Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №308/6738/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 15 червня 2026 р.

Справа: №308/6738/26

Суддя: Голяна О. В.

Справа № 308/6738/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Івашкович Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (оферти) №28.01.2022 100003692 від 28.01.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.01.2022 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) №28.01.2022 100003692 від 28.01.2022.

Зазначає, що відповідачем належним чином взяті на себе зобов`язання, які визначені вказаним кредитним договором, не виконуються, що є підставою для стягнення заборгованості у сумі 10 020,00 грн, яка складається з наступного: 6 000,00 грн основний борг; 4 020,00 грн проценти.

11.06.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, який мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_1 з 2019 року проходить військову службу та бере участь у бойових діях. У серпні 2022 року під час виконання бойових завдань він отримав поранення, внаслідок чого зазнав тяжких травм. Зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин відповідач був військовослужбовцем Збройних Сил України та проходив військову службу, у зв`язку з чим просить застосувати положення пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та відмовити у стягненні процентів за кредитним договором. Також вказує, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є явно завищеними та не підлягають задоволенню в заявленому розмірі.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.03.2026 постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Сторони, їх представники в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Відповідно до укладеного між ТОВ Споживчий центр» та ОСОБА_1 кредитного договору (оферти) №28.01.2022 100003692 від 28.01.2022, відповідач отримав кредит в розмірі 6 000 грн 00 коп.1

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором № 28.01.2022-100003692 від 28.01.2022 заборгованість відповідача станом на дату звернення до суду становить 10 020,00 грн, з яких: 6 000,00 грн — заборгованість за основною сумою кредиту та 4 020,00 грн — заборгованість за процентами, нарахованими за період з 28.01.2022 по 23.02.2022. Починаючи з 24.02.2022 нарахування процентів позивачем не здійснювалося.

З наданої відповідачем довідки військової частини НОМЕР_1 № 1804 від 07.03.2025 вбачається, що ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції та забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції, а також у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період проведення зазначених заходів, а також у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у періоди з 07.10.2019 по 15.06.2020, з 10.04.2021 по 14.12.2021 та з 24.02.2022 по 23.08.2022.

Крім того, відповідно до довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 № 1972/6301 від 12.07.2023 ОСОБА_1 був призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_1 у серпні 2019 року. Зазначеною довідкою також підтверджується, що відповідач отримав тяжкі травми, пов`язані із захистом Батьківщини, у зв`язку з чим був визнаний обмежено придатним до військової служби.

Оцінка Суду.

Відповідач факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів не заперечував.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у встановленому законом порядку, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Як убачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір про надання коштів у позику (фінансового кредиту) в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора. На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 6 000,00 грн, що підтверджується наданими доказами та не заперечується відповідачем.

Отже, суд доходить висновку, що між сторонами належним чином укладено договір про надання коштів у позику (фінансового кредиту), а позивачем виконано взяті на себе зобов`язання щодо надання відповідачу кредитних коштів.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за нарахованими процентами суд зазначає наступне.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту та гарантує військовослужбовцям сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни.

Статтями 1, 2 вказаного Закону закріплено гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців, що забезпечують реалізацію їх конституційних прав і свобод, а також задоволення матеріальних та інших потреб відповідно до особливого виду службової діяльності.

Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, а також військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування держави та виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію або введення воєнного стану та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

З моменту оголошення Указу Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 в Україні настав особливий період, який триває по теперішній час.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 був призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_1 у серпні 2019 року. Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 № 1804 від 07.03.2025 відповідач брав участь в антитерористичній операції та забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції, а також у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів. Крім того, відповідач брав участь у таких заходах у періоди з 07.10.2019 по 15.06.2020, з 10.04.2021 по 14.12.2021 та з 24.02.2022 по 23.08.2022.

Також відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 № 1972/6301 від 12.07.2023 відповідач отримав тяжкі травми, пов`язані із захистом Батьківщини, та був визнаний обмежено придатним до військової служби.

Кредитний договір між сторонами укладено 28.01.2022, тобто під час дії особливого періоду та проходження відповідачем військової служби.

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості проценти у розмірі 4 020,00 грн нараховані за період з 28.01.2022 по 23.02.2022.

За таких обставин нарахування позивачем відповідачу процентів за користування кредитом у розмірі 4 020,00 грн суперечить вимогам пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв`язку із чим позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесених витрат, пов`язаних з розглядом справи, позивачем надано квитанцію ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» № 2042892 від 04.05.2026 та опис вкладення до поштового відправлення, з яких убачається, що позивачем понесено витрати на направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами у розмірі 138,18 грн.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково на суму 6 000,00 грн із заявлених 10 020,00 грн, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1 594,25 грн, а також витрати на поштове відправлення у сумі 82,74 грн.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором– задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №28.01.2022 100003692 від 28.01.2022 в розмірі 6 000,00 грн - основний борг.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 1 594,25 гривень судового збору та 82,74 гривень витрат на поштове відправлення.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя О.В. ГОЛЯНА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua