Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №583/215/26 — Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/215/26

2/583/498/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Охтирка.

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді - Сидоренка Р.В., при секретарі – Вербі Н.О., за участю представника позивача, адвоката Собини П.М., представника відповідача, адвоката Журби Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної події, суд –

у с т а н о в и в :

19.01.2026 позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної події. Свої вимоги він мотивує тим, що вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15.09.2021 року ОСОБА_2 визнано винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 286 КК України та призначено йому покарання по цьому закону. Запобіжний захід обвинуваченому до вступу вироку в законну силу не застосовано. Цивільний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 4429,58 грн., моральну шкоду в розмірі 4000 грн. та в рахунок відшкодування процесуальних витрат на правову допомогу в розмірі 4000 грн., а всього 12429,58 грн. Ухвалою Сумського апеляційного суду від 20.10.2025 року задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 . Скасовано вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15.09.2021, відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 286 КК України. Кримінальне провадження № 12019200060000500 від 30.07.2019 за ч. 1 ст. 286 КК України закрито на підставі п. 10. ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ч. 2 ст. 219 КПК України.

В зв`язку із скасуванням вироку Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15.09.2021 року, матеріальна шкода позивачу не була відшкодована, тому він вимушений звернутися до суду.

Щодо моральної шкоди, то позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що переніс стрес від пережитого, йому прийшлося звертатися до лікарів, оскільки в нього були проблеми зі здоров`ям: не міг пересуватися так як був больовий синдром в області поламаних ребер, підвищувався тиск, боліло серце.

Позивач звертається до суду з позовними вимогами щодо відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 5480,08 грн., які він витратив на лікування та пальне під час розгляду кримінального провадження.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. Втрати від інфляції розраховуються за формулою: Втрати від інфляції = (сума боргу)х(Індекс інфляції) /100-(сума боргу) Таким чином розмір матеріальної шкоди з урахуванням індексу інфляції за попередні роки, відповідно складає: 5480*105% (2020 рік), *110% (2021 рік), * 126,6% (2022 рік) *105,1% (2023 рік)* 112,0% (2024 рік)= 9432 грн. Тому саме така сума підлягає стягненню з відповідача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Крім іншого, позивач поніс витрати за надання йому правничої допомоги у кримінальному провадженні №1201920060000500 від 30.07.2019 року, сплативши адвокату Яценку Д.І., відповідно до договору про надання правових послуг від 05.08.2019 року, відповідно до акту виконаних робіт від 05.06.2020 року та квитанції від 05.06.2020 року, сплативши адвокату Яценку Д.І. 6000 гривень.

У зв`язку із вищевикладеним позивач просить стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 9432 грн.; 50000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди; судові витрати за правничу допомогу понесені ОСОБА_1 по кримінальному провадженню №12019200060000500 від 30.07.2019 року.

Ухвалою суду від 20.01.2026 у справі було відкрите спрощене позовне провадження із викликом сторін. Витребувано з архіву Охтирського міськрайонного суду Сумської області кримінальну справу № 583/2219/20 для огляду у судовому засіданні, надавши сторонам можливість зробити відповідні копії документів, на які ті посилаються, для приєднання їх до матеріалів справи.

16.02.2026 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив зі проханням відмовити позивачу, ОСОБА_1 у задоволенні заявлених ним до відповідача позовних вимог у повному обсязі. Позицію обґрунтовує наступним. З приводу позовних вимог про стягнення з Відповідача матеріальної шкоди у розмірі 9432 грн., Відповідач не визнає їх, вказує на те, що він є неналежним відповідачем, оскільки, належним відповідачем за позовною вимогою про відшкодування матеріальної шкоди, у частині позовних вимог, які підлягають задоволенню за рахунок регламентних виплат є відповідна страхова компанія, а у разі відсутності страхового полісу - Моторне (транспортне) страхове бюро України, яке позивачем в якості відповідача залучене не було. Обґрунтування позовних вимог Позивача з посиланням на вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15.09.2021 року, яким ОСОБА_2 визнано винним у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 286 КК України, Відповідач вважає необґрунтованим. ОСОБА_2 вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 1 ст. 286 КК України не визнавав. Висновком судової транспортно - трасологічної експертизи від 29.08.2019 року № 19/119/9-1/278е встановлено, що взаємоконтактуючих точок між автомобілем ВАЗ-211040 державний номерний знак НОМЕР_1 та моторолером марки Honda GIORNО, які б давали змогу в категоричній формі стверджувати про контактування цих транспортних засобів під час події, виявлено не було. Вина ОСОБА_2 у пред`явленому обвинуваченні ч. 1 ст. 286 КК України судом не встановлена, так як ухвалою Сумського апеляційного суду від 20 жовтня 2025 року вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15.09.2021 відносно нього за ч. 1 ст. 286 КК України скасовано, а кримінальне провадження закрито. Посилання Позивача на висновок експерта судово - автотехнічної експертизи від 06.03.2020 року є недоречним, так як такий висновок суперечить Висновку судової транспортно - трасологічної експертизи від 29.08.2019 року № 19/119/9-1/278е, якою контакт між транспортними засобами не підтверджено. З приводу позовних вимог, щодо стягнення з Відповідача моральної шкоди у заявленому розмірі 50000,00 грн., Відповідач не визнає їх, вважає що заявлений Позивачем розмір є необґрунтованим та не співмірним. Враховуючи викладене, оскільки вина ОСОБА_2 у пред`явленому обвинуваченні ч. 1 ст. 286 КК України судом не встановлена, контактування транспортних засобів не доведено, Позивачем не наведено обґрунтувань щодо визначеного розміру моральної шкоди у сумі 50000.00 грн, Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 09.03.2026 судом було зазначено сторонам про те, що матеріали кримінального провадження в цілому дослідженню не підлягають, оскільки обов`язок надання суду доказів покладений на сторони по справі. Суд має звірити оригінали документів, що містяться у матеріалах кримінального провадження із наданими сторонами копіями, що сторони надають самостійно. З огляду на викладене за відсутності заперечень представників сторін, сторонам була надана можливість надати копії документів на обґрунтування вимог та заперечень з огляду на відсутність перешкод у доступі до матеріалів кримінального провадження у яких ті містяться.

30.03.2026 р. представник відповідача надіслала суду для долучення до матеріалів справи копію висновку експерта судової транспортно - трасологічної експертизи Сумського НДЕКЦ МВС від 29.08.2019 року № 19/119/9-1/278е.

20.04.2026 р представником позивача були долучені копії документів кримінального провадження (а.с. 115-156).

Ухвалою суду провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині вимоги стягнення витрат на правничу допомогу, понесених у кримінальному провадженні закрите.

Позивач до суду не з`явився, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи. Його представник в судовому засіданні позов підтримав, вказавши на те, що винуватість відповідача у вчиненні дорожньо транспортної події за обставин викладених у позові підтверджується ухвалою Апеляційного суду у кримінальному провадженні, оскільки провадження було закрите за нереабілітуючою обставиною. МТСБУ не є належним відповідачем, так як відсутні докази своєчасного повідомлення цієї установи про страховий випадок.

Відповідач до суду не з`явився, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача підтримала позицію викладену у відзиві щодо безпідставності позову через недоведеність вини відповідача.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом установлені факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно витягу з ЄРДР від 30.07.2019 р. 29.07.2019 року о 18 год. 24 хв. до Охтирського РВ ГУНП надійшло повідомлення про те, що 29.07.2019 року о 18 год. 24 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 керуючи скутером Honda GLORNO рухався на автодорозі Суми-Полтава «Н-12» в напрямку с. Хухра Охтирського району. За 400 метрів від с. Гай Мошенка Охтирського району Сумської області в момент обгону порівнявся автомобіль марки ВАЗ-211040 державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , який підрізав ОСОБА_1 та останній не втримавши рівноваги впав на проїжджу частину дороги та отримав тілесні ушкодження, з якими був госпіталізований до Охтирської ЦРЛ.

Висновком судово-медичної експертизи № 520 від 16.01.2020 року підтверджується, що ОСОБА_1 встановлений діагноз: закритий уламковий перелом лівої ключиці зі зміщенням. ЗТГК. Перелом 3,4,5,6,7,9 ребер зліва з помірним зміщенням. Забій лівої нирки. Посттравматичний гідроторакс зліва. Дані ушкодження утворилися від дії тупого предмету, про що свідчить характер ушкоджень. Тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому лівої ключиці зі зміщенням. ЗТГК. Перелом 3,4,5,6,7,9 ребер зліва з помірним зміщенням. Посттравматичного гідротораксу зліва не являються небезпечними для життя і згідно з пунктом 2.2.1 «Правил судово-медичного визначенні ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров`я більше 21 дня.

Вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15.09.2021 року, справа №583/2219/20; провадження 21-кп/583/62/21, ОСОБА_2 визнано винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 286 КК України та призначено відповідне покарання. Цивільний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 4429,58 грн., моральну шкоду в розмірі 4000 грн. та в рахунок відшкодування процесуальних витрат на правову допомогу в розмірі 4000 грн., а всього 12429,58 грн.

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 20.10.2025 року задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 . Скасовано вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15.09.2021, відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 286 КК України. Кримінальне провадження № 12019200060000500 від 30.07.2019 за ч. 1 ст. 286 КК України закрито на підставі п. 10. ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ч. 2 ст. 219 КПК України. Виходячи з того, що ОСОБА_2 оголошено про підозру 19.03.2020, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні не продовжувався, днем закінчення строку досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні є 19.05.2020. Разом з тим, як слідує з матеріалів, обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 був складений та підписаний 17.06.2020. Також, обвинувальний акт вручено стороні захисту 18.06.2020, а направлений до Охтирського міськрайонного суду Сумської області він лише 22.06.2020, та того ж числа отриманий цим судом, що свідчить про очевидне порушення прокурором Охтирської окружної прокуратури Сумської області вимог кримінального процесуального законодавства України.

