Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №302/738/26 — Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/738/26

Провадження № 2/302/488/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Повідайчика О.І.,

за участі:

секретаря судових засідань Куруц В.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду с-ща Міжгір`я цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Хустський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства,

В С Т А Н О В И В:

02 червня 2026 року до Міжгірського районного суду Закарпатської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана в його інтересах представником - адвокаткою Гренджа Вікторією Юріївною, до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Хустський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що із початку 2023 року по 04 грудня 2005 року перебував з відповідачкою ОСОБА_3 в близьких стосунках, проживали спільно в незареєстрованому шлюбі в Чеській Республіці. В період спільного проживання з позивачем, відповідачка ОСОБА_2 народила дитину - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач є біологічним батьком дитини народженої відповідачкою ОСОБА_5 , а саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, у свідоцтві про народження дитини відповідачка вказала позивача як батька дитини з посиланням тільки на його ім`я та по батькові. 04 грудня 2025 року позивач уклав шлюб з відповідачкою ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_1 . Позивач юридично не є батьком неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та не має права на представлення її інтересів як законний представник в особі рідного батька, хоча бажає брати участь у вихованні дочки ОСОБА_6 та представляти її інтереси як батько на рівні з її матір`ю - відповідачкою, нести відповідальність за нею як батько, що змушує його звернутися з позовом до суду про визнання батьківства.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача - адвокатка Гренджа В.Ю. не з`явилися, проте представником позивача подано до суду письмову заяву, в якій просить розглянути справу без його участі та позивача, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити за наведеними у ньому підставами.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_2 не з`явилася, про день та час проведення судового розгляду справи була сповіщена судом своєчасно та належним чином. 15 червня 2026 року відповідачка подала суду заяву про визнання позову, в якій вона просить розглянути справу без її участі. Вказує, що проти вимог ОСОБА_1 вона не заперечує, погоджується з обставинами, викладеними у позові, визнає позовні вимоги у повному обсязі та не заперечує проти визнання ОСОБА_1 батьком їх доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Хустський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання в особі уповноваженого представника не з`явився, причини неявки суду невідомі.

Дослідивши у повному обсязі матеріали цивільної справи №302/738/26, повно та всебічно з`ясувавши обставини у даній справі, об`єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно приписів ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою-третьою статті 5 СК України, передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї (частина восьма статті 7 СК України).

Суд установив такі і фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 в період з січня 2023 року по 04 грудня 2025 року проживав у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу з відповідачкою ОСОБА_7 та проживав з нею в незареєстрованому шлюбі. Зазначені обставини визнаються сторонами, суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, а тому відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України вони не підлягають доказуванню.

04 грудня 2025 року позивач ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 (а.с.9).

За час спільного проживання у незареєстрованому шлюбі у позивача ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2 народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У свідоцтві про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5), позивач вказаний як батько дитини зі слів матері з посиланням тільки на ім`я, по батькові позивача, оскільки на час народження доньки ОСОБА_6 позивач не перебував у шлюбі з відповідачкою. Факт внесення відомостей про батька за вказівкою матері, відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України підтверджується Довідкою № 03 виконавчого комітету Синевирської сільської ради із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої 135 СК України (а.с.6).

Положеннями ч.2 ст.125 Сімейного кодексу України (далі - СК України) встановлено, що у разі, якшо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Згідно ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Приписами ч.2 ст.128 СК України встановлено, що підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Відповідно до ст.135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно положень ч.2 ст.136 СК України, у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Як вбачається з пред`явленого до суду позову, позивач ОСОБА_1 визнає себе батьком дитини, а відповідачка ОСОБА_2 не заперечує, натомість підтверджує в поданій заяві від 15.06.2026, що ОСОБА_1 є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з п.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За змістом абз.3 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009, у разі безумовного визнання відповідачем позову, якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших (відмінних від відповідача) осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову з наведенням в мотивувальній частині рішення посилань лише на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до ст.ст. 263, 265 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено);

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 № 3, спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Відповідно до п.20 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за N55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до п.2.16.4. Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Згідно положень ст.134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

На підставі досліджених доказів у їх сукупності та системному взаємозв`язку, враховуючи їх повне визнання сторонами та визнання позову відповідачкою, суд уважає встановленим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи наведене, суд уважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, є законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи й такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 121, 125, 128, 129, 134 Сімейного кодексу України, ст. 9, 12, 13, 81, 197, 200, 206, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Хустський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства,- задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , народженої в м. Ужгород Ужгородського району Закарпатської області.

Зобов`язати Хустський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за № 6 від 11.02.2025 року, складеного виконавчим комітетом Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області, а саме: змінити прізвище дитини з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 » та у розділі «відомості про батька» вказати батьком дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 15.06.2026.

Суддя О. І. Повідайчик