Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №461/2418/26 — Галицький районний суд м. Львова

Суд: Галицький районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших видів кредиту

Дата: 14 червня 2026 р.

Справа: №461/2418/26

Суддя: Мироненко Л. Д.

Справа №461/2418/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі головуючого судді Мироненко Л.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги.

ТОВ «Свеа Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 28.10.2024 року в розмірі 23098, 78 грн. та судовий збір у розмірі 2662, 40 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 28.10.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №8427430 шляхом обміну електронними повідомленнями. Відповідно до умов договору, ТОВ «Авентус Україна» зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в гривні в сумі 6000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1,00% на день заборгованості.

10.06.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (яке в подальшому змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс»,) було укладено договір факторингу №01.02- 12/25, яким було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед первісним кредитором за договором №8427430 від 28.10.2024 року.

Згідно з розрахунком заборгованості до договору №8427430 від 28.10.2024 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Свеа Фінанс» станом на дату подання позову, становить 23098, 78 та складається з: заборгованості за основним боргом - 5999,40 грн., заборгованості за відсотками - 6239, 38 грн., заборгованості за пенею - 10860 грн.

Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить позов задоволити.

Рух справи в суді.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 09.04.2026 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Позиція сторін у справі.

Сторони у справі про судовий розгляд даного позову були повідомлені належним чином.

Повідомлення позивача здійснювалося шляхом надсилання ухвали про відкриття провадження через підсистему «Електронний суд».

Повідомлення відповідача здійснювалось шляхом надсилання копії ухвали про відкриття провадження на адресу, зареєстрованого місця проживання відповідача, відповідно до відповіді з єдиного державного демографічного реєстру.

На адресу суду через підсистему «Електронний суд» відповідачем було подано відзив в якому вона зазначає, що не заперечує факт укладання кредитного договору та просить врахувати її складне матеріальне становище, яке пов`язане із тривалим періодом відсутності доходу, просить визнати зобов`язання лише в частині основної суми богу (тіла кредиту) та відмовити у стягненні штрафних санкцій, пені або зменшити їх розмір. При вирішенні питання про розподіл судових витрат просить не покладати їх на відповідача.

Встановлені судом фактичні обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 28.10.2024року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8427430, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Укладання договору було здійснене сторонами за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ІТС) ТОВ «Авентус Україна», доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт https://creditplus.ua/.

28.10.2024 року о 09:44:10, після попереднього проходження позичальником реєстрації в ІТС і безпосереднього направлення ТОВ «Авентус Україна» засобами ІТС заявки на отримання кредиту, ТОВ «Авентус Україна» сформувало договір про надання споживчого кредиту 8427430, надало його позичальнику для ознайомлення і направило на номер мобільного телефону НОМЕР_1 одноразовий ідентифікатор С3945, який було введено позичальником у відповідний розділ ІТС.

Відповідно до п.п. 1.2-1.4 договору, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума становить 6000,00 грн, тип кредиту - кредит, строк - 360 днів.

Пунктами 1.5 - 1.5.2 передбачено, що процентна ставка - фіксована, стандартна процентна ставка становить 1, 00% в день та застосовується в межах строку кредиту. Знижена процентна ставка 0,01% в день.

Відповідно до п. 2 договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 . у випадку, якщо після здійснення (ініціювання здійснення) товариством платежу за реквізитами вищевказаної платіжної картки виявиться, що платіж не може бути зарахований на рахунок з будь-яких причин, які не залежать від товариства (в тому числі, але не виключно у випадку відсутності авторизації платіжної картки), сторони укладають додаткову угоду про зміну платіжних реквізитів споживача для надання кредиту за цим договором. при цьому, така додаткова угода може бути укладена лише протягом 24-х годин з моменту прийняття товариством рішення про надання кредиту споживачу. якщо сторони з будь-яких причин у вказаний строк не укладуть вказану додаткову угоду, споживач втрачає право отримати кредитні кошти за цим договором, а у товариства не виникає прострочення кредитора.

10.06.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-12/25, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.

Згідно з реєстром боржників до договору факторингу № 01.02-12/25 від 10.06.2025, до ТОВ «Свеа Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором №8427430 від 28.10.2024 року укладеним з ОСОБА_1 .

Як вбачається із наявної в матеріалах копії Рішення Свеа Економі Кіпр Лімітед єдиного учасника ТОВ «Росвен Інвест Україна» № 1 від 25.03.2024, ТОВ «Росвен Інвест Україна» змінило своє найменування на ТОВ «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ: 37616221).

Як вбачається з розрахунку заборгованості до договору № 8427430 від 28.10.2024, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Свеа Фінанс» станом на дату подання позову складає 23 098,78 грн, з яких: заборгованість за основним боргом - 5 999,40 грн; заборгованість за відсотками - 6 239,38 грн; заборгованість за пенею - 10 860,00 грн.

Мотиви прийняття рішення судом.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч. 12ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у пін мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1ст. 527 Цивільного кодексу України).

За змістом п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

В силу ч. 1ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зіст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Вказаний розмір заборгованості здійснений відповідно до умов договору та підтверджений наданими до суду розрахунками.

Однак, відповідачем вказаний розрахунок жодними доказами не спростований та доказів на підтвердження належного виконання вимог договору з боку відповідача суду надано не було.

Крім цього, суд зазначає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу, враховуючи зміни, внесені Законом України від 15.03.2022 р. N 2120-IX. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тому, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за пенею у розмірі - 10860,00 грн.

Отже, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні встановлено невиконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, а тому з останнього на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 12238, 78 грн, тобто позов підлягає частковому задоволенню.

Аналізуючи викладене вище, а також приймаючи до уваги те, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав у зв`язку з чим утворилась заборгованість по сплаті коштів, суд вважає позов обґрунтованим та доведеним, що дає підстави для часткового задоволення.

Суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу, що чинне законодавство передбачає обов`язковий розподіл судових витрат у разі задоволення позову. Звільнення відповідача від сплати збору без законних підстав порушить права позивача на відшкодування понесених витрат.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1411,07 грн пропорційно задоволеним позовним вимогам (12238, 78 (заборгованість за тілом кредиту та відсотками)/23098,78 (загальна заборгованість) х 2662.40=1411,07 грн.)

Керуючись ст. 141, 265-268, 280-282 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс`заборгованість у розмірі 12238, 78 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судовий збір у розмірі 1411, 07 грн.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, бул. Іллінська, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Головуючий суддя Л.Д. Мироненко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua