Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №753/3375/24 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3375/24

провадження № 2-др/753/144/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді Комаревцевої Л.В.,

при секретарі судового засідання Солодуха В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву представника позивача Сергієнко Катерини Сергіївни про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення понесених судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації за відчуження спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 09 червня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації за відчуження спільного майна подружжя задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію 1/2 частини вартості відчуженого спільного майна подружжя - транспортного засобу JEEP CHEROKEE, 2016 року випуску, VIN НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , у розмірі 223 368 грн 98 коп. У решті позовних вимог відмовлено.

Також судом вирішено питання про розподіл судового збору та витрат на проведення судової автотоварознавчої експертизи, а саме стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2 233 грн 69 коп. та витрати на проведення судової експертизи у розмірі 6 383 грн 13 коп.

Після ухвалення рішення представник позивача звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення та просила стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати, які, на думку заявника, не були вирішені судом при ухваленні рішення від 09 червня 2026 року.

На підтвердження понесених витрат стороною позивача надано: акт № 6, чеки на придбання палива, довідку/виписку, договір відчуження транспортного засобу Daewoo Matiz, а також квитанцію про направлення заяви та доданих до неї матеріалів стороні відповідача ОСОБА_2 .

Заява мотивована тим, що під час розгляду справи позивач поніс додаткові витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема витрати, підтверджені актом виконаних робіт/наданих послуг, платіжними документами та документами щодо придбання палива. Представник позивача зазначила, що такі витрати були фактичними, необхідними та пов`язаними із судовим розглядом цієї справи, а тому підлягають компенсації за рахунок відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідач подала заперечення на заяву про стягнення судових витрат, у яких просила відмовити у її задоволенні повністю або зменшити розмір заявлених витрат.

Заперечення відповідача зводяться до того, що заявлені витрати, на її думку, є недоведеними, неспівмірними зі складністю справи, не всі з них мають безпосередній зв`язок із розглядом справи, а частина поданих документів не підтверджує саме необхідність та неминучість понесення таких витрат у межах цієї справи. Відповідач також посилалася на конфліктний характер відносин між сторонами, тривалий спір між ними та взаємні претензії, однак вказувала, що емоційність спору не може бути підставою для покладення на неї надмірних витрат.

В судове засідання сторони не викликались.

З огляду на характер заяви, наявність у матеріалах справи письмових пояснень та заперечень сторін, а також положення ч. 4 ст. 270 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за відсутності учасників справи.

Суд враховує, що спір між сторонами має очевидно високий рівень конфліктності. У ході розгляду справи сторони неодноразово надавали взаємні пояснення, заперечення, посилалися на обставини сімейного життя, фінансові взаємовідносини, виконання батьківських та майнових обов`язків, продаж транспортних засобів, користування коштами та майном. Разом з тим така конфліктність сама по собі не є підставою ані для автоматичного покладення всіх заявлених витрат на іншу сторону, ані для відмови у їх компенсації. Суд оцінює лише ті витрати, які є документально підтвердженими, необхідними, розумними, співмірними зі складністю справи та пов`язаними з її розглядом.

Відповідно до ч.1 п.3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

При визначенні розміру витрат суд враховує їх дійсність, необхідність, розумність та співмірність зі складністю справи, обсягом наданих послуг, часом, витраченим представником, значенням справи для сторін та результатом розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 09 червня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації за відчуження спільного майна подружжя задоволено частково. Судом у рішенні від 09 червня 2026 року встановлено, що задоволена частина позовних вимог становить 84,2902 % від заявлених вимог.

Оцінюючи подані докази, суд виходить з такого.

Акт № 6 підтверджує факт оформлення відповідних послуг/робіт, заявлених стороною позивача як витрати, пов`язані з розглядом справи. Довідка/виписка подана на підтвердження фактичного руху коштів та понесення відповідних витрат. Квитанція про направлення документів відповідачу підтверджує дотримання стороною позивача вимог щодо направлення іншій стороні копії заяви з доданими матеріалами.

Чеки на придбання палива та договір відчуження транспортного засобу Daewoo Matiz суд оцінює у сукупності з іншими доказами. Такі документи можуть підтверджувати фактичні витрати на пересування, однак самі по собі не завжди доводять, що кожна витрата на пальне була необхідною саме для участі у розгляді цієї конкретної справи. Тому такі витрати підлягають компенсації лише в тій частині, у якій їх зв`язок із розглядом справи є належно підтвердженим, а розмір є розумним та співмірним.

Суд бере до уваги заперечення відповідача щодо неспівмірності та недоведеності частини витрат. Разом із тим повністю погодитися з такими запереченнями суд не може, оскільки матеріали справи підтверджують активну процесуальну участь представника позивача, складність спору, тривалість розгляду, необхідність аналізу значного обсягу доказів, підготовки процесуальних документів, участі у судових засіданнях, реагування на заперечення відповідача, а також забезпечення доказової бази щодо вартості та відчуження спільного майна подружжя.

Водночас суд не може покласти на відповідача всі заявлені витрати без перевірки їх необхідності та співмірності.

Суд враховує, що представником позивача заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 70 713 грн 98 коп. та гонорар успіху у розмірі 11 168 грн 45 коп., а всього 81 882 грн 43 коп.

Вказаний розмір визначений стороною позивача з урахуванням часткового задоволення позову та умов договору про надання правничої допомоги, яким передбачено гонорар успіху у розмірі 5 % від суми, присудженої до стягнення. Разом з тим наявність домовленості між клієнтом та адвокатом щодо розміру гонорару, у тому числі гонорару успіху, не є безумовною підставою для покладення всієї такої суми на іншу сторону спору.

Для цілей розподілу судових витрат суд оцінює не лише факт укладення договору про надання правничої допомоги, підписання актів та заявлення відповідної суми, але й те, чи є такі витрати реальними, необхідними, розумними та співмірними зі складністю справи, обсягом фактично виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, значенням справи для сторін та результатом розгляду справи.

Суд бере до уваги, що спір розглядався тривалий час, у справі подавалися численні процесуальні документи, призначалася судова автотоварознавча експертиза, сторони займали активну та конфліктну процесуальну позицію. Позиція відповідача, її заперечення та пояснення дійсно зумовлювали необхідність певного процесуального реагування з боку представника позивача.

Разом з тим предмет спору не був винятково складним у правовому розумінні. Справа стосувалася стягнення грошової компенсації 1/2 частини вартості одного транспортного засобу, відчуженого під час шлюбу. Основними обставинами, які підлягали встановленню, були факт перебування сторін у шлюбі, набуття транспортного засобу під час шлюбу, його відчуження відповідачем, відсутність згоди позивача на таке відчуження, ринкова вартість автомобіля та розмір належної позивачу компенсації.

Значна частина пояснень та заперечень сторін стосувалася не лише предмета доказування у цій справі, а й ширшого сімейного конфлікту, взаємних претензій сторін, обставин їх спільного проживання, фінансових взаємовідносин, утримання сім`ї, сплати аліментів, інших транспортних засобів та особистих відносин між сторонами. Такі обставини відображають високий рівень конфліктності сторін, однак не всі витрати, спричинені загальним сімейним конфліктом або надмірним обсягом взаємних пояснень, можуть бути покладені на відповідача як необхідні витрати саме у цій справі.

Суд також враховує, що основним рішенням від 09 червня 2026 року вже вирішено питання про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 2 233 грн 69 коп. та витрат на проведення судової експертизи у розмірі 6 383 грн 13 коп. Отже, додатковому розподілу підлягають лише витрати на професійну правничу допомогу та заявлений гонорар успіху.

Оцінюючи заявлений гонорар успіху, суд виходить із того, що така форма оплати може бути погоджена між адвокатом і клієнтом та є обов`язковою для сторін відповідного договору. Однак при вирішенні питання про компенсацію таких витрат за рахунок іншої сторони суд не пов`язаний автоматично умовами договору між адвокатом та клієнтом. Суд має перевірити, чи є покладення такого гонорару на процесуального опонента розумним, співмірним і справедливим з огляду на конкретні обставини справи.

Заявлена до стягнення сума 81 882 грн 43 коп. є істотною порівняно із сумою фактично задоволених позовних вимог - 223 368 грн 98 коп., оскільки становить понад третину присудженої позивачу компенсації. Такий розмір витрат, з урахуванням характеру спору та обсягу необхідної правничої допомоги, суд вважає завищеним для покладення на відповідача у повному обсязі.

При цьому суд не погоджується і з доводами відповідача про повну відмову у стягненні витрат на правничу допомогу, оскільки матеріали справи підтверджують участь представника позивача у справі, підготовку процесуальних документів, необхідність реагування на доводи відповідача, участь у судових засіданнях, а також значення справи для позивача, який захищав своє право на компенсацію вартості частки у спільному майні подружжя.

Таким чином, суд доходить висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають компенсації, однак їх заявлений розмір підлягає зменшенню.

Визначаючи розумний розмір таких витрат, суд враховує часткове задоволення позову, обсяг виконаної представником позивача роботи, тривалість провадження, поведінку обох сторін, необхідність процесуального реагування на заперечення відповідача, але також і те, що частина процесуальної активності сторін була зумовлена їх особистим конфліктом та виходила за межі об`єктивно необхідного для вирішення спору про компенсацію вартості відчуженого транспортного засобу.

З огляду на принципи розумності, співмірності, справедливості та пропорційності, суд вважає, що належним і достатнім розміром витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, є 30 000 грн 00 коп.

Такий розмір компенсації, на переконання суду, забезпечує баланс між правом позивача на відшкодування необхідних витрат, понесених у зв`язку із захистом свого порушеного права, та обов`язком суду не допустити покладення на відповідача надмірного і неспівмірного фінансового тягаря.

У решті вимог заяви про стягнення судових витрат, а саме в частині різниці між заявленою сумою 81 882 грн 43 коп. та визначеним судом розумним розміром 30 000 грн 00 коп., слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 246, 258, 259, 263-265, 270 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача Сергієнко Катерини Сергіївни про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення понесених судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації за відчуження спільного майна подружжя - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн 00 коп.

У решті вимог заяви про стягнення судових витрат - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Повний текст додаткового рішення складено 16.06.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.