Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №751/94/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/94/26

Провадження №2/751/996/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Яременко І. В.

з участю: секретаря судового засідання Усік Ю.О.,

позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

представника позивача - адвоката Завальнюка В.В. (в режимі відеоконференції),

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача - адвоката Марченка Р.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 , про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

28.12.2025 через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошові кошти в розмірі 440 247, 80 грн та понесені судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що вона є законним представником малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відповідач ОСОБА_2 є законним представником малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком яких є ОСОБА_5 , котрий загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 на Донецькому напрямку, під час виконання бойового завдання. ОСОБА_3 була народжена після загибелі ОСОБА_5 , тому позивачка встановлювала факт батьківства в судовому порядку. Після загибелі ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належне йому майно. Малолітня ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті свого батька, та отримала свідоцтво про право на спадщину на 1/2 (одну другу) частку у праві власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . 07.11.2024 відповідачка відчужила вказану квартиру в інтересах дитини шляхом укладення договору купівлі-продажу квартири своїй матері ОСОБА_6 за значно заниженою ціною 400 000 грн, вартість 1/2 (однієї другої) частки якої склала 200 000 грн. Позивачка вважає, що вартість квартири є більшою, зокрема відповідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості вартість 1/4 (однієї четвертої) частки спадкової квартири, на яку має право спадкування за законом малолітня ОСОБА_3 , становить 289 649, 29 грн. Окрім того, згідно наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 02.03.2023 №63 у зв`язку зі смертю ОСОБА_5 відповідачка отримала грошові кошти у розмірі 301 197,01 грн, які підлягають поділу між дітьми спадкодавця, а тому вважає, що 150 598,50 грн підлягають стягненню з відповідачки. Заходи досудового врегулювання спору не призвели до його вирішення, тому, позивачка звертається з вказаним позовом до суду, та просить стягнути на її користь з відповідачки грошові кошти в загальному розмірі 440 247, 80 грн, а також витрати понесені на сплату судового збору в сумі 3521 грн 98 коп та на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн.

09.01.2026 ухвалою судді Новозаводського районного суду м.Чернігова відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, справу призначено до розгляду у підготовче судове засідання (а.с. 62).

26.01.2026 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просять задовольнити позовні вимоги частково. Вказує, що відповідачка визнає факт батьківства померлого ОСОБА_5 щодо малолітньої ОСОБА_3 та її право на частку у спадщині, проте розмір заявлених до стягнення коштів вважає необґрунтовано завищеним. 07.11.2024 відповідачка, діючи в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , дійсно уклала договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2 , з ОСОБА_7 . Загальна вартість квартири склала 400 000 грн, відповідно вартість відчуженої 1/2 частки, яка належала малолітній ОСОБА_4 склала 200 000 грн. Однак вказує, що позивачка вимагає стягнути 289 649,29 грн, як вартість 1/4 частки квартири, посилаючись на довідку Фонду державного майна України від 04.12.2025. Відповідачка заперечує щодо стягнення з неї заявленої позивачкою суми, та вважає, що така була розрахована неправильно, оскільки вартість майна має визначатись станом на момент його відчуження, а не на момент звернення до суду. Зважаючи на викладене та посилаючись на Інформаційну довідку виготовлену приватним підприємством «Експертна фірма «Експерт-Плюс» від 12.01.2026, згідно якої ринкова вартість всієї квартири станом на 07.11.2024 становила 599 329 грн, відповідно вартість 1/4 частки становила 149 832 грн, яку відповідачка вважає справедливою та готова компенсувати. Також відповідачка частково заперечує, щодо вимоги про стягнення з неї отриманих 50% від суми 301197, 01 грн, яка була виплачена на підставі Витягу з наказу №63 від 02.03.2023 командира в/ч НОМЕР_1 , зважаючи на наступне. Відповідачка будучи колишньою дружиною ОСОБА_5 , понесла витрати на організацію його поховання, зокрема організацію поминального обіду в сумі 10270 грн, витрат на поховальну атрибутику, коштів у розмірі 7 945 грн, виділених державою на поховання не вистачило, тому вважає, що сума витрат понесених нею особисто на поховання ОСОБА_5 має бути вирахувана із суми спадкової маси. Також, зважаючи, що ОСОБА_5 мав перед відповідачкою заборгованість по аліментам на утримання дочки ОСОБА_4 , відповідачка просить суму, що підлягає стягненню зменшити і на суму заборгованості зі сплати аліментів. Керуючись ст. 435 ЦПК України просить розстрочити виконання судового рішення, віднести судові витрати позивача на його власний рахунок, або зменшити їх розмір (а.с.76-81).

