Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №302/762/26 — Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа №: 302/762/26 3/302/234/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.06.2026 селище Міжгір`я

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Кривка В.П.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.204-1 ч.2 КУпАП, за протоколом серії ЗхРУ № 338937 від 31.05.2026 року, який складений інспектором прикордонної служби ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » тип (В) НОМЕР_1 прикордонного загону ОСОБА_1 , стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , гр.України, місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 від 21.03.2016, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_3 (військовий квиток НОМЕР_4 , виданий ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.08.2025), раніше до адміністративної відповідальності за порушення правил прикордонного режиму не притягався, номер телефону: НОМЕР_5 ,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з зазначеним протоколом 31.05.2026 року о 19:00 год прикордонним нарядом «Контрольний пост» спільно з ВПС (тип С) у межах контрольованого прикордонного району на околиці населеного пункту Міжгір`я Міжгірської селищної громади Хустського району Закарпатської області на напрямку 207 прикордонного знаку було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_2 , який спільно з громадянином України ОСОБА_3 , здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктом пропуску через державний кордон, чим порушив вимоги статей 9 і 12 Закону України «Про державний кордон України».

Ці дії ОСОБА_2 працівник прикордонної служби кваліфікував за ст.204-1 ч.2 КУпАП.

ОСОБА_2 на розгляд справи в судове засідання не з`явився, про таке повідомлявся належно, причини його неявки суду невідомі.

Суд зазначає, що з огляду на практику, викладену в рішенні ЄСПЛ, зокрема у справі «Пономарьов проти України», заява №3236/03, п.41, від 03.04.2008 сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A.v.Spain) від 07.07.1989).

Враховуючи практику викладену в рішеннях ЄСПЛ та вимоги ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_2 .

Оцінивши зміст протоколу і подані в справу матеріали, суддя дійшов такого висновку.

Стаття 204-1 ч.2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за таке : перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, якщо ці дії вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з вищенаведених порушень.

Постановою КМУ № 1194 від 03.08.1998 із змінами і доповненнями передбачено, що Хустський район Закарпатської області є контрольованим прикордонним районом.

Згідно з Положенням про прикордонний режим, затв. пост. КМУ № 1147 від 27.07.1998 (із змін. і доп.) передбачено порядок в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі. Цим же положенням передбачено, що прикордонна смуга це ділянка місцевості завширшки 5 км.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення.

У протоколі про адміністративне правопорушення відсутня обов`язкова ознака суб`єкта правопорушення, передбаченого ст.204-1 ч.2 КУпАП, а саме вказівка про вчинення правопорушення, передбаченого ст.204-1 ч.2 КУпАП, групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ст.204-1 ч.1 КУпАП.

Працівниками прикордонної служби надані такі докази у справу як:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 338937 від 31.05.2026 року, згідно якого ОСОБА_2 31.05.2026 року ознайомлений зі змістом протоколу, підписав його без зауважень та доповнень, примірник протоколу отримав 31.05.2026 року;

- рапорт працівника прикордонної служби ОСОБА_4 начальнику відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ОСОБА_5 від 03.06.2026 року, згідно якого на ок.Міжгір`я на напрямку 207 прикордонного знаку о 19 год. 00 хв. 31.05.2026 року було виявлено 2 (двох) громадян України, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які здійснили спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктами пропуску через державний кордон у складі групи осіб. На підставі п. 15 ст. 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» працівник прикордонної служби здійснив візуальний огляд осіб, їх речей (поверхневу перевірку) та провів опитування, за результатами якого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не змогли чітко пояснити чітко мету прибуття в контрольований прикордонний район, а також не змогли надати підтверджуючі дані, що вказують на дійсність намірів слідувати до Закарпатської області; у ході перевірочних заходів було встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 намагалися незаконно перетнути державний кордон з України в Румунію у зв`язку з пошуком роботи та кращих умов життя;

- схему виявлення на напрямку 207 прикордонного знаку ок.н.п.Міжгір`я двох гр.України 31.05.2026 року (а.с.5);

- довідку щодо виявлення двох громадян України на ділянці відповідальності ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старшого офіцера ПОРВ ГОРВ М. Наточій, яка погоджена начальником ПОРВ ГОРВ В. Бахмет від 31.05.2026 року, згідно якої у ході опитування ОСОБА_2 пояснив, що разом зі своїм товаришем ОСОБА_3 на теперішній час проживають у м.Київ. Тривалий час вони планували здійснити незаконний перетин державного кордону, тому через різні форуми та соціальні мережі підшукували імовірні маршрути руху до державного кордону. Тиждень тому в мобільному додатку «ТікТок» вони натрапили на один із відеозаписів, де був вказаний скріншот з мобільного додатку «Google Maps» із нанесеним маршрутом руху до державного кордону гірською місцевістю в районі н.п. Велятино, Закарпатської області. Так, 31.05.2026 близько 08.00, притримуючись свого протиправного наміру ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 на власному транспортному засобі марки «Рено» з р.н. НОМЕР_6 вирушили з м. Київ в напрямку м. Хуст. Час дороги складав приблизно 12 год. На в`їзді до Закарпатської області вони проїхали через КрП «Торунь» та в подальшому прослідували в напрямку м. Хуст, де на околиці н.п. Міжгір`я були виявлені працівниками ДПСУ. У ході огляду мобільного телефону не було виявлено інформації про наміри незаконно перетнути державний кордон, що на думку посадовців, свідчить про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 частково видаляли дану інформацію. Під час опитування затримані поводили себе зухвало та не йшли на контакт з представниками правоохоронних органів, намагались створити конфлікту ситуацію, путались у своїх поясненнях та притримувались заздалегідь підготовленої легенди.

Із змісту матеріалів справи видно, що обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не доведені жодним належним та допустимим доказами, адже посадовою особою не додано до матеріалів справи ні письмові пояснення свідків, ні відео-, аудіозаписи обставин вчинення правопорушення.

У такому випадку суд хотів би навести ситуацію, яка була на розгляді в Європейському Суді з прав людини у справі «Старков та Тищенко проти Росії» (рішення від 17 грудня 2019 року). Зокрема в пункті 26 Страсбурзький суд звернув увагу на те, що в цій справі єдиними доказами, на які посилалися суди при визнанні заявників винними, були протокол про адміністративне правопорушення та заяви співробітників поліції. Він вважає, що нездатність національних судових органів отримати свідчення незалежних спостерігачів за оспорюваним подій підірвала загальну справедливість судового розгляду.

Посадовою особою не зазначено у протоколі, які саме положення законодавства, яке регулює прикордонний режим порушив ОСОБА_2 .

Сам факт виявлення ОСОБА_2 у н.п.Міжгір`я, не вказує безсумнівно на намір або спробу незаконно перетнути державний кордон поза пунктами пропуску. Більш того, в межах населеного пункту Міжгір`я Хустського району Закарпатської області відсутній пункт пропуску через державний кордон України. Цей населений пункт не розташований на межі кордонів України з іншими країнами і прибуття громадян до цього населеного пункту, не дають однозначних підстав стверджувати про намір особи незаконно перетнути державний кордон України.

Отже, суд не встановив обставин реального здійснення порушення правил прикордонного режиму. Адже фіксації ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, не здійснено в установленому законом порядку. У справу не подано належних, достовірних і допустимих доказів для ствердження вини особи за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 204-1 ч.2 КУпАП, відповідно до положень статті 251 КУпАП. Ця норма передбачає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Окрім цього, суд констатує, що ок.н.п. Міжгір`я знаходиться на відстані приблизно 100 км від кордону України з Румунією і на території Міжгірської селищної громади та колишнього Міжгірського району Закарпатської області не має пропускних пунктів прикордонного режиму.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не можу бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Суд не має повноважень збирати докази винуватості особи відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» ("Malofeyevav. Russia", рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04) та «Карелін проти Росії» ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».

З огляду на встановлені обставини, викладене обґрунтування, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 не доведена засадою поза розумним сумнівом (застосування принципу в рішенні ЄСПЛ «Кобець проти України»).

Цей висновок суду дає підстави застосувати положення статті 247 п.1 КУпАП, тобто закрити провадження в справі.

Керуючись статтями 280, 283-285, 247 п.1 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 204-1 ч.2 КУпАП, стосовно ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Апеляційну скаргу на постанову судді може бути подано в Закарпатський апеляційний суд через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня винесення постанови в порядку, передбаченому КУпАП.

Постанова набирає законної сили згідно з ст.294 КУпАП після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова складена 15.06.2026 року.

Суддя: В. П. Кривка