Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №331/6115/25 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 331/6115/25

Провадження № 2/331/816/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року м. Запоріжжя

Олександрівський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Світлицької В.М.,

за участю секретаря – Солов`ян О.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Олександрівського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до Олександрівського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_3 про скасування арешту майна.

В обґрунтування позову зазначено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 існували шлюбні відносини. У період шлюбу був придбаний автомобіль Volkswagen Passat, 2013 року випуску та зареєстрований на позивача. У зв`язку з припиненням шлюбних відносин та необхідністю поділу спільного майна подружжя, відповідачем було подано позов до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області у справі № 310/1753/21 про поділ спільного майна подружжя. Відповідно до ухвали Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22.02.2021 р. у справі № 310/1469/21 у якості забезпечення до подачі позовної заяви було накладено арешт на спірне майно - автомобіль Volkswagen Passat, 2013 року випуску. Відповідно до ухвали Бердянського міськрайонного суду Запорізької області у справі № 310/1753/21 було відкрито провадження по справі про поділ майна. 24.02.2022 року внаслідок військової агресії рф проти України м. Бердянськ опинилося в окупації. Станом на день подачі позову між сторонами спір врегульовано, взаємних претензій немає, необхідність у забезпеченні (арешті) автомобіля відпала. Враховуючи обставини воєнного стану та неможливість відновлення провадження у справі № 310/1469/21, подальше існування арешту на зазначене майно є необґрунтованим та порушує права позивача як власника (співвласника). Відтак, способом захисту порушеного права в даному випадку є позов про скасування арешту. Посилаючись на зазначені обставини, просить суд скасувати арешт, накладений на транспортний засіб Volkswagen Passat, VIN-код НОМЕР_1 , 2013 року випуску, номер НОМЕР_2 .

Ухвалою суду від 24.10.2025 року у вказаній справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, просила задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за відсутності відповідача та її представника, позов визнають в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 03.09.2011 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 03.09.2011 року.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22.02.2021 року по справі № 310/1469/21 заяву ОСОБА_3 в особі представника адвоката Дігтяренко В.С. про забезпечення позову до пред`явлення позову – задоволено; накладено арешт, зокрема, на транспортний засіб: автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_4 , об`єм двигуна Р.1 1968, 2013 року випуску, колір чорний, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , який зареєстровано за ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12.03.2021 року відкрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025 року, який прийнятий на заміну наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, м. Бердянськ Запорізької області з 27.02.2022 року є тимчасово окупованою територією.

Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 14.09.2022 року № 49/0/9-22, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ з Бердянського міськрайонного суду Запорізької області на Олександрівський (Жовтневий) районний суд м. Запоріжжя.

29.09.2022 року ОСОБА_3 звернулася до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя із заявою про відмову від позову та просила закрити провадження у справі № 310/1469/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя і скасувати заходи забезпечення позову накладені ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22.02.2021 р. на підставі відмови ОСОБА_3 від позову.

Листом від 03.11.2022 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя повідомлено ОСОБА_3 , що цивільна справа № 310/1753/21 Бердянським міськрайонним судом Запорізької області не розглянута, а матеріали справи Жовтневому районному суду м. Запоріжжя, для подальшого розгляду, не передані. Отже, оскільки зазначена справа не перебуває в провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя, відповідно немає можливості розглянути, постановити ухвалу про прийняття відмови від позову.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , транспортний засіб Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2013 року випуску, об`єм двигуна 1968, чорного кольору, ідентифікаційний номер транспортного засобу – НОМЕР_1 , 24.09.2022 року було зареєстровано за ОСОБА_1 .

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 492 ЦПК України, у випадку, визначеному пунктом 1 частини четвертої цієї статті (подання заяви про відновлення судового провадження, втраченого до закінчення судового розгляду), суд роз`яснює заявнику право звернутися до суду з новим позовом в установленому цим Кодексом порядку. В ухвалі суду про відкриття провадження в новій справі у зв`язку з втратою незакінченого провадження обов`язково має бути зазначено про цю обставину.

Виходячи з положень Глави 10 ЦПК України, питання щодо забезпечення позову безпосередньо пов`язано з позовними вимогами і має похідний характер від відповідного позову, оскільки слугує для забезпечення виконання судового рішення, яке буде прийнято за результатом розгляду судом відповідної справи.

Виходячи із ст. 492 ЦПК України, у випадку відмови судом у відновленні втраченого судового провадження заявник має право звернутися до суду з новим позовом в установленому цим Кодексом порядку.

Судом встановлено, що відновити втрачене судове провадження по цивільній справі № 310/1753/21 неможливо, так як справа не закінчена ухваленням рішенням.

Доказів щодо звернення ОСОБА_3 з новою позовною заявою до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя до суду надано не було.

Відповідно до ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із ч. 1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Однак, на думку суду, це положення закону розповсюджується на цивільні справи, які перебувають в провадженні суду, в той час як у випадках, коли судове провадження втрачено і процесуальна можливість його відновити відсутня, суд в даному випадку позбавлений можливості розглянути клопотання про скасування заходів забезпечення позову за відсутності відновленого відповідного судового провадження.

Отже, позивач звернувся з позовною заявою про скасування арешту і обраний позивачем спосіб захисту, який не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку, зважаючи на визнання позову стороною відповідача, відсутність відомостей на підтвердження необхідності існування на даний час арешту майна вказаного в позовній заяві, та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про скасування арешту, захистити своє порушене право не може, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність скасування такого арешту.

З урахуванням викладеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про скасування арешту майна – задовольнити.

Скасувати арешт, накладений на транспортний засіб Volkswagen Passat, VIN-код НОМЕР_1 , 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : В.М. Світлицька