Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №141/363/26 — Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/363/26

Провадження №2/141/331/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Климчука С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу № 141/363/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,

У С Т А Н О В И В:

08.05.2026 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.09.2024 Іллінецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зареєстровано шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 , про що складено актовий запис № 79. Від даного шлюбу сторони мають малолітню дитину, доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На даний час відповідач ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_1 та їх спільній дитині Соломії матеріально не допомагає, участі у вихованні дитини не приймає, внаслідок чого позивач не має можливості самостійно утримувати їх дитину. Станом на час подачі позову до суду сторони проживають окремо.

Оскільки відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини добровільно не надає, позивач просить суд стягувати з відповідача аліменти на свою користь на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Окрім того, оскільки позивач доглядає дитину, яка не досягла трьохрічного віку, та, як наслідок, не має можливості працювати, а відповідач матеріальної допомоги на її утримання та утримання малолітньої дитини не надає, ОСОБА_1 також просить суд стягувати з відповідача аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною трирічного віку.

Ухвалою суду від 13.05.2026 провадження у справі № 141/363/26 відкрито та з врахуванням вимог ст. 274 ЦПК України вирішено розгляд справи провести в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами 11.06.2026, зобов`язано позивача в порядку ст. 83 ЦПК України надати суду інформацію про перебування на її утриманні малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та інші належні докази в обґрунтування позовних вимог, які не були додані до позовної заяви.

Також ухвалою суду від 13.05.2026 зобов`язано відповідача надати суду відомості про стан свого здоров`я, відомості про своє матеріальне становище (а саме: інформацію про місце роботи, відомості про перебування на праві приватної власності, у володінні та/або користуванні рухомого та нерухомого майна, інформацію про доходи за останні 6 місяців, тощо), відомості про перебування на утриманні відповідача інших осіб (за наявності таких), а також інші відомості про обставини, що мають істотне значення для вирішення спору.

09.06.2026 до суду надішла заява позивача ОСОБА_1 від 09.06.2026 про долучення доказів на виконання вимог ухвали суду від 13.05.2026. Також у поданій заяві від 09.06.2026 позивач просить суд розгляд справи № 141/363/26 проводити без її участі.

Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату та місце розгляду справи № 141/363/26, жодних інших заяв чи клопотань суду не подала.

Відповідач ОСОБА_2 конверт з кореспонденцією суду (ухвалу суду від 13.05.2026) отримав 14.05.2026 та, будучи належним чином повідомленим про дату та місце розгляду справи № 141/363/26, відзив на позовну заяву до суду не направив, а також жодних інших заяв чи клопотань до суду не подав.

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Також якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 279 ЦПК України).

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи надіслання судом сторонам у справі ухвали суду, в якій встановлено час на вчинення процесуальних дій, та у зв`язку з неподанням відповідачем у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до положень ст. ст. 178, 279 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи № 141/363/26, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як убачається зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 27.09.2024 Іллінецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , про що складено актовий запис № 79. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 ».

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 12.11.2024 Оратівською селищною радою, у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_3 .

Згідно витягу з реєстру територіальної громади № 2024/013623729, сформованого 11.11.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 05.07.2012 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади № 2024/014521973, сформованого 02.12.2024, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02.12.2014 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно довідки про отримання допомоги № 110/0217-07, виданої 09.06.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, ОСОБА_1 призначено допомогу при народженні дитини, загальний розмір якої за період з вересня 2024 року по травень 2026 року складає 34945,68 грн.

Як убачається зі змісту форми ОК-5 з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, отриманий ОСОБА_1 заробіток для нарахування пенсії за 2024 рік становить 16000,00 грн, за 2025 рік становить 96000,00 грн, а за 2026 рік отриманий ОСОБА_1 заробіток для нарахування пенсії становить 34588,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання малолітньої дитини та на її утримання не надає, а тому просить суд стягнути з відповідача аліменти на свою користь на утримання малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути з відповідача аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною трирічного віку.

Визначаючись щодо спірних правовідносин та заявлених позовних вимог, суд керується наступним.

Щодо стягнення аліментів на утримання дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту.

Декларація з прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, закріплює, що дитина повинна мати можливість користуватися благами соціального забезпечення, повинна бути забезпечена належним харчуванням, житлом, розвагами та медичним обслуговуванням. Найкраще забезпечення інтересів дитини повинно бути головним принципом, і відповідальність за це лежить перш за все на батьках дитини. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Держава вживає всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками.

Згідно положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Частиною першою статті 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, і відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно із ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

Як убачається з частини 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Також відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

У відповідності до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Судом установлено, що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із позивачем та перебуває на її утриманні. Натомість, домовленість між сторонами щодо утримання дитини не досягнута, а тому право позивача на отримання від відповідача аліментів підлягає захисту.

Також суд враховує обов`язок обох батьків утримувати дитину до її повноліття, розмір гарантованого законодавством України прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також той факт, що відповідач працездатного віку та може надавати матеріальну допомогу.

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідачем не надано суду жодних належних доказів неможливості сплати аліментів на утримання дитини у заявленому до стягнення позивачем розмірі.

За вказаних фактичних обставин справи № 141/363/26, зважаючи на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні дитини сторонами, взаємний обов`язок батьків по її утриманню, суд доходить висновку, що розумним та справедливим розміром аліментів на утримання малолітньої дитини, який підлягає стягненню з відповідача є частки від його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років.

Згідно із ч. 1 , ч. 2 ст. 75 СК України, дружина чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до положень ч. 2, ч. 4, ч. 6 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом (ч. 4 ст. 75 СК України).

Право на аліменти у дружини - матері може виникнути лише у разі достатнього матеріального забезпечення чоловіка, наявності у чоловіка достатніх коштів для надання дружині - матері спільної дитини матеріальної допомоги та стягуються за умови, що чоловік, до якого пред`явлено вимоги про надання утримання, спроможний надавати матеріальну допомогу (постанова Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 712/4702/19).

Відповідно до ч. 1 ст. 79 СК України аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Згідно ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Суд враховує, що розмір аліментів на дружину, з якою проживає дитина, що не досягла трьох років повинен відповідати належному забезпеченню прав дружини, з якою проживає дитина до досягнення трьох років. При цьому, відповідачем не надано суду жодних належних доказів неможливості сплати аліментів на утримання дружини у заявленому до стягнення позивачем розмірі.

За вказаних фактичних обставин справи № 141/363/26 суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання позивача у розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною трирічного віку.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Також згідно ст. 141 ЦПК України, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору за подачу даного позову, судовий збір за дві позовні вимоги у розмірі 2662,40 грн підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 180-183, 191 СК України, ст.ст. 5, 10-13, 19, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273, 274, 354, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.05.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

3. Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ) аліменти на утримання дружини, з якою проживає дитина, у розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 08.05.2026 і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років – до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

4. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ), на користь держави судовий збір в сумі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

5. Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

6. Копію рішення направити сторонам у справі згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Рішення суду оформлено та виготовлено 15.06.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасники справи, яким повне рішення суду не було вручене у день його складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ).

Суддя С.В. Климчук