Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №452/1190/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа №: 452/1190/26

Провадження № 3/452/555/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 червня 2026 року м.Самбір

Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Пташинський І.А., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресом: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресом: АДРЕСА_2 ,

за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЛОТУО № 18 від 26 березня 2026 року, складеного начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звинувачується у тому, що тимчасововиконуючи обов`язки начальникаСамбірського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в базі даних ІКС «Оберіг» особистим електронним цифровим ключем у ЄДРПВР:

-13.03.2026 взято на військовий облік військовозобов`язаних до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою : АДРЕСА_3 ;

-Внесено відомості ступеня придатності до військової служби, довідка ВЛК (без номера) від 13.03.2026 при ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

-Відомості щодо скерування на ВЛК відсутні в базі даних ІКС «Оберіг»;

-Сформований поіменний список від 13.03.2026 №2942 (команда НОМЕР_1 );

-Сформовані накази «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 13.03.2026 №1172, «Про зняття з військового обліку військовозобов`язаних та резервістів, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період`від 13.03.2026 №1178;

-13.03.2026 здійснено призов на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Дані щодо військовозобов`язаної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , були подані групою контролю ІНФОРМАЦІЯ_6 на пункт управління ІНФОРМАЦІЯ_7 , як призваної 13.03.2026 на військову службу під час мобілізації на особливий період до військової частини НОМЕР_1 , однак ОСОБА_3 за даними з реєстру Пенсійного фонду України, що міститься в ІКС «Оберіг», як активне місце працевлаштування (отримання грошового забезпечення) проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 з 10.11.2021.

Крім того, ОСОБА_1 в базі даних ІКС «Оберіг» особистим електронним цифровим ключем у ЄДРПВР:

-12.03.2026 взято на військовий облік військовозобов`язаних до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка зареєстрована за адресою : АДРЕСА_4 ;

-Внесено відомості ступеня придатності до військової служби, довідка ВЛК (без номера) від 12.03.2026 при ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

-Відомості щодо скерування на ВЛК відсутні в базі даних ІКС «Оберіг»;

-Сформований поіменний список від 12.03.2026 №2895 (команда 4110);

-Сформовані накази «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 12.03.2026 №1159, «Про зняття з військового обліку військовозобов`язаних та резервістів, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період`від 12.03.2026 №1161;

-12.03.2026 здійснено призов на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Дані щодо військовозобов`язаної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , були подані групою контролю ІНФОРМАЦІЯ_6 на пункт управління ІНФОРМАЦІЯ_7 , як призваної 12.03.2026 на військову службу під час мобілізації на особливий період до військової частини НОМЕР_3 , однак ОСОБА_4 за даними з реєстру Пенсійного фонду України, що міститься в ІКС «Оберіг», як активне місце працевлаштування (отримання грошового забезпечення) проходить службу у військовій частині НОМЕР_4 з 01.07.2016.

Таким чином, підполковник ОСОБА_1 будучи уповноваженою особою, тимчасово виконуючою обов`язки начальникаСамбірського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, вніс інформацію про направлення на медичний огляд, сформував поіменні списки, наказ про призов військовозобов`язаного, який фактично вже проходив військову службу, тобто його дії чи бездіяльність призвели до порушень нормативно-правових актів, а також розбіжності між інформацією в облікових картках військовозобов`заних в системі ІКС «Оберіг» щодо їх призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Таким чином, ОСОБА_1 звинувачується у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.172-15 КУпАП.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 – адвокат Огородник О.І. заперечував вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП. Крім того подав до суду письмове пояснення у справі, в якому просив провадження у справі закрити за відсутністю складу правопорушення, оскільки керівником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 :

-не дотримано приписів ст.254 КУпАП та п.1 розділу ІІ Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України 23 жовтня 2021 року №329, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складений пізніше 24 годин з моменту виявлення військовослужбовця (військовозобов`язаного), що вчинив військове адміністративне правопорушення;

-у протоколі описано два випадки порушення відповідних норм закону події яких відбулися 12.03.2026 та 13.03.2026 щодо двох осіб, хоч щодо кожного правопорушення повинен був складатися окремий протокол;

-відсутні докази наявності у керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 повноважень фіксувати адміністративне правопорушення та складати відповідні протоколи;

-до протоколу не додано жодних доказів описаних правопорушень.

Суд, заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали адміністративної справи дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст.ст.251 та 252 КУпАП регламентовано, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, диспозицією ч.2 ст.172-15 КУпАП встановлена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Об`єктивною стороною недбалості, тобто недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов`язків, то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби). Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов`язків характеризує, перш за все, об`єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов`язки, або хоча і діє, але виконує ці обов`язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.

Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 року справі № 185/12161/15-к вказав, що, при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов`язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов`язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається..

Відповідно доматеріалів даної адміністративної справи вбачається, що за наслідками службового розслідування встановлено обставини, які стали підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-15 КУпАП.

Разом з тим, при викладі у протоколі суті вчиненого адміністративного правопорушення, у ньому зазначено лише перелік вимог нормативно-правових актів та підзаконних актів, порушення яких інкримінується ОСОБА_1 , однак до адмінпротоколу долучено лише письмове пояснення ОСОБА_1 та не долучено жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували які саме дії або бездіяльність допущені саме ОСОБА_1 ,коло його службових обов`язків, покладених на нього, та чи мав він реальну можливість виконати їх належним чином у розумінні диспозиції ч.2 ст.172-15 КУпАП.

Всі викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Також суд звертає увагу, що ч.2 ст.254 КУпАП передбачає, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Натомість всупереч вимогам зазначеної норми КУпАП протокол про адміністративне правопорушення серія ЛОТУО № 18 від 26 березня 2026 року відносно ОСОБА_1 складено пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що в уповноваженої особи були складнощі з виявленням особи, яка вчинила правопорушення, а так само не зазначена інша причина вказаної різниці в часі між часом вчинення діяння, що має ознаки адміністративного правопорушення, і часом складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (наприклад, справа «Лучанінов проти України» (рішення від 09 червня 2011 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Хоча цей принцип сформульований як кримінальний процесуальний, однак його дія виходить за рамки лише кримінального процесу. Презумпція невинуватості - об`єктивне правоположення. Ця вимога закону звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Такої позиції дотримується і ЄСПЛ, який у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

За таких обставин суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статтею 172-15 КУпАП, не доведена належними та допустимими доказами у справі.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-15 КУпАП, не доведена, тому в його діях відсутні подія і склад вказаного адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим провадження в справі слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

При цьому суд не приймає до уваги інші заперечення, викладені захисником у письмових поясненнях, оскільки вони висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 172-15, п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, cуддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя