Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №352/1002/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1002/26

Провадження № 2/352/1076/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі судді Гриньків Д.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину,-

В С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст позовних вимог.

23.04.2026 року представник позивача звернулась до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 18.05.2016 року позивач зареєструвала шлюб з відповідачем, однак шлюбні стосунки із відповідачем фактично припинені, зокрема, на розгляді цього ж суду перебуває цивільна справа №352/818/26 про розірвання шлюбу. За період шлюбу у подружжя народилось двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сини знаходяться з позивачкою під тимчасовим захистом в Ірландіїї, на підставі тимчасових дозволів. Діти перебувають на фактичному утриманні позивачки, навчаються у Школі Святого Франциска, що потребує значних матеріальних витрат, ураховуючи те, що діти проживають за кордоном, що підвищує рівень витрат на побутове життя, повноцінне харчування, оновлення гардеробу, забезпечення сучасною цифровою технікою, а також на додаткові освітні послуги, гуртки, секції, в той час як молодший син є дошкільного віку, що також зумовлюється витратами на всебічний розвиток, якісне харчування, медичне обслуговування, підготовку до початку шкільного навчання.

Оскільки добровільно про сплату аліментів позивач з відповідачем не домовилися, з метою забезпечення захисту прав та інтересів дітей позивачка вирішила звернутися до суду з позовною заявою до відповідача та просить про стягнення аліментів на утримання дітей в розмірі 7000 гривень на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

Крім цього, у зв`язку із лікуванням зубів сина ОСОБА_4 позивач витратила 37 587 гривень, що підтверджується актами виконаних робіт, а також позивачем придбано дороговартісне лікування для сина ОСОБА_4 , оскільки після лікування зубів у нього піднялась температура, та розпочалась ангіна, крім того для покращення стану після лікування зубів він повинен був приймати ліки, на що витрачено 3989,35 грн. Відтак просить стягнути з відповідача додаткові витрати у розмірі половини їх вартості, а саме 20788,18 грн.

ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.

Представник позивача у позовній заяві просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідачу суд направляв копію ухвали про відкриття провадження у справі, датою вручення яких, відповідно до п.5 ч.6 ст. 272 ЦПК України, є 15.05.2026 року.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, у якій вказав, що заявлений до нього позов визнає частково. Зазначив, що з часу одруження постійно утримував свою сім`ю та забезпечував їх в повному обсязі, адже, постійно працював як в Україні так і закордоном. Діти та дружина постійно були на утриманні відповідача по-скільки позивачка не працювала. В подальшому з початком війни за спільною згодою і за спільні кошти дружина з дітьми виїхали за кордон, де зі слів позивача отримали тимчасовий захист у Республіці Ірландія і відповідно отримали безкоштовне житло та харчування, і матеріальну допомогу від уряду країни перебування. Доказів протилежного позивачка суду не надала.

Зауважив, що з грудня 2021 року та по даний час відповідач не працював у зв`язку з тим, що тривалий час хворів, у зв`язку з чим постійно несе витрати на придбання медикаментів. На даний час йому потрібно значні кошти на лікування. Вказує, що не займається підприємницькою діяльністю, протягом 2021-2026 років не має доходів, має відкритий рахунок в Raiffeisen Bank, однак залишок коштів на ньому тільки 501,43 грн., фінансово-матеріальні умови, на даний час, є затрудненими.

Вказані вище обставини також підтверджується довідкою від 21.05.2026 та виписками з історій хвороби. За таких обставин твердження позивача про те, що відповідач може сплачувати аліменти розмірі 7000 грн. на кожну дитину, базується виключно на припущеннях та не підтверджено жодними належними і допустимими доказами. Зазначив, що відповідач може утримувати дітей у мінімально законодавчо встановленому розмірі по 1408,50 грн та 1756 грн. Тим більш позивачка не надала суду жодних доказів свого матеріального становища та матеріального становища дітей, а розмір аліментів, який вона просить стягнути базується виключно на припущенних.

Крім цього, відповідач вказав, що відповідачка дійсно у квітні 2026 року перебувала на території України, щодо додаткових витрат на дитину вказав, що долучені позивачем до позовної заяви письмові докази не підтверджують обставини справи в повній мірі, та не підтверджують заявлені позивачем вимоги в повному обсязі.

ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 24.04.2026 року відкрито провадження в цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Згідно ухвали судді від 02.06.2026 року постановлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовити.

ІV. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 18.05.2016 року ОСОБА_2 зареєстрував шлюб із ОСОБА_1 , про що виконавчим комітетом Отинійської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області зроблено актовий запис №8 (свідоцтво серії НОМЕР_1 (а.с.8).

На підставі ухвали Тисменицького районного суду від 21.04.2026 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Станом на час розгляду справи рішення по суті не прийнято (а.с.9-10).

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_5 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 10.06.2020 року Тисменицьким РВ ДРАЦС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про що зроблено актовий запис №29 (а.с.14).

ІНФОРМАЦІЯ_4 у сторін народився ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 11.02.2016 року, виданим Отинійською селищною радою Коломийського району Івано-Франківської області (а.с.15).

У відповідності до дозволів на перебування в країні Ірландія на підставі тимчасового захисту, такі дозволи надані щодо осіб ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.17,19,21).

У відповідності до інформації від 04.03.2026 року наданої на підтвердження того, що ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 проживають тут, у готелі Мелдрон, Сенді Роуд, Голвей, з 14 березня 2025 року (а.с.23).

Згідно повідомлень від 18.03.2026 Школи Святого Франциска Національної школи ОСОБА_13 є учнем старшої дитячої групи, ОСОБА_11 є учнем 3 класу даної школи ( а.с.25, 27).

Згідно актів виконаних робіт від 02.04.2026 року клініки ОСОБА_14 , вартість лікування ОСОБА_5 становить 12687 грн та 24900 грн (а.с.28,29).

Згідно чеку №50 «Аптека Дублін» від 03.04.2026 року на придбання медичних товарів та препаратів витрачено 3989,34 грн (а.с.30).

В матеріалах справи міститься виписки КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» із медичної картки стаціонарного хворого 11990/2026 за період з 20.03.2026 по 23.03.2026 року, 529/2025 за період з 06.01.2025 по 08.01.2025 року, 31337/2024 за період з 01.10.2024 по 07.10.2024 року, 7703/2024 за період з 11.03.2024 по 18.03.2024 року, 28045/2022 за період з 16.12.2022 по 26.12.2022 року та КНП «Тисменицька міська лікарня» № 310 за період з 02.02.2024 по 12.02.2024 року відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , відповідно до яких відповідач у вище вказані періоди перебував на стаціонарному лікуванні.

В консультаційному висновку спеціаліста КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» лікаря-ортопеда від 15.07.2024 року зазначено про те, що ОСОБА_15 отримав перелом лівої руки (а.с.71).

У довідці про рух коштів по рахунку АТ «Райффайзен банк» за період 01.04.2026 року по 30.04.2026 року ОСОБА_2 встановлено баланс на початок періоду – 51,43 грн, на кінець періоду – 501,43 грн (а.с.81).

У відомостях з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 21.05.2026 року за період з січня 2023 року по березень 2026 року відносно ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , встановлено відсутність доходів (а.с.83-84).

V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Сімейним кодексом України та Цивільним кодексом України.

Щодо стягнення аліментів.

Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 1,2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За приписами ч. 2 ст. 182 цього Кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч. 1ст. 183 СК України).

Частиною 5 ст. 183 СК України передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду спосіб стягнення аліментів (у частці від доходу матері, батька або у твердій грошовій сумі) здійснюється за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, та змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Тобто спосіб стягнення аліментів (у частці від доходу чи у твердій грошовій сумі) здійснюється за рішення суду але за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Отже, саме позивачу належить право вибору способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку платника аліментів).

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

На підставі п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Щодо додаткових витрат на дитину.

Одним із різновидів аліментних зобов`язань між батьками і дітьми є зобов`язання батьків брати участь у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України): той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Наявність фактично понесених або передбачуваних додаткових витрат має довести особа, яка заявляє позовні вимоги про їх стягнення.

У постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17 зроблено висновок, що СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.

У постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17 (провадження № 61-21662св18), від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц (провадження № 61-47858св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18 (провадження № 61-20458св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 607/12170/20 (провадження № 61-17663св21) викладено правові висновки про те, що положення статті 185 СК України стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких надається у зазначеній статті. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними фактами (хворобами), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструмента, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.

Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17 (провадження № 61-21662св18), від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц (провадження № 61-47858св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18 (провадження № 61-20458св19).

Верховний Суд у справі № 520/12681/17 зазначив, що розмір додаткових витрат на дитину має бути обґрунтованим відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

VІ. Висновки суду.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заяви з огляду на нижчевикладене.

Враховуючи матеріальне становище сторін та те, що обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, інтереси дітей при визначенні розміру аліментів, розмір витратна їх утримання, виходячи з принципів розумності, справедливості, потреб дітей у розвитку, враховуючи рекомендований розмір, визначений законодавством, що забезпечить дітей встановленим прожитковим мінімумом, не надання позивачем доказів можливості сплати відповідачем аліментів в розмірі саме по 7000 грн, часткове визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково та з відповідача на користь позивача слід стягувати аліменти на малолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі по 3 500 грн на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.04.2026 року до досягнення кожною дитиною повноліття. Одночасно, суд звертає увагу на те, що довідки про стан здоров`я відповідача підтверджують наявність у нього хронічних захворювань, однак не є свідченням того, що він не може працювавати взагалі і виконувати роботи не пов`язані із фізичними навантаженнями.

Крім цього, звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_4 , які обумовлені необхідністю лікування зубів дитини, зокрема, відшкодування половини вартості витрат на лікування.

Стягнення додаткових витрат на дитину може мати місце як у випадку фактичного їх понесення, так і для фінансування наперед. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Позивач не підтвердила фактичну оплату послуг за виставленими рахунками лікаря клініки ОСОБА_14 на загальну суму 37 587 грн. Однак надані нею докази свідчать про необхідність лікування зубів спільної з відповідачем дитини ОСОБА_4 та те, що такі послуги були надані протягом квітня 2026 року, згідно актів виконаних робіт.

Позивач заявила про стягнення половини вартості наданих послуг з батька дитини відповідача. Суд оцінює таку вимогу як справедливу, оскільки обидва батьки повинні брати участь у витратах на дитину, в тому числі додаткових.

Однак, суд не погоджується із тим, що у вартість додаткових витрат на лікування дитини позивачем включено витрати за чеком з аптеки «Дублін» від 03.04.2026 року, оскільки відсутні документи, що підтверджують звернення до лікаря з приводу захворювання ангіною, як про це зазначає позивач, а також матеріали справи не містять доказів необхідності приймання ліків після лікування зубів сина ОСОБА_4 , зокрема призначення (рекомендації) лікаря стоматолога з цього приводу, крім цього чек містить найменування лікарських препаратів, що не пов`язані з захворюванням горла (укрлів, елоком, мальтофер, йодомарин, лоперамід та інші). Тому у задоволенні вказаних витрат слід відмовити.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення додаткових витрат підлягають до часткового задоволення в розмірі 18 793,50 грн.

VІІ. Судовий збір.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про оплату додаткових витрат на дитину.

З ч. 6 ст.141 ЦПК України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги щодо стягнення аліментів, тому суд констатує про необхідність стягнення судового збору у розмірі 1331 грн 20 коп. з відповідача в дохід держави.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст.180,181,182,184,191 Сімейного кодексу України, ст.1,2 Закону України «Про охорону дитинства»,ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», ст.4,5,12,13,81,82 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст.ст.263-265,430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.04.2026 року і до досягнення кожною дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення суми аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на лікування сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 18 793 (вісімнадцять тисяч сімсот дев`яносто три) грн 50 коп.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у дохід державного бюджету (стягувач - Державна судова адміністрація України) в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одну) грн 20 коп.

Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ;

відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Рішення складене в повному обсязі 15.06.2026 року.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.