільської ради до суду не заявився, проте подав рішення про затвереддження подання та саме Подання від 27.11.2025р. про доцільність призначити заявника ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 - 12.06.1971 р.н., мешканця АДРЕСА_1 , у випадку визнання в судовому порядку останнього недієздатним, а справу розглянути у їх відсутності, а відтак суд важає за моживе справу розглянути у їх відсутності, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Так, за змістом ч.2 ст.43 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

У справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд встановив, що заявник є рідним сином ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є інвалідом другої групи. Рішенням Виноградівсьского районного суду від 21.08.2023р. у справі №1880/23 ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 був визнаний недієздатним та призначено заявника опікуном батька, строк дії рішення два роки з моменту винесення рішення, а відтак заявник звернувся до суду про продовження строку дії рішення суду про визнання особи недієздатною та встановлення над нею опіки.

Зокрема, відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №403 від 30.09.2025р. ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 виявляє ознаки Вираженого психоорганічного синдрому, астенічний варіант з помірним інтелектуально-мнестичними порушеннями внаслідок органічного ураження головного мозку (ЧМТ 2007р) (F07.9), внаслідок психічного розладу не меже розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Згідно з поданням органу опіки та піклування виконавчого комітету Пийтерфолівської сільської ради від 27.11.2025р. доцільно призначити заявника ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , у випадку визнання в судовому порядку останнього недієздатним.

До вказаних правовідносин підлягають застосуванню такі норми права.

Згідно із ст.3 Закону України «Про психіатричну допомогу» кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Частина 1 ст.30 ЦК України визначає, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (ч.1 ст.39, ч.1 ст.40 ЦК України).

Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун (ч.1-3 ст.41 ЦК України).

Згідно змісту ч.1 ст.300 ЦПК України, ч.1 ст.60 ЦК України, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, суд встановлює над нею опіку і призначає їй піклувальника чи опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Нормами ст.55 ЦК України визначено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно з ч.ч.4,5 ст.63 ЦК України опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів.

Ст.67 ЦК України визначені права та обов`язки опікуна, а саме: 1) Опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун малолітньої особи зобов`язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток; 2) Опікун має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави; 3) Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного; 4) Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Згідно з ч.3 ст.72 ЦК України опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв`язку з втратою годувальника, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених на підопічну дитину відповідно до законів України, доходів від майна підопічного тощо.

Відповідно до ст.76 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Відповідно до ч.1 ст.65 ЦК України до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (частина друга статті 3 СК України).

Суд , заслухавши пояснення учасників процесу, визначивши юридичну природу правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Вимоги ст.264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Розглядаючи справу, суд забезпечив учасникам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Заявник скористався правовою допомогою.

Частина 2 ст.19 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного, позовного та окремого провадження.

Відповідно до ч.7 ст.19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного провадження, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Україна є демократичною, правовою, соціальною державою, в якій людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (ст.1, 3 Конституції України).

Відповідно до Основного Закону України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах; права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; кожен має право на повагу до його гідності; кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст.21, ч.2 ст.22, ч.1 ст.28, ч.1 ст.29, ч.ч.1,2 ст.55 Конституції України). Обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають встановлюватися виключно Конституцією і законами України, переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов`язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісний зміст такого права.

Системний аналіз законодавства України дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей, які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод. Хоча за станом здоров`я вони не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації. Важливим елементом держави є захист особистих немайнових та майнових прав осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов`язки. Законом закріплена особлива форма державної турботи про нужденних осіб, які потребують сторонньої допомоги. Якщо особа не може мати правоздатності, то на законних підставах і лише за рішенням суду вона може бути визнана недієздатною. Єдиною підставою для цього є стійкий і хронічний розлад, за якого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Такий психічний розлад має бути підтверджений висновком судово - психіатричної експертизи, зокрема, відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №403 від 30.09.2025р. ОСОБА_2 - 12.06.1971 р.н. виявляє ознаки Вираженого психоорганічного синдрому, астенічний варіант з помірним інтелектуально-мнестичними порушеннями внаслідок органічного ураження головного мозку (ЧМТ 2007р) (F07.9), внаслідок психічного розладу не меже розуміти значення своїх дій та керувати ними, а тому суд приймає до уваги вказаний акт як належний та допустимий доказ, оскільки останній підтверджує саме такий факт, а відтак ОСОБА_2 визнається судом недієздатним, оскільки наявні обґрунтовані та законні підстави вирішення питання для встановлення над ним опіки.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Вирішуючи питання про призначення опіки, суд не діє самостійно, а приймає рішення на підставі подання органу опіки та піклування за його заявою чи заявою особи, призначеної піклувальником або опікуном.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням Органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Питання щодо встановлення опіки і піклування регулюються Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України № 34/166/131/88 від 26.05.99 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за N 387/3680 та Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини затверджених постановою КМУ від 24 вересня 2008 р. № 866.

Відповідно до п.3.3 Правил опіки та піклування, документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.

Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 07 квітня 2022 року у справі №712/10043/20 при призначенні опікуна важливо і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Заінтересована особа Пийтерфолвівської сільська рада рекомендує суду на призначення опікуном кандидатуру заявника.

Так, у своєму поданні органу опіки та піклування Пийтерфолвівської сільської ради вказано, що Опікунська рада при виконавчому комітеті Пийтерфолвівеької сільської ради, розглянувши заяву громадянина ОСОБА_3 , мешканця АДРЕСА_2 , та матеріали, які надійшли з Виноградівського районного суду Закарпатської області у справі №299/4442/25 щодо продовження терміну дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, встановила, що громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою з інвалідністю 11 групи з 16.03.2023р. без терміну переогляду, потребує «Д» нагляду та лікування у психіатра. На протязі багатьох років хворіє на психічну хворобу внаслідок важкої травми у 2007 році, у зв`язку з чим не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Вперше отримав II групу інвалідності у 2009 році. Стан його здоров`я погіршується. Він не усвідомлює наслідків своєї поведінки, не може орієнтуватися в простих життєвих ситуаціях і потребує постійного стороннього догляду і турботи. Тому обов`язки опікуна виконує його син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканець АДРЕСА_2 . За станом здоров`я ОСОБА_5 може виконувати опікунські обов`язки, в повній мірі забезпечує задоволення усіх базових потреб батька. Згідно витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» станом на 03.11.2025 року відомості про притягнення до кримінальної відповідальності відсутні, у розшуку не перебуває. Старостою Чорнотисівського старостинського округу виконавчого комітету Пийтерфолвівеької сільської ради на заявника видано позитивну характеристику (вих. М» 328 від 13.10.2025). Інших осіб, які можуть виконувати обов`язки опікуна, немає. Опікунська рада при виконавчому комітеті Пийтерфолвівеької сільської ради розглянула надані документи, а також ставлення громадянина ОСОБА_6 до утримання свого батька, ОСОБА_7 , і відповідно до статті 300 ЦПК України, статей 58, 60 ЦК, при умові дотримання статті 62 ЦК України, не заперечує та залишає на розгляд СУДУ щодо призначення громадянина ОСОБА_6 опікуном над своїм батьком, громадянином ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканцем АДРЕСА_1 , у разі визнання судом його недієздатною особою.

Стаття 55 ЦК України визначає, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки. Відповідно до ст.62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Згідно з ч.ч.4,5 ст.63 ЦК України опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів.

Статтею 67 ЦК України визначені правата обов`язкиопікуна,а саме:1)опікун зобов`язанийдбати пропідопічного,про створенняйому необхіднихпобутових умов,забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун малолітньої особи зобов`язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток; 2) опікун має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави; 3) опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного; 4) опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Відповідно до ч.2 ст.300 ЦПК України, суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу. Суд розглядає питання про звільнення опікуна або піклувальника в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна або піклувальника.

Верховним Судом у постанові від 07.04.2022 року у справі №712/10043/20 зазначено, що при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Саме на орган опіки та піклування покладається обов`язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров`я, родинні зв`язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов`язки опікуна, та згідно з п.п. 3.3 п.3 Правила опіки та піклування, затверджених Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99 № 34/166/131/88 Зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17.06.1999 за N 387/3680.

Відповідно до ч.ч.2,4,5 ст.63 ЦК України, опікуном може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до п.3.1 Правил опіки та піклування, затверджених спільним наказом №34/166/131/88 від 25.05.1999 року, при призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07.04.2022 у справі № 712/10043/20).

Згідно ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається опікунам осіб, визнаних судом недієздатними.

Станом на сьогоднішній день саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення її опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України, обов`язокщодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном недієздатної особи та, перш за все, необхідність такого.