30.01.2026 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій заперечує проти обставин вказаних представником відповідача у відзиві на позов, вважає доводи наведені у ньому фрагментарними, внутрішньо суперечливими та такими, що не підтверджені належними і допустимими доказами. Зокрема Інформаційна довідка щодо орієнтовної ринкової вартості об`єкта нерухомості не може використовуватися для судового доказування вартості, оскільки не є звітом суб`єкта оціночної діяльності та не має статусу офіційної оцінки майна, на відміну від довідки Фонду державного майна України про оціночну вартість об`єкта нерухомості, сформовану через Єдину базу даних звітів про оцінку. Наявність заборгованості з аліментів на ОСОБА_4 документально не підтверджена, але в розумінні ст.1282 ЦК України така заборгованість у разі її наявності мала бути стягнута з реалізації спадкового майна на яке нотаріусом видане свідоцтво. За тієї обставини, що на грошові кошти, отримані відповідачкою з військової частини НОМЕР_1 , спадщина не оформлювалась, вони підлягають поділу між малолітніми дітьми ОСОБА_5 в рівних частинах. (а.с.93-95).

02.02.2026 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких заперечує щодо викладених у ній тверджень, вважає їх безпідставними, внутрішньо суперечливими, та такими, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства. Вважає, сума, що підлягає стягненню на користь малолітньої ОСОБА_3 в особі її представника - ОСОБА_1 , має бути розрахована наступним чином: 301 197,01 грн (загальна сума грошового забезпечення) - 75 299,25 грн (аліментна заборгованість) - 10 270,00 грн (витрати на поминальну трапезу) = 215 627,76 грн (залишок до розподілу між спадкоємцями), з яких 50% = 107 813,88 грн підлягає стягненню на користь малолітньої ОСОБА_3 . Також відповідачка вважає, що підлягає стягненню вартість 1/4 частки квартири у розмірі 149 832 грн (а.с.102-108).

30.03.2026 ухвалою Новозаводського районного суд м. Чернігова закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 138-139).

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили позов задовольнити, а також стягнути з відповідачки на користь позивачки понесені судові витрати на сплату судового збору та правничу допомогу. В обґрунтування позовних вимог посилались на доводи, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив.

У судовому засіданні відповідач та її представник частково заперечували щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на доводи викладені у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив. Вважали за можливе задовольнити позовні вимоги за розрахунком наведеним представником відповідача у запереченнях на відповідь на відзив, також просили зменшити розмір судових витрат, які підлягають стягненню на користь позивача.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

За змістом статей 11, 15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у селищі міського типу Володимирівка Донецької області, про що 07.03.2023 складено відповідний актовий запис №44 (а.с.12).

Статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ визначено поняття соціального захисту військовослужбовців як діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пп. 2 п. 1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється, зокрема, на членів сімей військовослужбовців, які загинули.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено: спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_8 (а.с.16).

Рішенням Новозаводського районного суду від 26.08.2025 року, яке набрало законної сили 14.10.2025 року, встановлено факт батьківства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця міста Славутич Київської області, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно неповнолітньої ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 в місті Біла Церква Київської області (а.с.17-19).

Згідно повторно виданого свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а.с.13).

Отже, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідними дочками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , та відповідно обидві є спадкоємицями першої черги за законом після смерті батька.

За змістом ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За життя спадкодавцю ОСОБА_5 , зокрема, належала 1/2 (одна друга) частка квартири за номером АДРЕСА_3 .

