Суд: Олександрівський районний суд міста Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди
Дата: 04 червня 2026 р.
Справа: №331/4892/26
Суддя: Кольц Д. М.
Справа № 331/4892/26
Провадження № 3/331/1477/2026
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Кольц Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії ЕПР1 №676224 від 26.05.2026 року, що надійшов з Управління патрульної поліції в Запорізькій областівідносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 122-4 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до опису правопорушення у проколі серії ЕПР1 №676224 від 26.05.2026 – 26.05.2026 року о 14-46 годин в м. Запоріжжя, вул. Фортечна біля буд. 42 водій транспортного засобу KIA CERATO державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 , скоївши дорожньо-транспортну пригоду, а саме здійснив наїзд на автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT державний номерний знак НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , що стояв, місце пригоди залишив, чим порушив п. 2.10 «а» ПДР України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП не визнав. Пояснив, що він, керуючи транспортним засобом KIA CERATO державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул. Фортечній в м. Запоріжжя. Під час керування автомобілем ОСОБА_1 не відчув та не чув характерних звуків удару, однак через певний проміжок часу до нього подзвонили працівник поліції та повідомив, що ОСОБА_1 став учасником ДТП, після чого останній поїхав до УПП в Запорізькій області для дачі пояснень. Можливість бути учасником ДТП не оспорював, однак зазначив, що уникати відповідальності не мав умислу, адже не усвідомлював, що сталось ДТП.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши протокол та додані до нього письмові докази суд приходить до наступного висновку.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з`ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини.
Складом адміністративного правопорушення є передбачена нормами права сукупність ознак (елементів), за наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Таку сукупність ознак формують чотири складових елементи: об`єкт, об`єктивна сторона (характеризують зовнішню сторону правопорушення); суб`єкт та суб`єктивна сторона (характеризують внутрішню сторону правопорушення).
Стаття 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Таким чином, об`єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні особою дій, на порушення п. 2.10 Правил дорожнього руху, які регулюють поведінку водія, який став учасником дорожньо-транспортної пригоди.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Правилами дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, визначено, серед іншого:
2.10. У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний:
а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
Згідно Правил дорожнього руху України, поняття дорожньо-транспортна пригода включає в себе подію, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки. Тобто одним із основних елементів є настання наслідків таких як матеріальні збитки.
Судом досліджені матеріали, справи про адміністративне правопорушення:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №676224 від 26.05.2026 року, складений відносно ОСОБА_1 за порушення ст. 122-4 КУпАП;
-схема місця ДТП, на якій зображене місце розташування транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди, місце зіткнення транспортних засобів, також зазначено пошкодження транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT державний номерний знак НОМЕР_2 – переднє ліве крило, переднє ліве дзеркало;
-письмові пояснення ОСОБА_2 , який вказав, що він припаркував свій автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT державний номерний знак НОМЕР_2 26.05.2026 року приблизно о 08-00 годи біля краю проїзної частини за адресою м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 44. Приблизно о 14-50 годин ОСОБА_2 помітив, що його автомобіль має механічні пошкодження у вигляді відбитого дзеркала заднього виду ( лівого) та пошкодження лако-фарбного покриття переднього лівого крила, що характерні для ДТП. В подальшому представник магазину «Сантехніка» надав ОСОБА_2 відеозапис, на якому вино, що автомобіль KIA CERATO державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив зіткнення з автомобілем ОСОБА_2 та поїхав з місця ДТП;
-відеозапис подій з магазину «Сантехніка»;
- фотознімком, на якому зафіксовані пошкодження транспортних засобів після дорожньої транспортної пригоди за участю транспортних засобів.
Із суб`єктивної сторони правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 122-4 КУпАП характеризується прямим умислом.
Згідно норми статті 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Тобто, для підтвердження наявності у діях ОСОБА_1 суб`єктивної сторони інкримінованого правопорушення, матеріали справи повинні містити докази, що він усвідомлював, що став учасником ДТП (подією унаслідок якого транспортні засоби отримали механічні пошкодження). Таких доказів матеріали справи не містить. Навпаки, із пояснень особи встановлено, що він не усвідомлював, що сталося ДТП, а тому і продовжив рух.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь.
У зв`язку із тим, що матеріалами справи про адміністративне правопорушення не підтверджено наявності у діях ОСОБА_1 умислу (суб`єктивної сторони як обов`язкового елементу складу адміністративного правопорушення), суд не може констатувати наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 122-4 КУпАП
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі в зв`язку з відсутність складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 27, 34, 35,122-4, 247, 283, 284 КУпАП, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Д.М. Кольц
Оригінал: reyestr.court.gov.ua