При цьому, на переконання суду, в конкретних обставинах цієї справи, обов`язок оборони незалежності та територіальної цілісності України не є єдиним конституційним обов`язком громадянина України й не має переваг перед іншими конституційними обов`язками. Бажання заявника бути опікуном над своїм недієздатним батьком є однією із визначених законом вимог для призначення особи опікуном, адже введення військового стану в країні не зупинило дію актів Цивільного законодавства, що визначають порядок призначення опікуна та наразі не містять заборон, або обмежень у контексті правовідносин цієї справи на призначення опікуна недієздатній особі, його сина, який є чоловіком призовного віку.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім`ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання. Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 31 березня 2020 року у справі №205/4245/17.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Заінтересована особа Пийтерфолвівська сільська рада Берегівського району рекомендує суду на призначення опікуном кандидатуру саме заявника. Доцільність призначення опікуном саме його обґрунтовується тим, що він єдиний в змозі виконувати обов`язки опікуна.

У своєму поданні органу опіки та піклування Опікунська рада при виконавчому комітеті Пийтерфолвівеької сільської ради, розглянувши заяву громадянина ОСОБА_3 , встановила, що громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою з інвалідністю 11 групи з 16.03.2023р. без терміну переогляду, потребує «Д» нагляду та лікування у психіатра, а обов`язки опікуна виконує його син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканець АДРЕСА_2 , який за станом свого здоров`я може виконувати опікунські обов`язки, в повній мірі забезпечує задоволення усіх базових потреб батька.

Відомостями щодо інших осіб або наявних родичів, які могли б забезпечити постійний догляд за ОСОБА_2 , селищна рада не володіє.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 визнаний недієздатним, окрім заявника, інших осіб або наявних родичів, які могли б забезпечити постійний догляд за ОСОБА_2 не має.

Окрім того, згідно Витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 №361 від 18.12.2025р. /а.с.78/ солдата ОСОБА_1 звільнено наказом командира №356 від 03.12.2025р. в запас у зв`язку із необхідністю здійснення постійного догляду за одним із своїх батьків у відповідності до п.2 ч.4 стт.26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу».

Заінтересована особа Пийтерфолвівська сільска рада Берегівського району рекомендує на призначення опікуном кандидатуру саме заявника ОСОБА_1 . У відповідному поданні зазначено, що він є родичем першої лінії споріднення, проживає разом з особою, над якою встановлюється опіка, та здійснює догляд за нею. Також вказано, що заявник працює на роботі, від якої отримує стабільний дохід, що дає можливість забезпечити утримання та догляд за батьком, який такого догляду потребує.

Так, упостанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження 6І-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Оцінюючи встановлені обставини справи в сукупності з нормами закону, що їх регулює, беручи до уваги, що заявник ОСОБА_1 на даний час здійснює догляд за своїм батьком ОСОБА_2 , який визнаний у встановленому законом порядку недієздатним, і будь-які інші особи з числа першої лінії споріднення цієї особи не можуть бути його опікунами, враховуючи, що заявник вже має звільнення з військової служби в особливий період якраз із підстав, що один з його батьків є особою з інвалідністю І групи, а відтак суд приходить до висновку, що призначення заявника опікуном його недієздатного батька ОСОБА_2 , є доцільним, обґрунтованим і таким, що якнайкраще забезпечить інтереси особи, над якою встановлюється опіка, зважаючи особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним.

При вирішенні питання про розподіл судовихвитрат суд бере до уваги, що в силу положень ч.2 ст.299 ЦПК України судові витрати, повязані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.293, 294, 299, 300 ЦПК України суд

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 про продовження строку дії рішення суду про визнання особи недієздатною та встановлення над нею опіки, зацікавлена особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Пийтерфолівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області про продовження дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки та призначення опікуна- задоволити.

Продовжити строк дії рішення Виноградівського районного суду від 21.08.2023р. у справі №1880/23 про визнання недієздатним ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 .

Встановити опіку над недієздатним ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцем АДРЕСА_1 та призначити опікуном недієздатного ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 його сина ОСОБА_1 .

Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування виконавчого комітету Пийтерфолівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області та органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Визначити строк дії рішення терміном на два роки від дня набрання ним законної сили.

Рішення після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення виготовлене 23.04.2026р.

Головуючий А. А. Надопта

Присяжні: В.В.Кіш

І.І.Костак