Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №344/10497/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10497/25

Провадження № 2/344/699/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Татарінової О.А.,

секретаря Гарасимів А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов`язання. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Рішенням Івано-Франківського міського суду від 19.11.2015р. по справі

№344/7106/15 задоволено позов позивача до ОСОБА_3 про стягнення боргу. Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за договором позики від 22.05.2012р., три проценти річних, штраф в загальному розмірі 20 800,00 доларів США, що станом на день ухвалення рішення суду становить 497328,00 грн.

Виданий на підставі судового рішення виконавчий лист направлено на примусове виконання до Івано-Франківського МВ ДВС, де він перебуває по даний час, оскільки ОСОБА_2 не погасив боргу по договору позики від 22.05.2012р. в повному обсязі.

Незважаючи на наявність боргу перед позивачем та судового рішення, ОСОБА_4 тривалий час не виконує рішення суду, що зумовлює необхідність захисту порушеного права позивача шляхом нарахування та стягнення передбачених законом процентів за користування грошовими коштами.

Позивачем зазначається, що починаючи від 07.12.2015р. (день набрання законної сили судовим рішенням) і по сьогоднішній день позивач має право на отримання від боржника відшкодування трьох процентів річних, нарахованих на основну суму боргу в розмірі 20 800,00 доларів США за період з 07.12.2015р. по 31.05.2025р., тобто за 3 463 дні, розмір трьох процентів річних, виходячи з розміру невиконаного зобов`язання 20 800,00 доларів США, становить 20 800*3%/365*3 463=5 920,30 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 245 524,90 грн.

Враховуючи наведене просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 три проценти річних в розмірі 245 524,90 грн., нараховані за період з 07.12.2015р. по 31.05.2025р. за прострочення виконання грошового зобов`язання, яке виникло на підставі рішення Івано-Франківського міського суду від 19.11.2015р. по справі №344/7106/15-ц.

26.11.2025 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що позов вважає частково обгрунтованим, оскільки 22 травня 2012 року між ним та ОСОБА_1 було укладено письмовий договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надав йому у позику кошти в сумі 10 000,00 дол. США, а він прийнявши вказані кошти зобов`язався повернути їх до 31 грудня 2013 року.

В обумовлений договором час грошові кошти він не повернув, що мало наслідком звернення позивача до суду з позовом про стягнення боргу, процентів та штрафу за договором позики від 22 травня 2012 року.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 19.11.2015 у справі №344/7106/15-ц стягнуто на користь ОСОБА_1 основний борг за договором позики від 22 травня 2012 року у розмірі 10000,00 доларів США, що станом на день ухвалення рішення згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 239 100,00 грн., три проценти за договором позики від 22 травня 2012 року в сумі 10 500,00 доларів США, що станом на день ухвалення рішення згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 251 055,00 грн., штраф за договором позики від 22 травня 2012 року у розмірі 300,00 доларів США, що станом на день ухвалення рішення згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 7 173,00 грн., а всього 20 800,00 доларів США заборгованості за договором позики від 22 травня 2012 року, що станом на день ухвалення рішення згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 497 328,00 грн.

Відтак, звернувшись з даним позовом, позивач неправомірно нарахував три відсотки річних на вже стягнуті рішенням Івано-Франківського міського суду від 19.11.2015 суми трьох процентів річних та штрафу, які були нараховані за прострочення виконання основного зобов`язання.

Не погоджується із нарахованою позивачем сумою трьох процентів річних. Зокрема, позивач нарахував три проценти річних на загальну суму боргу, стягнуту рішенням суду від 19.11.2015 у справі №344/7106/15-ц в розмірі 20800,00 дол. США, що станом на день ухвалення рішення суду становило 497 328,00 грн. Проте, ним частково погашено заборгованість перед позивачем, а саме: у 2019 році він повернув йому готівкою 1000,00 дол. США; 91 495,28 грн. було утримано та перераховано позивачу роботодавцем з його заробітної плати. Крім того, він регулярно перераховував позивачу кошти через касу АТ «ПриватБанк» та термінал самообслуговування банку на платіжну картку позивача.

Вказані обставини підтверджуються відповідними банківськими квитанціями, довідкою АТ «ПриватБанк», звітом про звернення стягнення на заробітну плату відповідача, згідно постанови державного виконавця.

Враховуючи наведене позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, що нараховані на суму основного боргу за договором позики від 22 травня 2012 року просить задоволити частково. В іншій частині позову відмовити. Вирішити питання про розподіл судових витрат.

02.03.2026 року позивачем подано до суду заяву, відповідно до якої зазначає, що позивач має намір залишити без розгляду частину позовних вимог, в розмірі 127 484,00 грн., що становить 3 074,00 доларів США, які нараховані на суму трьох процентів за договором позики від 22.05. 2012 року в розміі 10 500,00 доларів США та на суму штрафу за договором позики від 22.05.2012 року у розмірі 300,00 доларів США (10800*3%/365*3463=3074,00 доларів США).

Відтак, позивач підтримує позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних в розмірі 2 846,30 доларів, нараховані на основну суму боргу (суму позики) по договору позики від 22.05.2012 року, тобто на 10 000,00 доларів США (10000*3%/365*3463=2846,30 доларів США).

Однак, позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних, нараховані на основну суму боргу (суму позики) по договору позики від 22.05.2012 року за період з 07.12.2015р. по 03.04.2017р. (дата за три роки до дня зупинення строку позовної давності відповідно до Закону №540-IX), є заявленими поза межами трирічного строку позовної давності.

Тому має намір залишити без розгляду частину позовних вимог, в розмірі 16 463,85 грн., що становить 396,99 доларів США, нараховані на основну суму боргу (суму позики) 10 000,00 доларів США по договору позики від 22.05.2012 року за період 2979 дні з 07.12.2015р. по 03.04.2017р. (10000*3%/365*2979=396,99 доларів США).

Відтак, позивач підтримує позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних, нараховані на основну суму боргу (суму позики) по договору позики від 22.05.2012 року, тобто на 10000,00 доларів США, за 2979 дні з 04.04.2017р. по 31.05.2025р., в розмірі 2448,49 доларів США (10000*3%/365*2979=2448,49 доларів США).

При стягненні судом заборгованості в еквіваленті іноземної валюти за курсом НБУ на день виконання рішення в судовому рішенні зазначається лише одна сума боргу (в іноземній валюті), а сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається державним / приватним виконавцем на момент здійснення боржником платежу під час виконання судового рішення. А тому позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних у сумі, еквівалентній 2 448,49 доларів США за курсом Національного банку України на день виконання рішення.

Враховуючи наведене просить суд залишити без розгляду частину позовних вимог, а саме -вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 трьох процентів за договором позики в розмірі 127 484,00 грн., що становить 3 074,00 доларів США, які нараховані на суму трьох процентів за договором позики від 22.05.2012 року в розмірі 10 500,00 доларів США та на суму штрафу за договором позики від 22.05.2012 року у розмірі 300,00 доларів США за прострочення виконання грошового зобов`язання, яке виникло на підставі рішення Івано-Франківського міського суду від 19.11.2015р. по справі №344/7106/15-ц.

Вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 трьох процентів за договором позики в розмірі 16 463,85 грн., що становить 396,99 доларів США, які нараховані на основну суму боргу (суму позики) 10 000,00 доларів США по договору позики від 22.05.2012 року за період 2979 дні з 07.12.2015р. по 03.04.2017р.

Постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 три проценти річних у сумі, еквівалентній 2448,49 доларів США за курсом Національного банку України на день виконання рішення, нараховані за прострочення виконання грошового зобов`язання на основну суму боргу 10000,00 доларів США по договору позики від 22.05.2012 року за період з 04.04.2017р. по 31.05.2025р.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, який обґрунтовує тим, що відповідач у поданому суду відзиві вказує, що ним частково сплачено боргу, який виник на підставі договору позики від 22 травня 2012 року та рішенні Івано-Франківського міського суду від 19.11.2015р. по справі №344/7106/15-ц. Тому, на переконання відповідача, нарахована сума позовних вимог не підлягає стягненню в повному обсязі, а лише частково. Відповідач вказує, що здійснить підрахунок погашених сум та відповідно належних до стягнення трьох процентів річних. Разом з тим, таких альтернативних розрахунків ним надано не було.

У відповідності з ст. 534 ЦК України всі сплачені відповідачем кошти на виконання рішення Івано-Франківського міського суду від 19.11.2015р. по справі №344/7106/15-ц зараховані позивачем в рахунок боргу по процентах та неустойці.

Водночас позивач звертає увагу суду на ті обставини, що позивач не вимагає стягнення трьох процентів річних, нарахованих на суму вже нарахованих раніше трьох процентів річних в розмірі 10500,00 доларів США та на суму штрафу за договором позики від 22 травня 2012 року у розмірі 300,00 доларів США, задоволених до стягнення відповідно до рішення Івано-Франківського міського суду від 19.11.2015р. по справі №344/7106/15-ц (заява відповідача від 02.03.2025., якою залишено без розгляду частину позовних вимог).

Позивач вимагає до стягнення лише три проценти річних у сумі, еквівалентній 2448,49 доларів США за курсом Національного банку України на день виконання рішення, нараховані за період з 04.04.2017р. по 31.05.2025р. на основну суму боргу по договору позики від 22 травня 2012 року за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розрахунок: 10000дол. США ? 3%/365 днів х 2979 днів= 2448,49 доларів США.

Враховуючи вищевикладене, просить постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 три проценти річних у сумі, еквівалентній 2448,49 доларів США за курсом Національного банку України на день виконання рішення, нараховані за період з 04.04.2017р. по 31.05.2025р. на основну суму боргу по договору позики від 22 травня 2012 року за прострочення виконання грошового зобов`язання.

12.05.2026 року представником відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив, відповідно до якого зазначає, що нарахування позивачем трьох процентів річних після введення воєнного стану (24.02.2022 року) суперечить вимогам п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. З огляду на вищевикладене, правомірним може вважатись нарахування трьох процентів річних на суму основного боргу в межах строків позовної давності (з врахуванням продовження на строк дії карантину) за період з 04.04.2017 року по 23.02.2022 року. Загальна сума трьох процентів річних за вказаний період складає 1 467,95 доларів США.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до наступного.

Згідно з ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Оскільки відповідач не виконує умови договорів у добровільному порядку, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитор/ зобов`язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19.11.2015 року по справі №344/7106/15-ц позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, процентів та штрафу за договором позики від 22.05.2012 року задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 основний борг за договором позики від 22 травня 2012 року у розмірі 10000,00 доларів США, що станом на день ухвалення рішення згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 239 100,00 грн., три проценти за договором позики від 22 травня 2012 року в сумі 10 500,00 доларів США, що станом на день ухвалення рішення згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 251 055,00 грн., штраф за договором позики від 22 травня 2012 року у розмірі 300,00 доларів США, що станом на день ухвалення рішення згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 7 173,00 грн., а всього 20 800,00 доларів США заборгованості за договором позики від 22 травня 2012 року, що станом на день ухвалення рішення згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 497 328,00 грн. (а.с.2-3).

Судове рішення від 19.11.2015 року по справі №344/7106/15-ц набрало законної сили 07.12.2015 року (а.с.3).

Відповідачем до матеріалів справи долучено копії квитанції про часткове погашення заборгованості (а.с.40-46), а також реєстром оплат (а.с.76-77) та відрахуваннями із заробітної плати ОСОБА_2 МК НСБ «Авангард» (а.с.82).

