Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про визнання батьківства
Дата: 09 червня 2026 р.
Справа: №385/1842/24
Суддя: Маркарова С. В.
Хаджибейський районний суд міста Одеси
Справа № 385/1842/24
Провадженя 2/521/387/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2026 року м.Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси в складі:
судді Маркарової С.В.
за участю секретаря судового засідання Сироти О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи
позивач : ОСОБА_1
відповідач : ОСОБА_2
треті особи : ОСОБА_3
Благовіщенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління міністерства Юстиції (м.Одеса)
предмет позову : визнання батьківства,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом.
В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що з грудня 2023 року перебуває у близьких відносинах із ОСОБА_3 .
9.10.2024 в них народилась донька ОСОБА_4 .
На момент зачаття та народження доньки її мати перебувала у шлюбі із відповідачем ОСОБА_2 , подружжя, однак, фактично припинило сімейні відносини.
Відповідно до вимог закону батьком дитини в свідоцтві про народження зазначений відповідач.
23.09.2024 шлюб розірваний за рішенням суду.
Позивач стверджував, що в разі задоволення позову судом як біологічний батько матиме законне право брати участь у житті дитини, визначати її виховання, а дитина набуде майнових права, соціальних гарантій.
Позивач в процесі розгляду справи позов підтримав.
Відповідач ОСОБА_2 обставини, на які позивач послався в обґрунтування своїх вимог фактично визнав.
Третя особа ОСОБА_3 вважала, що позов підлягає задоволенню, доводи сторін підтвердила.
Третя особа Благовіщенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління міністерства Юстиції (м.Одеса) не заперечувала проти вирішення спору на підставі наявних доказів.
Дослідивши обставини справи, наявні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав :
Сімейним кодексом України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу (стаття 121).
Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.
Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.
Також походить від подружжя дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним (частини 1–2 статті 122 Кодексу).
Відповідно до статті 129 Кодексу особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.
Мета визнання батьківства біологічним батьком у судовому порядку полягає в офіційному юридичному закріпленні кровного зв`язку між батьком та дитиною, надає йому однакових прав та обов`язків з матір`ю та гарантує захист інтересів дитини.
До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.05.2009 у справі "Калачова проти російської федерації" (Kalacheva v. Russia, № 3451/05) зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.
У справі Mifsud v. Malta (заява № 62257/15 від 29.04.2019) ЄСПЛ визнав, що тест на ДНК не суперечить принципам верховенства права та природної справедливості, особливо з огляду на законну мету виконання державою своїх обов`язків перед дитиною.
Верховний Суд України у постанові від 16.05.2018 у справі №591/6441/14-ц підтвердив, що підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-медичної генетичної експертизи.
Суд може визнати батьківство і на підставі сукупності інших доказів, якщо експертиза з об`єктивних причин не може бути проведена протягом розумного строку (листування між батьком та матір`ю, фотографії та відеоматеріали, грошові перекази та фінансова підтримка, показання свідків, документи про спільне проживання, медичні документи, визнання батьківства у публічних заявах, спільні документи та зобов`язання, генетична експертиза інших родичів, тощо.)
З матеріалів справи та пояснень її учасників судом встановлено, що з грудня 2023 року ОСОБА_1 перебуває у близьких відносинах із ОСОБА_3 .
9.10.2024 в них народилась донька ОСОБА_4 .
Біологічне батьківство позивача підтверджується судової медичною експертизою, висновок №48 від 22.01.2026 Державної спеціалізованої установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи».
На момент зачаття та народження дитини її мати перебувала у шлюбі із ОСОБА_2 .
Відповідно до вимог закону батьком дитини в свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №45 зазначений відповідач.
23.09.2024 шлюб подружжя розірваний за рішенням Малиновського районного суду м.Одеси, справа 521/3327/24.
Строк позовної давності, визначений законом дотриманий.
Так, позов є доведеним позивачем, а обраний спосіб захисту права ефективним, не суперечить системі прав, відповідає інтересам дитини.
В порядку ст. 267 ЦПК України суд вважає необхідним визначити порядок виконання рішення, за яким рішення суду є підставою для органів ДРАЦС для внесення змін до актового запису про народження дитині та видачі нового свідоцтво про її народження.
Керуючись Главою 9 Розділу ІІІ ЦПК України,-
ВИРІШИВ:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В порядку ст. 267 ЦПК України визначити порядок виконання рішення, за яким:
-рішення суду є підставою для органів ДРАЦС для внесення змін до актового запису про народження дитині, виключивши відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 як батька; зазначення відомостей про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 як батька; зміни прізвища дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », зміни по батькові дитини з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 »
-рішення суду є підставою для органів ДРАЦС для видачі нового свідоцтво про народження ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені ст.ст. 354, 355 ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Одеського апеляційного суду.
Суддя Світлана МАРКАРОВА
Повний текст рішення виготовлений 10.06.2026
Оригінал: reyestr.court.gov.ua