Суд: Печерський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про відшкодування шкоди, з них
Дата: 16 квітня 2026 р.
Справа: №757/1787/22-ц
Суддя: Соколов О. М.
печерський районний суд міста києва
Справа № 757/1787/22-ц
пр. 2-1655/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Соколова О.М.,
при секретарі судових засідань: Птащуку Є. В.,
за участі: представника позивача Солдатенка С. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеконференції у порядку спрощеного провадження, з повідомленням сторін цивільну справу № 638/9372/25-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди. З урахуванням заяви про зміну предмету позову, позивачка просила суд: стягнути з АТ СК «Інго» на свою користь75605,90 грн, з них: 47458,68 грн страхове відшкодування на відшкодування матеріальної шкоди 15303,60 грн інфляційні втрати, 2843,62 грн три відсотки річних, 10000, 00 грн відшкодування моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 62945,66 грн, з них: 38300,39 грн на відшкодування матеріальної шкоди, 12350,40 грн інфляційні втрати, 2294,87 грн три відсотки річних, 10000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. Стягнути судові витрати з відповідачів.
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що 20.02.2021 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача-2 ( ОСОБА_2 ), було пошкоджено належний позивачці автомобіль CHEVROLET CAMARO (д.н. НОМЕР_1 ). Вина відповідача-2 у скоєнні ДТП встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили. Оскільки цивільно-правова відповідальність винуватця була застрахована у відповідача-1 (АТ «СК «ІНГО»), останнім було проведено оцінку збитків та виплачено позивачці страхове відшкодування в розмірі 5 766,24 грн.
Позивачка не погодилася з визначеним страховиком розміром шкоди. На замовлення позивачки суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 було складено Звіт № 0904 від 10.04.2021 року, відповідно до якого вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля, склала 56 141,68 грн. Крім того, фактична вартість відновлювального ремонту машини на СТО у ФОП ОСОБА_4 за актами виконаних робіт та наряд-замовленням від 09.11.2021 року склала 95 771,00 грн. У зв`язку з цим позивачка просить стягнути з АТ «СК «ІНГО» недоплачену частину страхового відшкодування з урахуванням зносу в розмірі 47 458,68 грн, а з винуватця ДТП ( ОСОБА_2 ) - різницю між фактичною вартістю ремонту та страховою виплатою у розмірі 38 300,39 грн. Також позивачка заявила вимоги про стягнення з кожного з відповідачів по 10 000,00 грн моральної шкоди.
Додатково, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання з відшкодування збитків за період з 10.11.2021 року, позивачка доповнила предмет позову вимогами про стягнення з АТ «СК «ІНГО» 15 303,60 грн інфляційних втрат та 2 843,62 грн 3% річних, а з ОСОБА_2 - 12 350,40 грн інфляційних втрат та 2 294,87 грн 3% річних.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31.01.2022 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
02.02.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, із запереченнями проти позовних вимог, у якому відповідач-1 (АТ «СК «ІНГО») просить повністю відмовити у задоволенні позову в частині вимог до страхової компанії. Відповідач-1 вказує, що діяв виключно в межах спеціального Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». На підставі заяви позивачки та звітів незалежної оцінки СОД ОСОБА_5 (з урахуванням попередніх пошкоджень переднього бампера автомобіля від інших подій та коефіцієнта фізичного зносу деталей), страхова компанія двома платіжними дорученнями від 25.03.2021 року та 07.04.2021 року виплатила повне страхове відшкодування за вирахуванням франшизи (1 300,00 грн) та ПДВ на загальну суму 10 011,93 грн. Проте позивачка приховала факт другої виплати, зазначивши у позові лише 5 766,24 грн.
Відповідач-1 заперечує проти наданого позивачкою Звіту № 0904, оскільки він складений з порушенням Методики товарознавчої експертизи (ціни пораховані не на дату ДТП, калькуляція містить безпідставне нарахування ПДВ без акта ремонту від платника цього податку, а також відсутня повна фіксація попередніх дефектів авто). Надані позивачкою рахунки ФОП ОСОБА_4 на суму 95 771,00 грн страхова компанія вважає неналежними доказами, які не відображають реальну вартість нормо-годин, суперечать первинно поданим документам на суму 85 070,00 грн та свідчать про штучне завищення збитків. Крім того, страхова компанія вважає безпідставними вимоги про стягнення з неї моральної шкоди, оскільки ст. 26-1 Закону передбачає таку виплату страховиком виключно у випадку ушкодження здоров`я потерпілого, чого в даній ДТП не було. Вимоги про компенсацію 20 000,00 грн витрат на правничу допомогу відповідач-1 також просить відхилити через відсутність платіжних документів та надання послуг в межах іншого (адміністративного) судового процесу.
