Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №759/14151/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/14151/26 пр. № 3/759/3731/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Дячук С.І., за участі ОСОБА_1 - особи, яка притягується до відповідальності, та захисника іншої такої особи - Прокопенко О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, матеріали якої надійшли з УПП у м. Києві, стосовно:

ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр-ка України, працює, ІПН в матеріалах справи відсутній, проживає: АДРЕСА_1 ;

звинуваченої у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , гр-н України, працює, ІПН в матеріалах справи відсутній, проживає: АДРЕСА_2 ;

звинуваченого у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 12 травня 2026 року, приблизно о 18 год. 23 хв., керуючи технічно справним автомобілем «ДЕНЗА» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Верховинна, 68/2, в порушення вимог п. 10.3 Правил дорожнього руху (далі - Правил) при перестроюванні не надала дорогу автомобілю «МЕРСЕДЕС» д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричіпом «КРОНЕ» д.н.з. НОМЕР_3 (водій ОСОБА_4 ), який рухався в попутному напрямку на смузі, на яку ОСОБА_6 мала намір перелаштуватися, та здійснила зіткнення з цим напівпричепом, в результаті чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

У той же час, за іншим протоколом про адмінпорушення ЕПР1 № 669588 ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що керуючи за тих самих обставин технічно справним автомобілем «МЕРСЕДЕС» д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричіпом «КРОНЕ» д.н.з. НОМЕР_3 , в порушення вимог п.п. 2.10а Правил, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди за участі з автомобіля «ДЕНЗА» д.н.з. НОМЕР_1 , до якої був причетним як потерпілий.

ОСОБА_3 в судові засідання не прибув, його інтереси представляв в суді захисник.

ОСОБА_6, ознайомившись із протоколом, визнала свою вину у вчиненні вказаного правопорушення, проте у своїх письмових поясненнях до нього та в суді фактично її заперечила, пояснивши, що дійсно за наведених обставин керувала автомобілем «ДЕНЗА» д.н.з. НОМЕР_1 , виїжджала з вул. Верховинна на Кільцеву дорогу, де був інтенсивний рух вантажівок, одна з яких на достатній швидкості зачепила її автомобіль зліва (розбито ліве оглядове дзеркало), водій авто д.н.з. НОМЕР_3 не зупинився і залиш місце ДТП.

ОСОБА_3 послідовно, в тому числі в письмових поясненнях, поданих захисником, не визнавав своєї вини та пояснював, що дійсно за наведених обставин керував автомобілем «МЕРСЕДЕС» д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом «КРОНЕ» д.н.з. НОМЕР_3 , у вказаний час рухався Кільцевою дорогою в м. Києві (навпроти виїзду з вул. Верховинна), проте не відчув зіткнення, ніхто йому про це не сигналів, а тому не вбачаючи підстав для зупинки транспортного засобу рухався у своєму напрямку, Правил не порушував, за першим викликом прибув до поліції.

Не зважаючи на суперечливу правову позицію, вина водія ОСОБА_6 у вказаному правопорушенні підтверджується сукупністю доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості, зокрема, частково її викривними поясненнями, а також даними, які містять протокол про адмінпорушення ЕПР1 № 669688 та складена з її участі Схема ДТП, за якими саме водій ОСОБА_6, керуючи автомобілем «ДЕНЗА» д.н.з. НОМЕР_1 при перестроюванні вліво під час виїзду з другорядної дороги на головну, створила перешкоду для руху автомобілю «МЕРСЕДЕС» д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричіпом «КРОНЕ» д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався в попутному напрямку по тій смузі руху, на яку ОСОБА_6 мала намір перелаштуватися, та здійснила зіткнення з напівпричепом вказаного автомобіля, що додатково підтверджує розташування її автомобіля під певним, хоча і незначним, кутом відносно напрямку руху потерпілого, автомобіль якого безперешкодно проїхав поруч з автомобілем ОСОБА_6, зачепивши останній лише в районі правого боку свого причепу.