Вказана обставина визнається учасниками справи, не викликає обґрунтованого сумніву у суду щодо її достовірності та добровільності її визнання сторонами, а тому не підлягає доказуванню у відповідності до ч.1 ст. 82 ЦПК України.

Відповідно ч. 1 ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Отже, кожна дочка померлого, як спадкоємиця першої черги, має право на спадкування 1/4 частки квартири за номером АДРЕСА_3 .

23.10.2024 року приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Хусалімовою Л.В., спадкоємиці ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , його дочці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 (одну другу) частки квартири за номером АДРЕСА_3 , зареєстровано в реєстрі за №1135, спадкова справа №11/2024 (а.с.20).

Листом № 09/02-14 від 12.01.2026 року приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Хусалімовою Л.В. повідомлено ОСОБА_1 , що 12 січня 2026 року нотаріусом була отримана, належним чином зареєстрована та долучена до спадкової справи № 11/2024 її заява щодо видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , на ім`я малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Роз`яснено, що зміни до вже виданих свідоцтв про право на спадщину, згідно ст. 1300 Цивільного кодексу України, нотаріус вносить на вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду (а.с.71).

Відповідно до ч. 2 ст. 1300 ЦК України на вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину.

Зміни до свідоцтва про право на спадщину вносяться без визнання попереднього свідоцтва про право на спадщину недійсним. У такому випадку нотаріус повинен вилучити у спадкоємців раніше видані свідоцтва та замість них видати нові, з актуальною інформацією.

При цьому слід враховувати правову позицію Верховного Суду, який в постанові від 13.11.2019 р. (судова справа № 758/5329/15, провадження № 61-18376св18) відзначив, що передбачений ст. 1300 ЦК порядок внесення змін до свідоцтва про право на спадщину є самостійним способом захисту прав спадкоємців. У разі настання підстав для внесення змін до свідоцтва про право на спадщину законом не обумовлюється, що зміни до нього повинні вноситись внаслідок визнання попереднього свідоцтва недійсним.

Внесення змін до свідоцтва про право на спадщину в судовому порядку може мати місце у разі, коли відсутня згода спадкоємців на внесення змін до свідоцтва, а також існують інші обставини, що позбавляють можливості внести такі зміни в нотаріальному порядку.

Згідно ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняли кілька спадкоємців, то свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Водночас відсутність такого свідоцтва не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ч. 1 ст. 1280 ЦК України, якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (частини друга і третя статті 1272 цього Кодексу), вона підлягає перерозподілу між ними.

Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації.

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 07.11.2024 року посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Тарасенком Р.О. та зареєстрованого в реєстрі за №4442, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Продавець-1), від імені якої діє її законний представник мати - ОСОБА_2 , та ОСОБА_2 (Продавець-2) відчужили (продали) у власність ОСОБА_6 однокімнатну квартиру загальною площею 31,1 кв.м., з яких 17,1 житлової площі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Продаж вчинено за 400 000 грн, які продавці отримали від покупця пропорційно проданим часткам, до підписання цього договору (а.с. 25).

Таким чином, відповідачкою ОСОБА_2 , яка діючи в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_4 , відчужила 07.11.2024 року належну останній 1/2 (одну другу) частку квартири за номером АДРЕСА_3 , яку вона прийняла у спадщину після померлого батька, фактично не враховані інтереси другої малолітньої дочки померлого - ОСОБА_3 .

Вказана обставина визнана відповідачкою ОСОБА_2 у судовому засіданні.

За встановлених обставин у відповідності до ч.1 ст. 1280 ЦК України позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації за 1/4 частку квартири за номером АДРЕСА_3 , як спадщини, що належить малолітній дитині ОСОБА_3 після смерті батька ОСОБА_5 , - підлягають задоволенню. Розмір компенсації у даному випадку буде відповідати розміру вартості успадкованого майна станом на час його відчуження.

Вирішуючи питання щодо розміру грошової компенсації, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, договір купівлі-продажу квартири за номером АДРЕСА_3 укладений сторонами, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Тарасенком Р.О. та зареєстрований в реєстрі за №4442 саме 07.11.2024 року.

У договорі купівлі-продажу квартири визначена вартість її продажу 400000 грн, при цьому її експертна грошова оцінка не проводилась (п.2.2 Договору). Водночас слід врахувати, що у договорі купівлі-продажу ціна квартири визначається за згодою сторін, яка може не відповідати її дійсній вартості.

Відповідачем на підтвердження дійсної ринкової вартості відчуженої квартири станом на час її відчуження 07.11.2024 надано Інформаційну довідку щодо орієнтовної ринкової вартості майна, виданої приватним підприємством «Експертна фірма «Експерт-Плюс» від 12.01.2026 року, згідно якої ринкова вартість однокімнатної житлової квартири загальною площею 31,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 07.11.2024 року становить 599 329 грн. Відповідно ринкова вартість 1/4 (однієї четвертої) частини вказаної квартири, станом на 07.11.2024 року, становить 149 832 грн (а.с. 84-90).

Позивачем же до позову долучено довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості сформовану 04.12.2025 року (через 11 місяців після відчуження квартири), згідно якої оціночна вартість частки у розмірі 7.77 кв.м., а саме однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 31.10 кв.м., площею житлових приміщень 17.10 кв.м., становить 289 649,29 грн (а.с. 26-27).

На спростування розміру ринкової вартості квартири станом на час її відчуження - 07.11.2024 позивачкою інших доказів суду не надано, із клопотанням про призначення відповідної судової експертизи позивачка до суду не зверталась.

Отже, у відповідності до ст. 77 ЦПК України, єдиним належним доказом у справі, який містить інформацію щодо предмета доказування станом на момент відчуження спадкового майна, на думку суду, є Інформаційна довідка щодо орієнтовної ринкової вартості майна, видана приватним підприємством «Експертна фірма «Експерт-Плюс» від 12.01.2026 року, а тому до стягнення позивачу підлягає грошова компенсація у вигляді ринкової вартості 1/4 (однієї четвертої) частини квартири за номером АДРЕСА_3 , станом на 07.11.2024 року в сумі 149 832 грн.

Згідно ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Виходячи з аналізу зазначеної норми, предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 484/3648/16-а, від 29 квітня 2021 року у справі № 826/17923/18, від 15 червня 2022 року у справі № 640/5942/21, від 18.10.2020 року у справі № 640/2868/22.

Згідно із частиною 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Частина 2 цієї ж статті визначає, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно із частиною 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Розділ XXX Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року №260 (далі - Порядок №260) регулює виплату грошового забезпечення в разі захоплення в полон чи заручниками, смерті (загибелі) військовослужбовців або якщо вони визнані безвісно відсутніми чи оголошені померлими.

Згідно із пункту 1 розділу XXX Порядку №260 у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей. У разі відсутності зазначених осіб належні суми грошового забезпечення виплачуються іншим спадкоємцям відповідно до чинного законодавства України.

Пунктом 2 розділу XXX Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення, у тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату.

Також у вказаному пункту зазначено, що компенсація за невикористані дні відпусток членам сімей військовослужбовців, у разі їх загибелі (смерті), виплачується відповідно до Порядку виплати грошової компенсації за невикористані дні відпусток членам сімей військовослужбовців та поліцейських у разі їх загибелі (смерті), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2024 року № 37 (далі - Порядок №37).

Пунктом 2 Порядку №37 визначено, що у разі загибелі (смерті) військовослужбовців грошова компенсація за всі невикористані ними за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи A I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки», виплачується членам сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, зазначеним в абзаці четвертому пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а у разі їх відсутності - входить до складу спадщини.

Згідно із абзацом 4 частини 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції на час виникнення спірних правовідносин грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 30 вересня 2024 року у справі №560/16370/23 (пункт 51), пунктом 1 розділу ХХХ Порядку № 260 встановлено чіткий перелік осіб, яким виплачується грошове забезпечення військовослужбовця, а саме його дружині (чоловіку). У разі якщо її (його) немає, то вказано перелік осіб, які мають право на таку виплату, та черговість. Словосполучення «а також» стосується інших членів сім`ї та осіб, які перебувають на його утриманні, тобто у разі відсутності дружини (чоловіка) військовослужбовця, а не разом з нею (ним).