Згідно листа від 21.05.2019 р. за підписом головного лікаря КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» Гончар М.І. 29.07.2019 р. був доставлений машиною екстреної медичної допомоги до відділення (зі слів травма отримана внаслідок ДТП) З 29.07.2019 р. по 05.08.20219 р. знаходився на стаціонарному лікуванні в урологічному відділенні. З 05.08.2019 р. переведений у травматолого-ортопедичне відділення, де проходив лікування до 22.08.2019 р. Діагноз: закритий уламковий перелом с/3 лівої ключиці зі зміщенням; закрита травма грудної клітини; закритий перелом 1, 3, 4, 5, 6, 7. 9 ребер з помірним зміщенням уламків; посттравматичний гідроторакс зліва; садни лівого плечового суглобу.

В судовому засіданні були досліджені копії чеків на пальне придбане у період лікування на загальну суму 1645, 68 грн., а також чеки на придбанні ліків в період лікування на загальну суму 2783,90 грн.

Положення статті 1187 ЦК України «Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» є спеціальними й передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність у разі завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності.

Частинами другою, п`ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Отже, при завданні шкоди джерелом підвищеної небезпеки закон встановлює винятки, за яких на особу, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не може бути покладено обов`язок з її відшкодування: якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

За частиною першою статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Сторона позивача наполягає на тому, що оскільки кримінальне провадження закрите за нереабілітуючою підставою (п. 10. ч. 1 ст. 284 КПК України), то суду слід виходи з презумпції вини відповідача у вчиненні дорожньо транспортної події та її наслідках.

Разом із тим, стороною позивача надані копії документів кримінального провадження, а саме – вищезазначений витяг з ЄРДР, копія цивільного позову заявленого в рамках кримінального провадження, копія висновку рентгенівської комп`ютерної томографії, вищезазначеної довідки головного лікаря про період лікування та діагноз хворого, копія витягу з історії хвороби ОСОБА_1 , копія постанов про визнання автомобіля ВАЗ-211040 державний номерний знак НОМЕР_1 речовим доказом та про накладення на нього арешту, копія висновку про освідування ОСОБА_2 30.07.2019 р. о 12:35 год. на стан сп`яніння (перебував у стані алкогольного сп`яніння); копія висновку судово медичної експертизи ОСОБА_1 , копія вироку та ухвали Апеляційного суду за наслідком його перегляду.

Сторона відповідача заперечує свою вину у вчиненні зазначеної події та посилається, серед іншого на наданий висновок судової транспортно - трасологічної експертизи від 29.08.2019 року № 19/119/9-1/278е, з якого встановлено, що взаємоконтактуючих точок між автомобілем ВАЗ-211040 державний номерний знак НОМЕР_1 та моторолером марки Honda GIORNО, які б давали змогу в категоричній формі стверджувати про контактування цих транспортних засобів під час події, виявлено не було.

Закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України (закінчення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру) не є реабілітуючою підставою, але й не встановлює вину особи у вчиненні кримінального правопорушення. Це суто процесуальна підстава, що означає неможливість продовження розслідування через процедурні порушення. Тому вина підлягає доказуванню в загальному порядку.

В ст. 12 ЦПК України зазначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Збирання доказів не є обов`язком суду.

Суд прийшов до висновку про те, що надані стороною позивача докази не доводять вину відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної події та її наслідках у виді тілесних ушкоджень отриманих позивачем. Так, стороною позивача не долучено до матеріалів ані висновку судової автотехнічної експертизи, ані протоколу про проведення слідчого експерименту, тощо, що у своїй сукупності надали б можливість суду зробити висновок щодо наявності або відсутності вини відповідача у події та її наслідках. Суд при наданні оцінки доказам бере також до уваги висновок судової транспортно - трасологічної експертизи від 29.08.2019 року № 19/119/9-1/278е яким не встановлено контактуючих точок між транспортними засобами на момент події. Вирок суду першої інстанції суд не бере до уваги, оскільки він скасований судом апеляційної інстанції. Апеляційний суд скасовуючи вирок першої інстанції у своїй ухвалі не встановив винуватість ОСОБА_2 у вчиненні події. Доводи сторони позивача про презумпцію вини відповідача через закриття кримінального провадження через нереабілітуючу підставу суд відхиляє з огляду на мотиви, що наведені вище.

Сторона позивача не надала суду достатніх доказів вини відповідача ані разом із позовом, ані в подальшому, хоча судом така можливість надавалась.

З огляду на викладене у задоволенні позовних вимог слід відмовити за недоведеністю.

На підставі викладеного, ст. ст. 23, 1167, 1187, 1193 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної події відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, які прийняті ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20.01.2026 року.

Рішення набирає законної сили після спливу строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний тест судового рішення складений 16.06.2026 р.

Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко