Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №947/29241/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/2797/26

Справа № 947/29241/24

Головуючий у першій інстанції Гниличенко М. В.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України)

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Тонкошкур Ігор Васильович

на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 17 листопада 2025 року

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод в участі у вихованні та вільному спілкуванні батька з дитиною, який проживає окремо та визначення способу участі у вихованні дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст вимог

У вересні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод в участі у вихованні та вільному спілкуванні батька з дитиною, який проживає окремо та визначення способу участі у вихованні дитини.

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 подала зустрічну позовну заяву про позбавлення батьківських прав та про стягнення з ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 .

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 17 листопада 2025 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, разом з долученими матеріалами, повернуто заявнику.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що в зустрічній позовній заяві не зазначено обґрунтування для об`єднання та взаємопов`язаність вимог по первісному та зустрічному позову, а також суд виходив з того, що зустрічний позов подано з порушенням строків для подання.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Тонкошкур Ігор Васильович, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що заявник не зобов`язаний пояснювати в чому виражається взаємопов`язаність первісного та зустрічного позовів, а також висновки суду про пропуск строку для подання зустрічного позову є необґрунтованими в зв`язку з поважністю пропуску такого строку. Скаржник вважає, що первісний та зустрічний позови є взаємопов`язаними.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ст. 369 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 10, частиною 3 статті 12, частиною 1 статті 13 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За матеріалами справи судом встановлено, що рішенням Київського районного суду міста Одеси від 18.08.2022 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про народження №3489 Одеського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 03 серпня 2019р.).

Так, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 ЦПК України, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом (пункт 3 частини 2 статті 49 ЦПК України).

Подання зустрічного позову є одним із способів захисту відповідача проти пред`явленого до нього позову.

Відповідно до частин 1-3 статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Згідно з частиною 2 статті 194 ЦПК України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Як передбачено частиною 3 статті 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

У своїй постанові від 15 серпня 2018 року у справі № 686/22243/16-ц (провадження № 61-20223св18) Верховний Суд зазначив, що ураховуючи те, що первісний та зустрічний позови не є взаємопов`язаними, виникли з різних правовідносин і їхній сумісний розгляд є недоцільним та затягне розгляд справи, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви відповідача.

У постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 904/6157/19 вказано, що взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.

Такі ж висновки викладені і у постановах Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 522/9011/19 (провадження № 61-6642св21) та від 07 червня 2023 року в справі № 459/1490/21 (провадження № 61-12807 св 22).

Аналіз вказаних положень закону та судової практики свідчить про те, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

У своїй позовній заяві ОСОБА_2 просив визначити порядок участі батька у вихованні та визначити порядок спілкування із малолітньою дитиною ОСОБА_3 .

Відповідачка ОСОБА_1 вважає, що позов про визначення порядку виховання та спілкування батька з дитиною слід розглядати спільно з її зустрічним позовом про стягнення неустойки(пені) за прострочення сплати аліментів та позбавлення батьківських прав первісного позивача.

Згідно з частиною 1 статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Відзив подається у строк встановлений судом, але не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (частина 7 статті 178 ЦПК України).

За матеріалами справи судом встановлено, що ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 09.10.2024 року прийнято до розгляду та відкрито загальне провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод в участі у вихованні та вільному спілкуванні батька з дитиною, який проживає окремо та визначення способу участі у вихованні дитини, та запропоновано відповідачу у встановлений законом строк подати відзив на позовну заяву, пред`явити зустрічний позов.

Також встановлено, що 20.01.2025 року представник відповідача адвокат Оніщук Г.А. ознайомилась з матеріалами справи та 03.02.2025 року було подано відзив на позов. У подальшому 02.04.2025 у справу вступив новий представник відповідачки – ОСОБА_4 , який 08.04.2025 ознайомився з матеріалами справи, про що власноручно поставив підпис, крім того у судовому засіданні, призначеному на 15.04.2025 відповідачка ОСОБА_1 особисто була присутня у судовому засіданні.

Однак, зустрічний позов подано було 12.11.2025 року.

Крім того, задоволення позову про визначення порядку виховання та спілкування батьком з дитиною, не може зумовлювати відмову у задоволенні позову про стягнення аліментів, позбавлення батьківських прав та навпаки.

До того ж, зустрічний позов про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ґрунтується на спірних майнових правовідносинах сторін, у той час як вимоги первісного позову заявлені з метою зміни у судовому порядку особистих немайнових відносин сторін.

З врахуванням наведених обставин колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про відмову у прийнятті зустрічного позову.

При цьому, суд апеляційної інстанції, як і місцевий суд звертають увагу відповідачки та її представника на ту обставину, що повернення зустрічної позовної заяви жодним чином не порушує її право на звернення до суду з відповідним позовом в загальному порядку з додержанням вимог чинного законодавства.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення зустрічного позову заявниці.

Доводи апеляційної скарги відповідачки не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться лише до незгоди ОСОБА_1 із ухвалою суду про відмову у прийнятті зустрічного позову.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалена судом ухвала відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Також колегія суддів зазначає, що у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Тонкошкур Ігор Васильович - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 17 листопада 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3ст. 389 ЦПК України.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.В. Коновалова

В.В. Кострицький