17.05.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, із запереченнями проти позовних вимог, у якому відповідач-2 ( ОСОБА_2 ) в особі представника Залуніна К.В. просить повністю відмовити у задоволенні позову в частині вимог до винуватця ДТП. Відповідач-2 зазначає, що надані позивачкою докази на обґрунтування розміру збитків є недостовірними та свідчать про штучне завищення суми відновлювального ремонту. Зокрема, до заяви страховій компанії позивачка спершу додала рахунок-фактуру ФОП ОСОБА_4 № 8 від 02.03.2021 року на суму 85 070,00 грн, а згодом на підставі цього ж рахунку з тим самим номером і датою надала квитанції про оплату вже на 95 771,00 грн. Крім того, перший платіж було здійснено 25.03.2021 року, а фактичні роботи проводилися лише через вісім місяців.
Також відповідач-2 вказує, що Звіт № 0904 від 10.04.2021 року майже повністю підігнаний під виправлену суму ремонту та є суттєво завищеним (складає чверть вартості всього авто), тоді як згідно з первинним Звітом СК «ІНГО» № 13593 матеріальний збиток оцінено лише у 7 582,08 грн. Наявні у справі фотокартки та схема ДТП на перехресті підтверджують незначний характер ушкоджень автомобіля CHEVROLET CAMARO на низькій швидкості. Про проведення автотоварознавчого огляду 09.04.2021 року винуватець не був повідомлений, оскільки відповідний лист поштової кореспонденції було відправлено позивачкою лише 05.04.2021 року наприкінці робочого дня, що технічно унеможливило його вчасне отримання. Щодо вимог про стягнення 10 000,00 грн моральної шкоди, відповідач-2 вважає їх безпідставними, оскільки позивачкою у відповідності до ст. 81 ЦПК України та роз`яснень Пленуму Верховного Суду України не доведено й не підтверджено належними доказами факт заподіяння їй фізичних чи душевних страждань або втрат немайнового характеру.
16.05.2023 через систему «Електронний суд» від позивачки ОСОБА_1 (представник - адвокат Солдатенко С.М.) надійшла відповідь на відзиви відповідачів, у якій вона заперечує проти їхніх доводів та просить позов задовольнити. Щодо відзиву АТ «СК «ІНГО» (Відповідач-1) зазначає, що первинний огляд страховика проведено з порушеннями: протокол № 12997 від 26.02.2021 складено невідомою особою без зазначення способів ремонту. Звіт СК № 13593 (матеріальний збиток 7 066,24 грн) необґрунтовано визначав ремонт бампера замість заміни, що суперечить судово-експертній Методиці (Бюлетень № 118), оскільки деталь мала сліди минулого шпаклювання. Позивачка визнає доплату страховика від 07.04.2021 у розмірі 4 245,69 грн (здійснену на підставі додаткового звіту СК № 13593-1 від 22.03.2021 на суму 12 431,49 грн), у зв`язку з чим зменшує позовні вимоги, але наполягає на стягненні решти страхового відшкодування у розмірі 47 458,68 грн та 10 000,00 грн моральної шкоди. Щодо рахунків СТО вказує, що наявність двох рахунків-фактур № 8 від 02.03.2021 на суми 85 070,00 грн та 95 771,00 грн пояснюється первинним розрахунком неоригінальних деталей (для досудового врегулювання) та подальшим перерахунком на оригінальні запчастини General Motors. Фактичний ремонт та оплата на суму 95 771,00 грн підтверджуються нарядом-замовленням № 2021/09/11-1г від 09.11.2021 та квитанціями. Щодо відзиву ОСОБА_2 (Відповідач-2), позивачка зазнчає, що телеграму про огляд авто на 09.04.2021 відправлено 05.04.2021 через «Укрпошта Експрес» із нормативним строком доставки по Києву 1 день (Д+1), тому ризик неотримання пошти лежить на відповідачеві. Також зазачає, що трердження Відповідач-2 про незначність ушкоджень є суб`єктивними. Вказує, що моральну шкоду з страхової компанії просить стягнути за тривале ігнорування вимог, а із ОСОБА_2 - за факт ДТП.
