Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №354/764/26 — Яремчанський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 354/764/26

Провадження № 3/354/422/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року м. Яремче

Суддя Яремчанського міського суду Івано-Франківської області Ковалюк О.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та його представника – адвоката Юркевич Х.М., а також потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши в режимі відеоконференції матеріали, що надійшли від Відділення поліції № 1 (м. Яремче) Надвірнянського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

в с т а н о в и л а:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 25.05.2026 серії ЕПР1 № 674920 25.05.2026 о 08:25 год в м. Яремче, вул. Свободи, 23.05.2026 близько 08:25 годин в м. Яремче по вулиці Свободи водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки OPEL СОМВО державний номерний знак НОМЕР_2 не врахував дорожню обстановку не вибрав безпечного бокового інтервалу внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки HONDA CIVIC державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 . Автомобілі отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками, чим порушив п. 12.1. ПДР ? Водій транспортного засобу не врахував безпечної швидкості руху, особливості вантажу, стан транспортного засобу; п. 13.1 ПДР ? Водій незалежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу, повинен дотримуватися безпечної дистанції; п. 2.3.б.ПДР ? Порушення стеження за дорожньою обстановкою, реагування на її зміну, стеження за вантажем, технічним станом транспортного засобу.

12.06.2026 ОСОБА_1 подав до суду письмові заперечення, де зазначив, що підтвердженням відсутності у його діях факту порушення правил дорожнього руху є те, що зіткнення транспортних засобів відбулося на смузі по якій він здійснював рух, а водій ОСОБА_2 здійснив виїзд за межі своєї смуги руху через перетин лінії дорожньої розмітки. Додатковим доказом наведених обставин є характер та локалізація пошкоджень обох транспортних засобів. Зокрема, його автомобіль зазнав деформацій з лівого боку ззаді, тоді як автомобіль Honda Civic отримав ушкодження з правої бічної сторони в районі переднього правого кута автомобіля. Така локалізація чітко вказує на траєкторію руху автомобілів, зокрема на той факт, що зіткнення було здійснено саме водієм транспортного засобу марки Honda Civic. Додатково звертає увагу суду на те, що у протоколі зазначено суперечливі відомості щодо дати ДТП, зокрема вказано: «що 25.05.2026 року о 08:25 год. в м. Яремче, вул. Свободи, 23.05.2026 р. близько 08:25 години в м. Яремче по вулиці Свободи водій ОСОБА_1 ». Із зазначених відомостей не зрозуміло чи ДТП мало місце у 23.05.2026 чи 25.05.2026. Тобто, фактично, об?єктивну сторону адміністративного правопорушення не можливо достовірно встановити, що на його думку, ставить під сумнів всю подальшу кваліфікацію даного правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , який не визнав своєї вини, а також його представник –

адвокат Юркевич Х.М., яка брала участь в режимі відеоконференції, просили суд врахувати раніше подані заперечення та закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 пояснив, що рухаючись по вул. Свободи в м. Яремче по ділянці дороги з одностороннім рухом, яка розгалужувалась на дві полоси руху, в напрямку с. Микуличин з дозволеною швидкістю. Побачивши, що ззаду рухається транспортний засіб потерпілого, який швидко скорочував дистанцію, він з`їхав в крайню праву полосу, включивши правий поворот. В той час ОСОБА_2 не врахував напряму дорожнього покриття, яке поверлало ліворуч, продовжував рухатися прямо та не вибрав безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого відбулось зіткнення автомобілів. Додатково адвокат звернула увагу на те, що в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 порушив п. 12.1. ПДР, п. 13.1 ПДР та 2.3.б.ПДР, однак не вказано, що він «підрізав» транспортний засіб потерпілого.

Потерпілий ОСОБА_2 просив притягнути до адміністративної відповідальності водія ОСОБА_1 , визнав обставини маневру праворуч автомобіля ОСОБА_1 , однак вважає його винним у ДТП, оскільки останній рухаючись попереду нього з`їхав на його полосу руху (ліворуч), таким чином «пізрізавши» його.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників, суд дійшов висновку, що провадження в справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП з наступних підстав.

Вимогами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення.

Пунктом 2.3. ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов?язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно з вимогами п. 12.1. Правил дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

У відповідності до п. 13.1. ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Диспозицією статті 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

З дослідженого відеозапису на диску, що долучений ОСОБА_1 , видно місце дорожньо-транспортної пригоди, фактичне розташування транспортних засобів після ДТП та пошкодження транспортних засобів.

Суд констатує, що в матеріалах справи відсутні в повному обсязі докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, зокрема порушення ним вимог п. 12.1., п. 13.1. та п. 2.3.б. Правил дорожнього руху України. Суд вважає, що сам по собі факт складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_1 не є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за цією статтею кодексу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Виходячи зі змісту норм КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

У рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 вказано, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. У постанові від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а Верховний Суд зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

З огляду на викладене, протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки обставини викладені в протоколі не підтверджуються сукупністю доказів, що є підставою для закриття провадження.

Згідно ст. 247 ч. 1 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, в тому числі, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене вище, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні матеріали справи, оцінивши всі докази по справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, внаслідок чого провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 254-257, 280, 283-285 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя: Оксана КОВАЛЮК