Згідно Витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №63 від 02.03.2023 року, вирішено солдата ОСОБА_5 виключити зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 , зняти з усіх видів забезпечення, а також котлового забезпечення з 05.03.2023 року. Смерть пов`язана з захистом Батьківщини у період дії воєнного стану. Загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 внаслідок вибухової травми. Вказано доньку - ОСОБА_4 , 2014 року народження та її опікуна, колишню дружину - ОСОБА_2 , 1992 року народження. Вирішено: виплатити щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 65% місячного грошового забезпечення, надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 25% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислуги років за період з «01» по «28» лютого 2023 року та з «01» по «31» березня 2023 року; премію згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 за період «01» по «28» лютого 2023 року та з «01» по «31» березня 2023 року в розмірі 523% від посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; додаткову винагороду на період дії військового стану у розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень за період з «01» по «28» лютого 2023 року та з «01» по «31» березня 2023 року включно, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»; грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік; допомогу на поховання в розмірі 5 загальних прожиткових мінімумів ( а.с.30 зворот - 31).

Згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_9 №2/3/2/1604 від 15.12.2025 року, що відповідно до Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2023 №63 на загиблого ОСОБА_5 нараховані та виплачені всі належні йому виплати в повному обсязі (а.с.34).

15.03.2023 ОСОБА_2 звернулась до командира в/ч НОМЕР_1 із заявою в якій просила виплатити на її рахунок всі нараховані кошти її колишнього чоловіка, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 , так як вона є опікуном спільної неповнолітньої дитини (а.с.34 зворот).

12.05.2023 року на виконання Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2023 №63 на рахунок ОСОБА_9 зараховані грошові кошти у розмірі 301 179,01 грн, тобто як єдиній спадкоємиці загиблого батька (а.с. 35 зворот).

Вказане грошове забезпечення це і є заробітна плата, яка виплачується державою, в особі Міністерства Оборони України, військовослужбовцям, на спадкування якої також має право друга дитина спадкодавця ОСОБА_3 .

Вказана обставина визнана відповідачкою ОСОБА_2 у судовому засіданні.

Частиною першою статті 1232 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця.

Судом встановлено, що поховання ОСОБА_5 відбувалось частково за кошти територіальної громади.

Згідно інформації Виконавчого комітету Славутицької міської ради №01-12/2058 від 11.12.2025 року, Славутицька міська рада та комунальні підприємства і установи Славутицької міської ради приймали участь у похованні загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 під час виконання бойового завдання. На поховання було витрачено 7 945 (сім тисяч дев`ятсот сорок п`ять) гривень коштів місцевого бюджету Славутицької міської територіальної громади, з них 2 645 грн - поховальна атрибутика, 3 500 грн - флагшток (прапороутримувач), 1 800 грн - транспортні послуги, послуги з копання могили - безкоштовно (а.с. 29).

Крім того, відповідачка ОСОБА_2 понесла витрати на поминальний обід щодо спадкодавця в сумі 10 270 грн, що підтверджується товарним чеком ФОП ОСОБА_10 на вказану суму, який розцінюється судом як належний та допустимий доказ (а.с. 92-а), тому відповідно до ст. 1232 ЦК України відповідачка має право на відшкодування таких витрат іншим спадкоємцем у частковому розмірі (1/2 частина), що становить 5 135 грн.

За встановлених обставин у відповідності до ч. 1 ст. 1280 ЦК України позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення 1/2 частини грошового забезпечення - заробітної плати не отриманої спадкодавцем ОСОБА_5 , на користь малолітньої дитини ОСОБА_3 після смерті батька, - підлягають частковому задоволенню, виходячи з розрахунку: 301179 грн 01 коп / 2 - 5135грн = 145454 грн 50 коп.