Ці дані з усією переконливістю зафіксовані на відеозапису самої події ДТП «10.9.27.82_Кільцева_Верховинна)_20260512182415_to_20260512182501» (08 сек, запису - момент зіткнення), який поданий захисником ОСОБА_3 та досліджений в суді.

За таких обставин, первинні показання ОСОБА_6 , які вона вказала у самому протоколі, які узгоджуються з іншими документованими доказами, суд визнає щирими і кладе в основу свого рішення, відкинувши як недостовірні всі її показання про протилежне.

Оскільки дані протоколу стосовно ОСОБА_6 ґрунтується на інших матеріалах справи, суд визнає його також належним доказом вини останньої.

Згідно з вимогами п. 10.3 Правил водій у разі перестроювання повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_6 порушила ці вимоги Правил, що спричинило пошкодження транспортних засобів. чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Що ж стосується ОСОБА_5 , то суд бере до уваги таке.

Факт доведеної ДТП, учасником якої виявився водій ОСОБА_5 як потерпілий, вже свідчить про те, що він у даній дорожній обстановці повинен був керуватися п. 2.10 Правил - у разі причетності до ДТП, водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди. Натомість, ст. 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями місця ДТП виключно на порушення Правил.

Таким чином, конструкція п. 2.10 Правил, яка покладена у провину водію ОСОБА_3, та ст. 122-4 КУпАП, за якою кваліфіковані його дії, у своєму взаємозв`язку для відповідальності за ними вказують на необхідність встановлення таких ознак в діях водія: а) водій усвідомлює свою причетність до ДТП або повинен був та мав можливість усвідомити таку причетність, що прямо випливає з поняття адмінпорушення саме як винного діяння (ст. 9 КУпАП); б) у разі причетності до ДТП, водій зобов`язаний негайно не тільки зупинити транспортний засіб, а й залишатися на місці пригоди до прибуття працівників поліції.

У даній ситуації з водієм ОСОБА_3, суд визнає не спростованими поданими доказами твердження останнього про те, що він не усвідомлював свою причетність до вказаного ДТП. Більш того, зважаючи на характер зіткнення, яке було незначним шляхом тертя, а відтак з усією очевидністю не вплинуло на траєкторію керованого ним автомобіля, враховуючи локацію зіткнення, до якого причетний тільки причіп, тобто відокремлений конструктивний елемент транспортного засобу, суд вважає, що за вказаних фактичних обставин ОСОБА_5 , хоча й повинен був, проте не мав можливості усвідомити свою причетність до ДТП, яке не мало очевидного характеру, а інший учасник якого, як свідчать показання водія ОСОБА_6 , не здійснював звукових чи світлових сигналів з тим, щоб привернути увагу водія ОСОБА_5 до події, що сталася. Суд оцінює в контексті висунутого звинувачення поведінку ОСОБА_5 і після самої події, а сааме, його прибуття до органу поліції за першим викликом та сприяння встановленню істини, що додатково спростовує його звинувачення в ухиленні від відповідальності.

Враховуючи викладене, оскільки не доведено того, що ОСОБА_5 умисно чи з необережності вчинив дії, відповідальність за які встановлена ст. 122-4 КУпАП, суд знаходить правові підстави для закриття матеріалів даної справи у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Протокол, складений стосовно ОСОБА_5 , суд оцінює критично через його формальність.

При накладенні на ОСОБА_6 стягнення суд, згідно з вимогами ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, дані про неї, зокрема те, що вона до адмінвідповідальності притягається вперше. Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідність, не встановлено. Враховуючи викладене, суд вважає достатнім призначити ОСОБА_6 стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі.

На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 221, 245, 247, 279, 280, 283, 284, 285 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, стосовно ОСОБА_3 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.

ОСОБА_7 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за якою накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімуму доходів громадян, тобто у розмірі 850 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за ухвалення постанови про накладення адмінстягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму, тобто в сумі 665 грн. 60 коп.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня винесення постанови.

СУДДЯ С.І. ДЯЧУК