Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №439/1885/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 439/1885/25 Головуючий у 1 інстанції: Рахімова О.В.

Провадження № 22-ц/811/1225/26 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С. М.,

суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,

секретар судового засідання – Хоцяновича О. В.,

з участю - представника відповідачів – адвоката Хацкевича Р. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Західна Агровиробнича Компанія» на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 02 березня 2026 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Західна Агровиробнича Компанія» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельне підприємство «Щедра Нива» про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

у вересні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) «Західна Агровиробнича Компанія» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельне підприємство «Щедра Нива» (далі – ТОВ ВТП «Щедра Нива»), в якому просило:

- визнати укладеною додаткову угоду № б/н від 22 квітня 2025 року до договору оренди землі б/н від 02 лютого 2012 року, з урахуванням змін, внесених до нього додатковою угодою № 1 від 10 серпня 2018 року, між ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» та ОСОБА_1 в редакції, викладеній у позовній заяві;

- визнати відсутнім у ТОВ ВТП «Щедра Нива», права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4620381600:06:008:0006, площею 1, 1545 га, розташованої за адресою: Голубицька сільська рада та скасувати запис щодо його державної реєстрації.

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 02 березня 2026 року у задоволенні позову ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» до ОСОБА_1 , ТОВ ВТП «Щедра Нива» про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки – відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» на користь ТОВ ВТП «Щедра Нива» судові витрати на надання правової допомоги у розмірі 8 000 грн 00 коп.

Рішення суду оскаржило ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія», подавши в квітні 2026 року через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Бродівського районного суду Львівської області від 02 березня 2026 року в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що стягнутий з позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірний із складністю справи, кількістю судових засідань, проведених у справі, в яких брав участь представник відповідача. останньому не вимагалось вивчення по даній справі різних документів, оскільки об`єкт оскарження один, відповідно доказова база також стосується виключно одного предмету. Наданий на підтвердження заявленого до стягнення розміру витрат акт приймання-передачі наданих послуг від 24 березня 2026 року не містить жодної інформації про фактичний час, витрачений адвокатом на виконання кожної із значених у ньому послуг, що унеможливлює перевірку реальності та необхідності тієї чи іншої послуги.

Аналіз змісту апеляційної скарги свідчить, що особа, яка її подала, не оскаржує в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в частині вирішення спору по суті, відтак у цій частині його апеляційний перегляд не здійснюється.

У квітні 2026 року від відповідачів у справі через систему «Електронний суд» надійшов спільний відзив на апеляційну скаргу, який підписаний представником Хацкевичем Р. М., в якому міститься прохання відмовити в задоволенні апеляційної скарги, такий мотивований законністю та обґрунтованістю рішення суду першої інстанції в оскарженій частині.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідачів, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також вимог та підстав стягнення судових витрат на професійну справничу допомогу, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити.

До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку з реалізацією права на судовий захист у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору й стримування від подання безпідставних позовів (скарг).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

У резолютивній частині рішення зазначається, зокрема, розподіл судових витрат (пункт 2 частини п`ятої статті 265 ЦПК України).

Згідно з положеннями частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частина перша, друга статті 15 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Статтею 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон № 5076-VI).

Відповідно до частин першої статті 4 цього Закону адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Згідно з визначення, наведеним у пункті 4 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI договір про надання правничої допомоги, це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до положень частини першої статті 6 Закону № 5076-VI адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (частина третя статті 4 Закону № 5076-VI).

При цьому стороною договору про надання правничої допомоги є адвокатське бюро та/або адвокатське об`єднання та/або адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (статті 13, 14, 15 Закону № 5076-VI).

Аналіз наведених положень З Закону № 5076-VI дозволяє виснувати, що:

- лише адвокат є тією фізичною особою, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом;

- договір про надання правничої допомоги, на підставі якого здійснюється адвокатська діяльність згідно з нормою частини першої статті 26 Закону №5076-VI, в силу норми пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону є домовленістю, за якою саме адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об`єднанням (постанова Верховного Суду від 31 травня 2023 року в справі № 757/13974/21-ц).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2024 року в справі № 757/33206/22-ц.

При цьому поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють лише адвокати, натомість представництво особи в суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб`єктом (абзац другий підпункту 2.2.1 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини висновку Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 31 жовтня 2019 року № 4-в/2019).

Таким чином, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку, визначеному частиною четвертою статті 137, частиною сьомою статті 139 та частиною третьою статті 141 ЦПК України.

Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року в справі № 496/3134/19 та постановах Верховного Суду від 18 липня 2022 року в справі № 234/11448/21, від 21 грудня 2022 року в справі № 202/2864/21 і від 15 лютого 2023 року в справі № 643/16961/19.

Згідно зі частиною четвертою статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги (частина перша статті 26 Закону № 5076-VI).

Відсутність у частині четвертій статті 62 ЦПК України вказівки на договір про надання правничої допомоги зовсім не виключає права адвоката підтвердити такі повноваження безпосередньо договором про надання правничої допомоги, який згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» одночасно і є тим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2025 року в справі № 761/5870/24).

У даній справі під час її апеляційного перегляду встановлено таке.

Професійну правничу допомогу в суді першої інстанції ТОВ ВТП «Щедра Нива» надавав адвокат Хацкевич Р. М., який діяв на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВО № 1118595, виданого 02 жовтня 2025 року відповідно до договору про надання правової допомоги № 02/10/25/01 від 02 жовтня 2025 року.

У відзиві ТОВ ВТП «Щедра Нива» на позовну заяву зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на правничу допомогу, які цей відповідач очікує у зв`язку із розглядом справи, в розмірі 12 000 грн 00 коп.

У додаткових поясненнях позивача у справі, поданих через систему «Електронний суд» у листопаді 2025 року, ним заперечується розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу, адже такий є явно завищеним та необґрунтованим, до відзиву на позовну заяву не додано детального розрахунку таких витрат, обсяг наданих відповідачем документів є мінімальним.

У січні 2026 року, тобто до ухвалення судом рішення по суті спору, ТОВ ВТП «Щедра Нива» подало клопотання про стягнення судових витрат, в якому просило стягнути з позивача на свою користь витрати на надання правової допомоги, в розмірі 8 000 грн 00 коп.

До клопотання додано копію договору про надання юридичних послуг №02/10/25/01 від 02 жовтня 2025 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) «Правник Експерт» та ТОВ ВТП «Щедра Нива», згідно з умовами якого загальна вартість юридичних послуг, що надаються на умовах цього договору, визначається в рахунку та підтверджується сторонами у акті приймання-передачі (пункт 4.1. цього договору). У пункті 4.3 цього договору сторони погодили, що виконавець самостійно визначає оплату власних послуг залежно від складності та об`єму поставлених завдань, а також підраховує додаткові платежі, які потрібні для надання послуг в повному обсязі та включає їх у загальну вартість юридичних послуг.

До клопотання також додано копію додатку № 10/25 до договору про надання юридичних послуг № 02/10/25/01 від 02 жовтня 2025 року, яким затверджено акт приймання-передачі наданих послуг від 09 січня 2026 року, згідно з яким виконавцем були надані такі послуги: консультації з питань застосування земельного, цивільного та цивільно-процесуального законодавства; написання процесуальних документів, представництво в суді - на загальну суму 8 000 грн 00 коп.

Також додано платіжну інструкцію № 651 від 04 грудня 2025 року, згідно з якою ТОВ ВТП «Щедра Нива» сплатило на рахунок ТОВ «Правник Експерт» грошові кошти в сумі 8 000 грн 00 коп., на підставі договору про надання юридичних послуг № 02/10/25/01 від 02 жовтня 2025 року.

Копія клопотання, разом з доданими до нього документами надіслана до електронного кабінет позивача, що підтверджується відповідною квитанцією, яка міститься в матеріалах справи.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що представник ТОВ ВТП «Щедра Нива» не взяв участь у жодному судовому засіданні, які були проведені по справі, у тому числі в режимі відеоконференції.

Також в матеріалах справи відсутнє клопотання позивача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, яке би було подане після подання ТОВ ВТП «Щедра Нива» клопотання про стягнення судових витрат.

Проте, оскільки матеріали справи не містять належних доказів понесених ТОВ ВТП «Щедра Нива» витрат на професійну правничу допомогу, яка надавалась їм у справі адвокатом Хацкевичем Р. М., що згідно наданого до справи ордеру здійснює адвокатську діяльність індивідуально, а також відповідного договору про надання правової допомоги з цим адвокатом, та на підставі якого останнім видано ордер, що позбавляє можливості визначити розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат цього адвоката, адже укладений між ТОВ ВТП «Щедра Нива» та ТОВ «Правник Експерт» договір про надання юридичних послуг не є договором про надання правничої допомоги в розумінні положень Закону № 5076-VI, відповідно, на підставі такого договору витрати на професійну правничу допомогу не підлягають розподілу в порядку, передбаченому ЦПК України, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про наявність підстав для компенсації ТОВ ВТП «Щедра Нива» витрат на юридичні послуги ТОВ «Правник Експерт».

При цьому в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що ТОВ «Правник Експерт» має статус адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання, з яким ТОВ ВТП «Щедра Нива» укладено договір про надання правової допомоги, та яке би уповноважило працюючого у цьому адвокатському бюро (адвокатському об`єднанні) адвоката Хацкевичем Р. М. або з яким у нього був би укладений відповідний договір про співпрацю, на представництво інтересів ТОВ ВТП «Щедра Нива» цим адвокатом у даній справі, шляхом видачі відповідного ордера саме адвокатським бюро (адвокатським об`єднанням).

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 березня 2025 року в cправі № 906/906/21.

Тому рішення суду першої інстанції в оскарженій частині належить скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ТОВ ВТП «Щедра Нива» у стягненні з позивача на його користь, понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частина друга статті 376 ЦПК України).

Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, з огляду на те, що рішення оскаржується лише в частині розподілу (відшкодування) судових витрат, підстави для розподілу судових витрат, які пов`язані з розглядом справи в суді першої та апеляційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Західна Агровиробнича Компанія» задовольнити.

Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 02 березня 2026 року в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Західна Агровиробнича Компанія» на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельне підприємство «Щедра Нива» судових витрат на надання правової допомоги у розмірі 8 000 грн 00 коп. скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у стягненні таких витрат.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий С.М. Копняк

Судді: С.М. Бойко

А.В. Ніткевич