Разом із тим, доводи відповідачки ОСОБА_2 щодо врахування аліментної заборгованості померлого спадкодавця ОСОБА_5 у розмірі 75299 грн 25 коп та наявності обов`язку спадкоємця ОСОБА_3 задовольнити вимоги кредитора в межах вартості майна з підстав ст. 1282 ЦК України, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Так, судовим наказом Новозаводського районного суду м.Чернігова від 13.10.2021 року з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.09.2021 та до досягнення дитиною повноліття (а.с. 92).

Згідно довідки Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області №1656 від 26.01.2026 у відділі перебувало на виконанні виконавче провадження НОМЕР_8, яке було відкрито 24.11.2021 на підставі судового наказу №751/6787/21 виданого 05.11.2021 Новозаводським районним судом м.Чернігова. В рамках виконавчого провадження державним виконавцем встановлено, що ОСОБА_5 проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 та направлено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника щодо утримання поточних аліментів та заборгованості зі сплати аліментів, яка станом на 01.12.2022 становила 47 830,54 грн. За період перебування на виконанні вище зазначеного виконавчого документа, на користь стягувача перераховувалися: 18.01.2023 - 19 542,91 грн, 20.01.2023 - 31 027,50 грн, 17.02.2023 - 19 120,62 грн. Державним виконавцем 20.03.2023 виконавче провадження було закінчено згідно п.3 ч.1 ст.39 «Про виконавче провадження» на підставі витягу №00038917258 від 20.03.2023 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ОСОБА_5 01.03.2023 року (а.с.110).

Отже, державним виконавцем не підтверджено наявність заборгованості зі сплати аліментів у спадкодавця ОСОБА_5 станом на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З огляду на викладене, розглядаючи справу в межах позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачки на користь позивача грошових коштів в порядку ст. 1280 ЦК України у розмірі: грошової компенсації - ринкової вартості 1/4 (однієї четвертої) частини квартири за номером АДРЕСА_3 , станом на 07.11.2024 року в сумі 149 832 грн та 1/2 частини грошового забезпечення - заробітної плати не отриманої спадкодавцем ОСОБА_5 - 145454 грн 50 коп, всього до стягнення 295286 грн 50 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 521,98 грн (а.с.1).

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 295286,50 грн/440247,80 грн х 3521,98 грн =2362,29 грн.

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до положень п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Правнича допомога позивачу надавалася адвокатом Завальнюком В.В. на підставі договору про надання правничої допомоги № 2/08 від 14.08.2024 (а.с.50), додаткової угоди № 3 від 14 листопада 2025 року до договору № 2/08 від 14.08.2024 ордеру (а.с. 51), ордеру від 26.12.2025 (а.с.8), на підтвердження оплати послуг адвоката позивачем надано рахунок фактуру № 14/11 від 14 листопада 2025 (а.с.52) та платіжну інструкцію №@2PL562246 про здійснення 15.12.2025 платежу ОСОБА_1 в сумі 20000 грн ФОП Завальнюк В.В. за правові (юридичні послуги), згідно договору № 2/08 від 14.08.2024 (а.с.53).

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 295286,50 грн/440247,80 грн х 20000 грн =13414,55 грн.

На підставі викладеного, ст.ст. 3, 13, 15, 16, 1216 - 1218, 1227, 1232, 1261, 1267, 1280 ЦК України та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 , про стягнення коштів, - задовольнити частково.

Стягнути на користь малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в інтересах якої діє її мати ОСОБА_1 , грошову компенсацію за спадкове майно після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 295286 грн 50 коп (двісті дев`яносто п`ять тисяч двісті вісімдесят шість гривень п`ятдесят копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати понесені на сплату судового збору - 2362 грн 29 коп та професійної правничої допомоги - 13414 грн 55 коп, а всього 15 776 грн 84 коп (п`ятнадцять тисяч сімсот сімдесят шість гривень вісімдесят чотири копійки).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівської апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, протягом того ж строку з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 12.06.2026.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються у відповідності до ч. 2 ст. 268 ЦПК України:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Позивач - (малолітня дитина) - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 ).

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_5 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ).

Головуючий - суддя І. В. Яременко