Згідно результатів пошуку виконавчих проваджень в АСВП від 13.10.2025 року вбачається, що виконавче провадження №52943134 від 21.11.2016 року перебуває в стані: «Примусове виконання», за яким боржником є ОСОБА_2 , а стягувачем ОСОБА_1 (а.с.47).

Із відповіді Начальника Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 22.11.2025 року на запит суду встановлено, що на виконанні у Івано-Франківському відділі державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області перебувало виконавче провадження №52943134 з примусового виконання виконавчого листа №344/7106/2015 виданого 25.12.2015 року Івано-Франківським міським судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 497328 грн. заборгованості. Жодні кошти в рахунок погашення боргу, процентів та штрафу по ВП №52943134 на депозитний рахунок Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області від боржника ОСОБА_2 станом на 12.11.2025 року не надходили (а.с.56).

Представником відповідача подано до суду складений ним розрахунок трьох процентів річних за період з 04.04.2017 року по 23.02.2022 року за 1 787 днів, що становить 1 467,95 доларів США (а.с.124).

Таким чином судом встановлено, що заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19.11.2015 року по справі №344/7106/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, процентів та штрафу за договором позики від 22.05.2012 року до цього часу відповідачем не виконано в повному обсязі, заборгованість за кредитним договором не погашена.

Позивач, обгрунтовує свої вимоги тим, що наведене вище рішення не виконано в повному обсязі, здійснив розрахунок розміру 3% річних за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України за період з 04.04.2017р. по 31.05.2025р. на основну суму боргу по договору позики від 22 травня 2012 року за прострочення виконання грошового зобов`язання, а саме: 10000дол. США х 3%/365 днів х 2979 днів= 2448,49 доларів США.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд враховує, що предметом позову в цій справі є стягнення на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 3 % річних за весь час прострочення відповідачем виконання зобов`язання, яке виникло на підставі рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 та ч. 5 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а також у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Отже, у сторони відповідача на підставі рішення суду виникло грошове зобов`язання перед позивачем.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Вищенаведене відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній 16 травня 2018 року в справі № 686/21962/15-ц.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом України в постанові №6-2168цс-15 від 30 березня 2016 року, за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Частина друга статті 625 ЦК України визначає, що суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних (чи інший розмір, визначений договором) визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.

Тому при обрахунку суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних за основу має братися саме прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні.

Такий правовий висновок, викладений, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). При цьому чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум (постанова Великої Палати Верховного Суду України від 04 червня 2019 року в справі №916/190/18, п.64).

Таким чином, на думку суду, з ухваленням 19.11.2015 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області рішення про стягнення боргу з відповідача, яке набуло законної сили, зобов`язання відповідача сплатити заборгованість не припинилося та триває до цього часу, оскільки відповідач не виконав рішення суду в повному обсязі.

Відтак, позивач має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що 15.03.2022 року був прийнятий Закон України №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дій норм на період дії воєнного стану», який набув чинності 17.03.2022 року. Вказаним законом доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України. До розділу був внесений пункт 18, відповідно до якого: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Так як, грошове зобов`язання за рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19.11.2015 року по справі №344/7106/15-ц виникло внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором позики від 22.05.2012 року, суд враховуючи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного Кодексу України, та вважає, що позов про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних витрат підлягає до задоволення за період з 04.04.2017 року по 23.02.2022 року за 1 787 днів, що становить 1 467,95 доларів США, а нарахування за період, починаючи з 24 лютого 2022 року підлягають списанню кредитодавцем.

Судом, з огляду на викладене, здійснено розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат за період з 04.04.2017 року по 23.02.2022 року, за основу взято суму боргу в розмірі 10 000,00 грн.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов`язання слід задовольнити частково, та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 % річних за період з 04 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 1467 доларів США 95 центів, а в задоволенні решти вимог позову відмовити.

Керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов`язання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований на адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , 3 % річних за період з 04 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 1467 ( одна тисяча чотириста шістдесят сім) доларів США 95 центів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований на адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Татарінова О.А.

Повний текст рішення складено 15 червня 2026 року