Також, у відповіді на відзив позивачка заперечує проти автотоварознавчої експертизи, оскільки авто вже відремонтоване, а вона з дитиною через війну перебуває за кордоном. Дослідження лише за матеріалами справи буде неповною через відсутність у звітах прихованих ушкоджень, які можуть підтвердити працівники СТО при допиті.
У судовому засіданні представник позивачки позовної заяви підтримав, просив позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог задовольнити у повному обсязі.
У судове засідання відповідачі не з`явилась, повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили.
Суд, дослідивши докази наявні у матеріалах справи, позицію сторін та надані пояснення, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
З матеріалів позовної заяви встановлено, що 20 лютого 2021 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю колісного транспортного засобу марки CHEVROLET CAMARO, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на правах власності належить позивачці ОСОБА_1
26 лютого 2021 року представником Відповідача-1 (АТ «СК «ІНГО») за наслідками огляду вказаного автомобіля було складено протокол огляду колісного транспортного засобу № 12997.
02 березня 2021 року суб`єктом господарювання, що здійснював ремонтні роботи (СТО ФОП ОСОБА_4 ), на ім`я позивачки було виписано первісний рахунок-фактуру № 8 на суму 85 070,00 грн, а згодом, у зв`язку зі зміною комплектації деталей на оригінальні запчастини заводу-виробника General Motors, здійснено перерахунок та сформовано рахунок-фактуру під тим самим номером та датою на суму 95 771,00 грн.
17 березня 2021 року суб`єктом оціночної діяльності (СОД) ОСОБА_5 на замовлення страхової компанії було складено Звіт № 13593 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, згідно з яким розмір завданої шкоди без урахування ПДВ визначено у сумі 7 066,24 грн (загальна вартість збитку за калькуляцією становила 7 582,08 грн).
22 березня 2021 року СОД ОСОБА_5 було випущено додатковий (виправлений) Звіт № 13593-1, відповідно до якого оціночна вартість матеріального збитку автомобіля збільшилася до суми 12 431,49 грн (без урахування ПДВ).
25 березня 2021 року позивачкою було внесено перший авансовий платіж на рахунок СТО для започаткування процесу відновлення автомобіля.
05 квітня 2021 року представником позивачки через поштове відділення ПАТ «Укрпошта» за тарифом «Укрпошта Експрес» було направлено на адреси відповідачів офіційне повідомлення про дату, час та місце проведення незалежного автотоварознавчого огляду автомобіля.
07 квітня 2021 року АТ «Страхова Компанія «ІНГО» (на підставі додаткового звіту оцінювача від 22.03.2021 року) здійснило доплату страхового відшкодування на користь позивачки у розмірі 4 245,69 грн.
09 квітня 2021 року суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 (безпосередній огляд проводив оцінювач Волошин А.І. ) у присутності представника позивачки було проведено повторний технічний огляд пошкодженого транспортного засобу CHEVROLET CAMARO.
10 квітня 2021 року СОД ОСОБА_3 за результатами проведеного дослідження складено Звіт № 0904 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу.
09 листопада 2021 року між позивачкою та СТО було підписано наряд-замовлення № 2021/09/11-1г, який став підставою для виконання фактичного комплексу відновлювальних робіт та заміни пошкоджених деталей КТЗ (зокрема, бампера, крила, підкрилка та фари) на загальну суму 95 771,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальними квитанціями про оплату.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 15, ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, зокрема шляхом витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання правочинів недійсними.
Згідно зі ст. 1166, 1187 ЦК України, майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє цим об`єктом.
Стаття 1194 ЦК України передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну майну третьої особи.
Порядок визначення шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу, чітко регламентований статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яка передбачає відшкодування витрат, пов`язаних з ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, нарахованого у порядку, встановленому законодавством.
Статтею 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що належним документом, який підтверджує ринкову вартість майна або розмір матеріального збитку, є звіт про оцінку майна.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, страховик здійснює виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування та в межах ліміту відповідальності, при цьому розмір матеріального збитку підлягає обов`язковому обчисленню із застосуванням коефіцієнта зносу деталей, якщо це передбачено законодавством.
Відповідно до пункту 1.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів № 142/5/2092 (далі - Методика), вона є обов`язковою під час визначення розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу (КТЗ) внаслідок його пошкодження.
Пунктом 2.4 Методики чітко визначено, що вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та утилізації пошкоджених складників. Згідно з вимогами пункту 8.2 Методики, вартість матеріального збитку обчислюється за формулою, яка в обов`язковому порядку враховує коефіцієнт фізичного зносу (Ез?).
