Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №676/9490/25 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/9490/25

Номер провадження 2-а/676/22/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області в складі

головуючої судді Гладій Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Сенчишеної Р.М.,

з участю представника позивача – Романова В.І.,

представника відповідача – Дідура І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Хмельницькій області в особі Батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам`янець-Подільського району про скасування постанови накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд із позовом до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови серії серія ЕГА № 1918985 від 16.11.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КУпАП, а саме за те, що він 16.11.2025 року о 18.30 годині в м. Кам`янець-Подільський по Нігинське шосе, буд.41/2, на території закладу харчування піца “Вго” перебував в п`яному вигляді, чим ображав людську гідність та громадську мораль. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16.11.2025 року приблизно о 18.10 год. до нього зателефонував інспектор взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам`янець-Подільського району управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Чупрун М.І. та повідомив, що прибув за його викликом та очікує біля закладу харчування піца «Вго». Прибувши до інспектора за його викликом та в ході спілкування, інспектор взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам`янець-Подільського району управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Чупрун М.І., встановив на його погляд, , що він перебуває в нетверезому стані у зв`язку з чим виніс постанову про вчинення адміністративного правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП. Позивач категорично заперечує, що перебував у не тверезому стані, докази цьому відсутні, а інспектор не є експертом, який може встановити дані, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних доказів або висновок експерта, при цьому інспектор поліції не пропонував проїхати позивачу до медичного закладу або здійснити перевірку алкотестером (який в них є в наявності) для встановлення факту нетверезого стану позивача, що було б підставою зробити висновок та твердження перебування позивача у нетверезому стану. Також зазначає, що в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови відносно позивача про вчинення адміністративного правопорушення, передбачене ч.1 ст.178 КУпАП, інспектор поліції не роз`яснив позивачу, у чому полягає суб`єктивна сторона вчинення позивачем правопорушення, а саме поява в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль. Не погоджуючись з рішенням інспектора, він оскаржив постанову серія ЕГА № 1918985 від 16.11.2025 року в порядку ст. 288 КУпАП до керівництва патрульної поліції з обслуговування Кам`янець-Подільського району управління патрульної поліції в Хмельницькій області батальйону. За результатом розгляду скарги, позивачу було направлено рішення щодо залишення постанови по справі про адміністративне правопорушення без змін, а скарги без задоволення, яке він П.Б. отримав 09.12.2025 року, після чого вже подав адміністративний позов, тому просив поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Нікольчук Н.О. направила Відзив, в якому зазначила, що вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, доводи ґрунтуються на суб`єктивній думці, отже є юридично неспроможними, а співробітник патрульної поліції Хмельницької області розглядаючи дану справу, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами, тому в задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.

Зокрема зазначила, що 16 листопада 2025 року близько 17 год 07 хв., під час патрулювання екіпаж поліції отримав виклик з лінії «102» про те, що за адресою м. Кам`янець-Подільський, шосе Нігинське буд.41/2 в приміщенні піцерії «Піцабро» відбувається конфлікт з продавцем, який не надає книгу скарг та пропозицій заявнику. Заявником виявився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У результаті відпрацювання виклику в екіпажі із заступником командира роти № 1 Орищуком М.В. зв`язавшись із заявником, останній повідомив що наразі в піцерії «Піцабро» конфлікт з продавцем врегульовано мирним шляхом та приїзду працівників патрульної поліції не потребує. Заявнику було роз`яснено норми чинного законодавства та надано консультацію інформаційного характеру. Скарг до працівників патрульної поліції не надходило. Через не значний проміжок часу, 16 листопада 2025 року о 18 год. 17 хв. під час патрулювання екіпаж поліції повторно отримав виклик з лінії «102» про те, що за адресою м. Кам`янець-подільський, шосе Нігинське буд.41/2 у піцерії «Піцабро», очікує приїзду поліції, просить зв`язатись та повідомити коли прибуде екіпаж. Заявником знову був ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У результаті відпрацювання виклику екіпажем поліції, в складі зокрема інспектором взводу № 1 роти № 1 Чупруном М.І., було виявлено заявника, яким виявився позивач, який перебував з ознаками сильного алкогольного сп`яніння та чітко пояснити суть звернення не міг, але ледве було зрозуміло що працівники закладу харчування «Піцабро» не надають йому книги скарг та пропозицій. Заявнику було роз`яснено норми чинного законодавства та роз`яснено що книги скарг скасовані Законом України від 06.10.2020 року. Також було встановлено що заявник перебуває в громадському місці в п`яному вигляді. Тому було прийнято рішення розглянути справу на вище вказаного громадянина та винести постанову за ч.1 ст.178 КУпАП.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Романов В.І. позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Дідур І.І. в судовому засіданні позо не визнав і просив відмовити в його задоволенні.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали адміністративної справи, а також докази по справі, встановив наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.178 КУпАП розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування; поява в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом скоєного правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Об`єктивна сторона скоєного правопорушення полягає у появі у громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.

Тобто обов`язковою ознакою появи в громадському місці в п`яному вигляді має бути те, що такий вигляд ображає людську гідність і громадську мораль.

Така ознака може мати такі прояви: особа лежить або сидить в безпорадному стані через стан сп`яніння, має неохайний вигляд, чим порушує громадську мораль, демонструє непристойну поведінку, яка привертає увагу оточуючих, створює незручності іншим особам, привертає увагу оточуючих, тощо.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП, слід відрізняти від складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Зокрема, основними ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП є Активні, навмисні дії, спрямовані на те, щоб порушити громадський спокій та продемонструвати зневагу до оточуючих, Нецензурна лайка у громадських місцях, образливе чіпляння до перехожих, зумисне зчинення галасу, стукіт у двері, лякання людей, Обов`язкова наявність потерпілих або обурених громадян, чий спокій або нормальний ритм життя був порушений діями правопорушника.

Натомість, основними ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 178 КУпАП є перебування у громадському місці у стані алкогольного (чи наркотичного) сп`яніння, що виглядає настільки непристойно, що ображає людську гідність та суспільну мораль. Людина може тихо йти вулицею, хитаючись, або лежати непритомна, брудна, у розірваному одязі, втративши людський вигляд, що викликає відразу, На відміну від ст.173, тут не обов`язково чинити активні дії чи зачіпати людей. Порядок порушується самим фактом візуального споглядання такого стану суспільством, що є неприпустимим з погляду моралі

Таким чином, при ст.178 КУпАП стан порушника пасивний, він ні до кого не чіпляється, не вигукує образ, однак якщо ж ця особа починає голосно кричати, нецензурно лаятися, чіплятися до перехожих, розмахувати руками чи бити пляшки, вчиняти конфлікти – такі дії вже кваліфікуються за ст.173 КУпАП .

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Вказані права виникають з часу, коли посадова особа вирішує питання про доцільність складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

При цьому, в силу положень ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Адміністративна відповідальність та процедура притягнення до відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Один із найважливіших конституційних принципів щодо захисту основоположних прав та свобод людини при здійсненні процедури притягнення особи до адміністративної та/або кримінальної відповідальності закріплений в ст.62 Конституції України (презумпція невинуватості), у силу якого ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Згідно з ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1)залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З дослідженого під час судового розгляду відеозапису події судом встановлено, що наданий відеозапис містить лише запис розмови ОСОБА_1 із працівниками поліції, а також спілкування із працівницею піцерії, яка зазначила, що останній з метою вчинення безпричинного конфлікту, маючи ознаки алкогольного сп`яніння, образливо висловлювався на її адресу на підвищених тонах, також на відеозаписі зафіксований розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.178 КУпАП, де позивач заперечує свою винуватість у його вчиненні.

З дослідженого відеозапису не встановлено обставин, які свідчили б про склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП, а дії ОСОБА_1 мали б оцінюватись працівниками поліції щодо наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Інших доказів, які свідчили про перебування ОСОБА_1 в п`яному вигляді, і що такий вигляд ображав людську гідність і громадську мораль, що є обов`язковими ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП, суду не надано.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За принципом презумпції невинуватості: всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення, залишається недоведеним.

Сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення адміністративного правопорушення позивачем, саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26 квітня 2018 року (справа № 338/1/17).

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлений позов є підставним, через що підлягає до задоволення, тому постанова у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП відносно позивача підлягає скасуванню за недоведеністю в його діях події та складу даного адміністративного правопорушення, а справа про притягнення до адміністративної відповідальності позивача - закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Постанову серії ЕГА № 1918985 від 16.11.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КУпАП ОСОБА_1 скасувати, провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Сьомого апеляційного адміністративного суду з дня складання повного судового рішення.

Текст рішення складено 16.06.2026 року.

Суддя Л.М. Гладій