Натомість вартість відновлювального ремонту, яку відображає у своїх рахунках приватна СТО (ФОП ОСОБА_4 ), є лише комерційною вартістю нових запчастин та наданих послуг, розрахованою без будь-яких урахувань технічного стану, попередніх ушкоджень та віку автомобіля до моменту дорожньо-транспортної пригоди.
Оцінюючи надані сторонами докази, суд критично сприймає наданий позивачкою альтернативний Звіт № 0904 від 10.04.2021 року, оскільки огляд автомобіля оцінювачем ОСОБА_3 відбувся без належного та своєчасного повідомлення Відповідача-2 (винуватця ДТП), що позбавило останнього його процесуального права бути присутнім під час фіксації пошкоджень та висловити свої зауваження.
Так, пунктом 5.2 Методики передбачено, що виклики зацікавлених осіб для технічного огляду КТЗ здійснюються у разі потреби, але із забезпеченням їм можливості ознайомитися з результатами огляду. Направлення позивачкою повідомлення через службу «Укрпошта Експрес» лише 05.04.2021 року про огляд, що мав відбутися 09.04.2021 року, з урахуванням нормативних строків поштового обігу та вихідних днів, фактично позбавило Відповідача-2 реальної можливості з`явитися на огляд КТЗ. Це свідчить про істотне порушення імперативної процедури проведення дослідження, визначеної Методикою, що нівелює доказове значення вказаного звіту.
Крім того, письмові докази, надані позивачкою на підтвердження витрат на ремонт автомобіля, викликають у суду обґрунтований сумнів. Рахунки СТО ФОП ОСОБА_4 містять суттєві розбіжності та внутрішні суперечності, зокрема - наявність двох абсолютно різних кінцевих сум під одним і тим самим номером рахунку № 8 від 02.03.2021 року (на суму 85 070,00 грн та на суму 95 771,00 грн).
Також суд звертає увагу, що фактичний відновлювальний ремонт автомобіля CHEVROLET CAMARO було проведено лише у листопаді 2021 року, тобто через 9 місяців після моменту ДТП. Очевидно, що розрахунок вартості послуг, сформований приватною майстернею наприкінці 2021 року, зазнав суттєвих комерційних та інфляційних змін ринку, а тому не може відображати об`єктивну ринкову вартість матеріального збитку на момент його заподіяння (лютий 2021 року).
Суд зазначає, що позивачка, не погоджуючись із визначеним АТ «СК «ІНГО» розміром матеріального збитку, не скористалася належними правовими інструментами для спростування висновків страховика в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Зокрема, вона не реалізувала своє право на рецензування первинних Звітів № 13593 та № 13593-1 відповідно до статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Сдід також відмітити, що у поданій відповіді на відзив, позивачка заперечувала щодо проведення судової автотоварознавчої експертизи за ініціативою страхової компанії. Така процесуальна поведінка позивачки, з урахуванням принципу змагальності та диспозитивності цивільного процесу, позбавляє суд можливості ставити під сумнів правомірність і об`єктивність висновків сертифікованого оцінювача ОСОБА_5 .
Враховуючи вищевикладене, суд придодить до висновку, що відповідач АТ «СК «ІНГО» в повному обсязі та належним чином виконав свої договірні та законодавчі зобов`язання, виплативши позивачці страхове відшкодування на підставі базового Звіту № 13593 та додаткового звіту № 13593-1 у загальному розмірі з урахуванням усіх регламентних норм.
Оскільки позивачкою не доведено належними, допустимими та достовірними доказами факт заниження страховиком суми виплати саме в межах страхового законодавства (тобто з обов`язковим урахуванням фізичного зносу деталей), суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення додаткових коштів як з Відповідача-1 (страхової компанії), так і з Відповідача-2 (винуватця ДТП).
Вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними від вимог про відшкодування майнової шкоди. Оскільки судом не встановлено протиправної бездіяльності АТ «СК «ІНГО» чи недостатності виплати з боку ОСОБА_2 , у задоволенні позову в частині моральної шкоди також слід відмовити.
Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України, у разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи (зокрема, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн та судовий збір), покладаються на позивача та відшкодуванню за рахунок відповідачів не підлягають.
Куруючись, ст. 11, 15, 16, 22, 23, 999, 1166, 1167, 1187, 1192, 1194 Цивільного кодексу України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 103, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», суд -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження : на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст судового рішення складено 27.04.2026.
Суддя О. М. Соколов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua